АНАЛІЗ ОСНОВ, ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ДІЙ ПІДРОЗДІЛАМИ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК, ЇХ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ ТА ВІЙНАХ МАЙБУТНЬОГО
ПРОЕКТ
БОЙОВОГО СТАТУТУ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЧАСТИНА ІІІ
ЗМІСТ
| ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ | |
| ВСТУП | |
| 1 Аналіз основ, підготовки і ведення дій підрозділами аеромобільних військ, їх всебічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах та війнах майбутнього………………………… | |
| 1.1 Еволюція форм і способів застосування підрозділів, частин та з’єднань ПДВ і АЕМВ… | |
| 1.2 Участь повітрянодесантних військ ЗС СРСР у бойових діях в Афганістані (1979-1989 рр.) ……………………………………………………………………………………………………. | |
| 1.3 Участь повітрянодесантних військ багатонаціональних сил (БНС) у бойових діях в зоні Перської затоки (1991 р.)…………………………………………………………………….. | |
| 2 Аналіз структури і змісту бойових статутів повітрянодесантних та аеромобільних військ колишнього СРСР та провідних країн світу……………………………………………...……… | |
| 3 Бойовий статут аеромобільних військ СВ частина ІІІ………………………..…………… | |
| 3.1 Призначення і основи бойового застосування аеромобільних військ……………............... | |
| 3.1.1 Загальні положення ……………………………………………………………………... | |
| 3.1.2 Застосування підрозділів в бою ………………………………………………………… | |
| 3.2 Управління підрозділами........................................................................................................... | |
| 3.2.1 Загальні положення ……………………………………………………………………... | |
| 3.2.2 Обов’язки особового складу відділення ……………………………………………... | |
| 3.3 Підготовка до бойових дій (бою)............................................................................................... | |
| 3.3.1 Загальні положення ……………………………………………………………………... | |
| 3.3.2 Взвод (відділення) на марші ……………………………………………………………. | |
| 3.3.3 Перевезення підрозділів повітряним і залізничним транспортом …………………… | |
| 3.3.4 Підготовка взводу (відділення) до десантування і виконання бойового завдання …. | |
| 3.3.5 Десантування і збір взводу (відділення) після приземлення …………………………. | |
| 3.4 Аеромобільний (парашутно-десантний) взвод (відділення) в наступі.................................. | |
| 3.4.1 Загальні положення ……………………………………………………………………... | |
| 3.4.2 Захоплення об'єкта в районі десантування …………………………………………….. | |
| 3.4.3 Взвод у наступі на противника, що обороняється на підготовленому рубежі ……… | |
| 3.4.4 Відділення у наступі на противника, що обороняється на підготовленому рубежі ... | |
| 3.4.5 Особливості підготовки та ведення наступального бою при виході з оточення ……. | |
| 3.4.6 Ведення наступального бою в особливих умовах …………………………………….. | |
| 3.5 Аеромобільний (парашутно-десантний) взвод (відділення) в обороні……………….......... | |
| 3.5.1 Загальні положення ……………………………………………………………………... | |
| 3.5.2 Підготовка та ведення оборонного бою аеромобільного (парашутно-десантного) взводу ………………………………………………………………………………………………. | |
| 3.5.3 Підготовка та ведення оборонного бою аеромобільного (парашутно-десантного) відділення ………………………………………………………………………………………….. | |
| 3.5.4 Аеромобільний (парашутно-десантний) взвод у бойовій охороні …………………… | |
| 3.5.5 Дії бронегрупи …………………………………………………………………………… | |
| 3.5.6 Вогнева засідка …………………………………………………………………………... | |
| 3.5.7 Особливості ведення оборонного бою при виході із бою і відході ………………….. | |
| 3.5.8 Особливості ведення оборонного бою в оточенні …………………………………….. | |
| 3.5.9 Ведення оборонного бою в особливих умовах ………………………………………... | |
| 3.6 Рейдові дії (рейд) взводу (відділення) ...…….......................................................................... | |
| 3.7 Десантно-штурмові дії аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення)….... | |
| 3.8 Аеромобільні дії аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення)................. | |
| 3.9 Дії аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення) в ході стабілізаційних дій, у спеціальній операції та ведення специфічних дій взводом (відділенням)……...……….. | |
| 3.9.1 Загальні положення …………………………………………………………………..…. | |
| 3.9.2 Особливості підготовки до дій у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ …………………………………………………………………………... | |
| 3.9.3 Виконання завдань під час дій у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ …………………………………………………………………………... | |
| 3.9.4 Особливості тилового і технічного забезпечення під час участі у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ ……………………………………………. | |
| 3.10 Участь аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення) у міжнародних миротворчих операціях.................................................................................................................... | |
| 3.10.1 Загальні положення …………………………………………………………………..... | |
| 3.10.2 Особливості підготовки до дій у ММО ………………………………………………. | |
| 3.10.3 Дії взводу при виконанні миротворчих завдань | |
| 3.11 Всебічне забезпечення аеромобільного (парашутно-десантного) взводу (відділення)..... | |
| 3.11.1 Бойове забезпечення ………………………………………...…………………………. | |
| 3.11.1.1 Розвідка ……………………………………………………………………….. | |
| 3.11.1.2 Захист від зброї масового ураження ………………………………………... | |
| 3.11.1.3 Тактичне маскування ………………………………………………………… | |
| 3.11.1.4 Інженерне забезпечення ……………………………………………………... | |
| 3.11.1.5 Радіаційний, хімічний, біологічний захист ………………………………… | |
| 3.11.1.6 Охорона ………………………………………………………………………. | |
| 3.11.2 Технічне і тилове забезпечення ……………………………………………………….. | |
| 3.11.2.1 Загальні положення ………………………………………………………….. | |
| 3.11.2.2 Технічне забезпечення ………………………………………………………. | |
| 3.11.2.3 Тилове забезпечення …………………………………………………………. | |
| 3.11.3 Медичне забезпечення ………………………………………………………………… | |
| 3.11.4 Морально-психологічне забезпечення ………………………………………………... | |
| Висновки............................................................................................................................................ | |
| ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ..................................................................................................................... |
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ
| АА | армійська авіація; |
| АСВ | авіація Сухопутних військ |
| АЗУ | авіаційні засоби ураження; |
| АЕМВ | аеромобільні війська; |
| АЕМД | аеромобільні дії; |
| АЕМУД | аеромобільно-ударні дії; |
| АЕМПтД | аеромобільно-патрульні дії; |
| АЕМПшД | аеромобільно-пошукові дії; |
| АСУ | автоматизована система управління; |
| АТ | авіаційна техніка; |
| АТО | антитерористична операція |
| АІС | автоматизовані та інформаційні системи; |
| АУ | автоматизоване управління; |
| БКС | багатокупольна парашутна система; |
| БПС | безплатформова парашутна система; |
| ВМС | Військово-Морські Сили; |
| ВПС-8 | витяжна парашутна система; |
| ВРД | вихідний район для десантування; |
| ВТА | військово-транспортна авіація; |
| ВТЗ | високоточна зброя; |
| ВТМ | військово-технічне майно; |
| ГБУ | група бойового управління; |
| ГрБМ | група бойових машин; |
| ГУА | група управління авіацією; |
| ДПД | диверсійно-пошукові дії; |
| ДРД | десантно-рейдові дії; |
| ДУД | десантно-ударні дії; |
| ДШД | десантно-штурмові дії; |
| ЗА | зенітна артилерія; |
| ЗКП | замок кріплення платформи; |
| ЗМІ | засоби масової інформації; |
| ЗМУ | зброя масового ураження; |
| ЗРК | зенітно-ракетний комплекс; |
| ЗРЧ | зенітно-ракетна частина; |
| ЗС | Збройні Сили; |
| ІВФ | інші військові формування |
| ІТС | інженерно-технічний склад; |
| КДП | командно-диспетчерський пункт; |
| КПА | контрольна перевірочна апаратура; |
| КП | командний пункт; |
| КР | крилата ракета; |
| ЛА | літальний апарат; |
| ММО | міжнародна миротворча операція; |
| МПЗ | морально-психологічне забезпечення; |
| МТЗ | матеріально-технічне забезпечення; |
| ОВТ | озброєння і військова техніка; |
| ОСО | основні сили оборони; |
| ОСШР | об’єднані сили швидкого реагування; |
| ОУВ | оперативне угруповання військ |
| ПАН | передовий авіаційний навідник; |
| ПвПУ | повітряний пункт управління; |
| ПвР | повітряна розвідка; |
| ПВС-500 | парашутно-вантажна система на 500 кг; |
| ПДК | повітрянодесантний комплекс; |
| ПДВ | повітрянодесантні війська; |
| ПДП | повітрянодесантна підготовка; |
| ПДСБ | парашутна система для десантування рідини в бочці; |
| ПДТ | повітрянодесантна техніка; |
| ПД ТЗР | протидія технічним засобам розвідки; |
| ПДТР-120 | парашутно-десантна тара для рідини на 120 л; |
| ППДММ | подовжений парашутно-десантний м’який мішок; |
| ППО | протиповітряна оборона; |
| ПРР | пошуково-рятувальні роботи; |
| ПРС | парашутно-реактивна система; |
| ПС | Повітряні Сили; |
| ПУ | пункт управління; |
| ПУА | пункт управління авіацією; |
| РАО | ракетно-артилерійське озброєння; |
| РД | район десантування; |
| РЕБ | радіоелектронна боротьба; |
| РЕЗ | радіоелектронні засоби; |
| РЛЗ | радіолокаційне забезпечення; |
| РЛР | радіолокаційна розвідка; |
| РЛС | радіолокаційна станція; |
| РСТЗ | радіосвітлотехнічні засоби; |
| РТЗ | радіотехнічне забезпечення; |
| РУК | розвідувально-ударний комплекс; |
| РХБ | радіаційний хімічний бактеріологічний; |
| СВ | Сухопутні війська; |
| СКП | стартовий командний пункт; |
| СКП ППО і авіації | сумісний командний пункт протиповітряної оборони і авіації; |
| ССпО | Сили спеціальних операцій |
| СУВ | скрите управління військами; |
| ТЕЧ | технічна експлуатаційна частина; |
| ТЗ | тилове забезпечення; |
| ТО | технічний огляд; |
| ТхЗ | технічне забезпечення; |
| ЦБУ | центр бойового управління; |
| ЦУА | центр управління авіацією. |
ВСТУП
Формування конкретних і реалістичних завдань Збройним Силам (ЗС) України зумовлюють необхідність підвищення ефективності використання та якості планування озброєння та військової техніки, а також забезпечення відповідності тактико-технічних характеристик потребам військ.
Аналіз засад і складових Воєнної доктрини України та положень Стратегічного оборонного бюлетеня показує, що до характерних рис сучасної збройної боротьби відноситься:
поширення застосування новітніх систем озброєння та військової техніки, високоточної зброї, засобів повітряного нападу, розвідки та РЕБ, новітніх інформаційних технологій;
ураження військ (сил), об’єктів тилу, економіки, комунікацій на всій території протидіючих сторін;
високоманеврові (мобільні) дії військ (сил) на розрізнених напрямах з широким застосуванням сил швидкого реагування, аеромобільних та повітрянодесантних військ, десантів та військ спеціального призначення.
Досвід останніх десятиліть, за час яких у світі трапилось кілька десятків локальних війн і збройних конфліктів, переконливо свідчить, що мобільні дії військ у ході сучасної війни стають однією із головних умов успіху. За поглядами воєнних фахівців розвинутих у воєнно-технічному відношенні країн, мобільні дії являються обов’язковим компонентом сучасної операції, бойових дій та бою, а здатність їх вести – ознакою високого рівня технічного розвитку і доказом професійної майстерності органів управління та військ.
Історичний досвід вчить, що той хто своєчасно не помічає нову важливу тенденцію у воєнному мистецтві – багато втрачає і обрікає свою країну на поразку. Питання впровадження мобільних дій, дій повітряних десантів, десантно-штурмових та аеромобільних дій у бойову практику має державне значення так, як нерозривно пов’язане із вирішенням проблеми забезпечення національної безпеки держави.
Аналіз поглядів зарубіжних військових фахівців, а також вивчення досвіду локальних війн 50-90-х років дозволив виділити три етапи розвитку повітрянодесантних військ (ПДВ).
Перший з них (1945 - початок 60-х років) характеризувався розвитком теорії і практики застосування цих військ в умовах так званої „загальної ядерної війни”, де їм відводилася одна з провідних ролей в розвитку досягнутого нанесенням ядерних ударів успіху на театрі воєнних дій. Прикладом тому є проведення з 101-й повітрянодесантною дивізією США на полігоні в штаті Невада навчань в умовах реального застосування ядерної зброї.
Даний період характеризувався ще й широким використанням цих військ в локальних війнах, які служили своєрідним полігоном для перевірки на практиці теоретичних поглядів на роль і місце ПДВ в операціях сухопутних військ і військово-морських сил. В основному їх підрозділи і частини застосовувалися в ході бойових дій як повітряні десанти, а вирішувані ними задачі істотно не відрізнялися від часів другої світової війни.
Другий етап (середина 60-х – перша половина 70-х років) характеризувався дослідженням можливостей ПДВ в умовах реалізації на практиці стратегії „гнучкого реагування”, яка передбачала використання озброєних сил не тільки в загальній ядерній війні, але і так званих обмежених війнах із застосуванням тактичної ядерної зброї або без неї.
Фізико-географічні і природнокліматичні особливості театрів воєнних дій, поява принципово нових засобів збройної боротьби, ухвалення концепції аеромобільності зажадало створення нових, мобільних з’єднань. Тому вже в липні 1965 року американці на базі досвідченої 11-й штурмової повітрянодесантної і 2-й піхотної дивізій сформували 1-у аеромобільну дивізію. Зразу ж після цього вона була перекинута для ведення бойових дій до Південного В’єтнаму.
Ухвалення концепції аеромобільності в США, яка передбачала підвищення оперативно-тактичної мобільності сухопутних військ з урахуванням широкого використовування вертольотів і літаків армійської авіації, привело до різкого скорочення чисельності повітрянодесантних військ. В подальшому дана концепція була прийнята і в інших країнах Заходу.
Третій етап розвитку теорії і практики застосування повітрянодесантних військ (2-а половина 70-х – початок XXІ століття) характеризується перш за все створенням „сил швидкого реагування” в США і низці інших країн – членів блоку НАТО.
Рада національної безпеки США в 1977 році провела аналіз міжнародного стану і прийшла до висновку про зростання кількості кризових районів, в яких зачіпалися американські „життєво важливі інтереси”. Саме це з’явилося причиною створення континенту спеціально підготовлених і оснащених військ (сил), здатних вирішувати військові задачі в будь-якому регіоні миру.
Ухвалення концепції „швидкого реагування” дало поштовх до розвитку теорії і практики застосування повітрянодесантних військ. Їх найважливішою функцією з цієї миті став вирішення кризових ситуацій не тільки в зоні відповідальності НАТО, але і за її межами. В локальних війнах ПДВ стали все частіше використовуватися для досягнення стратегічної і військово-політичної мети. Звертає на себе увага і тенденція до застосування ПДВ не тільки у взаємодії з сухопутними військами і військово-морськими силами, як раніше, але і самостійно в будь-якій точці планети. Яскравим її прикладом являється проведення операції під кодовою назвою „Джаст кіз” в Панамі, покладене на 18-й повітрянодесантний корпус США.
Аналіз змісту основних етапів розвитку теорії і практики застосування повітрянодесантних військ в країнах Заходу показує, що він цілком залежить від засобів збройної боротьби.
Так, для першого етапу найхарактернішим було прагнення посилити вогневу могутність десантників на полі бою. Наприклад, американці з цією метою посилювали повітрянодесантну дивізію двома батальйонами важких танків, одним дивізіоном 155-мм гаубиць. А в кінці 50-х років до складу повітрянодесантних дивізій були введені батареї некерованих реактивних снарядів «Онест Джон» (чотири установки), які дозволяли застосовувати ядерний заряд. Проте у той час в цих дивізіях були відсутні засоби ППО.
Для другого етапу характерним було оснащення ПДВ новим засобом збройної боротьби – вертольотом. Крім того, десантники отримали на озброєння зенітні ракетні системи типу „РедАй”, „Чапарел”, які дозволяли вести боротьбу з авіацією противника на висотах до 4000 метрів, а також переносні комплекси ПТКРС типу SS-10. Одночасно командування ЗС США відмовилося від посилення ПДВ важкими танками, 155-мм гаубицями та НКР.
Третій етап характеризується оснащенням десантних підрозділів сучасними засобами збройної боротьби. До них відносяться в першу чергу наступні: засоби ППО – 20-мм пушку „Вулкан”, ЗРК „Стінгер” „Авенджер” „Рапіра” „Блоупайп”; протитанкові ракетні комплекси – „Хелфайер”, „Тоу”, ”Дракон”; вертольоти – РЕБ ЕН-60А, вогневої підтримки АН-64 „Апач”, багатоцільові МН-60А; прилади нічного бачення, засоби індивідуального бронезахисту, а також супутникові засоби зв'язку. Досвід бойових дій в зоні Персидської затоки виявив необхідність в оснащенні десантних підрозділів сучасними навігаційними приладами, які дозволяли в умовах гірсько-пустинної місцевості за допомогою супутникової системи „Навстар” визначати координати місцезнаходження з точністю до 16 метрів (широта, довгота та висота над рівнем моря). Залежно від озброєнь визначаються і способи застосування ПДВ.
Найтиповішими ж для всіх трьох етапів розвитку ПДВ є два традиційні способи їх використання. Перш за все у складі повітряних десантів та другий для виконання функцій, що характерні для звичайних механізованих частин.
Вцілому, аналіз розвитку ПДВ і досвіду їх застосування в локальних війнах другої половини ХХ століття показує, що вони мають великі потенційні можливості та широкий спектр задач та завдань, що можуть бути потенційно виконані.
Приведені обставини зумовлюють необхідність розробки нової редакції проекту Бойового статуту аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України частина ІІІ, яка відповідала би сучасним умовам підготовки, застосування за призначенням та всебічного забезпечення аеромобільних військ ЗС України.
АНАЛІЗ ОСНОВ, ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ДІЙ ПІДРОЗДІЛАМИ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК, ЇХ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ ТА ВІЙНАХ МАЙБУТНЬОГО