Тема 3. Аналіз поведінки споживача
Дайте відповідь на запитання:
1. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій.
2. Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу. Карта байдужості.
3. Гранична норма заміщення благ: суть і методика обчислення.
4. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
5. Вирівнювання зважених граничних корисностей і рівновага споживача, “Кутова” і “внутрішня” рівноваги.
6. Графічний аналіз і побудова лінії “дохід – споживання”. Поняття “нормальних” і “неякісних” товарів. Крива Енгеля.
7. Побудова лінії “ціна – споживання” та лінії індивідуального попиту споживача.
8. Ефект заміщення та ефект доходу Парадокс Гіффена.
9. Дайте характеристику бюджетної лінії.
10. Як зміниться положення бюджетної лінії під впливом зміни ціни блага або доходу споживача?
11. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?
12. Крива “дохід - споживання” як свідчення відношення до благ.
13. Що лежить в основі побудови кривих «ціна споживання»?
14. Що лежить в основі кривих «дохід споживання»?
15. У чому відмінність кривої індивідуального попиту від кривої ринокового поиту?
16. Дайте визначеня і поясніть, чому нахил лінії ринкового попиту при збіьшенні споживання стає меншим?
17. Що собою являють ефект заміщення та ефект доходу? Розкрийте їх економічний зміст?
18. Що собою являють нормальні та не нормальні блага?
19. Що таке криві Енгеля? Який нахил кривих Енгеля буде для нориальних, ненормальних та нейтральних благ?
20. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?
21. Крива “дохід - споживання” як свідчення відношення до благ.
22. Графічний аналіз і побудова лінії “дохід – споживання”. Поняття “нормальних” і “неякісних” товарів. Крива Енгеля.
23. Побудова лінії “ціна – споживання” та лінії індивідуального попиту споживача.
24. Ефект заміщення та ефект доходу.
Виконати завдання:
1. Споживач витрачає свій бюджет у 200 грн, на придбання масла і крупи. Ціна 1 кг масла 10 грн, ціна 1 кг крупи 4 грн. Побудуйте бюджетну лінію споживача та визначте графічно, як зміниться бюджетна лінія споживача, якщо бюджет споживача зменшиться в 2 рази.
Рис. Крива «дохід—споживання» для товару Х
|
2. На рис. зображено лінію «дохід—споживання» для товару Х. Дайте відповідь на запитання:
а) яка ціна товару Х?
б) якими є витрати споживача на інші блага у точці А? У точці В?
в) якими є координати двох точок на кривій Енгеля?
г) якщо рівень доходів споживача становить 600 грош. од., чи може товар Х бути
для споживача неповноцінним? А за рівня 2000 грош. од.?
д) чи захоче споживач відмовитися від певної суми витрат на інші блага заради придбання додаткової одиниці блага Х у кожній точці лінії «дохід—споживання»? Іншими словами, чи є однаковою гранична корисність у всіх точках лінії «дохід—споживання».
3. Споживач має дохід 200 грош. од. і витрачає його на придбання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од. — відповідно (20Х; 5Y).
а) Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.
б) Побудуйте лінію «ціна—споживання»;
в) Використовуючи лінію «ціна—споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.
4.Споживач витрачає свій бюджет у 200 грн, на придбання масла і крупи. Ціна 1 кг масла 10 грн, ціна 1 кг крупи 4 грн. Побудуйте бюджетну лінію споживача та визначте графічно, як зміниться бюджетна лінія споживача, якщо бюджет споживача зменшиться в 2 рази.
5. Споживач витрачає весь свій дохід в 320 грн на придбання товарів Х і Y. Ціна одиниці Х – 20 грн., ціна одиниці Y – 40 грн. Оптимальний споживчий кошик (Е1) складається з 8 одиниць X і 4 одиниць Y. Збільшення доходу споживача до 400 грн призводить до зміщення точки рівноваги, тепер оптимальний кошик (Е2) включає 10 одиниць товару X і 5 одиниць товару Y. Зниження доходу до 240 грн дає новий оптимум (Е3), який складається з 6X і 3Y.
1. Покажіть графічно зміну рівноваги споживача.
2. Побудуйте криву “дохід – споживання”.
Тестові завдання для обговорення
1. Визначивши свої можливості, споживач згоден заплатити 20 грош. од. за годинник. Коли він прийшов до магазину, то виявив, що може його придбати за 16 грош. од. У цьому випадку споживчий надлишок дорівнюватиме:
а) 20 грош. од.;
б) 16 грош. од.;
в) 4 грош. од.;
г) 36 грош. од.
2. Відомі такі дані про споживання протягом двох місяців:
| Показник | 1-й місяць | 2-й місяць |
| Ціна першого блага | ||
| Ціна другого блага | ||
| Придбано першого блага | ||
| Придбано другого блага |
На основі цих даних можна зробити висновок про те, що:
а) вартість життя підвищилася;
б) вартість життя знизилася;
в) темп зростання доходу споживача менший за темп зростан-
ня цін;
г) нічого визначеного щодо динаміки вартості життя не можна
сказати.
3. Ефект заміни — це підвищення попиту на товар, що спричинене:
а) зміною загального рівня цін на всі товари;
б) зміною у вподобаннях споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;
в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;
г) жодна з відповідей не є правильною.
4. Ефект доходу для повноцінних товарів свідчить про те, що:
а) при збільшенні ціни блага Х споживач купуватиме в меншій кількості як Х, так і інші блага;
б) зменшення ціни блага Х зумовлює збільшення споживання цього блага, оскільки воно стає дешевшим за товари-замінники;
в) коли ціна блага Х змінюється, то споживач має перерозподілити свої покупки так, щоб задовольнити рівність MUX / PX = MUY / PY = = MUN / PN;
г) усі висловлювання правильні.
5. Коли ціна повноцінного блага Х падає, то:
а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага Х, а ефект заміни — менше;
б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага Х;
в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага Х, що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага Х;
г) і ефект доходу, і ефект заміни ведуть до зниження споживання блага Х.
6. Якщо за інших незмінних умов послідовне споживання одиниць блага Х призводить до зниження граничної корисності Х, то:
а) Х є неповноцінним товаром;
б) ефект заміщення більший за ефект доходу;
в) еластичність попиту Х за ціною висока;
г) товар Х має від’ємну перехресну еластичність з товаром-замінником.