ОБСЯГ КОЖНОГО ПИТАНЯ, ЗА ЯКИМ ОЦІНЮЄТЬСЯ ПОВНОТА ТА ПРАВИЛЬНІСТЬ ВІДПОВІДІ
І. Теорія та методологія криміналістики:
1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
Поява перших криміналістичних знань у перших типах держави і права. Зародження і становлення уявлень про предмет криміналістики від перших праць Г.Гроса, В.Гершеля, Ф.Гальтона, А.Бертильйона, Є.Буринського та ін. – до початку ХХ ст. Основні підходи до визначення предмета криміналістики у ХХ ст. та сучасне уявлення (на поч. 21 ХХ) про нього.
2. Об’єкти дослідження криміналістики. Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень і судового розгляду кримінальних проваджень щодо них (так званої «криміналістичної діяльності»).
Що є об’єктом(ами) дослідження криміналістики? В чому суть діяльнісного підходу до їх дослідження криміналістикою. Яка структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень і судового розгляду кримінальних проваджень щодо них (так званої «криміналістичної діяльності»? Яке співвідношення об’єктів дослідження криміналістики і предмета її дослідження?
3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
Зародження і накопичення перших криміналістичних знань та їх систематизація. Поява перших розділів криміналістики. Виділення Криміналістичної тактики та Криміналістичної методики. Система криміналістики на поч. ХХ ст. Виділення 4-го розділу криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та пропозиції щодо її реформування.
4. Історія розвитку і сучасний стан криміналістики за кордоном.
Історія розвитку криміналістики в Австрії та Німеччині, в Англії, Франції. Сучасна система і можливості криміналістики у цих країнах.
5. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
Виділення Методологічних основ криміналістики у самостійний Розділ криміналістики. Коло питань, що ним охоплюється. Що являє собою окреме криміналістичне вчення (теорія) та які з них структурно входять до 1-го розділу криміналістики.
6. Взаємозв’язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
Об’єкти дослідження криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяльності, судової медицини, судової психіатрії та юридичної психології. Точки дотику (пересікання) цих галузей наукового знання та їх взаємозбагачення.
7. Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
Криміналістика в системі юридичних наук. Спільне і відмінне у об’єктах і предметі дослідження криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології. Взаємовплив цих галузей знань.
8. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
Загальні та окремі завдання криміналістики. Функції криміналістики. Роль криміналістики у розкриття, розслідуванні, попередженні кримінальних правопорушень та у судовому розгляді кримінальних проваджень щодо них. Принципи і закони розвитку криміналістики.
9. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
Найвидатніші закордонні та українські вчені-криміналісти, сфера їх зацікавлень та науковий доробок.
10. Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
Історія становлення в Україні перших експертних установ, їх компетенція, видатні представники. Сучасна мережа науково-дослідних криміналістичних установ. Історія і сучасність викладання криміналістики в навчальних закладах.
11. Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
Як визначалась природа криміналістики на етапі її виникнення і становлення як самостійної галузі знань (Р. А. Рейс, Е. Локар, Г. Ю. Манне, В. І. Громов, Е. У. Зіцер). Причини такої оцінки природи криміналістики. Погляди на природу криміналістики з 50-х років ХХ ст. – поч. ХХІ ст (С. П. Митричева, Л. 1. Вінберга, О. Р. Ратінова, М. О. Селіванова, Р. С. Бєлкіна, П.Г.Тарасова-Радіонова, В.Г.Гончаренка).
12. Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
Процес пізнання у криміналістиці. Система методів пізнання у криміналістиці. Методи науки та методи практичної діяльності. Класифікація методів криміналістики. Загальнонаукові методи криміналістики та їх класифікація на види, а видів на різновиди.
13. Чуттєво-раціональні методи досліджень у криміналістиці.
Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів. Спостереження, вимірювання, опис, експеримент, порівняння.
14. Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
Сутність моделювання та реконструкція як методів криміналістичних досліджень. Види моделювання та сфера їх використання під час розслідування кримінальних правопорушень. Види реконструкції та її використання у криміналістичній діяльності.
15. Сфера використання у розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень логічних методів досліджень.
Логічні методи пізнання: дедукція, індукція, аналогія аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення. Їх сутність та використання у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
16. Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
Сутність і види математичних методів досліджень та їх використання у діяльності з розкриття і розслідування злочинів. Сутність і види кібернетичних методів. Їх використання у практичній криміналістичній діяльності.
17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
Поняття спеціальних методів криміналістики. Їх види. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві. Світова практика, стан і перспективи використання в Україні полі графологічного методу.
18. Поняття, форми і види криміналістичної ідентифікації.
Поняття криміналістичної ідентифікації. Наукові засади криміналістичної ідентифікації. Загальна теорія криміналістичної ідентифікації. Значення криміналістичної ідентифікації в судовій слідчій та експертній діяльності. Що являє собою форма криміналістичної ідентифікації? Які форми криміналістичної ідентифікації вам відомі, за якими критеріями їх виділяють? Види криміналістичної ідентифікації.
19. Об’єкти та суб’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
Об’єкти криміналістичної ідентифікації: поняття, їх класифікація. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації, їх види.
20. Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей, їх класифікація. Яким вимогам повинні відповідати ідентифікаційні ознаки. Ідентифікаційне поле. Ідентифікаційний період.
21. Структура процесу криміналістичної ідентифікації).
Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Стадії ідентифікаційного дослідження, завдання, які вирішуються на кожній із них. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях.
22. Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів
23. Структура процесу криміналістичного діагностування.
Діагностичні завдання, їх види та методика (етапи) їх вирішення.
ІІ. Криміналістична техніка:
24. Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
Криміналістична техніка як Розділ криміналістики: поняття і завдання. Структура Криміналістичної техніки (як Розділу криміналістики) та її складових частин.
25. Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
Науково-технічні засоби і методи, які використовуються для виявлення, фіксації, вивчення та вилучення слідів злочину і речових доказів в умовах слідчої і оперативно-розшукової діяльності. Мета, умови, принципи і межі застосування засобів криміналістичної техніки слідчим, спеціалістом, експертом. Мобільні комплекти техніко-криміналістичних засобів (валізи криміналіста ВК-1, ВК-2, ВК-3, валіза прокурора-криміналіста, пересувна криміналістична лабораторія).
26. Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
Мікроскопічне, вимірювальне, аналітичне обладнання — основні завдання і можливості їх застосування. Техніка досліджень у невидимих променях спектру. Проблеми автоматизації криміналістичних досліджень. Можливості використання комп’ютерної техніки у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
27. Поняття, види і завдання судової фотографії.
Основи загальної фотографії. Поняття судової фотографії як галузі Криміналістичної техніки. Види судової фотографії та їх значення для розслідування кримінальних правопорушень.
28. Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
Поняття судово-оперативної фотографії. Яке її основне завдання та якими іншими термінами-синонімами її прийнято йменувати? За якими критеріями прийнято виляти види судово-оперативної фотографії. Назвіть та коротко охарактеризуйте їх.
29. Методи судово-оперативної фотографії.
Як співвідносяться поняття «вид» та «метод» судово-оперативної фотографії? Назвіть методи судово-оперативної фотографії та охарактеризуйте їх можливості (переваги) і сферу (де, коли) використання.
30. Види, методи та правила фотографування місця події.
Які види фотозйомки використовуються для фіксації обстановки місця події? Якою є послідовність їх використання та чим вона зумовлена? Якими методами може бути виконаний кожен із видів фотозйомки місця події? Розкрийте правила панорамного фотографування та метрична зйомка (і її різновидів) на місці події). Правила фотографування трупа на місці події.
31. Поняття, правила виконання, сфера застосування впізнавальної зйомки.
Поняття, мета і об’єкти впізнавального (сигналетичного) фотографування. Основні правила виконання впізнавального фотографування: вимоги до джерел освітлення, зовнішнього вигляду фотографованого об’єкта, взаємного розташування об’єктива фотоапарата та об’єкта зйомки, кількість знімків, правила їх виготовлення в масштабі 1:7. Сфера застосування впізнавальної зйомки. Особливості впізнавального фотографування трупа.
32. Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
Судово-дослідницька фотографія: поняття і завдання. Охарактеризуйте фотографічні методи змінення контрасту, фотозйомку в інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських променях; макро - і мікрофотографію.
33. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
Поняття слідів злочину у криміналістиці. Криміналістичне (широке), слідознавче (техніко-криміналістичне) та трасологічне (вузьке) розуміння сліду в криміналістиці. Класифікація слідів у криміналістиці та криміналістичному слідознавстві. Поняття криміналістичного слідознавства, його наукові основи, система і місце в криміналістиці.
34. Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
Поняття трасології, її наукові основи. Властивості слідів, на яких ґрунтуються положення трасології. Структура та співвідношення трасології з криміналістичним слідознавством. Об’єкти дослідження трасології, завдання, що нею вирішуються.
35. Поняття та класифікація слідів-відображень. Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
Поняття слідів-відображень як слідів у вузькому розумінні, класифікація слідів-відображень. Види механізму слідоутворення. Механізм слідоутворення та його елементи. Охарактеризуйте елементи механізму слідоутворення.
36. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
Сліди-предмети і сліди-речовини: поняття та види. У яких випадках сліди-речовини та сліди-предмети є об’єктом дослідження трасології та до їх дослідження можна використати методи трасології?
37. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення огляду місця події та інших слідчих дій.
Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину. Технічні засоби і тактичні прийоми виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину. Особливості виявлення, фіксації і вилучення обємних і поверхневих, маловидимих, невидимих, мікро -слідів злочину. Технічні засоби, які при цьому використовуються.
38. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
Сліди рук. Особливості будови шкіри на долонній поверхні рук. Співвідношення об’єктів дослідження дактилоскопії, пороскопії та еджеоскопії як підгалузей трасології. Можливості цих підгалузей трасології для ідентифікації людини.
39. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
Будова папілярних візерунків на нігтьових фалангах пальців рук людини. Сучасна класифікація папілярних візерунків (типи, різновиди).
40. Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
Властивості папілярних візерунків (індивідуальність, незмінність і т.д.). Їх загальні (тип і вид папілярного візерунку, будова центральної частини візерунку, кількість, будова і положення дельт, ширина і частота папілярних ліній) та окремі (деталі будови папілярного візерунку) ознаки. Яке ідентифікаційне значення загальних та окремих ознак папілярних візерунків.
41. Класифікація та характеристика методів виявлення слідів пальців рук людини.
Методи виявлення слідів пальців рук, їх класифікація. Методи виявлення виявлення видимих, маловидимих і невидимих (латентних) слідів пальців рук на різних об’єктах. Різновиди фізичних (механічних), хімічних, радіографічних та інших методів.
42. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
Суть та різновиди (адгезія, змочування і т. д.) механічних (фізичних) методів виявлення слідів пальців рук.
43. Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
Види способів і засобів фіксації слідів пальців рук. Правила фіксації слідів пальців рук тим чи іншим способом. Використання технічних засобів для фіксації слідів пальців рук. Правила вилучення слідів пальців рук. Загальні правила забезпечення цілісності і збереження об’єктів.
44. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
Поняття динамічних слідів, їх відмінність від статичних слідів. Механізм утворення динамічних слідів. Види динамічних слідів та їх ідентифікаційне значення.
45. Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
Загальна характеристика знарядь зламу та інструментів, види слідів знарядь зламу та інструментів. Сліди, які можуть вказувати на інсценування зламу перешкод, закриваючих пристроїв. Способи виявлення, фіксації і вилучення слідів знарядь зламу.
46. Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
Поняття, види слідів ніг, критерії класифікації. Механізм утворення слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
47. Загальні і окремі ознаки сліду босої ноги та правила його опису в протоколі огляду місця події.
Сліди босої ноги людини, механізм їх утворення та криміналістичне значення. Ознаки сліду босої ноги (загальні та окремі). Правила опису сліду босої ноги в протоколі огляду місця події, інші способи фіксації (фотографування, вимірювання, виготовлення копій) слідів босої ноги. Ідентифікаційне значення загальних і окремих ознак сліду босої ноги.
48. Загальні і окремі ознаки сліду взуття. Його криміналістичне значення та правила опису в протоколі огляду місця події.
Сліди взуття, механізм їх утворення та криміналістичне значення. Ознаки слідів взуття (загальні та окремі). Правила опису слідів взуття в протоколі огляду місця події, інші способи фіксації (фотографування, вимірювання, виготовлення копій) слідів взуття. Ідентифікаційне значення загальних і окремих ознак сліду взуття.
49. ―Доріжка слідів ніг‖, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
Поняття ―доріжки слідів‖ ніг, її діагностичне та ідентифікаційне значення. Елементи ―доріжки слідів‖ та правила її фіксації (опис в протоколі, фотографування, вимірювання тощо).
50. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила фіксації.
Сліди транспортних засобів, їх класифікація та криміналістичне значення. Особливості фіксації і вилучення слідів транспортних засобів.
51. Поняття та криміналістична класифікація зброї. Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
Поняття криміналістичного зброєзнавства, його наукові основи, система і місце в криміналістиці. Поняття зброї (взагалі, будь-якої) та її криміналістична класифікація. Поняття судової балістики, її наукові основи, структура та співвідношення з криміналістичним зброєзнавством.
52. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
Поняття судової балістики, її наукові основи та співвідношення з криміналістичним зброєзнавством та вибухотехнікою. Об’єкти судової балістики у вузькому і широкому розумінні. Вогнепальна зброя, її ознаки (властивості).
53. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
Поняття вогнепальної зброї, критерії та класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
54. Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення.
Види слідів застосування вогнепальної зброї (за механізмом утворення, за характером носія, за дальністю пострілу і т. д.). Діагностичне та ідентифікаційне значення слідів застосування вогнепальної зброї.
55. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
Характеристика механізму пострілу, утворення слідів на гільзах та кулях на різних етапах пострілу. Діагностичне та ідентифікаційне значення слідів на гільзах та кулях.
56. Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані.
Сліди куль на різних видах перешкод, особливості вхідного та вихідного отвору на різних видах перешкод. Встановлення відстані з якої зроблено постріл, за допомогою дослідження слідів пострілу на перешкодах. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані. Методика визначення напрямку пострілу за слідами дії зброї.
57. Будова і класифікація боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці, їх будова та класифікація. Особливості будови унітарних боєзарядів, їх елементи. Види гільз та куль. Елементи гільзи.
58. Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події. Огляд і дослідження боєприпасів. Способи фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів. Що саме необхідно описати у протоколі при виявленні вогнепальної зброї та(чи) боєприпасів.
59. Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
Огляд і дослідження слідів пострілу на місці події. Огляд і дослідження слідів на перешкодах, визначення напрямку пострілу. Метод візирування. Способи фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
60. Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
Судово-балістична експертиза та її завдання. Встановлення придатності та бойових властивостей зброї. Встановлення групової належності і тотожності зброї. Ототожнення зброї за стріляними гільзами і кулями.
61. Правила підготовки, упакування та направлення об’єктів на судово-балістичну експертизу. Особливості відібрання та одержання експериментальних зразків гільз та куль.
Рекомендації судової балістики щодо підготовки для надання експерту об’єктів балістичного дослідження. Які правила упакування та направлення об’єктів на судово-балістичну експертизу передбачає Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010? Чи має якісь особливості одержання експериментальних зразків гільз і куль у порівнянні з одержанням експериментальних зразків інших об’єктів?
62. Холодна зброя. Поняття, види та криміналістичне значення.
Поняття та ознаки холодної зброї. Види холодної зброї за різними критеріями (за характером вражаючої дії тощо). Криміналістичне значення холодної зброї.
63. Криміналістичне вибухознавство та його співвідношення з судовою (криміналістичною) балістикою.
Поняття криміналістичного вибухознавства та його наукові основи. Співвідношення криміналістичного вибухознавства з судовою (криміналістичною) балістикою. Об’єкти дослідження криміналістичного вибухознавства. Які питання може вирішувати вибухотехнічна експертиза?
64. Криміналістична документалістика, її система, місце у криміналістиці та наукові основи.
Поняття криміналістичної документалістики (криміналістичного дослідження документів), її наукові основи, система та завдання. Місце криміналістичної документалістики в системі науки криміналістики. Наукові основи криміналістичної документалістики.
65. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
Поняття документу як об’єкту криміналістичного дослідження. Критерії поділу документів на види в криміналістиці. Криміналістичне значення документів у розслідуванні злочинів. Правила поводження з документами – речовими доказами.
66. Види і способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
Критерії поділу підробок документів на види. Характеристика та суть способів матеріальної підробки документів. Елементи (обсяг) повної та часткової матеріальної підробки документів (носій документа, зображення, тексти, реквізити, елементи захисту).
67. Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
Ознаки та сутність підчистки, витравлювання, змивання як способів видалення штрихів та реквізитів документів. Способи виявлення такої часткової підробки документів.
68. Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
Дописування, вставляння, додруковування або виправлення тексту, окремих букв, цифр, слів як способи часткової підробки документів, їх ознаки та способи виявлення.
69. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
Монтаж як спосіб часткової підробки документів та його види (заміна частин документа, фотографій, аркушів, листів у багатосторінкових документах). Ознаки монтажу та способи його виявлення.
70. Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
Технічна підробка підпису як спосіб часткової підробки документів. Основні ознаки підробки підпису, способи та засоби її виявлення.
71. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
Підробка спеціальних посвідчувальних підписів і знаків (печаток, штампів) як спосіб часткової підробки документів. Види печаток і штампів, їх ознаки. Основні способи підробки печаток і штампів та її (підробки) ознаки. Способи виявлення підробок печаток і штампів.
72. Сучасні способи друкування з форм: технології та ознаки відповідних видів друку.
Сучасні способи друкування з форм. Види і способи поліграфічного друку. Ознаки високого, плоского та глибокого друку. Обладнання, розхідні матеріали та технології виготовлення документів та їхніх бланків з використанням сучасних способів поліграфічного друку. Характеристика сучасних засобів оперативної поліграфії.
73. Сучасні способи друкування без форм (способи отримання текстів (зображень) за допомогою комп’ютерної техніки (репрографічні способи): види, технології, ознаки відповідних видів друку.
Способи друкування без форм за допомогою комп’ютерної техніки (голчастий, струменевий, електрофотографічний друк). Ознаки віддрукованих цими видами друку текстів та зображень. Технології (етапи) виготовлення документів з використанням комп’ютерної (репрографічної) техніки.
74. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
Техніко-криміналістична експертиза документів та її різновиди. Завдання і питання, які вирішуються техніко-криміналістичною експертизою документів. Порядок підготовки матеріалів для експертного дослідження.
75. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидимих і невидимих текстів.
Дослідження закреслених і залитих текстів. Встановлення тексту спалених документів. Відтворення маловидимих і невидимих текстів. Технічні засоби і методи, які при цьому використовуються.
76. Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
Наукові основи письмової мови, навики письма. Закономірності формування і зміни письмової мови. Індивідуальність письма і варіативність його ознак. Загальні і окремі ознаки письмової мови та їх ідентифікаційне значення.
77. Поняття криміналістичного авторознавства, його завдання та об’єкти.
Поняття криміналістичного дослідження письма та його місце в системі криміналістичної документалістики. Завдання та об’єкти письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів. Авторознавча експертиза та її можливості.
78. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
Які за характером завдання може вирішувати судово-авторознавча експертиза? Яке коло запитань може ставитись на її вирішення? Правила підготовки матеріалів для судово-авторознавчої експертизи. Вільні та експериментальні зразки письма: правила їх відібрання і оформлення.
79. Поняття почерку в криміналістиці та його властивості. Формування і зміна навиків почерку.
Наукові основи судового почеркознавства. Динамічний стереотип. Закономірності формування і зміни почерку. Властивості почерку.
80. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
Загальні та окремі ознаки почерку та їх ідентифікаційне значення. Ознаки зміни почерку. Маскування почерку. Ознаки незвичного виконання рукопису. Імітація почерку.
81. Судово-почеркознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка слідчим (чи іншим учасником процесу) матеріалів для її проведення. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
Які за характером завдання може вирішувати почеркознавча експертиза. Які її можливості: питання, які нею вирішуються? Правила підготовки матеріалів для почеркознавчої експертизи. Вільні, відносно вільні та експериментальні зразки почерку і підпису. Вимоги, які пред’являються до зразків.
82. Криміналістичне ототожнення особи за зовнішніми ознаками: поняття, значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
Поняття та зміст криміналістичного вчення про зовнішні ознаки людини (габітоскопії, ґабітології). Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності. Види та форми ототожнення людини. Значення і завдання ідентифікації людини за зовнішніми ознаками. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
83. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
Поняття ознаки зовнішності людини. Характеристика зовнішніх ознак та властивостей людини, їх співвідношення та класифікація. Анатомічні та функціональні ознаки, статичні і динамічні ознаки. Загальні і окремі ознаки.
84. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
Джерела інформації про ознаки зовнішності людини: види і способи їх одержання. Технічні прийоми і засоби підсумовування зовнішніх ознак, їх криміналістичне значення.
85. Правила (принципи) описання людини за методом „словесного портрету‖. Використання методики «словесного портрету» у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
Система опису зовнішніх ознак - "словесний портрет". Принципи описання за методом «словесного портрету». Напрями використання (ким, де, у яких випадках) методики "словесного портрета" в слідчій і оперативно-розшуковій практиці. Фактори, що впливають на повноту й вірогідність описання людини за правилами словесного портрета.
86. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Їх система.
Які елементи зовнішності належать до анатомічних (морфологічних)? Їх система та види.
87. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх система та характеристика.
Елементи загальнофізичної характеристики людини. Демографічні та антропологічні ознаки, їх система та характеристика.
88. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини, їх види та криміналістичне значення.
Що розуміють під функціональними ознаками людини? Криміналістичне значення функціональних властивостей (ознак) зовнішності людини.
89. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукуваних осіб. Поняття, види. Процес виготовлення різних видів суб’єктивних портретів. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
Поняття та види суб'єктивних портретів. Можливості їх використання в практиці розкриття та розслідування злочинів. Способи виготовлення суб’єктивних портретів. Специфіка виготовлення суб'єктивних портретів художниками фахівцями. Технічні засоби і тактичні прийоми виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
90. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
Що таке реконструкція особи за черепом? Як вона здійснюється? Як вона може бути використана в діяльності з розкриття та розслідування злочинів?
91. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань
і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
Судово-портретна експертиза та її можливості. Вимоги до матеріалів, що направляються на судово-портретну експертизу. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
92. Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об’єкти, можливості.
Генотипоскопічний аналіз як новий напрям ідентифікації особи і його криміналістичне значення. Методика проведення генотипоскопічного аналізу, його об’єкти та можливості. В рамках якого класу (роду, виду, різновиду) судової експертизи можлива генотипоскопічна ідентифікація?
93. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
Поняття, завдання і значення криміналістичної реєстрації. Які прийоми, що нагадують теперішню криміналістичну реєстрацію, використовувались у перших державах, у середньовіччі тощо? Історія розвитку методики кримінальної (криміналістичної) реєстрації. Що є (які науки та аксіоматичні (доведені) наукові положення) є науковою основою криміналістичної ідентифікації? Принципи формування та функціонування криміналістичних обліків.
94. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
Поняття криміналістичних обліків, їх система та класифікація. Об’єкти, суб’єкти і принципи формування та функціонування. Використання різновидів криміналістичних обліків у розслідуванні злочинів. Тенденції та перспективи розвитку криміналістичної реєстрації. Автоматизація та комп’ютеризація криміналістичних обліків.
95. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: суть, об’єкти. Суб’єкти та правила їх ведення, їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
Місце оперативно-довідкових обліків у системі криміналістичної реєстрації. Їх суть та їх види (прізвищний, дактилоскопічний і т.д.), правила ведення обліків та можливості їх використання в кримінальному провадженні. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
96. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, порядок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
Поняття криміналістично-пошукових обліків та їх суть; види криміналістично-пошукових обліків. Об’єкти криміналістично-пошукових обліків (облік вогнепальної зброї; стріляних куль, гільз і патронів і т.д.). У яких формах та якими методами вони можуть здійснюватись. Порядок постановлення на облік та перевірки за даними видами обліків. Призначення і можливості цієї групи обліків.
97. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
Поняття довідково-допоміжних обліків, їх суть та види. Об’єкти довідково-допоміжних обліків. У яких формах та якими методами вони можуть здійснюватись (вестися)? Наведіть приклади. Порядок постановлення на облік, призначення і можливості цієї групи обліків. Суб’єкти ведення інформаційно-довідкових обліків.
98. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України.
Види криміналістичних обліків, які веде ДІАЗ МВС України. Сутність цих обліків, їх можливості. Правила взяття на облік і виключення з обліку.
99. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ДНДЕКЦ МВС України та НДЕКЦ МВС України.
Різновиди криміналістичних обліків, які веде ДНДЕКЦ МВС України. Об’єкти цих обліків. Правила постановки і зняття з цього виду обліків. Правила перевірки за цим видом обліків. Різновиди обліків, які ведуть НДЕКЦ МВС України. Як реалізується співпраця між ДНДЕКЦ МВС України та НДЕКЦ МВС України при постановці нових об’єктів на облік та під час перевірки певних конкретних об’єктів?
ІІІ. Криміналістична тактика:
100. Поняття криміналістичної тактики, її завдання і система.
Поняття криміналістичної тактики як Розділу криміналістики. Її завдання у теоретичному та практичному аспекті (напрямі). Система даного Розділу криміналістики: традиційна та тенденції. Галузі криміналістичної тактики.
101. Структура та характеристика елементів Загальних положень Криміналістичної тактики.
Елементи, що входять до Загальних положень Криміналістичної тактики. Їх характеристика.
102. Поняття і класифікація засобів криміналістичної тактики. Вимоги (принципи допустимості) використання тактико-криміналістичних засобів.
Поняття засобів криміналістичної тактики і їх класифікація. Вимоги (принципи допустимості) використання тактичних прийомів та інших тактико-криміналістичних засобів. Тактична операція і комбінація: поняття, структура, місце в розслідуванні та їх класифікації.
103. Поняття, сутність (природа) та ознаки тактичного прийому. Його співвідношення із криміналістичною рекомендацію.
Поняття та сутність (природа) тактичного прийому. Ознаки тактичного прийому, його співвідношення із криміналістичною рекомендацію.
104. Класифікація, джерела формування та функції тактичних прийомів.
Критерії класифікації тактичних прийомів. Види тактичних прийомів. Джерела формування тактичних прийомів (як і усіх інших засобів криміналістичної тактики) та їх функції.
105. Слідча дія як основний засіб криміналістичної тактики. Поняття,
види.
Поняття слідчої дії як засобу криміналістичної тактики. Класифікація слідчих дій, критерії класифікації.
106. Тактика процесуальної (слідчої) дії. Послідовність (стадійність) слідчої дії і завдання, що вирішуються на кожній стадії.
Що розуміють під тактикою слідчої дії?. Співвідношення слідчої дії з тактичним прийомом, тактичною комбінацією та тактичною операцією. Стадійність (етапність) слідчої дії: характеристика завдань, що вирішуються на кожному етапі слідчої дії.
107. Слідча ситуація: поняття, структура, види, значення.
Поняття слідчої ситуації: вузьке і широке, їх значення і практичне використання. Елементи, що утворюють слідчу ситуацію. Класифікація слідчих ситуацій. Значення ситуаційного підходу у розслідуванні і доказуванні загалом.
108. Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
Поняття і елементи (етапи) тактичного рішення. Види тактичних рішень. Поняття тактичного ризику. Виправданий тактичний ризик.
109. Поняття, завдання, умови, зміст (елементи) планування розслідування. Взаємозв’язок планування і організації розслідування.
Поняття планування розслідування, його завдання. Умови і зміст (елементи) планування розслідування. Взаємозв’язок планування і організації розслідування.
110. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа та специфіка. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа. Особливі ознаки версії,
які відрізняють її від інших гіпотез.
111. Слідчі версії – основа плану розслідування. Її значення, види, властивості, правила побудови та перевірки.
Значення версії для планування і організації розслідування. Види версій. Версія в структурі планування розслідування кримінальних правопорушень. Правила конструювання і перевірки слідчих версій. Типові помилки цих процесів.
112. Принципи планування розслідування. Техніка планування розслідування. Особливості планування на різних етапах розслідування.
Види і характеристика принципів планування. Вимоги до планування, які випливають із кожного принципу. Елементи планування розслідування. Технологія розробки плану розслідування. Особливості планування на початковому та наступних етапах розслідування.
113. Форми планування і структура плану розслідування.
Форма планування розслідування. Типова структура плану розслідування. Особливості планування у складних, багатоепізодних провадженнях та при бригадному методі розслідування.
114. Поняття, завдання, види й учасники слідчого огляду.
Поняття слідчого огляду, його завдання та місце у системі слідчих дій. Види огляду. Обов’язкові та факультативні учасники огляду.
115. Принципи слідчого огляду.
Перелічіть принципи слідчого огляду та розкрийте їх сутність. Які наслідки може мати нетримання принципів огляду?
116. Огляд місця події: суть, об’єкти дослідження, завдання.
Особливості огляду місця події як самостійного різновиду огляду. Процесуальні правила огляду місця події. Коло об’єктів на місці події, обстеження яких охоплюється оглядом місця події. Завдання огляду місця події.
117. Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення. Види інсценувань.
Поняття негативних обставин, що можуть бути виявлені в ході огляду місця події. Ознаки негативних обставин, їх криміналістичне значення. Види негативних обставин. Поняття інсценувань, їх співвідношення із негативними обставинами. Види інсценувань.
118. Етапи огляду місця події і завдання, що вирішуються на кожному з
них.
Підготовка до огляду місця події: завдання слідчого на кожній під стадії підготовчого етапу. Робочий етап огляду: підстадії і завдання, що вирішуються на кожній з них. Завдання слідчого на завершальному етапі огляду місця події.
119. Методи та способи огляду і дослідження обстановки місця події.
Поняття методу і способу огляду (обстеження) місця події. Їх види. Правила вибору того чи іншого методу і способу обстеження. Методи пізнання, що використовуються в ході огляду. Наведіть приклади.
120. Фіксація результатів огляду місця події.
Зміст кожної з частин протоколу огляду місця події. Види Додатків до протоколу. Правила застосування фото-чи відео-фіксації в ході огляду місця події та їх процесуальне оформлення і засвідчення.
121. Тактика огляду трупа.
Якими документами може процесуально оформлятись огляд трупа. Коли огляд трупа є самостійною (окремою) слідчою дією. Особливості статичного і динамічного огляду трупа та його фіксації у протоколі. Особливості огляду невпізнаних трупів.
122. Тактика огляду речей і документів.
Якими документами може процесуально оформлятись огляд речей і документів. Вкажіть правову регламентацію. У яких випадках огляд речей або документів є самостійною (окремою) слідчою дією. Особливості цього виду огляду та його фіксації у протоколі. Особливості огляду документів – речових доказів.
123. Тактика освідування.
Підстави освідування. Види освідування за його метою. Коло учасників і тактика робочого етапу освідування. Спільне і відмінне між освідування і особистим обшуком.
124. Поняття обшуку, принципи організації і управління ним, умови правомірності його проведення.
Поняття обшуку. Фактичні і юридичні підстави для проведення обшуку в контексті конституційних гарантій недоторканості особи та її житла. Які процесуальні вимоги та криміналістичні рекомендації необхідно дотримувати у ході обшуку? Які тактичні принципи обшуку виділяє криміналістична тактика? У чому їх сутність?
125. Пізнавальна сутність обшуку. Спільне і відмінне обшуку зі слідчим оглядом та тимчасовим доступом до речей і документів.
Завдання обшуку та його значення для розкриття та розслідування злочинів. Місце обшуку в системі слідчих дій. Підстави для вибору власне обшуку або інших засобів доказування (інших слідчих дій, процесуальних дій, засобів забезпечення кримінального провадження) для збирання тих чи інших доказів.
126. Об’єкти і види обшуку.
Об’єкти обшуку, предмети пошуку. Їх класифікація. Критерії для класифікації і види обшуку.
127. Підготовка до проведення обшуку.
Елементи підготовчого етапу обшуку. Чи завжди має місце підготовча під стадія обшуку до виїзду на місце проведення обшуку?
128. Тактика проведення обшуку в приміщенні (індивідуального, загального та службового користування).
Які процесуальні, організаційні й тактичні дії виконує слідчий, прибувши на місце обшуку? Яка послідовність дій слідчого на робочому етапі обшуку. Методи і способи обстеження, застосовувані під час обшуку. Які тактичні прийоми можуть застосовуватись під час обшуку та їх психологічна сутність? Науково-технічні засоби обшуку. Які особливості обшуку приміщень індивідуального користування та приміщень загального користування? Які приміщення під ними прийнято розуміти у контексті обшуку та яку особливість має послідовність виконання пошукових дій у кожному з них? Яка послідовність та інші рекомендації виробила криміналістична тактика щодо обшуку приміщень службового користування?
129. Тактика особистого обшуку.
Фактична і юридична підстави проведення особистого обшуку. У яких випадках можливе проведення особистого обшуку без ухвали слідчого судді? Учасники особистого обшуку. Тактика (послідовність) пошукових дій. Підстави залучення та види спеціалістів під час особистого обшуку. Особливості фіксації особистого обшуку.
130. Особливості тактики проведення групового обшуку.
Фактична і юридична підстави проведення особистого обшуку. Особливості тактики проведення, керівництва та фіксації групового обшуку.
131. Фіксація результатів обшуку.
Зміст кожної з частин протоколу обшуку. Правила опису виявлених та вилучених речей. Правила опису схованок (тайників). Правила застосування додаткових засобів фіксації під час обшуку.
132. Поняття, мета, значення, учасники слідчого експерименту.
Поняття і мета слідчого експерименту. Місце слідчого експерименту в системі слідчих дій. У що спільного і у чому полягає відмінність слідчого експерименту від, слідчого огляду, допиту на місці події, пред’явлення для впізнання, обшуку, залучення експерта і проведення судової експертизи? Назвіть обов’язкових та факультативних учасників цієї слідчої дії? У яких випадках участь підозрюваного, свідка, потерпілого, показання, дії чи можливості якого перевіряються, є обов’язкова, а у яких ні?
133. Пізнавальна сутність форм слідчого експерименту.
Види слідчого експерименту за метою та характером його проведення. Їх пізнавальна суть та відмінності між ними. Що у криміналістиці розуміють під поняттям «тактичний експеримент» та за якими ознаками від відрізняється від звичайного слідчого експерименту? Чи наявна його правова регламентація у новому КПК України?
134. Підготовка до проведення слідчого експерименту.
Які під-стадії охоплює підготовка до слідчого експерименту? Які завдання вирішуються на кожній під стадії? Що повинен містити план слідчого експерименту? Що розуміють у криміналістиці під максимальною відповідністю умов проведення дослідних дій умовам події, щодо якої проводять слідчий експеримент? В чому суть рекогностування (рекогносцировки)?
135. Тактика проведення слідчого експерименту.
Послідовність робочого етапу слідчого експерименту. З якою метою повторюються дослідні дії у змінених (спрощених або ускладнених) умовах?У яких випадках і для чого дослідні (експериментальні) дії у ході слідчого експерименту здійснюють у декілька етапів?
136. Тактика слідчого експерименту у форі перевірки показань на місці.
Характеристика слідчого експерименту у форі перевірки показань на місці. Які особливості умов, місця, часу та кола учасників його проведення? Назвіть тактичні прийоми цього різновиду слідчого експерименту. В чому сутність тактичного прийому «використання опорних пунктів»?
137. Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту та оцінка його результатів.
Особливості змісту протоколу слідчого експерименту. Особливості повної і безперервної відео фіксації цієї слідчої дії без участі понятих та з участю понятих. Особливості оцінки одержаних результатів внаслідок слідчого експерименту та їх доказове значення.
138. Поняття допиту, його сутність і види.
У чому полягає криміналістична сутність допиту? Психологічні основи тактики допиту: закономірності формування, збереження в пам’яті та відтворення показань. Об’єктивні і суб’єктивні фактори, які впливають на процес формування показань. Критерії для класифікації допитів. Яке криміналістичне значення класифікації допитів?
139. Структура допиту і підготовка до нього як до керованого процесу одержання інформації (ідеальних відображень).
Структура (умовні етапи) допиту. Які типові елементи включає підготовка до допиту? Яке значення має вивчення особи допитуваного та набуття знань із спеціальних проблем? Яка сутність прогнозування і планування майбутнього спілкування під час допиту? В чому їх відмінність? Як відбувається планування допиту? Як правильно обрати момент (час, послідовність) допиту?
140. Типові ситуації допиту і системи тактичних прийомів, спрямовані на вирішення окремих завдань. Види запитань і прийоми постановки їх на допиті.
Скільки видів типових ситуацій допиту узагальнила криміналістика. Назвіть їх види. Які системи тактичних прийомів (тактичні комбінації) рекомендуються для впливу і вирішення тієї чи іншої тактичної ситуації допиту.
141. Встановлення психологічного контакту.
Які загальні (універсальні) прийоми встановлення психологічного контакту рекомендує криміналістична тактика? Якою має бути етика допиту свідка, потерпілого, підозрюваного? Які прийоми встановлення психологічного контакту диференціює криміналістика залежно від мети
і процесуального становища допитуваного?
142. Тактика допиту і управління спілкуванням у безконфліктних ситуаціях: завдання слідчого під час прослуховування вільної розповіді, прийоми актуалізації забутого, усунення перекручень та добросовісних помилок.
Безконфліктні ситуації допиту: види і характеристика. завдання слідчого під час прослуховування вільної розповіді, прийоми актуалізації забутого, усунення перекручень та добросовісних помилок.
143. Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації відмови від давання показань.
Конфліктні ситуації допиту: види, коротка характеристика. Які види тактичних прийомів рекомендує криміналістична тактика для подолання відмови від давання показань. Розкрийте коротко суть цих прийомів.
144. Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації давання неправдивих показань.
Конфліктні ситуації допиту: види, коротка характеристика. Які види тактичних прийомів рекомендує криміналістична тактика для виявлення (діагностики) неправди у показаннях, для подолання неправди у показаннях і спонукання допитуваного до дачі правдивих показань. Розкрийте коротко суть цих прийомів.
145. Закінчення допиту, фіксація та аналіз його результатів. Підстави, процесуальні і тактичні правила застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
Характеристика і завдання стадії закінчення допиту. Чи можна виділяти якісь тактичні прийоми на цій стадії. Загальні правила фіксації допитів у протоколі. Правила фіксації допитів звуко- чи відезаписом. У яких випадках рекомендовано засовувати звуко- чи відеозапис під час допитів?
146. Особливості тактики допиту потерпілих та неповнолітніх.
Які об’єктивні та суб’єктивні фактори ускладнюють чи покращують процес формування показань і збереження їх у пам’яті? Які фактори впливають на адекватність відтворення (розповіді) показань допитуваним? У чому проявляється специфіка формувань показань
потерпілих і як вона має враховуватись у тактиці їх допиту? Які особливості процесу формування показань малолітніх, неповнолітніх та похилого віку свідків (потерпілих) і як їх враховувати під час їхнього допиту?
147. Тактика одночасного допиту (очної ставки).
Підстави для проведення одночасного допиту (очної ставки), його мета. Тактика підготовки до одночасного допиту. Особливості процедури робочого етапу одночасного допиту. У яких випадках криміналістика рекомендує застосовувати звуко-, відеозапис для фіксації допиту та очної ставки? У чому полягають тактичні особливості одночасних допитів (очних ставок) з використанням звуко- чи відеозапису?
148. Особливості тактики судових допитів.
Види судових допитів. Їх процесуальні і тактичні особливості. Тактичні особливості судових допитів на відміну від допитів під час досудового розслідування.
149. Понятя, об єкти, суб єкти предявлення для впізнання.
Поняття предявлення для впізнання як слідчої дії. Ідентифікаційна сутність пред’явлення для впізнання. Наукова основа пред’явлення для впізнання. Його значення для правильного вирішення кримінального провадження. Місце (співвідношення) предявлення для впізнання у системі слідчих дій. Які обєкти можуть, а які не можуть бути предявленими для впізнання? Хто входить у коло учасників цієї слідчої дії? Хто є суб’єктом встановлення тотожності або подібності?
150. Види пред’явлення для впізнання.
Критерії для класифікації та види пред’явлення для впізнання. Як впливає різновид пред’явлення для впізнання на тактику його підготовки і проведення? В чому суть і які особливості тактики «зустрічного» (одночасного, двостороннього, взаємного) і кількаразового (різночасного) пред’явлення для впізнання? Які особливості підготовки і проведення симультанного і сукцесивного впізнання?
151. Загальна тактика пред’явлення для впізнання та умови прийняття рішення про його проведення.
Процесуальні законодавчі вимоги та криміналістичні рекомендації (загальні для усіх видів пред’явлення для впізнання) проведення пред’явлення для впізнання, які забезпечують достовірність його результату. За яких умов (у яких випадках) доцільно або недоцільно чи навіть недопустимо проводити пред’явлення для впізнання.
152. Підготовка до пред’явлення для впізнання.
Які елементи охоплює підготовка пред’явлення для впізнання? Які тактичні та психологічні особливості допиту особи, яка буде впізнавати? Що розуміють під однорідністю об’єктів, що пред’являються для впізнання? Як пред’являються для впізнання унікальні (що не мають, або майже не мають аналогів) предмети?
153. Робочий етап пред'явлення для впізнання живих людей в натурі за ознаками зовнішності. Особливості пред’явлення для впізнання поза візуальним
спостереженням особи, яку пред’являють для впізнання.
154. Випадки (умови), коли необхідно, доцільно (виправдано) проводити пред’явлення для впізнання живих людей у натурі за статичними ознаками. Процедура (послідовність робочого етапу цього виду пред’явлення для впізнання. Тактичні особливості пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку пред’являють для впізнання. Які особливості фіксації та засвідчення цієї слідчої дії (скільки потрібно понятих, особливі правила повної і безперервної відео фіксації).
155. Особливості підготовки, робочого етапу і фіксації пред'явлення для
впізнання живих людей в натурі за голосом і мовленням, ходою.
Підготовка пред'явлення для впізнання живих людей в натурі за голосом і мовленням, ходою: особливості предмета попереднього допиту впізнаючого, особливості підбору однорідних об’єктів (статистів), вимоги до них, особливості підбору місця проведення такого різновиду впізнання, особливості підбору понятих або підготовки технічних засобів повної відео-фіксації. Особливості робочого етапу і фіксації зазначеного виду пред’явлення впізнання.
156. Пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями).
Підготовка пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями): особливості підбору і підготовки однорідних об’єктів (статистів), вимоги до них. Особливості робочого етапу і фіксації зазначеного виду пред’явлення впізнання.
157. Пред'явлення для впізнання речей (будівель, споруд, земельних ділянок, тварин, птахів).
Особливості підготовка пред'явлення їх для впізнання речей в натурі: особливості підбору і підготовки однорідних об’єктів, вимоги до них, особливості предмета попереднього допиту впізнаючого. Особливості робочого етапу і фіксації пред’явлення впізнання речей в натурі. Правила пред’явлення для впізнання речей за фото-, відеозображеннями.
Умови (коли дозволяється) проведення пред'явлення для впізнання будівель, споруд, земельних ділянок у натурі. Особливості виконання пред’явлення для впізнання об’єктів нерухомості за фото- відео зображеннями.
Особливості пред’явлення для впізнання тварин і птахів.
158. Тактичні особливості пред'явлення для впізнання трупа.
У чому суть підготовки до пред’явлення для впізнання трупа як самостійної слідчої дії? Чи можна пред’являти труп для впізнання у його одязі? Якщо так, тоді у яких випадках? Як треба діяти слідчому у разі впізнавання трупа на місці події?
159. Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
Поняття та форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві, їх класифікація. Спільне та відмінне в тактиці залучення спеціаліста до слідчих дій і у тактиці залучення експерта та доручення йому проведення судової експертизи. Поняття та значення
судової експертизи; види експертних завдання за їх характером і відповідно види експертних досліджень.
160. Класифікація судових експертиз у кримінальному судочинстві: підстави, сучасні уявлення про види та формування нових видів експертиз.
Підстави класифікації та види судових експертиз у кримінальному судочинстві. Сучасні уявлення про види та формування нових видів експертиз. Скільки і які класи судових експертиз виокремлюють сьогодні в Україні за предметним критерієм?
161. Етап залучення судового експерта та доручення йому проведення судової експертизи: елементи (структура), загальні правила.
Підстави залучення експерта та доручення йому проведення судової експертизи; прийняття рішення про призначення експертизи. Елементи (структура) цього етапу та характеристика кожного з них: збирання, підготовка та направлення необхідних матеріалів; види та вимоги, яким повинні відповідати порівняльні зразки для експертного дослідження; вибір моменту залучення експерта; визначення предмета судової експертизи; правила формулювання та вимоги, яким повинні відповідати питання експерту; процесуальне оформлення та структура постанови про залучення експерта (ухвали про доручення експерту проведення судової експертизи.
162. Вибір експертної установи або експерта. Система державних експертних установ в Україні.
Правила вибору експертної установи або експерта. Вимоги, яким повинні відповідати судові експерти. Судові експертизи, що можуть виконуватись лише в державних експертних установах; система цих установ; Види (класи, роди, види, підвиди) експертиз, що можуть проводитись у будь-якій експертній установі чи приватним експертом.
163. Сутність етапу проведення судової експертизи. Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
У чому полягає сутність етапу проведення судової експертизи? Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз. Криміналістичні рекомендації щодо обов’язковості присутності слідчого під час проведення експертом досліджень.
164. Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
Правила, яких повинен дотримуватись експерт під час проведення експертизи; основні етапи та частини проведення експертного дослідження, їх характеристика; методи експертного дослідження та їх класифікація.
165. Висновок експерта. Види та правила оцінки.