Розбудова УСРР в часи НЕПу (1921-1929 рр.). 1 страница

Навчально-методичне забезпечення

навчальної дисципліни

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ”

для курсантів, студентів стаціонарної та слухачів заочної форми навчання

І-го курсу

Відредаговано і доповнено Журко О.І.

Галузь знань: «ЮРИДИЧНІ НАУКИ»

напрям підготовки: “Правознавство”

освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»

Розглянуто, обговорено та схвалено

на засіданні кафедри теорії та історії держави і права

Національної академії Державної прикордонної

служби України ім. Б. Хмельницького,

протокол № __ від «____» _______________ 20__ р.

М. Хмельницький

Р.

Анотації

В даному навчально-методичному забезпечені вміщується методика вивчення програмного матеріалу (робоча навчальна програма, методичні рекомендації для проведення семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи, перелік питань, що виносяться на підсумковий контроль) як в цілому, так і до кожної теми окремо, й розрахована на можливість більш повного та самостійного опанування навчальним матеріалом й спрямовується в кінцевому випадку на поглиблення засвоєння слухачами знань з історії держави і права України.

Методика викладання навчальної дисципліни „Історія держави і права України” (далі – ІДПУ) базується на керівних нормативних вимогах Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України, відповідає навчальному плану, навчальній програмі і тематичному плані даного курсу.

Навчально-методичний посібник призначено для студентів, курсантів, а також для викладачів вищих юридичних навчальних закладів.

ЗМІСТ

І. Поняття, мета та особливості вивчення навчальної дисципліни ІДПУ.....0

ІІ. Загальні рекомендації для підготовки слухачів до занять з навчальної дисципліни ІДПУ…………...............................................................................……0

ІІІ. Структура та зміст навчальної дисципліни ІДПУ………...………….….00

3.1. Розподіл загальних навчальних годин на навчальну дисципліну.....................00

3.2. Розподіл навчального часу, зміст нвчального матеріалу, перелік опорних термінів, методичні рекомендації, плани лекційних, семінарських та індивідуальних занять, самостійної роботи, питання для самоконтролю та список рекомендованої літератури по вивченню тем……………………….…00

ІІІІ. Список літератури по навчальній дисципліні ІДПУ………..…….…....00

V. Додатки………………..………………………………...………………..…......00

Додаток 1. Перелік питань для підготовки до диференційованого заліку з ІДПУ…………………………………………………………………………….…...00

Додаток 2. Перелік питань для підготовки до екзамену з ІДПУ….......…….....00

Додаток 3.Тематика рефератів і контрольних робіт та методичні вказівки по їх написанню по ІДПУ .....……………………………………………………....00

І. Поняття, мета та особливості вивчення навчальної дисципліни ІДПУ

Історія держави та права України посідає важливе місце в системі юридичних наук. Її вивчення формує у слухачів знання щодо розвитку держави i права на різних історичних етапах минулого українського народу, виховує у них почуття патріотизму i гордості за свою Батьківщину, допомагає засвоїти правові традиції i культуру нації.

Метою вивчення навчальної дисципліни “Історія держави і права України” є:

1. навчальна:

- поглиблене вивчення слухачами історії українського державотворення та історичних традицій правотворення;

- набуття навичок і вмінь ефективного сучасного державомислення та правової самосвідомості;

- формування навичок прийняття правильних та юридично виважених правових рішень при здійсненні ним професійної юридичної діяльності.

2. загальноосвітня:

- підвищення правової культури слухачів Національної академії Державної прикордонної служби України та ерудиції майбутніх спеціалістів-юристів.

3. виховна:

- формування гордості за співпричетність до сучасного процесу державо- та правотворення на засадах багатовікових українських ідей справедливості, істини, добра, законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною, звички сумлінного виконання приписів законів.

Опора на історичний досвід має допомогти майбутньому юристу зайняти тверду громадянську позицію, сформувати свідомість у ставленні до історичного минулого нашого народу та нашої держави.

Як наука історія держави і права тісно пов’язана з історією народного господарства, культури, науки та іншими галузями людської діяльності. Вона вивчає політичні та правові інститути аж до сьогодення, тому вона стикується з чинним правом, допомагаючи певною мірою зрозуміти його сутність, негативні та позитивні сторони.

Історія держави і права України тісно пов’язана з історією України, теорією держави і права, історією держави і права зарубіжних країн, філософією права, історією політичних і правових вчень, адже предметом вивчення історії держави і права України є основні закономірності становлення, будівництва української державності і права та їхніх інститутів на різних етапах розвитку Української держави. В рамках цієї навчальної дисципліни вивчається виникнення різних галузей права та його джерел, роль права в розбудові української державності на різних етапах історичного розвитку, отже, існує тісний зв’язок з цивільним правом і процесом, кримінальним правом і кримінально-процесуальним правом та іншими галузевими, спеціальними та прикладними дисциплінами.

Виходячи з особливостей предмету цієї навчальної дисципліни можна зробити висновок, що “Історія держави і права України” є:

- суспільно-політичною дисципліною, оскільки вивчає такі суспільно-політичні явища як держава і право;

- юридичною дисципліною, оскільки вивчає правові аспекти суспільного життя;

- історичною дисципліною, оскільки вивчає державно-правові явища в їхньому історичному розвитку.

В результаті вивчення дисципліни iсторiї держави та права України слухачі повинні:

Знати:

- iсторiю розвитку держави i права України в період від перших державних утворень до сьогоднішнього часу;

- основні етапи, особливості і проблеми розвитку держави i права в Україні;

- розбудову елементів державності, суспільного ладу та правової системи України на різних етапах історичного розвитку;

- виникнення, функціонування та розвиток судових і правоохоронних органів України, їх структуру і напрямки діяльності;

- основні закономірності напрямків розбудови і функціонування Української держави і права на сучасному етапі.

Вміти:

- застосовувати одержані знання для проведення аналізу суспільних явищ в різних країнах світу;

- оперувати основними категоріями та володіти загальнодержавними термінами для пояснення розбудовчих процесів в Україні та інших країнах світу;

- робити доповіді, повідомлення, вести дискусії з питань основних закономірностей виникнення, функціонування та розвитку таких явищ Українського суспільства як держава і право;

- самостійно працювати та вирішувати як теоретичні так і практичні завдання при виконанні своїх посадових обов’язків, спираючись на існуючу українську історичну традицію.

Ознайомитись: з перспективами подальшої розбудови української держави та права.

Принциповим положенням при вивченні ІДПУ є те, що структура та зміст дисципліни відповідають викладеним цілям та завданням.

Навчання з дисципліни "Історія держави і права України" здійснюється в логічній послідовності, внутрішній зв’язок та наступність при вивченні програмних питань встановлюються навчальною програмою, яка визначає найбільш доцільну послідовність відпрацювання тем.

Особливості вивчення та оцінювання розділів, модулів, тем дисципліни полягають у тому, що слухачі на протязі вивчення навчальної дисципліни, яка розрахована на 5,25 модулів повинні в якості індивідуальної роботи виконати 2 реферати (по одному в семестрі) зі списку тематики рефератів, визначених даною навчальною робочою програмою, а студенти заочної форми навчання – 2 контрольні роботи. Оцінюванню підлягає ведення слухачами конспекту. Модульний контроль перевірки знань здійснюється на останньому навчальному індивідуальному занятті відповідного модуля.

Основними видами навчальних занять є лекції, семінари та індивідуальні заняття.

Обов’язковими для оцінки знань умінь та навичок є усі семінарські заняття.

Слухачі повинні вести конспект з навчальної дисципліни ІДПУ, куди законспектовуються основні положення лекційних занять, ведеться робота по самостійній роботі та підготовка до семінару. Конспект має вестися охайно із записом тем усіх навчальних занять та навчальних питань. На останньому навчальному занятті викладач перевіряє ведення конспектів з виставленням оцінки в журнал.

Вивчення предмета здійснюється на протязі двох семестрів і закінчується складанням диференційованого заліку після І-го семестру та екзамену по закінченню ІІ-го семестру І-го курсу.

Для студентів заочної форми навчання вивчення предмета здійснюється на протязі двох семестрів і закінчується складанням екзамену по закінченню І-го семестру ІІ-го курсу.

ІІ. Загальні рекомендації для підготовки слухачів до занять з навчальної дисципліни ІДПУ

До семінарів та самостійної роботи слухачі готуються, керуючись даними навчально-методичними матеріалами, які отримують на початку навчального року (семестру).

В ході вивчення дисципліни «Історія держави і права України» необхідно користуватися рекомендованою навчальною літературою – підручниками, посібниками, хрестоматіями тощо, перелік якої наводиться у посібнику і рекомендується для вивчення всіх тем курсу.

В процесі підготовки до семінару і для виконання інших навчальних завдань необхідно обов’язково використовувати спеціальну літературу, яка дозволяє повніше розкрити поставлене питання або виконати завдання. Із запропонованого переліку спеціальної літератури, що вміщується в кінці кожної теми посібника, слухач також самостійно обирає необхідну для виконання конкретного завдання літературу, опрацьовує її і використовує в ході опанування навчального матеріалу.

Ведення конспектів

Самостійна та індивідуальна робота

Самостійна та індивідуальна робота є важливою складовою теоретичної підготовки слухачів, що логічно пов’язана з іншими видами навчальних занять.

Від якості самостійної підготовки слухачів залежить якість семінарського заняття, глибина його теоретичного змісту й активність слухачів.

1) Під час самостійної підготовки слухачі повинні відпрацювати питання, винесені на самостійну роботу та семінарські завдання, які вказані до кожної теми.

2) Кожне питання самостійної роботи та семінарські завдання повинні бути занотовані в конспекті, що перевіряється в ході аудиторних семінарських занять.

3) Під час самостійної роботи слухачі опрацьовують перелік джерел, які подано у списку літератури – основної літератури в обов’язковому порядку, додаткової – на вибір курсанта (студента) як такої, що необхідна для більш повного закріплення знань та підготовки повідомлень та доповідей на семінар.

4) При самостійній підготовці ведеться конспект основних положень теми, записуються результати вирішення завдань, передбачених даними методичними матеріалами та поставленими викладачем на заняттях та в ході консультацій.

5) Кожен слухач має зробити висновки з питань, занотувавши їх до конспекту. При цьому підготовку до семінарського заняття слід вести згідно плану, а також необхідно бути готовим до письмового опитування на семінарі.

6) Індивідуальна робота передбачає виконання реферату або контрольної роботи (для студентів заочної форми навчання).

Семінари

Семінарські заняття є однією з найважливіших і найдієвіших форм засвоєння навчального матеріалу. Вони проводяться з метою активного набуття слухачами нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань, набутих під час інших навчальних занять, а також для навчання слухачів методів самостійної роботи з навчальним матеріалом.

Готуючись до семінарських занять, слухачі повинні набути вміння правильно конспектувати матеріал, що вивчається, аналізувати історичний нормативний матеріал, інші державно-правові документи й літературу, а також узагальнювати набуті знання. При цьому, заохочується самостійність та творчий підхід до вирішення проблем. Натомість неприпустимим є механічний переказ прочитаного під час підготовки до заняття.

За класичним сценарієм відповідь на семінарському занятті має бути змістовним викладом власних міркувань і не перевищувати 10 хв. Інші слухачі уважно слухають відповідь і потім беруть участь в обговоренні питання, здійснюючи таким чином колективний пошук вірних рішень і узагальнень. Кожен промовець повинен показати не тільки знання фактичного матеріалу, а й уміння аналізувати його, логіку та аргументованість викладення думок.

У разі проведення традиційно-реферативних форм семінарських занять відбувається розгорнута бесіда (співбесіда) у відповідності з планом та заслуховування й обговорення під керівництвом викладача доповідей. Особлива та більш детальна увага приділяється найбільш складним та проблемним питанням.

Необхідно також зазначити, що основою підготовки до семінарського заняття, насамперед, є першоджерела, які зазначаються в кожній темі, тому їх конспектування першоджерел є обов’язковою умовою підготовки до семінару.

1) На семінарські заняття слухачі готуються, викладаючи основні моменти своєї підготовки в конспекті.

2) В конспектах слухачі відпрацьовують інші завдання: наукові статті з правових видань („Право України”, „Юридичний вісник” та ін.), новели української історичної державно-правової думки, за вказівкою викладача доповнюючи конспекти.

3) Слухачі повинні вивчити та вільно оперувати поняттями при обговоренні питань семінару, що передбачені до вивчення по конкретній темі. Завжди бути готовим до письмового опитування за темою.

4) Слухач, який відповідає на семінарі, має виявляти свої риторико-ораторські здібності.

Модульний контроль

Поточний модульний контроль відбувається на останньому навчальному занятті відповідного модуля, як правило, індивідуальному занятті.

1) При підготовці до поточного модульного контролю звернути увагу на основні поняття та назви які використовуються в темах модулю; повторити питання, що стосуються державного ладу, суспільного ладу, правової системи, судової системи на українських землях в розглядуваний період.

2) Поточний модульний контроль проводиться в письмовій формі за обсягом навчальної програми з дисципліни “Історії держави та права України” і включає увесь пройдений матеріал за модулем:

3) Завдання з модульного контролю мають комбінований характер та містять 3 питання та 5 термінів із тем модуля з метою перевірки засвоєного навчального матеріалу наданого кредиту. Питання використовуються з семінарських занять.

Слухач, який пропустив більше 70 % семінарських занять, а також не здав модульний контроль, в разі неперездачі не допускається до підсумкового контролю.

ІІІ. Структура та зміст навчальної дисципліни ІДПУ

3.1. Розподіл загальних навчальних годин на навчальну дисципліну

А) для курсантів та студентів стаціонарної форми навчання

Курс

Семестр

Кількість кредитів ECTS

Кількість годин

Форми підсумкового контролю

Загальна

Усього аудиторних занять

Аудиторна робота

Індивідуальна робота

Самостійна робота

Екзамен

Диференційований залік

Залік

лекційні заняття

семінарські заняття

індивідуальні заняття

групові заняття

підсумковий контроль

Усього

реферат

конспект з теми

контрольна робота

2,5

2,75

Усього за дисципліну

5,25

Б) для студентів заочної форми навчання

Курс	Семестр	Кількість кредитів ECTS	Кількість годин	Форми підсумкового контролю
Загальна	Усього аудиторних занять	Аудиторна робота	Індивідуальна робота	Самостійна робота	Екзамен	Диференційований залік	Залік
лекційні заняття	семінарські заняття	індивідуальні заняття	групові заняття	підсумковий контроль	Усього	реферат	конспект з теми	контрольна робота
І		2,5					-		-		-	-	-	-	-
ІІ		2,75					-				-	-		-	-
Усього за дисципліну	5,25					-				-	-		-	-

3.2. Розподіл навчального часу, зміст нвчального матеріалу, перелік опорних термінів, методичні рекомендації, плани лекційних, семінарських та індивідуальних занять, самостійної роботи, питання для самоконтролю та список рекомендованої літератури по вивченню тем

Тема 1. Історія держави і права України та її методологія.

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Історія держави і права України як наука та навчальна дисципліна: об’єкт дослідження та предмет вивчення. Мета та завдання курсу. Місце та значення історії держави і права України в системі юридичних та історичних наук; її зв’язок з теорією держави і права, історією держави і права зарубіжних країн, історією вчень про державу і право, конституційним правом України, основними галузями українського права.

Функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.

Періодизація навчального курсу. Історіографія, джерела історії держави і права України. Аналіз наукової та навчальної літератури. Критика фальсифікацій історії держави і права українського народу.

Організація навчального процесу з історії держави і права України.

Терміни:

Історіографія ІДПУ, предмет ІДПУ, методи ІДПУ, мета ІДПУ, завдання ІДПУ, функції ІДПУ.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- розібрати особливості вивчення ІДПУ;

- розглянути поняття, об’єкт та предмет дослідження ІДПУ;

- проаналізувати функції ІДПУ, мету та результати її вивчення;

- розкрити особливості джерела та методів дослідження ІДПУ;

- розкрити зв'язок ІДПУ з іншими науками, зокрема, юридичними;

- розібрати поняття та проблеми періодизація ІДПУ;

- розглянути загальну періодизацію ІДПУ;

- проаналізувати зміст навчального матеріалу з ІДПУ через загальну періодизацію ІДПУ.

Лекційне заняття

Вступ.Предмет і методологія курсу.

Навчальні питання:

1. Методологічні основи історії держави та права України.

2. Історична періодизація розвитку української держави та права.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке ІДПУ?

2. Які методологічні особливості ІДПУ?

3. В чому проявляється зв'язок ІДПУ з іншими науками?

4. Яка сучасна періодизація ІДПУ та чим вона обумовлюється?

Література:

1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 3-13.

2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 3-12.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 13-30.

Тема 2. Варварські родоплемінні протодержавні утворення на території України

(ХХХ ст. до н.е. – Х ст. н.е.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Розклад первіснообщинного ладу і родоплемінної організації.

Трипільска культура (5500 та 2500 рр. до н.е.) як перша культурна спільність з ознаками протодержави на території України.

Особливості зародження державності на територіях Північного Причорномор'я. Кіммерійці (1500-700 pp. до н. е.) як міжплемінний союз на чолі з вождями-зверхниками. Скіфська держава (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. до н.е.), її соціально-політичний устрій. Держава сарматів (ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.). Готська держава (кінець ІІ ст. н.е. – 375 р.) та гуни (375 р. – кінець VI ст.), Булгарія (VI ст. – ІХ ст.) та Хозарський каганат (сер. VII ст. – Х ст.) на території України.

Античні рабовласницькі держави і право на території Північного Причорномор'я: грецька колонізація та її особливості, характеристика державного і суспільного ладу античних міст-держав (VII ст. до н.е. – V ст. до н.е.) (Ольвія, Пантікапей, Тіра, Феодосія, Херсонес та ін.), правове становище окремих категорій населення; джерела права, поняття і класифікація злочинів, система покарань, суд і судочинство. Умови утворення Боспорської держави (V ст. до н.е. – IV ст. н.е.) та процес перетворення його на царство. Джерела та основні риси права Боспорської держави. Історичне значення стародавніх державних утворень Північного Причорномор’я і Приазов’я.

Терміни:

Трипільська культура, кіммерійці, скіфська держава, держава сарматів, готська держава, держава гунів, Булгарія, Хозарський каганат, грецькі поліси, хори, агора, теменос, метеки, периеки, гопліти, архонти, екклесія, герусія, ареопаг, буле, сенат, продики, базилевс, виборні колегії стратегів, агораноми, астиноми, номофілаки, начальник двору пелати.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати трипільську культуру (5500 та 2500 рр. до н.е.) як першу культурну спільність з ознаками протодержави на території України;

- дослідити кіммерійців (1500-700 pp. до н. е.) як міжплемінний союз на чолі з вождями-зверхниками;

- дослідити Скіфську державу (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. до н.е.);

- проаналізувати державу сарматів (ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.);

- дослідити Готську державу на території України (кінець ІІ ст. н.е. – 375 р.);

- проаналізувати державне утворення гунів (375 р. – кінець VI ст.) на території України (375 р. – кінець VI ст.);

- дослідити ознаки державності Булгарія (VI ст. – ІХ ст.) на території України;

- проаналізувати особливості Хозарського каганату (сер. VII ст. – Х ст.);

Лекційне заняття

Грецькі поліси і римські провінції в Україні.

Навчальні питання:

1. Античні рабовласницькі держави і право на території Північного Причорномор'я (грецькі міста-держави, Боспорське царство.

2. Римські провінції.

Самостійна робота

Особливості зародження державності на територіях Північного Причорномор'я.

Навчальні питання:

1. Утворення та розвиток грецьких міста-держав Північного Причорномор'я.

2. Утворення та розвиток Боспорського царства.

3. Римські провінції.

Семінарське заняття

Перші державні утворення на українських землях.

Навчальні питання:

1. Основні риси держави та права грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.

2. Основні риси держави та права Боспорського царства.

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягав високий рівень державно-правової системи грецьких міст-держав Північного Причорноморя?

2. Яким чином відбувався процес перетворення демократичних за формою правління грецьких міст-дрежави Північного Причорноморя в монархічне Боспорське царство?

3.Як римляни зявилися в Україні.

Література:

основна

1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 14-26.

2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 13-30.

3. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 5-24.

4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 5-12.

5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

додаткова

1. Кадєєв В.I. Про державний лад Херсонесу в перших століттях нашої ери // Український історичний журнал. – 1971. – № 9. – С. 23-31.

2. Каршиковський П.Й. Про державний устрiй Ольвiї // Український історичний журнал. – 1973. – № 2. – С. 98-101.

3. Зуц В.Л. Державний лад Ольвiї в VІ-I ст. до н.е. // Український історичний журнал. – 1970. – № 9. – С. 66-73.

4. Геродот з Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з V століття перед Христом. – Київ: Довіра, 1992. – 75 с.

5. Гарчев П.І. Первісне суспільство і початок державотворення на території України (до розгрому скіфського царства). – Сімферополь: Доля, 2001. – 175 с.

Тема 4. Держава і право Київської Русі( ІХ ст. – початок ХІІІ ст.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу