ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Основні засоби відіграють значну роль у процесі виробництва, так як вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства. Зважаючи на це, питання раціональної організації обліку основних засобів є досить актуальним, а вирішення його дозволить більш ефективно управляти процесами збереження, руху та ефективного використання основних засобів.
Функціонування основних засобів як чинників процесу праці здійснюється доти, доки вони мають свою споживчу вартість та зберігають матеріально-речову форму, яка є предметом використання їх у процесі виробничої діяльності.
Пріоритетними завданнями обліку основних засобів є:
- правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення й вибуття об’єктів основних засобів;
- контроль за збереженням основних засобів;
- контроль за витратами на ремонт основних засобів, а також за ефективністю використання основних засобів;
- правильне обчислення та відображення в обліку сум амортизації;
- отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також у розрізі осіб, відповідальних за її збереження;
- виявлення результатів від реалізації об’єктів основних засобів або іншого їх вибуття. [2]
В обліку основних засобів документи і документація грають велику роль, а саме: відображають фактичний стан основних засобів і їх зміни; забезпечують контроль за наявністю і рухом основних засобів; підтверджують законодавче здійснення операцій і неабияке значення мають при оцінці ефективності використання основних засобів.
Досить важливе значення має вибір варіанта фінансування оновлення основних засобів, що здійснюється з урахуванням таких основних чинників:
- достатності власних фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства у майбутньому періоді;
- вартості довгострокового фінансового кредиту порівняно з рівнем прибутку, що генерується тими основними засобами, які оновлюються;
- досягнутого співвідношення використання власного й позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
- доступності довгострокового фінансового кредиту для підприємства. [2]
Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань використовується типова форма номер 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів», яка складається з трьох розділів:
1. По основних засобах в запасі (резерви).
2. По основних засобах в експлуатації.
3. Розрахунок амортизації (зносу) основних засобів.
Показники типової форми служать підставою для відображення на відповідних розрахунках суми нарахованої амортизації (зносу) за звітний місяць. Метод нарахування амортизації повинен відображати очікувану схему зменшення економічної корисності основних засобів внаслідок фізичного і морального зносу. Але методи амортизації, що передбачені П(С)БО 7, не завжди відображають заплановану втрату вартості основних засобів. Нарахування амортизації на основні засоби підприємств, які починають свою діяльність, доцільно здійснювати методами прогресивної амортизації, оскільки розмір економічних вигод, отриманих від використання об’єктів, збільшується при розвитку підприємства. Так, за статистикою в Україні здебільшого використовують податковий, прямолінійний метод нарахування амортизації та метод зменшення залишкової вартості.
Для підвищення ефективності використання основних засобів необхідно випереджальними темпами проводити реконструкцію виробництва, створювати умови для інтенсивних інвестицій, витримувати курс на динамічну структурну перебудову, швидко замінюючи застарілі технології новими, конкурентоздатними. [3]
Ліквідація основних засобів може здійснюватися за ініціативою керівника або власника чи у зв’язку з вимушеною заміною. До умов ліквідації об’єктів основних засобів у зв’язку з вимушеною заміною відносяться: розкрадання, псування, форс-мажорні обставини. [4]
До важливого питання бухгалтерського обліку основних засобів відноситься їх оцінка, оскільки від неї залежить корисність обліково- економічної інформації. Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво змінив мету оцінки основних засобів у поточному обліку та фінансовій звітності. В основу вибору способу оцінки покладено прагнення задовольнити інформаційні потреби широкого кола переважно зовнішніх користувачів, серед яких пріоритет надається інвесторам. [5]
Дослідження сучасного стану ринку України, який характеризується відсутністю умов для конкурентної боротьби, дозволяє зробити висновок, що ціни на ньому не завжди є справедливими. У зв’язку з цим, запропоновано у національних стандартах бухгалтерського обліку суму, за якою може бути здійснено обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції обміну між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами вважати ринковою, а не справедливою вартістю.
Отже, економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів є визначальними характеристиками ідентифікації їх значення в забезпеченні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку виробництва. Тому важливе значення в дослідженні ефективності використання основних засобів відіграє оцінка їх сучасного стану та проведення об’єктивного аналізу.
1. Бондаренко Н. Основні фонди:облік та оподаткування //Вісник податкової служби України. – 2010. – №16(588), с.3-4.
2. Власюк Г.В. Облік основних засобів та рекомендації щодо його вдосконалення. с.126-129.
3. Нусінов В.Я., Рябикіна К.Г. Проблемні питання аналізу стану, ефективності придбання та використання основних засобів підприємства//Вісник КТУ -2011- вип.28,с.260-263.
4. Очеретько Л.М. Особливості обліку основних засобів//Економічний простір:журнал-2011- №47с. 240-246.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основних засобів» від 27.04.2000 р. № 92.
УДК 657
Стаднік Г.В., ст.г р. ОАСз-21
Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет