Приклади розв’язування задач. Приклад 1. Алмазна призма (n = 2,43) знаходиться в деякому середовищі з показником заломлення n1

Приклад 1. Алмазна призма (n = 2,43) знаходиться в деякому середовищі з показником заломлення n1. Промінь природного світла падає на призму так, як це показано на рис.17. Визначити показник заломлення цього середовища, якщо відбитий промінь повністю поляризований.

 
 


Дано:

n = 2,42

a = 60°

__________

n1 – ?

 

 
 
Рисунок 17


Розв’язування. З рис.17 видно, що кут падіння променя на поверхню алмазної призми a = – 30° = 60°.

Для кута a виконується закон Брюстера

 

tg a = ,

де n – показник заломлення алмазної призми;

n1 – показник заломлення деякого середовища.

 

Звідки

.

Підставимо числові значення

 

.

Відповідь. n1 = 1,40.

Приклад 2. У скільки разів послаблюється інтенсивність світла, яке проходить через систему двох призм Ніколя, площини пропускання яких утворюють кут a = 30°, якщо відомо, що в кожній із призм втрачається на поглинання 10% падаючої інтенсивності?

 

Дано:

a = 30°

r = 0,1

____________

– ?

Розв’язування. Природний промінь, щo падає на грань призми Ніколя, (рис.18) роздвоюється внаслідок подвійного променезаломлення на звичайний і незвичайний промені. Обидва промені однакові за інтенсивністю і є повністю поляризованими. Звичайний промінь внаслідок повного внутрішнього відбивання на межі шару канадського бальзаму поглинається пофарбованою в чорний колір поверхнею призми. Незвичайний промінь проходить через призму, зменшивши свою інтенсивність на 10% внаслідок відбивання і поглинання в призмі.

Таким чином, інтенсивність світла, яке пройшло першу призму, дорівнює

I1 = .

 

Плоскополяризований промінь світла з інтенсивністю І1 падає на другу призму, де також роздвоюється на звичайний і незвичайний промені. Інтенсивність незвичайного променя І2 , який пройде крізь другу призму Ніколя, визначається законом Малюса. Врахувавши також втрати інтенсивності на відбивання і поглинання, маємо:

 

I2 = I1 (1 - r) cos2 a.

 

де a – кут між площинами поляризації поляризатора і аналізатора.

Iнтенсивність І2 з ураxуванням І1 буде дорівнювати

 

I2 = I0 (1 - r)2 cos2 a .

 

Послаблення інтенсивності

 

.

 

Підставимо числові значення

 

 

 

Відповідь: І0/I2 = 3,28 рази.

 

Приклад 3. На шляху частково поляризованого світла, ступінь поляризації якого 0,6, поставили аналізатор так, що інтенсивність пропущеного ним світла виявилась найбільшою. У скільки разів зменшиться інтенсивність світла, якщо аналізатор повернути на кут 30° ?

Дано:

р = 0,6

a = 30°

__________

– ?

Розв’язування.Ступінь поляризації для частково поляризованого світла визначається за формулою

 

r = +,

 

де Іmax і Іmin – максимальна і мінімальна інтенсивності частково поляризованого світла, яке пропускається аналізатором.

З цієї формули знайдемо залежність Іmax від Іmin

 

. (1)

 

Максимальна інтенсивність світла, що проходить крізь аналізатор, дорівнює

, (2)

де Іп – інтенсивність поляризованого світла;

Ін.п.– інтенсивність неполяризованого світла.

Мінімальна інтенсивність світла, яке проходить крізь аналізатор, дорівнює

. (3)

 

Після підстановки (2) і (3) в (1) маємо

 

.

Звідки

Іn = 1,5Ін.п. (5)

.

 

Згідно з умовою задачі аналізатор пропускає в першому випадку

 

I1 = In + Iн.п.. (6)

В другому випадку

 

I2 = In cos2 a + Iн.п. (7)

Поділивши (6) на (7) та врахувавши (5), одержимо

 

.

 

Врахувавши кут a, будемо мати

 

.

Відповідь: І12 = 1,23 рази.

Приклад 4.Кут повороту площини поляризації жовтого світла натрію при проходженні через трубку з розчином цукру j = 40°. Довжина трубки l = 15 см. Питоме повертання площини поляризації розчином цукру [a] = 0,665 град×м2/кг. Визначити концентрацію С цукру в розчині.

Дано:

j = 40°

l = 15 см

[a ] = 0,665 град×м2 /кг.

___________________

С – ?

Розв’язування. Повертання площини поляризації монохроматичного світла при проходженні його крізь розчин оптично активної речовини (цукру) визначається за формулою:

 

j = [a]C l ,

де [a] – питоме повертанки

.

Підставимо числові значення

 

= 401 кг/м3.

Відповідь: С = 401 кг/м3.

ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА

Основні формули

 

Дисперсією світла називається залежність показника заломлення n речовин від частоти n або довжини хвилі світла l.

1. Фазова швидкість:

, а також υ = ,

де w – циклічна частота коливань;

k – хвильове число;

с – швидкість світла у вакуумі;

n – абсолютний показник заломлення середовища.

 

2. Групова швидкість:

 

,

 

де u – групова швидкість;

υ – фазова швидкість;

k – хвильове число;

– похідна залежності фазової швидкості від величини хвильового числа.

Похідну перепишемо

 

= .

 

Похідну знайдемо із виразу для хвильового числа

 

; dl = – або .

Тому

= – .

 

З урахуванням виразу для співвідношення для залежності групової швидкості від фазової набуде вигляду

 

.

3. Фазова швидкість для світлових хвиль

 

,

 

де с – швидкість світла в вакуумі;

n – абсолютний показник заломлення середовища.

4. Зв’язок групової швидкості з фазовою для світлових хвиль

 

u = υ × ,

де = D – дисперсія речовини.

5. Показник заломлення середовища з макроскопічної електромагнітної теорії Максвелла:

 

n = ,

 

де e – відносна діелектрична проникність;

m – відносна магнітна проникність середовища.

6. Закон Бугера для поглинання світла в речовині

 

I = I0 × e-ax,

 

де I і I0 – інтенсивності плоскої монохроматичної хвилі на вході і виході шару поглинаючої речовини;

a – коефіцієнт поглинання;

х – товщина шару поглинання.

 



i>14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • Далее ⇒