Види і причини втрат у підприємництві

Для того, щоб оцінити ймовірність тих чи інших втрат, обу­мовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, треба, насамперед, знати всі види втрат, пов'язаних з підприємництвом, і вміти заздалегідь обчислити їх чи виміряти як ймовірні про­гнозні величини. При цьому, природно, бажано оцінити кожний з видів втрат у кількісному вираженні і вміти звести їх воєдино, що, однак, далеко не завжди вдається зробити.

Матеріальні втрати виявляються в не передбачених підпри­ємницьким проектом додаткових витратах чи прямих втратах ус­таткування, майна, продукції, сировини, енергії й інших ресурсів. Стосовно до кожного окремий з перерахованих видів втрат за­стосовні свої одиниці виміру. Найбільш природно вимірювати матеріальні втрати в тих же одиницях, у яких вимірюється кіль­кість даного виду матеріальних ресурсів, тобто у фізичних оди­ницях ваги, об'єму, площі й ін.

Однак звести воєдино втрати, вимірювані в різних одини­цях, і виразити їх однією величиною неможливо: не можна скла­дати кілограми і метри. Тому, практично, неминуче обчислення втрат у вартісному вираженні, у грошових одиницях. Для цього втрати у фізичному вимірі переводяться у вартісне вираження шляхом їхнього множення на одиницю відповідного матеріаль­ного ресурсу. Для досить значної кількості матеріальних ресур­сів, ціни яких заздалегідь відомі, втрати відразу можна оцінити в грошовому вираженні.

Одержуючи, таким чином, оцінку ймовірних втрат за кож­ним з окремих видів матеріальних ресурсів у грошовому вира­женні, можна звести воєдино, дотримуючись при цьому правила дій з випадковими величинами і їх ймовірностями.

Трудові втрати являють собою втрати робочого часу, викликані випадковими, непередбаченими обставинами. Трудові втрати вимірюються в людино-годинах, людино-днях чи просто годинах робочого часу. Переведення трудових втрат у грошовому вираженні здійснюється шляхом множення трудо-годин (чи нормо-годин) на вартість (ціну) однієї години.

Фінансові втрати – це прямий грошовий збиток, пов'язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, втратою коштів. Збиток може виникнути при недоодержанні чи повному неотриманні грошей з передбачених джерел, при неповерненні боргів, несплаті покупцем поставленої йому продукції, зменшенні виторгу внаслідок зниження цін на ре­алізовані продукцію і послуги.

Особливі види грошового збитку можуть бути пов'язані з інфляцією, зміною валютного курсу гривні, додатковими до зазначеного вилучення засобами підприємств у державний, республіканський чи місцевий бюджети.

Поряд з остаточними, безповоротними можуть бути і тимчасові фінансові втрати, зумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею засобів, відстрочкою сплати боргів.

Втрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких втрат здійснюється в годинах, днях, місяцях запізнювання в одер­жанні наміченого результату. Для того, щоб перевести оцінку втрат часу в грошовий вимір, необхідно встановити, до яких втрат доходу прибутку здатні приводити випадкові втрати часу.

Спеціальні види втрат виявляються у вигляді нанесення збитку здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, прести­жу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціально-психологічних і політичних наслідків. Найчастіше спеціальні види втрат вкрай важко визначити в кількісному і, тим більше, вартісному вираженні.

Природно, що для кожного з видів втрат можливість їхнього виникнення і величину варто знаходити за визначений час, що охоплює місяць, рік, або термін здійснення підприємницької операції.

Звичайно, треба враховувати тільки випадкові втрати, що не піддаються прямому розрахунку, безпосередньому прогнозуванню і тому невраховані в підприємницькому проекті.

Якщо втрати складно заздалегідь передбачати, то вони повинні розглядатися не як втрати, а як неминучі витрати і включатися в розраховану калькуляцію. Так, передбачений рух цін, податків, їхню зміну в ході здійснення господарської діяльності підприємець зобов'язаний врахувати в плані.

До випадкових втрат варто відносити збиток від впливу непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ризик. Він виявляється у формі несподіваних, обумовлених політичними подіями змін умов господарської діяльності, що створює несприятливе для підприємця поле діяльності й тим самим здатного привести до підвищених витрат ресурсів і втрати прибутку. Типові джерела такого ризику – збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація видів і відносин власності, відчуження майна і коштів з політичних мотивів. Величину можливих втрат і зумовлений ними ступінь ризику в цьому випадку дуже важко передбачати.

Досить близькі за невизначеністю непередбачені втрати, зумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом. Такі обставини прийнято називати форс-мажорними.

Дуже специфічні можливі втрати, викликані недосконалістю методологій, некомпетентністю осіб, які формують план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваного прибутку і доходу від підприємниць­кого проекту будуть завищені, а реально отримані результати ви­являться нижчі, то різниця мимоволі сприймається як втрати.

Особливе місце займають втрати підприємця, зумовлені несумлінністю чи неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим в угоді чи зіткнутися з неплатоспроможністю борж­ника, безповоротністю боргу, на жаль, досить реальний.

Однак, незважаючи на достаток причин, що можуть негативно позначитися на діяльності підприємця, необхідно вивчати їх, застосовуючи спеціальні знання і прийоми, для того, щоб на­вчитися знижувати збиток, вміти завчасно оцінювати і вчасно ко­ректувати траєкторію, напрямок розвитку бізнесу і, нарешті, уникнути появи кризових ситуацій.