ТРАНШЕЙ ДЛЯ ПРОКЛАДКИ МЕРЕЖ
ВСТУП
Курсова робота є одним із етапів навчального процесу, протягом якого студент одержує практичні навички в прийнятті організаційно-технологічних рішень при виробництві будівельних робіт.
В результаті виконання курсової роботи студент повинен вміти: використовувати одержані знання для рішення інженерних завдань; розробляти технологічні карти будівельних процесів; користуватись нормативною та довідковою літературою.
Слід звернути увагу на те, що методичні вказівки не можуть замінити підручників, навчальних посібників та нормативних документів, передбачених навчальною програмою, з якими студент зобов'язаний ознайомитися самостійно.
РОЗДІЛ 1. СКЛАД КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вихідні дані для виконання курсової роботи видаються викладачем.
Курсова робота по будівництву зовнішніх мереж водопостачання повинен складатися з розрахунково-пояснювальної записки (25-30аркушів) і графічного матеріалу (виконується на аркушах формату А4).
1.1. Склад розрахунково-пояснювальної записки:
- введення, де коротко описується обсяг поставленого завдання й стан розвитку прогресивних методів провадження робіт при прокладці зовнішніх інженерних мереж;
- характеристика трас для прокладки зовнішніх мереж водопостачання;
- підготовчі роботи при прокладці зовнішніх мереж водопостачання;
- вибір раціонального обрису котлованів і траншей і підрахунок обсягів робіт при прокладці зовнішніх інженерних мереж;
- вибір економічних засобів механізації провадження робіт на основі техніко-економічного порівняння можливих варіантів, з підрахунком питомого й загального економічного ефекту, одержаного за рахунок виконання процесу економічним комплектом машин;
- календарний план провадження робіт на будівництво зовнішніх інженерних мереж і графік руху робочої сили;
- технологію провадження робіт по прокладці зовнішніх інженерних мереж;
- вказівки з техніки безпеки та контролю якості робіт;
- перелік використаної технічної літератури складається за алфавітом із вказівкою ініціалів авторів, точної назви книги, видавництва і року видання.
1.2. У графічній частині розрахунково-пояснювальної записки повинно бути:
- план траси з розбивкою на захватки з розташуванням на кожній захватці будівельних машин, місць складування матеріалів, конструкцій і відвалів грунту, схеми провадження робіт на кожній захватці;
- схеми, що пояснюють провадження робіт при зниженні рівня грунтових вод, водовідливи, прокладці трубопроводів через перешкоди, провадженні робіт у зимових умовах, безтраншейній прокладці трубопроводів й ін.
- типи пристосувань, риштування й інвентарю, застосовуваних при виконанні робіт.
Виконання курсової роботи по будівництву зовнішніх мереж водопостачання виробляється згідно алгоритму (мал.1)
 |
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ НА ПОЗДОВЖНЬОМУ ПРОФІЛІ ТРАСИ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ ПОЗНАЧКИ ДНА Й
ГЛИБИНИ ТРАНШЕЙ
Для визначення позначки дна траншей на поздовжньому профілі траси необхідно від позначки верху труби на кожному пікеті відняти діаметр труби.
Для визначення глибини траншеї на кожному пікеті, необхідно від позначки поверхні землі відняти позначки дна траншеї.
Для визначення глибини траншеї від ПК 0 до ПК «n» на повздовжньому профілі траси водовідведення необхідно спочатку від позначки верху трубопроводу відняти діаметр заданого трубопроводу й одержати позначку дна траншеї, а потім від позначки поверхні землі відняти позначку дна траншеї.
; 
де Н д.т – позначка дна траншеї:
Н в.т - позначка верху трубопроводу при прокладці мереж водовідведення;
Д т (Н к) - діаметр трубопроводу при прокладці мереж водовідведення;
Н т.р - глибина траншеї;
Н п.з. – позначка поверхні землі.
РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ОБРИСУ
ТРАНШЕЙ ДЛЯ ПРОКЛАДКИ МЕРЕЖ
ВОДОВІДВЕДЕННЯ
Відривка котлованів і траншей з вертикальними стінками допускається тільки в ґрунтах нормальної вологості й при відсутності ґрунтових вод.
При цьому глибина виїмки не повинна перевищувати:
у насипних, піщаних і гравелистих ґрунтах …- 1 м;
у супісях...........................................................…- 1,25 м;
у суглинках і глинах........................................... - 1,5 м;
в особливо щільних нескельних ґрунтах ……. - 2,0 м.
Уривка траншей багатоковшевими екскаваторами у зв'язних ґрунтах (суглинках і глинах) без кріплення для укладання трубопроводів батогами за допомогою кранів допускається на глибину до 3 м. У місцях спуска робітників у траншею для стикування батогів і виконання інших робіт варто влаштовувати місцеві відкоси або надійні кріплення шириною у світлі не менш 0,7 м. У всіх інших випадках земляні спорудження (котловани, траншеї) розробляються з відкосом або кріпленням вертикальних стінок. Ширина траншей по дну трубопроводів без врахування кріплень приймається згідно табл. 1.
Т а б л и ц я 1
Ширина траншей по дну трубопроводів без врахування кріплень
| Спосіб укладання трубопроводів | ширина траншей по дну без обліку кріплень, м | ||
| для сталевих і чавунних трубопроводів | для залізобетонних, керамічних, пластмасових | для залізобетонних на фланцях і муфтах | |
| Укладання батогами або окремими секціями незалежно від діаметра | Д+0,3 | - | - |
| Укладання окремими трубами Д до 0,5м | Д+0,5 | Д+0,6 | Д+0,8 |
| Укладання окремими трубами Д>0,5м | Д+0,8 | Д+1,0 | Д+1,2 |
де Д – зовнішній діаметр трубопроводу в м з урахуванням ізоляції.
Т а б л и ц я 2
Ширина траншей по дну при безканальній прокладці двох
трубопроводів
| Способ укладання трубопроводів | Ширина траншеї в метрах |
| окремими трубами Д до 0,5м | (Д+ Д' )+0,65 |
| окремими трубами Д>0,5м | (Д+ Д')+0,95 |
Примітка: при кількості труб, що укладають, більше двох, ширина траншеї приймається по таблиці 2 з додаванням суми діаметрів додаткових труб й 0,15 м на кожну додаткову трубу.
де Д і Д' – зовнішні діаметри прямої й зворотної труб у м.
При відривці траншей з відкосами ширина траншей поверху (Е) визначається по формулі:
де b - ширина траншеї понизу приймається по таблиці 1 - 2 вказівок;
m - модуль укосу для даного ґрунту
де l - величина закладення укосу;
h - глибина траншеї або котловану.
Примітка: найбільша допустима крутизна відкосів котлованів і траншей у ґрунтах природної вологості наведена в додатку 1.
РОЗДІЛ 4. ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ
ПРИ ПРОКЛАДЦІ ЗОВНІШНІХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ
Для підрахунку обсягів земляних робіт при прокладці зовнішніх інженерних мереж необхідно на кожному пікеті, а також у точках перелому поздовжнього профілю траси визначити глибину траншеї. Для цього спочатку визначається позначка низу траншеї шляхом вирахування від позначки верху трубопроводу діаметра трубопроводу. Потім від позначки поверхні землі віднімається позначка дна траншеї. Після визначення глибини траншеї на кожному пікеті профілю траси визначається площа поперечного переріза по формулі:
де B - ширина траншеї понизу;
E - ширина траншеї поверху на даному пікеті;
h - глибина траншеї на даному пікеті.
Обсяг земляних робіт між двома суміжними пікетами визначається по формулі :
де Fпк1 і Fпк2 – площі перерізу траншеї на пікеті 1 й 2;
l – відстань між суміжними пікетами.
Загальний обсяг земляних робіт на всій трасі визначається як сума окремих обсягів
= 
Підрахунок обсягів земляних робіт необхідно вести в табличній формі.
Т а б л и ц я 3
Обсяг земляних робіт
| № пікету | Глибина траншеї, м | Ширина траншеї поверху, м | Площа поперечного переріза, м2 | Середня площа попереч- ного переріза траншеї, м | Відстань між пікетами або точками, м | Обсяг земляних робіт, м3 |
Обсяг ручного підчищення ґрунту на дні траншеї визначається по формулі
де В - ширина траншеї понизу, м;
1 - довжина траси, м;
hн- висота недобору ґрунту землерийною машиною, м.
Примітка: висота недобору ґрунту землерийними машинами приймається в середньому 0,1 м.
Обсяг механізованої розробки ґрунту визначається по формулі
де Vo - загальний обсяг розроблювального ґрунту, м3,
Vp - обсяг ручної розробки ґрунту, м3.
Обсяг зворотного засипання ґрунту визначається по формулі
де Vo - загальний обсяг розроблювального ґрунту, м3,
Vc,- обсяг ґрунту, що витісняєтся прокладаємою спорудою (водовідведенням);
KD.p - коефіцієнт залишкового розпушення ґрунту .
РОЗДІЛ 5. ВИБІР ПО ТЕХНІЧНИМ ХАРАКТЕРИСТИКАМ МОЖЛИВИХ ДЛЯ
ВИКОНАННЯ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ
Для виробництва земляних робіт при прокладці зовнішніх інженерних мереж можуть бути використані різні типи машин (землерийні машини, землерийно-транспортні, машини для ущільнення ґрунту й машини для допоміжних робіт).
Вибір комплекту машин для виробництва земляних робіт при прокладці зовнішніх інженерних мереж здійснюється по технічним параметрам, яким, як правило можуть задовольняти кілька варіантів землерийних машин. Остаточний варіант вибирається на підставі порівняння техніко-економічних показників роботи комплекту цих машин.
До групи основних технічних параметрів відносяться розміри траншеї в плані і по глибині, ступінь укріплення трубопроводів і елементів, характер земляних робіт і їхні обсяги.
Вибір землерийних машин виконується в 2 етапи:
на першому етапі визначаються необхідні типи землерийних машин, їх технічні параметри і по отриманим характеристикам підбираються комплекти машин;
на другому етапі виконується порівняння землерийних машин (комплектів) за економічними показниками з метою визначення оптимального варіанта.
РОЗДІЛ 6. ВИБІР ДО КОЖНОЇ ЗЕМЛЕРИЙНОЇ
МАШИНИ ТИПУ Й ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ
ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
Для визначення типу й необхідної кількості транспортних засобів, що забезпечують безперебійну роботу землерийних машин, при виборі оптимального комплекту системи (екскаватор - автосамоскид), необхідно до кожного прийнятого для розгляду, можливого для виконання даного технологічного процесу типу землерийної машини, розрахувати необхідну кількість транспортних засобів різних можливих модифікацій. Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується залежно від ємності ковша екскаватора, наведена в додатку 3.
Для кожного можливого по технічним характеристикам комплекту системи (екскаватор - автосамоскид) визначаються наступні показники.