Фізико-хімічні показники води питної
Таблиця 2.1.13.
| Показник, мг/л, не більше | Норма | Метод випробування |
| Алюміній | 0,5 | ГОСТ 18165-81 |
| Берилій | 0,0002 | ГОСТ 18294-81 |
| Молібден | 0,25 | ГОСТ 18308-72 |
| Миш'як | 0,05 | ГОСТ 4152-81 |
| Нітрати | ГОСТ 18826-73 | |
| Поліакриламід | ГОСТ 19355-74 | |
| Свинець | 0,03 | ГОСТ 18293-72 |
| Селен | 0,001 | ГОСТ 19413-81 |
| Стронцій | ГОСТ 23950-80 | |
| Фтор | 1,5 | ГОСТ 4386-81 |
Таблиця 2.1.14.
Фізико-хімічні показники питної води , що впливають на органолептичні показники
| Назва показника | Норма | Метод випробування |
| Водневий показник, рН | 6,0-9,0 | Вимірюється на рН-метрі будь-якої моделі зі скляним електродом з похибкою вимірів не більше 0,1 рН |
| Залізо, мг/л, не більше | 0,3 | ГОСТ 4011-72 |
| Жорсткість загальна, мг*екв/л, не більше | ГОСТ 4151-72 | |
| Марганець, мг/л, не більше | 0,1 | ГОСТ 4974-72 |
| Мідь, мг/л, не більше | ГОСТ 4388-72 | |
| Поліфосфати залишкові, мг/л, не більше | 3,5 | ГОСТ 18309-72 |
 Сульфати, мг/л, не більше
| ГОСТ 4389-72 | |
| Сухий залишок, мг/л, не більше | ГОСТ 18164-72 | |
| Хлориди, мг/л, не більше | ГОСТ 4245-72 | |
| Цинк, мг/л, не більше | ГОСТ 18293-72 |
Органолептичні властивості води повинні відповідати стандартним вимогам, що вказані в таб. 2.1.15.
Таблиця 2.1.15.
Органолептичні властивості води
| Показник | Норма | Метод випробування |
| Запах при 20ºС і при нагріванні до 60ºС, бали, не більше | ГОСТ 3351-74 | |
| Смак і присмак при 20ºС, бали, не більше | ГОСТ 3351-74 | |
| Кольоровість, градуси, не більше | ГОСТ 3351-74 | |
| Мутність за стандартною шкалою, мг/л, не більше | 1,5 | ГОСТ 3351-74 |
Цукор-пісок ДСТУ 2316-93
Упакований цукор-пісок доставляють на завод у критих транспортних засобах та в контейнерах за ДСТУ 2316-93 транспортом всіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду, і без упаковки в автомобілях-цукровозах і залізничних хоперах-зерновозах, пристосованих для перевезення цукру-піску, який направляється на промислову переробку.
Упакований цукор-пісок повинен зберігатися в складах. Температура зберігання не вища, ніж 40 °С.
Відносна вологість повітря на складі повинна бути: не вища від 70 % на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру;
Склади для зберігання цукру повинні відповідати вимогам, затвердженим в установленому порядку. Перед укладанням цукру на зберігання вони повинні бути ретельно очищені, провітрені та просушені.
Забороняється зберігати цукор разом з іншими матеріалами.
Цукор-пісок повинен вироблятися відповідно до стандарту за технологічною інструкцією, з додержанням санітарних норм та правил, затверджених в установленому порядку.
Цукор-пісок виробляється з розмірами кристалів 0,2-2,5 мм.
За органолептичними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, що вказані в таб. 2.1.16.
Таблиця 2.1.16. 
Органолептичні показники цукру-піску
| Показник | Характеристика для цукру-піску для промислової переробки | Метод випробування |
| Смак та запах | Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукру, так і в його водному розчині | За ГОСТ 12576 |
| Сипучість | Допускаються грудки, що розпадаються при легкому надавлюванні | За ГОСТ 12577 |
| Колір | Білий з жовтуватим відтінком | За ГОСТ 12578 |
| Чистота розчину | Розчин цукру повинен бути прозорим або таким щомає слабку опалесценцію, без не розчинного осаду, механічних або інших сторонніх домішок | За ГОСТ 12579 |
За фізико-хімічними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, що вказані в таб. 2.1.17.
Таблиця 2.1.17.
Фізико-хімічні показники цукру-піску
| Показник | Норма | Метод випробування |
| Масова частка цукрози, %,не менше | 99,55 | За ГОСТ 12571 |
| Масова частка редукуючих речовин, %,не більше | 0,065 | За ГОСТ 12575 |
| Масова частка золи, %, не більше | 0,05 | За ГОСТ 12574 |
| Масова частка вологи,%, не більше | 0,15 | За ГОСТ 12570 |
| Масова частка феродомішок, %, не більше | 0,0003 | За ГОСТ 12573 |
За мікробіологічним показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, що вказані в таб. 2.1.18.
Таблиця 2.1.18.
Мікробіологічні показники цукру-піску
 Кількісь мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше
| 1,0*10³ | За ГОСТ 26968 |
| Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше | 1,0*10 | За ГОСТ 26969 |
| Дріжджі, КУО в 1 г, не більше | 1,0*10 | За ГОСТ 26970 |
| Бактерії групи кишкової палички, в 1 г | не допускаються | СанПиН 42-123-4940 |
| Патогенні міроорганізми | не допускаються | СанПиН 42-123-4941 |
Вміст токсичних елементів та пестицидів у цукру-піску не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені Медикобіологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затвердженими МОЗ і наведені в таб. 2.1.19.
Таблиця 2.1.19.
Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів цукру-піску
| Показник | Норма | Метод випробування |
| Вміст важких металів та миш'яку, мл/мг, не більше: | 0,01 | За ГОСТ 26927 |
| миш'як | 0,5 | За ГОСТ 26930 |
| мідь | За ГОСТ 26931 | |
| свинець | За ГОСТ 26932 | |
| кадмій | 0,05 | За ГОСТ 26933 |
| цинк | За ГОСТ 26934 | |
| Кількість пестицидів, мл/мг, не більше: гектахлоран ГХЦГ гамма-ізометр | 0,005 | СанПиН 42-123-4540 |
| ДДІ | 0,05 | СанПиН 42-123-4540 |
Томатна паста 30%[ ]
Томатна паста 30% за якістю повинна відповідати вимогам діючого стандарту ГОСТ 3343-89 .
Технічна характеристика томатопродуктів наведена в таб. 2.1.20.
Таблиця 2.1.20
Технічна характеристика томатопродуктів
| Найменування показника | Характеристика для сортів | |
| Вищий | Перший | |
| Зовнішній вигляд та консистенція | Однорідна концентрована маса від напіврідкої до важучої консистенції(в залежності від масової частки розчинних сухих речовин),без темних включень,залишків шкірочки,насіння та інших грубих частин плодів. | Однорідна концентрована маса від напіврідкої до важучої консистенції(в залежності від масової частки розчинних сухих речовин),без темних включень. Допускаються одиничні включення насіння та частини шкірки |
| Колір | Червоний,помаранчево-червоний чи малиново-червоний,рівномірний по всій масі. | Червоний,помаранчево-червоний чи малиново-червоний,рівномірний по всій масі. Допускається буруватий чи коричневий відтінок |
За показником «Колір», визначеному одним з методів по ГОСТ 8756.8, томатне пюре та томатна паста повинні відповідати значенням, вказаним у таб. .2.1.21.
Таблиця 2.1.21.
Значення показника кольору концентрованих томатних продуктів
| Найменування продукту | Значення показника кольору концентрованих томатних продуктів, не більше | |||||
| Екстра | Вищий сорт | Перший сорт | ||||
| За йодною шкалою Мг/см3 | За приладом Томаколор, дел. усл. шкали | За йодною шкалою Мг/см3 | За приладом Томаколор, дел. усл. шкали | За йодною шкалою Мг/см3 | За приладом Томаколор, дел. усл. шкали | |
| Томат. паста з МЧ розчинних СР 30% | 0,06 | 0,09 | 0,17 |
За фізико-хімічними показниками концентровані томатне пюре повинні відповідати нормам зазначених у таб. 2.1.22.
Таблиця 2.1.22.
Фізико-хімічні показники концентрованих томатопродуктів
| Найменування продукту | Найменування показника і його норма для спевного сорту | ||||||||||||||||||||||
| Масова частка СР, % | Масова частка цукрі в перерахунку на СР, %, не менше | Масова частка титрованих кислот в перерахунку на л.к., в перерах на СР, %, не більше | Масова частка хлоридів, %, не більше | Масова частка мінеральних домішок, %, не більше | Домішки росл. походження | Сторонні домішки | |||||||||||||||||
| екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | екстра | вищий | перший | |||
| Томат. паста з МЧ розчинних СР 30% | 28-32 | - | - | 1,0 | 1,5 | Не доп. | 0,023 | 0,07 | Не допускається | ||||||||||||||
Пакують томатну пасту з масовою часткою розчинних сухих речовин не менше 30% - в тару з полістирола та інших термопластичних полімерних матеріалів. Концентровані томат-продукти, крім концентрованого томатного соку, призначені для промислової переробки фасують в дерев’яні бочки місткістю 100 дм³, з поліетиленовими мішками – вкладишами за ГОСТ 19360; або в металеві бочки за нормативно – технічною документацією, місткістю не більше 100 дм³; або в полімерну тару типу «мішок в коробці» за нормативно – технічною документацією, місткістю не більше 200 дм³; або в контейнери-цистерни за ГОСТ 26380 або інші аналогічні контейнери – цистерни.
Приймання. Правила приймання за ГОСТ 26313. Реквізити документа про якість встановлюють відповідно з порядком санітарно-технічного контролю консервів на промислових виробництвах, оптових базах та ін.. затвердженим Минздравом СССР.
Зберігання. Томатну пасту в бочках зберігають при відносній вологості не більше 80%. В тарі з полімерних матеріалів зберігають при температурі 0-8ºС. Термін зберігання томатних продуктів з дати виробництва:
в металевих банках, бочках, полімерній тарі типу «мішок в коробці», контейнерах-цистрнах – 1 рік;
в алюмінієвих тубах – 6 міс.
тарі з полімерних матеріалів – 10 діб.
Олія[ ]
Олія соняшникова повинна відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 4492- 2005.Олія соняшникова .Технічні умови.
За органолептичним показниками олія повинна повинна відповідати вимогам, наведеним у таб. 2.1.23.
Таблиця 2.1.23.
Органолептичні показники якості олії.
| Найменування показника | Характеристика олії – рафінована дезодорована |
| Прозорість | Прозоре, без осаду |
| Запах і смак | Без запаху, смак властивий рафінованій олії, без сторонніх запахів та гіркого присмаку. |
За фізико-хімічним показниками олія повинна відповідати вимогам,
встановленим таб. 2.1.24.
Таблиця 2.1.24.
Фізико-хімічні показники якості олії.
| Найменування показника | Норма | |
| Марка Д | Марка П | |
| 1)Йодне число, мг йоду, не більше | 1)10 | 1)10 |
| 2)Кислотне число, мг КОН/г, не більше | 2)0,35 | 2)0,4 |
| 3)Масова частка не жирових домішок, %,не більше | 3)Відсутність | 3)Відсутність |
| 4)Масова частка фосфоровмісних речовин, %, не більше | 4)Відсутність | 4)Відсутність |
| 5)Масова частка вологи й летких речовин, %, не більше | 5)0,10 | 5)0,10 |
| 6)Температура спалаху екстракційної олії, *С, не нижче | 6)234 | 6)225 |
| 7)Ступінь прозорості, не більше | 7)25 | 7)25 |
| 8)Перекисне число, не більше | 8)10,0 | 8)10,0 |
Вміст пестицидів, токсичних елементів і мікотоксинів у рафінованій олії марок Д і П не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затвердженими Мінздравом СССР.
Мікробіологічні показники у рафінованій дезодорованій олії марки Д не повинні перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затвердженими Мінздравом СССР.
Пакування.Нефасовану олію упаковують у фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 з ущільнюючими кільцями із жиростійкої резини за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, дозволеним органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду в установленому порядку, у бочки сталеві не оцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також за узгодженням із отримувачем наливають в тару споживача, придатну для перевезення рослинних олій автотранспортом.
Тара, що застосовується для розливу олії, повинна бути чистою, сухою і не мати сторонніх запахів.
Бочки і фляги, що застосовуються для наливу рафінованої дезодорованої олії, мають бути ретельно зачищені від залишків попередньої олії, пропарені, вимиті і висушені.
На кожну упаковочну одиницю з олією додатково наносять маркування, що характеризує продукцію:
-Найменування підприємства-постачальника, його місцезнаходження і
товарний знак
-Вид, сорт і марку олії
-Масу нетто
-Дату розливу
-Позначення дійсного стандарту
Приймання.Правила приймання – згідно ГОСТ 5471. Контроль за вмістом пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів і мікробіологічних показників здійснюються у відповідності з порядком, встановленим виготовлювачем продукції за узгодженням із органами державного санітарного епідеміологічного нагляду і таким, що гарантують безпечність продукції.
Транспортування і зберігання. Олію транспортують у залізничних цистернах із низьким зливом за ГОСТ 10674, спеціалізованих для перевезення рослинних олій та оснащеними трафаретами та надписами у відповідності до правил перевезення вантажів, в автоцистернах з люками, які щільно закриваються, згідно ГОСТ 9218 та інших закритих транспортних засобах у відповідності до правил перевезення вантажів, діючими на відповідному виді транспорту.
При перевезенні відкритими автотранспортом бочки, фляги і ящики з фасованою олією мають бути захищені від атмосферних осадів і прямих сонячних променів.
Залізничні цистерни та автоцистерни мають відповідати вимогам, які ставлять при перевезенні харчових продуктів. У випадку застосування залізничні цистерни і автоцистерни для транспортування і тимчасового зберігання рафінованої дезодорованої олії мають бути ретельно зачищені від залишків попередньої олії, пропарені, вимиті і висушені.
Олія в бутилках має зберігатися в закритих затемнених приміщеннях, у флягах і бочках – в закритих приміщеннях.
Олію у виробничих умовах зберігають у відповідності з інструкціями зберігаючих організацій.
Сіль кухонна харчова[ ]
Сіль кухонна харчова повинна відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 3583-97 .
За органолептичним показниками кухонна сіль повинна відповідати вимогам, зазначеним у таб. 2.1.25.
Таблиця 2.1.25.
Органолептичні показники якості солі
| Назва показника | Характеристика солі, ґатунків | Метод випробувань |
| Зовнішній вигляд | Кристалічний сипкий продукт. Наявність сторонніх механічних домішок, не пов’язаних з походженням солі, не допускається | Згідно з ГОСТ 13685 |
| Смак | Солоний без стороннього присмаку | Згідно з ГОСТ 13685 |
| Колір | Білий | Згідно з ГОСТ 13685 |
| Запах | Відсутній | Згідно з ГОСТ 13685 |
За фізико-хімічними показниками кухонна сіль без добавок повинна відповідати нормам, зазначеним у таб. 2.1.26.
Таблиця 2.1.26.
Фізико-хімічні показники якості солі
| Назва показника | Норма у перерахунку на суху речовину для ґатунку | |
| екстра | вищий | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | |
Порядок приймання.Кухонну сіль приймають партіями.
Пакування.
Кухонну сіль для промислового перероблення пакують:
· Масою нетто до 50кг – у паперові багатошарові мішки марок ВМ, НМ, ПМ і ВМП згідно з ГОСТ 2226, у поліетиленові та поліпропіленові мішки за нормативною документацією
· Масою від 500 до 1500кг – у контейнери типів МКР-1,0 С, МКР-1,0 М за нормативною документацією, спеціалізовані контейнери типу СК-1,5, м’які гумово кордні контейнери типів МК-РК, МК-РК-2К, МП-9К за нормативною документацією і контейнери інших типів, в тому числі типу «Біг-Бегі» за нормативною документацією, призначені для транспортування сипучих вантажів, крім контейнерів залізничного транспорту.
Сіль не повинна просипатися крізь тканину та шви мішка.
Транспортування та зберігання.Кухонну сіль транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, які діють на транспорті певного виду. Транспортування солі залізничним транспортом здійснюють по вагонними відправленнями.
Пакетування і транспортування солі пакетами здійснюють згідно з ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 та ГОСТ 26663. Транспортний пакет розміром 800мм х 1200 мм згідно з ГОСТ 23285 формують без піддону чи на плоскому піддоні типів П4, 2П4, 20П4 згідно з ГОСТ 9078. Допускаються пакети без піддону чи на піддоні скріплювати поліетиленовою термоусадочною плівкою згідно з нормативною документацією.
Контейнери з сіллю допускається транспортувати у на піввагонах, на залізничних платформах, суднах та автомобільним транспортом.
Криті вагони і контейнери повинні бути сухими, без щілин, з дахом, що не протікає, з люками та дверима, що добре зачиняються. У необхідних випадках вагони повинні бути помиті та продезінфіковані.
Не допускається відправляти сіль у забруднених вагонах, контейнерах, трюмах із слідами забруднювальних, пахучих та отруйних вантажів, що раніше перевозилися, а також у вагонах, контейнерах і трюмах з фарбою, що не просохла чи зберегла запах.
Під час перевезення солі автомобільним транспортом мішки з сіллю необхідно складати на дерев’яні піддони.
Сіль зберігають на складах, у контейнерах на відкритих майданчиках. Відносна вологість повітря у складі не повинна перевищувати 75% на рівні поверхні нижнього ряду продукту.
Склади для зберігання солі повинні відповідати санітарним вимогам, встановленим у відповідному порядку. Перед укладанням солі на зберігання склад повинен бути ретельно очищеним, провітреним та просушеним. Забороняється зберігати сіль разом з отруйними та пахучими матеріалами.
Оцтова кислота 80%[ ]
Оцтова кислота 80% за якістю повинна відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 2450 – 2006 .
За органолептичним показниками оцтова кислота 80% повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.1.27.
Органолептичні показники якості олії.
Таблиця 2.1.27.
| Найменування показника | Характеристика оцтової кислоти 80% |
| Зовнішній вигляд | Прозора рідина без осаду і слизу. |
| Запах і смак | Властивий оцту без стороннього запаху і присмаку |
| Кольоровість | Безбарвна рідина, дозволено жовтуватий відтінок |
Вміст токсичних елементів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені в МБТ № 5061.
Доставляють оцтову кислоту у бочках до 100 л і зберігають у закритих приміщеннях без попадання прямого сонячного світла у відповідності з інструкціями зберігаючи організацій.
|
Лимонну кислоту приймають партіями. Партія – це будь-яка кількість однорідної за якістю лимонної кислоти,отриманого з одного технологічного циклу,однієї дати виготовлення,в одній упаковці, оформлено одним документом якості і безпеки продукції. Лимонну кислоту транспортують в закритих транспортних засобах всіма видами транспорту у відповідності правилами перевезення вантажу. Ящики із гофрованого картону допускаються перевозити тільки автомобільним транспортом або в контейнерах. Лимонну кислоту зберігають в закритих складських приміщеннях або на дерев'яних стелажах чи піддонах при відносній вологості повітря не більше 70%. Термін зберігання лимонної кислоти в крупно зафасованій тарі, в мішках не більше 2-ох років з дня виготовлення, в меншій тарі – 1 рік. За органолептичними показники, лимонна кислота повинна відповідати вимогам,вказаних в таблиці 2.1.28. Таблиця 2.1.28. Органолептичні показники лимонної кислоти.
|
Лимонна кислота ГОСТ 908-2004[ ]
За фізико-хімічними показниками лимонна кислота повинна відповідати вимогам, наведених в таблиці 2.1.29.
Таблиця 2.1.29
Фізико-хімічні показники лимонної кислоти.
| Найменування показника | Норма |
| Ідентифікація лимонної кислоти. | Витримує випробування. |
| Масова частина лимонної кислоти(С6Н7О8 ·Н2 О),%,не менше не більше | 99,5 100,5 |
| Масова частка води,%,не менше Не більше | 7,5 8,8 |
| Масова частка сульфатної золи,% не більше | 0,05 |
| Масова частка сульфатів,%, не більше | 0,015 |
| Масова частка оксалатів,%,не більше | 0,01 |
| Випробування на ферроціаніди | Витримано випробування |
| Випробування на легкозаймисті речовини | Витримано випробування |
| Випробування на залізо | Витримано випробування |
Допустимий вміст токсичних елементів в лимонній кислоті вказаний в таблиці 2.1.30.
Таблиця 2.1.30
Допустимий вміст токсичних елементів.
| Найменування токсичного елементу | Вміст токсичного елементу,мг/кг, не більше |
| Свинець | 0,5 |
| Миш'як | 0,7 |
Перець чорний[ ]
Перець чорний за всіма показниками має відповідати вимогам і нормам діючого стандарту ГОСТ 29050 – 91 .
За органолептичними показниками перець чорний має відповідати вимогам, наведеним у таб. 2.1.31.
Таблиця 2.1.31.
Органолептичні показники якості чорного молотого перцю.
| Найменування показника | Характеристика духмяного перцю молотого |
| Зовнішній вигляд | Порошкоподібний |
| Колір | Темно-сірий різних відтінків |
| Аромат і смак | Аромат, властивий чорному перцю. Смак пекучий. Не допускається сторонній присмак і запах |
За фізико-хімічними показниками чорний перець повинен відповідати вимога, наведеним у таб. 2.1.32.
Таблиця 2.1.32.
Фізико-хімічні показники якості чорного молотого перцю.
| Найменування показника | Норма для молотого перцю | Метод аналізу |
| 1)12,0 2)0,8 3)6,0 4)- 5)2,0 6)80,0 7)1*10^(-3) 8)Не допускається | За ГОСТ 28875 |
Вміст токсичних елементів і пестицидів не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини й харчових продуктів Мінздраву СССР.
Правила приймання – за ГОСТ 28875. контроль за вмістом токсичних елементів і пестицидів проводять в установленому порядку.
Методи аналізу. Методи відбору проб – за ГОСТ 28875. підготовка проб для визначення токсичних елементів – за ГОСТ 26929. визначення якості пакування і маркування – за ГОСТ 28875. методи аналізу – за ГОСТ 28875, ГОСТ 26930, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933..
Транспортування і зберігання – за ГОСТ 28750.
Тара і тароматеріали[ ]
Банки склянізгідно ТУУ46.72.164-2000.
Для фасування використовують нову тару. Скляні банки поступають на завод в ящиках чи упаковані в термосідальну плівку за допомогою автотранспорту чи інших транспортних засобів.
Для фасування «Баклажани різані в томатному соусі» і «Буряк гарнірний брусочками»використовують тару типу ІІІ-82-1000.
Для фасування «Горошок зелений ,,Особливий,,» і «Цибуля маринована»використовують тару типу ІІІ-82-500.
Банки повинні відповідати вимогам стандарту. Форма, основні розміри банок і вінчиків горловин, повна місткість повинні відповідати ГОСТ 5717.2. Банки виготовляють з безбарвного скла або напівбілого за нормативними документами. Допускається виготовляти банки з натрій-кальцій-силікатного безбарвного або напівбілого скла інших складів, допущених національними органами охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами. Водостійкість скла, з якого виготовляють банки повинна бути не нижче класу 3 / 98 по ГОСТ10134.1.
На банках не допускаються:
· Прилипання скла, скляні нитки усередині виробів.
· 
Наскрізні посічки, відколи.
· Гострі шви.
· Сторонні включення, що мають навколо себе тріщини і посічки.
· Відкриті бульбашки на внутрішній поверхні.
· Закриті бульбашки, відкриті бульбашки на зовнішній поверхні і сторонні включення.
Кришки ТУУ46.72.103-2000 . [ ]
Для закупорювання використовують кришки типу ІІІ.
Кришки металеві для вакуумного закупорювання скляної тари з вінцем горловини типу ІІІ, виготовляють із білої жерсті згідно ТУУ 28.7 – 3040. 1880.002-2002, ДСТУ та аналогічних імпортних.
Зовнішня поверхня повинна бути лакована або і літографованою. Внутрішня поверхня – покрита спеціальними емалями або лаками, дозволеними відповідними органами санітарного нагляду.
Лакове покриття повинно бути гладким, рівномірним, суцільним без здирів і подряпин.
По перефирійній частині на внутрішній поверхні повинна бути ущільнююча прокладка, на якій не допускається пузирі, напливи, зморшки.
Кришки виготовляють для пастеризованої або стерилізованої продукції або універсальні, що позначаються в ТУ (П.С.ПС).
Кришки типу ІІІ пакують насипом у ящики з картону з паперовим або полімерним вкладишами у середині.
Маса упаковки < 40кг.
Зберігаються кришки тільки при плюсовій температурі. Гарантійний термін зберігання – один рік з дня виготовлення.
Піддони[ ]
Доставляються на підприємство автотранспортом,складеним в штабелі, яка має відповідати вимогам ДСТУ 2052-92.
Правила приймання піддонів.
1. Для перевірки відповідності піддонів вимогам дійсного стандарту підприємство-виготівник повинно проводити приймально-здавальні і періодичні випробовування.
2. Приймально-здавальні випробування.
До складу приймально-здавальних випробувань повинні входити: перевірка на відповідність вимогам; випробування на вигин і на міцність збірки піддонів.
При приймально- здавальних випробуваннях перевіряють три піддони від кожної партії. Партією слід вважати число піддонів одного типу і одного розміру, що одночасно здаються на склад, але не більше 100 піддонів.
Якщо при випробуванні будуть виявлені піддони,що не відповідають вимогам діючого стандарту, то проводять повторні випробування подвоєного числа піддонів від даної партії.
Результати повторних випробувань поширюють на всю партію.
Сировина і матеріали, що не відповідають вимогам технічних умов, на виробництво не допускаються.
Ящики[ ]
Ящики з гофрованого картону повинні виготовлятися із складним чотирьох-клапанним дном і кришкою по ГОСТ 13511-91.
Етикетки[ ]
Етикетки повинні відповідати вимогам наведеним в ТУ У 46.72.128-97. Етикетки повинні бути цілими, чистими, щільно прилягати до корпусу банки на яку її наклеюють. Клей для наклеювання готовлять із мочовино-формальдегідної смоли.
Для перевезення і зберігання етикетки формують у стопки по 250-1000 шт., формовані у пакети до 10 кг, обгорнуті шаром обгорткового паперу або іншим пакувальним матеріалом. На пакети або ящики наносять маніпуляцій ний знак «Боїться вологи», «Не кидати».
Зберігають на складах захищених від вологи при t=10-20ºС, і відносній вологості 50-80%, не більше 4-х місяців.
Полімерна плівка[ ]
Полімерна плівка повинна відповідати вимогам наведеним в ГОСТ 25951-83. Плівка не повинна мати запресованих складок, розривів, механічних пошкоджень, колір натуральних, прозорий. Плівку приймають партіями. Партією вважають кількістьплівки одного розміру, виду, не менше двох рулонів із полієтилена одної марки.
Сировина і матеріали, що не відповідають вимогам технічних умов, на виробництво не допускаються.