Технічне і тилове забезпечення

Загальні положення

 

480. Без своєчасного технічного і тилового забезпечення підрозділи взводу не зможуть успішно виконувати отримані завдання. Безперебійне технічне і тилове забезпечення є однією з основних передумов успішного ведення тактичних дій взводом.

Командир взводу несе відповідальність за своєчасне технічне і тилове забезпечення підлеглих підрозділів.Він зобов’язаний вживати заходів щодо підтримання озброєння, військової техніки і засобів десантування у постійній готовності до бойового застосування та швидкого відновлення їх при виході з ладу, забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, пальним, продовольством та іншими матеріальними засобами; проявляти постійне піклування про харчування особового складу, організовувати збір поранених і хворих, надання їм медичної допомоги та евакуацію за призначенням.

481. Основою організації технічного і тилового забезпечення є рішення командира взводу на бій (дії), його вказівки та розпорядження старшого командира (начальника) з цих питань.

Під час організації бою (дій) командир взводу з питань організації технічного та тилового забезпечення, як правило, вказує: обсяг, місце і час проведення технічного обслуговування, порядок евакуації та ремонту озброєння і військової техніки при підготовці до десантування та в ході бою; розміри запасі матеріальних засобів, що десантуються, порядок їх десантування та збору на майданчику приземлення; норми їх витрат і порядок підвезення; порядок розшуку, збору та евакуації поранених і хворих; місця розміщення (розгортання) сил і засобів технічного забезпечення та тилу, органів технічного забезпечення і тилу старшого командира (начальника) та порядок їх переміщення в ході бою (дій); місця, час, порядок поповнення підрозділів ракетами, боєприпасами, заправлення озброєння і військової техніки пальним; організацію харчування особового складу взводу і приданих підрозділів; порядок підтримання зв’язку з підрозділами технічного забезпечення і тилу; місця збірних пунктів пошкоджених машин, шляхи маневру, підвозу та евакуації.

Технічне та тилове забезпечення командир взводу організовує особисто, через заступника командира взводу та командирів відділень.

482. Під час підготовки та ведення бою (дій) командир взводу здійснює контроль за готовністю до використання (бойового застосування) та технічним станом озброєння і військової техніки, наявністю, витратами ракет, боєприпасів, пального, продовольства та своєчасною доставкою їх у підрозділи взводу; доповідає командиру роти про наявність і технічний стан озброєння і військової техніки, забезпеченість взводу ракетами, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, наявність поранених і хворих та подає дані для поповнення необхідними матеріальними засобами.

Під час бою у взводі для забезпечення підрозділів боєприпасами призначаються підношувачі боєприпасів, які доставляють їх з пункту бойового постачання роти. Для збору поранених в обороні вказується місце збору поранених, яке розміщується в тилу взводного опорного пункту (бліндажі відділення другої лінії або у ході сполучення), його безпосередня охорона здійснюється силами і засобами взводу.

483. У взводі в установленому обсязі створюються запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, що утримуються і перевозяться (переносяться) в бойових та інших машинах, при озброєнні та особовому складі. Розміри запасів, що десантуються, встановлюються старшим командиром.

Розміри запасів, що десантуються, поділяються на витратну частину та непорушний (по пальному - незнижуваний) запас, який витрачається з дозволу командира бригади, а у випадках, що не терплять зволікання, – з дозволу командира батальйону з наступною доповіддю про це старшому командиру.

У період підготовки взводу (відділення) до десантування і бойових дій використовуються запаси матеріальних засобів поточного довольства.

У всіх випадках силами і засобами старшого командира організовується забезпечення взводу водою, а при необхідності, – і пальним.

484. Потреба взводу в матеріальних засобах на бій (дії) визначається з урахуванням встановлених витрат і збереження запасів у необхідних обсягах на кінець бою (дій).

Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними взводу і норми витрат обчислюються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправках пальним, добових дачах, комплектах) та іншими одиницями вимірювання.

Бойовим комплектом називається кількість ракет і боєприпасів, встановлена на одиницю озброєння чи бойову машину. Він обчислюється на все штатне озброєння (бойові машини), а при значному їх некомплекті (понад 10%) – тільки на наявне озброєння.

Заправкою пальним для гусеничних машин називається кількість пального, яке вміщується в паливну систему машини (агрегату), або забезпечує встановлений запас її ходу (час роботи), включаючи додаткові ємкості, передбачені конструкцією машини. Заправка пальним обчислюється на всю штатну техніку підрозділу.

Заправкою пальним для колісних машин називається кількість пального, яке знаходиться в паливних баках машин і забезпечує встановлений запас її ходу на 500 км.

Добова дача – кількість продовольства, призначеного за встановленими нормами для харчування однієї людини на добу. Вона обчислюється на обліковий склад підрозділів взводу.

Комплект запасних частин, інструменту і приладдя до озброєння, військової техніки, а також речового та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком у встановленій кількості.

 

Технічне забезпечення

485. Технічне забезпечення організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом своєчасного укомплектування їх озброєнням і військовою технікою; забезпечення ракетами, боєприпасами та військово-технічним майном; підтримання їх у справному стані та постійній готовності до бойового застосування; відновлення пошкодженого (несправного) озброєння і військової техніки та своєчасного повернення їх до строю.

486. Безпосереднім організатором технічного забезпечення у взводі є командир взводу. Він несе відповідальність за: підтримання озброєння і військової техніки у справному стані та постійній готовності до використання (бойового застосування); правильну експлуатацію і своєчасне відновлення пошкодженого (несправного) озброєння і військової техніки, забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами і військово-технічним майном.

487. Командир взводу повинен: знати завдання взводу, його укомплектованість озброєнням, технікою та їх технічний стан, забезпеченість ракетами, боєприпасами і військово-технічним майном; керувати підготовкою озброєння і військової техніки до бою (дій) та їх технічним обслуговуванням; організовувати і здійснювати контроль за технічним станом бойових машин в бою, встановлювати причини виходу їх з ладу; організовувати евакуацію, ремонт і своєчасне повернення до строю та передачу техніки, що вийшла з ладу, засобам старшого командира (начальника); підтримувати зв’язок з командирами підрозділів, старшим командиром (начальником) і пунктом технічного спостереження, ремонтно-евакуаційною (ремонтною, евакуаційною) групою батальйону (роти); доповідати командиру роти про кількість, місцезнаходження і технічний стан озброєння і військової техніки, що вийшли з ладу, та вжиті заходи щодо їх евакуації та ремонту.

488. Забезпечення підрозділів взводу боєприпасами для стрільби зі стрілецької зброї та гранатами здійснюється підношувачами боєприпасів.

У наступальному бою поповнення підрозділів взводу боєприпасами може здійснюватися двома способами: перший – боєприпаси підвозяться до бойових машин, які знаходяться в першому ешелоні бойового порядку під час бою; другий – відновлення запасу витрачених ракет і боєприпасів відбувається у заздалегідь встановлених місцях за етапами бою (з виконанням підрозділами бойових завдань або з виводом їх у другий ешелон чи резерв).

Під час ведення оборонного бою заправлення техніки і поповнення боєприпасами бойових машин може проводитись безпосередньо на позиціях, як правило, у темний час доби, або під час бою в місцях, укритих від спостереження і вогню противника позаду позицій у порядку, встановленому командиром взводу.

489. Технічне обслуговування озброєння і військової техніки проводиться згідно вказівок командира роти у встановлений командиром взводу час перед боєм (діями) та після виконання бойового завдання і здійснюється безпосередньо в бойових порядках, як правило, без виводу їх у тил, зі збереженням боєздатності не менше, ніж 70% озброєння і військової техніки. Роботи виконуються екіпажами (обслугами) з використанням запасних частин, майна і приладдя машин із залученням особового складу взводу, а також підрозділів технічного забезпечення батальйону під безпосереднім керівництвом командира взводу. Першими обслуговуються взводи, які вирішують головне завдання та приступають до дій першими. Технічне обслуговування включає: заправлення машин пальним; перевірку справності та готовності до використання озброєння, приладів стрільби і спостереження, агрегатів, систем і механізмів, їх очищення, промивання, змащування, вивірку та регулювання, усунення дрібних несправностей та виконання кріпильних робіт; зарядку (підзарядку) акумуляторних батарей (за необхідністю); перевірку укомплектованості та поповнення озброєння і військової техніки запасними частинами, інструментом і приладдям, засобами підвищення прохідності та іншими табельними засобами; перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях, які призначені для перевезення особового складу, озброєння, військової техніки і майна. При необхідності під час технічного обслуговування може здійснюватися поповнення боєкомплекту озброєння ракетами і боєприпасами.

490. Евакуація несправних озброєння і військової техніки взводу здійснюється евакуаційними засобами батальйону (штатними і приданими), а іноді для цього використовуються бойові машини взводу. В першу чергу евакуюються ті бойові машини, яким загрожує небезпека захоплення або знищення противником, а також озброєння і військова техніка, які найбільш важливі для забезпечення боєздатності підрозділів і потребують найменшого обсягу робіт. Озброєння і техніка, які не можуть бути евакуйовані або відремонтовані власними силами, передаються на місці виходу з ладу в найближчих укриттях або на шляху евакуації засобам старшого командира. Пошкоджене озброєння, стріляні гільзи та укупорка (тара) вивозяться з підрозділів взводу попутним транспортом.

491. Поточний ремонт пошкодженого озброєння і військової техніки проводиться, як правило, в місцях виходу з ладу або в найближчих укриттях силами екіпажів (обслуги), механіків-водіїв (водіїв) і ремонтно-евакуаційних (ремонтних) груп старшого командира (начальника). В першу чергу ремонтуються озброєння і військова техніка, які мають найменший обсяг робіт. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці виходу з ладу або в найближчому укритті неможливо, засобами старшого командира (начальника) вони евакуюються на збірний пункт пошкоджених машин.

Ремонт озброєння і військової техніки в залежності від характеру несправності може проводитися безпосередньо в підрозділі, ремонтному підрозділі батальйону (дивізіону) або ремонтному підрозділі бригади. Несправні протитанкові ракети повертаються на пункт боєпостачання роти, з подальшим їх поверненням на склад бригади.

Відремонтовані озброєння і військова техніка приводяться у готовність до бойового застосування і негайно повертаються у взвод.

492. Управління технічним забезпеченням здійснюється з пункту технічного спостереження заступником командира батальйону з озброєння.

Пункт технічного спостереження батальйону призначений для своєчасного виявлення озброєння і військової техніки, що вийшли з ладу; визначення причин, характеру та ступеня їх пошкодження; обсягу евакуаційних (ремонтних) робіт і необхідних сил і засобів для їх виконання, а також визначення стану екіпажів (обслуг), механіків-водіїв (водіїв).

Пункт технічного спостереження батальйону очолює заступник командира батальйону з озброєння. На ньому, як правило, знаходиться заступник командира роти з озброєння (старший технік роти), хімік-дозиметрист, сапер, санітарний інструктор (санітар), а також резервні члени екіпажів (обслуг) і спеціалісти-ремонтники.

На пункті технічного спостереження організовується зв’язок із командно-спостережними пунктами батальйону і рот, ремонтно-евакуаційною (ремонтною, евакуаційною) групою батальйону, командирами бойових машин, які вийшли з ладу.

Ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону призначена для евакуації (при наявності засобів евакуації) озброєння і військової техніки, які вийшли з ладу, з-під вогню противника в найближчі укриття, проведення поточного ремонту в місцях виходу їх з ладу або в найближчих укриттях. Ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група очолюється командиром ремонтного або евакуаційного взводу батальйону.

При виконанні завдань ротою самостійно їй можуть додаватись засоби технічного обслуговування, ремонту та евакуації. У цьому випадку технічне забезпечення здійснюється ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою роти, яку очолює заступник командира роти з озброєння (старший технік роти).

493. Під час зайняття і організації оборони в першу чергу здійснюється дозаправлення машин і поповнення боєприпасами, проведення контрольного огляду (якщо дозволяють умови обстановки) і усунення виявлених несправностей. Інші роботи з технічного обслуговування озброєння і військової техніки проводяться в перервах або за відсутності бойових дій.

Порядок використання засобів технічного обслуговування батальйону для надання допомоги екіпажам (обслугам), механікам-водіям (водіям) у роті визначає командир (заступник командира з озброєння, старший технік) роти.

Під час оборони евакуація озброєння і військової техніки, що вийшли з ладу здійснюється в межах опорного пункту взводу (роти) своїми силами та засобами, а на збірний пункт пошкоджених машин – засобами евакуації старшого командира. Евакуація озброєння і військової техніки з-під вогню, а також при загрозі захоплення противником може здійснюватися з використанням бойових машин, а за неможливості евакуювати вживаються заходи щодо їх знищення (виводу з ладу).

Ремонт озброєння і військової техніки, що вийшли з ладу, здійснюється в місцях виходу їх з ладу або в укриттях силами екіпажу, ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою батальйону (роти), а також силами і засобами старшого командира (начальника). Роботи, пов’язані з частковим розбиранням машин і втратою ними рухомості, а також виводом їх у найближчі укриття проводяться тільки з дозволу командира взводу. Пошкоджена бойова техніка, яка має справне озброєння і спроможна вести бій, евакуюється тільки з дозволу командира батальйону (роти).

На вогневих позиціях бойових машин десантних (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів, а також у взводі можуть створюватися додаткові запаси боєприпасів. Поповнення їх проводиться в залежності від їх витрати. Після відбиття атаки противника запаси боєприпасів у взводі (відділенні, екіпажі) негайно поповнюються.

494. Під час підготовки до наступу підготовка озброєння і військової техніки проводиться в обсязі, який забезпечує їх надійне використання (бойове застосування) під час виконання поставлених завдань. Для цього, як правило, проводиться необхідний (черговий) вид технічного обслуговування і додаткові роботи, що забезпечують використання (бойове застосування) озброєння і військової техніки в конкретних умовах обстановки, місцевості, пори року, погоди і доби. При необхідності створюються додаткові запаси ракет і боєприпасів. Несправне озброєння і військова техніка, які не можуть бути відремонтовані до початку наступу силами підрозділу, передаються ремонтно-відновлювальним органам старшого командира (начальника).

При висуванні до рубежу переходу в атаку в ар’єргарді батальйону (однієї з рот) слідує замикання похідної колони, яке встановлює причини зупинки машин, допомагає екіпажам (обслузі), механікам-водіям (водіям) в усуненні несправностей, евакуює в укриття несправні машини та витягує машини, які застрягли і заважають руху колони.

Після виконання взводом бойового завдання проводиться технічне обслуговування озброєння і військової техніки. При цьому, в першу чергу, здійснюється поповнення боєкомплекту і заправлення пальним.

495. Під час підготовки до маршу проводиться чергове номерне технічне обслуговування озброєння і військової техніки, додаткові роботи, які визначаються умовами здійснення маршу, і здійснюються заходи щодо створення необхідного запасу ходу; запаси ракет, боєприпасів і військово-технічного майна поповнюються до встановлених норм; при машинах створюються додаткові запаси пального і охолоджувальної рідини. Озброєння і військова техніка, які неможливо відремонтувати до початку маршу, передаються ремонтно-відновлювальним органам старшого командира (начальника).

Технічне обслуговування озброєння і військової техніки під час маршу проводиться на привалах і в районах зосередження (відпочинку). На привалах, як правило, проводиться контрольний огляд, усунення виявлених несправностей і дозаправлення пальним з додаткових ємностей і пересувних засобів заправки, а в районі відпочинку – щоденне технічне обслуговування озброєння і військової техніки із заправленням машин засобами старшого командира і тилу батальйону.

Замикання похідної колони батальйону (роти) здійснює евакуацію (за наявності евакуаційних засобів) машин, які зійшли з маршруту руху внаслідок несправностей; разом з екіпажем (обслугою), механіком-водієм (водієм) визначає причину несправності, характер та обсяг ремонтних робіт; надає допомогу в її усуненні (видаються необхідні запасні частини і інструмент, проводиться інструктаж, у разі необхідності виділяються один або декілька фахівців-ремонтників). Робота організовується таким чином, щоб замикання похідної колони мало можливість прибути до району привалу (відпочинку) разом з іншими підрозділами батальйону (роти).

 

3.11.2.3 Тилове забезпечення

 

496. Тилове забезпечення взводу організовується і здійснюється у всіх видах бою (дій) з метою підтримання його у боєздатному стані та створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Командир взводу несе відповідальність за своєчасне тилове забезпечення підпорядкованих підрозділів. Він повинен вживати заходів щодо забезпечення пальним, продовольством, водою та іншими матеріальними засобами; проявляти постійну турботу про харчування особового складу, його лазне-пральне обслуговування і своєчасну заміну раніше отриманих предметів речового майна, які стали непридатні; розшук, збір, винос (вивіз) поранених і хворих, надання їм медичної допомоги та евакуацію їх за призначенням.

Основою організації тилового забезпечення є рішення командира взводу на бій (дії) і вказівки та розпорядження командира роти (батальйону) щодо тилового забезпечення.

Під час організації бою командир взводу у питаннях тилового забезпечення повинен вказати: розміри і терміни створення запасів пального, продовольства, медичного майна, води та інших матеріальних засобів, норми їх розходу і порядок підвозу; порядок розшуку, збору та евакуації поранених і хворих; місця розгортання підрозділів тилового забезпечення батальйону: місце, час і порядок поповнення взводу матеріальними засобами, заправлення озброєння і військової техніки пальним; організацію харчування особового складу взводу; режим споживання води і порядок її підвозу; порядок лазне-прального обслуговування особового складу; порядок підтримання зв’язку з підрозділами тилового забезпечення, шляхи підвозу та евакуації, а також доводить райони розміщення підрозділів тилу батальйону.

Тилове забезпечення взводу командир взводу організовує через заступника командира взводу і командирів підрозділів.

497. Під час бою командир взводу здійснює контроль за витратами пального, продовольства та своєчасною доставкою їх у підрозділи; доповідає командиру роти про забезпеченість взводу пальним та іншими матеріальними засобами, наявність поранених і хворих.

498. Безпосереднім організатором тилового забезпечення взводу є заступник командира взводу, він несе відповідальність за своєчасне забезпечення підрозділів взводу матеріальними засобами. Заступник командира взводу повинен: знати завдання підрозділів; організовувати отримання та зберігання запасів матеріальних засобів; вживати заходів щодо своєчасної подачі (розподілу) в підрозділи матеріальних засобів; організовувати доставка і видачу гарячої їжі, а також підвезення, зберігання питної води і забезпечення нею особового складу; разом з командирами відділень забезпечувати заправлення техніки пальним; підтримувати постійний зв’язок із командирами підрозділів і старшиною роти у питаннях тилового забезпечення і доповідати командиру взводу про забезпеченість підрозділів взводу.

Під час ведення оборони у взводі визначаються місця збереження боєприпасів (при збільшенні їх кількості) і місце збору поранених (хворих); місце збереження боєприпасів, які виділені більше норми для ведення бою, призначеного для прийому, збереження і видачі ракет, боєприпасів у підрозділи взводу, обліку їх розходу, а також зосередження і здавання стріляних гільз і укупорки (тари).

Прийом і видачу боєприпасів за наказом командира взводу здійснює один із підношувачів боєприпасів Безпосередня охорона і оборона визначеного місця здійснюється, як правило, відділеннями, в яких воно розміщуються, їх силами і засобами.

Місце збору поранених призначено для збирання і винесення (вивезення) поранених і хворих із підрозділів взводу та тимчасового їх укриття і надання їм першої медичної допомоги, підготовки до подальшої евакуації при першій можливості.

499. У період підготовки до бою (дій) запаси матеріальних засобів у підрозділах накопичуються до встановлених норм. Підрозділи взводу звільняються від поранених і хворих.

В обороні харчування особового складу організовується з таким розрахунком, щоб основний прийом їжі припадав на час спаду бойової напруги. Доставка їжі в підрозділи здійснюється шляхом висування польової автомобільної кухні зі взводу забезпечення як можна ближче до підрозділів роти в найближче укриття, виділеним для цього транспортом, або підношувачами їжі від підрозділів. Прийом їжі особовим складом організовується в спеціально обладнаних місцях, роздача гарячої їжі проводиться безпосередньо у казанок кожному військовослужбовцю. Подача води здійснюється, як правило, разом із доставкою гарячої їжі.

У наступі з ходупри висуванні до рубежу розгортання в ротні колони підрозділи тилового забезпечення батальйону висуваються за бойовими підрозділами, там же знаходяться автомобілі з майном роти і старшина роти. Після розгортання в ротні колони за підрозділами другого ешелону висуваються пункт бойового постачання, продовольчі і пункти заправлення батальйону.

Переміщення підрозділів тилу батальйону під час наступу здійснюється відповідно просуванню бойових підрозділів таким чином, щоб не порушувалась безперервність їх матеріального забезпечення.

Під час підготовки до маршу створюються додаткові запаси пального і вживаються заходи щодо підвищення прохідності транспорту.

Харчування особового складу здійснюється в районах відпочинку, зосередження, а також під час двогодинних привалів. Придані взводу підрозділи забезпечуються харчуванням через польовий продовольчий пункт батальйону, а дрібніші – разом із підрозділами взводу.

500. Потреба взводу в матеріальних засобах на бій (дії) визначається з урахуванням їх витрат і наявністю запасів у встановлених розмірах на кінець бою (дій).

Потреба визначається командиром взводу і вимагається згідно з наданими доповідями. Підвезення ракет і боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, заправлення техніки взводу організовуються заступником командира роти з озброєння (старшим техніком роти) разом із командирами підрозділів. Підвезення і забезпечення продовольством організовуються старшиною роти. У всіх випадках організовується забезпечення підрозділів водою, а при необхідності – і пальним.

Потреба взводу в матеріальних засобах забезпечується за рахунок возимих запасів та підвезенням транспортом старших командирів. При необхідності рішенням старшого командира у взводі можуть створюватись додаткові запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. Вони створюються шляхом розміщення на техніці, в місцях, можливих для кріплення і транспортування. Під час бою (дій) розхід матеріальних засобів суворо лімітується встановленням старшим командиром норм їх розходу на день бою (виконання бойових завдань), особливо пального і боєприпасів.

501. Витрачені запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів поповнюються до кінця дня бою (дій) до встановлених норм. Підвезення ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів у підрозділи взводу здійснюється за усними заявками командира взводу.

Поповнення бойових машин десантних (бронетранспортерів) боєприпасами і заправлення їх пальним під часі бою проводиться безпосередньо в бойових порядках, а при здійсненні маршу – в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і по прибутті в зазначений район. При неможливості підвезення боєприпасів і пального до танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) безпосередньо в бойові порядки транспортні засоби з боєприпасами і пальним підходять найближче до них. Бойові машини десантні (бронетранспортери) почергово приховано підходять до місця розташування транспортних засобів для поповнення боєприпасів і заправлення пальним. Відповідальність за підвіз боєприпасів і пального до підрозділів несе командир взводу забезпечення батальйону, а за своєчасне поповнення боєприпасами і заправлення техніки пальним – командир взводу.

Доставка боєприпасів аеромобільним підрозділам, при діях у пішому порядку, здійснюється підношувачами боєприпасів з ротного пункту боєпостачання. Поповнення боєприпасами бойових машин десантних (бронетранспортерів) здійснюється під час бою (дій) з відводом їх у найближче укриття по машинне, а якщо дозволяє обстановка – безпосередньо в бойових порядках підрозділів.

502. Запаси продовольства утримуються в транспортних засобах взводу забезпечення батальйону, а недоторканий запас продовольства (сухий пайок) – у речових мішках, бойових машинах десантних (бронетранспортерах).

Забезпечення особового складу взводу гарячою їжею організовується через продовольчий пункт батальйону, як правило, три рази на добу. При неможливості організувати триразове приготування їжі з дозволу командира батальйону особовий склад забезпечується гарячою їжею два рази на добу, при цьому частина продовольчого пайка, яка залишилася, видається продуктами в сухому вигляді.

Приготування, доставка і видача підрозділам гарячої їжі організовується начальником продовольчого пункту батальйону згідно вказівок командира батальйону, який визначає: на яку кількість особового складу, для яких підрозділів і до якого часу повинна бути готова їжа, порядок доставки (видачі) її підрозділам. Отримання і видачу їжі особовому складу взводів здійснює старшина роти у відповідності з вказівками командира роти. Для доставки їжі підрозділам взводу від них при необхідності виділяються підношувачі. В деяких випадках із дозволу командира батальйону приготування їжі може здійснюватись безпосередньо в підрозділах на приданих засобах приготування їжі.

Видача і прийом їжі організовується, як правило, за межами зони зараження. У випадку вимушеної організації харчування у зонах радіоактивного зараження видача і прийом їжі здійснюється при рівні радіації до 1 рад/год. – у звичайному режимі; від 1 до 5 рад/год. – у дезактивованих спорудах; більше 5 рад/год. – у дезактивованих спорудах захищеного типу.

Для приготування їжі в зонах радіоактивного забруднення використовують тільки консервовані і концентровані продукти харчування, а також раціони харчування в герметичній тарі та упаковці.

У районах, які заражені отруйними речовинами, дозволяється приймати їжу тільки у спеціальних спорудах, які обладнані фільтровентиляційним устаткуванням. Харчі і воду, які забруднені радіоактивними речовинами і біологічними засобами, вживати у їжу заборонено.

503. Забезпечення підрозділів водою для пиття і господарських потреб здійснюється з водозабезпечуючого (водозбірного) пункту батальйону. Використання води з інших джерел забороняється. Вода для пиття особовим складом у зонах зараження доставляється в герметичних ємностях.

504.Відпуск речового майна і миючих засобів особовому складу взводу здійснюється виходячи з чисельності взводу і діючих норм. Миття особового складу здійснюється один раз на тиждень з обов’язковою заміною натільного комплекту білизни у порядку, який встановлюється старшим командиром. При необхідності проводиться санітарна обробка особового складу на підставі епідемічних показників, а також заміна та спеціальна обробка зараженого речового майна.

Медичне забезпечення

505. Медичне забезпечення у взводі в бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених і хворих на полі бою (у районах ураження) і своєчасного надання їм першої медичної допомоги, збору, вивозу (виносу) з поля бою і підготовки до евакуації, а також із метою попередження виникнення і розповсюдження в підрозділах взводу захворювань.

Перша медична допомога надається на місці поранення (ураження) або в найближчому укритті особисто військовослужбовцем або його товаришем (особиста і взаємодопомога), стрілками-санітарами, санітарами і санітарним інструктором роти, а також особовим складом, який виділений для виконання рятувальних робіт і проведення лікувально-евакуаційних заходів у районах масового ураження.

Долікарська (фельдшерська) допомога здійснюється в медичних пунктах батальйонів, які очолюють фельдшери, перша лікарська допомога – в медичній роті бригади, а також на медичних пунктах батальйонів (дивізіонів), які очолюються лікарями.

Всі медичні підрозділи і частини повинні приймати поранених і хворих, надавати їм необхідну медичну допомогу незалежно від їх приналежності до частини, виду, роду військ (сил).

Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з районів ураження) на медичний пост роти здійснюється з особовою зброєю і протигазами силами і засобами взводу, а при необхідності особовим складом і засобами евакуації, які додатково виділені командиром роти на медичний пункт батальйону також зі зброєю і протигазами – засобами медичного пункту батальйону та іншими засобами, які додатково виділені командиром батальйону (роти).

Для евакуації поранених можуть використовуватись транспортні засоби, якими здійснювався підвіз боєприпасів й інших матеріальних засобів та інша техніка.

Коли є у взводі значна кількість поранених і хворих, у першу чергу евакуації підлягають важкопоранені і важкохворі, а також військовослужбовці, які отримали психологічні травми. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.

506. В обороні місце збору поранених взводу обладнується в укритому місці з урахуванням можливості прихованого виносу поранених і хворих із підрозділів взводу, евакуації їх до медичних постів роти. Місце для збору поранених розгортається, як правило, у тильного кордону взводного опорного пункту в бліндажі відділення другої лінії або ході сполучення.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником евакуація поранених і хворих організовується у першу чергу з підрозділів, які ведуть бій, для евакуації використовуються траншеї і ходи сполучення.

Під час бою командир взводу, командири відділень, стрілець-санітар уточнюють втрати і організовують надання першої медичної допомоги пораненим і хворим, вивезення (винесення) їх з поля бою і евакуацію. При цьому особиста і взаємодопомога надається військовослужбовцям на місці поранення. Потім стрілець-санітар укриває поранених і хворих від повторних поранень і при першій можливості їх евакуюють.

507. У наступі з ходу до початку атаки медичний пункт батальйону розміщується безпосередньо за бойовими порядками рот першого ешелону на напрямку можливого найбільшого виходу зі строю особового складу підрозділів, що атакують, на відстані, яка забезпечує захист від вогню стрілецької зброї.

Під час організації медичного забезпечення в наступі основна увага приділяється наданню медичної допомоги пораненим і хворим, винесенню (вивезенню) і евакуації з поля бою на рубежі спішування, під час бою за оволодіння опорним пунктом на передньому краї і в глибині оборони противника.

При діях у пішому порядку стрілки-санітари взводів, просуваючись за своїми підрозділами спостерігають за полем бою, помічають місця виходу із строю особового складу, розшукують поранених, надають їм першу медичну допомогу та зосереджують у найближчому укритті для послідуючої евакуації, позначаючи ці місця відповідними покажчиками.

З початком переслідування противника, який відходить, медичний пункт батальйону наближається до підрозділів першого ешелону і вживаються заходи щодо евакуації поранених і хворих.

508. У ході маршуперша медична допомога пораненим і хворим надається безпосередньо на техніці. Поранені і хворі, які потребують першої лікарської допомоги і подальшої евакуації, передаються санітарному інструктору роти у медичний пункт батальйону, тимчасові медичні пункти, які розгорнуті на маршруті руху старшими начальниками або в місцеві лікувальні заклади.

Медичний пункт батальйону просувається в колоні в готовності надати допомогу особовому складу у випадку нанесення противником ударів авіації, артилерії і застосування ним засобів масового ураження.