Розбудова УСРР в часи НЕПу (1921-1929 рр.). 3 страница
Терміни:
Люблінської унія, Берестейська церковна унія, повстання під приводом Криштофа Косинського, повстання під приводом Северина Наливайка та Григорія Лободи, «в пошуках компромісу» (П. Сагайдачний та М. Дорошенко), повстання під приводом Тараса Федоровича (Трясила), повстання під приводом Павла Бута (Павлюка), повстання під приводом Яцка Острянина та Дмитра Гуні, «передгроз’я», "Артикули" Генріха Валуа 1573 року, Вальний сейм, посольська ізба, каштеляни, магнати, шляхта, "Устава на волоки", "королівщина", цехи і гільдії, приватновласницькі міста, ІІІ Литовський статут, земські суди, гродські суди, підкоморські суди, лавні суди, докази досконалі, докази недосконалі.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- проаналізувати боротьбу українського народу за національне визволення (козацькі повстанні під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка та Григорія Лободи);
- дослідити державно-правову політику компромісу гетьманів П. Сагайдачного та М. Дорошенка;
- дати аналіз козацьким повстанням під проводом Тараса Федоровича (Трясила), Павла Бута (Павлюка), Яцка Острянина та Дмитра Гуні;
- дослідити добу «золотого спокою»;
- розібрати загальні основи державного устрою Речі Посполитої (обмежена монархія, федерація);
- проаналізувати структуру вищих органів управління Речі Посполитої (Великий Вальний сейм, король, сенат, посольська ізба);
- дослідити порядок організації місцевих органів управління на українських землях в складі Речі Посполитої (шляхетські сеймики; воєводи, каштеляни, старости; королівський волосний староста; сільський сход, сільський староста і сільський писар);
- розібрати основи суспільного устрою Речі Посполитої (магнати, шляхта, духовенство, селянство, міщани);
- проаналізувати суспільне становище панівного соціального стану Речі Посполитої (магнати та шляхта);
- дослідити суспільне становище духовенства;
- проаналізувати суспільне становище селянства;
- розібрати суспільне становище міщан;
- усвідомити загальну характеристику та особливості правової системи на українських землях в складі Речі Посполитої (основа – литовське законодавство);
- розібрати основні джерела права на українських землях в складі Речі Посполитої ("Артикули" Генріха Валуа 1573 року ІІІ Литовський статут 1588, магдебурзьке право, канонічне право, козацьке право);
- проаналізувати розвиток основних галузей права (цивільного та кримінального) на українських землях в складі Речі Посполитої;
- проаналізувати загальну характеристику та особливості судоустрою на українських землях в складі Речі Посполитої (основа – польська судова система);
- розібрати компетенцію королівських та сеймових судів; земських, гродських та підкоморських судів; церковних судів;
- розкрити основи судоустрою в містах з магдебурзьким правом (адміністративні та лавні суди);
- дослідити загальну характеристику судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої (змагальність з елементами обвинувачення);
- проаналізувати принципи судового процесу в Речі Посполитій (представництво сторін, можливість відмови від позову або укладення мирової угоди);
- розкрити специфіку оцінювання доказів судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої (поділ доказів на досконалі та недосконалі).
Лекційне заняття
Особливості державно-правового розвитку на українських землях в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Українські землі в складі Речі Посполитої: загальний історичний огляд.
2. Державний та суспільний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
3. Особливості правової та судової систем на українських землях в складі Речі Посполитої.
Самостійна робота
Право Речі Посполитої.
Навчальні питання:
1. Акти Люблінської унії 1569 р.
2. Литовський статут редакцій 1588 р.
3. Берестейська церковна унія.
4. Джерела магдебурзького права.
Семінарське заняття
Україна в складі Речі Посполитої (др. пол. ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Козацькі повстання в Речі Посполитій як початок боротьби за національну державність.
2. Державний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
3. Суспільний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
4. Особливості правової системи на українських землях в складі Речі Посполитої.
5. Особливості судової системи на українських землях в складі Речі Посполитої.
6. Особливості судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої.
Питання для самоконтролю:
1. В чому причини козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.?
2. Які причини утворення Речі Посполитої?
3. На чому базувалась правова система Речі Посполитої?
4. На чому базувалась судова система Речі Посполитої?
Література:
основна
1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 89-112.
2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 126-157.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 144-174.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 70-91.
5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Гошко Т.Д. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (ХVІ – початок ХVІІ ст.). – Львів: Афіша, 2002. – 255 с.
2. Сердюк В. Найвищий судовий орган в українських землях за часів їх перебування у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої (XIV – XVII ст.) // Право України. – 2006. – № 3. – С. 124-127.
3. Суд і судочинство на українських землях у XIV–XVI ст. / За ред. П. Музиченка. – Одеса: Астро Принт, 2000. – 180 с.
Тема 8. Держава і право України під час шляхетсько-козацького повстання
(1648-1657 рр.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини, рушійні сили та характер війни. Гетьман Б. Хмельницький. Формування Української національної держави в ході Визвольної війни 1648-1654 рр. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції. Зборівський договір (1649 р.) – правове визнання української державності. Білоцерківська угода.
Загальна ситуація навколо українських визвольних змагань у 1650-1653 рр., дипломатична боротьба. Приєднання України до Росії. Рішення Земського собору від 10 жовтня 1653 р. Переяславська рада 18 січня 1654 р., її характер і значення. Воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українською Козацькою державами як форма державно-правових зв'язків України з Росією за договором 1654 p. Правове становище Лівобережної України в складі Московської держави за Березневими статтями 1654 р. Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей 1654 р., характеристика змісту і її значення. Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу.
Зміни в суспільному ладі. Вигнання з України польських магнатів, шляхти і католицького духовенства. Зміцнення становища православної шляхти, духовенства і козацтва як основного суспільного стану. Привілеї козацтву за королівськими грамотами, Білоцерківським договором (1651 р.), “Березневими статтями” 1654 р., царськими жалуваними грамотами. Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодінь. Зміцнення старшинського землеволодіння. Зміни в соціально-правовому становищі української шляхти. Розширення прав і привілеїв православного духовенства. Рядове козацтво. Ліквідація кріпосної залежності селянства. Соціально-правове становище державних та панських селян. Зміни у складі та правому стані населення міст.
Державний устрій. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Новий адміністративно-територіальний поділ. Органи центральної та місцевої влади і управління. Військова Рада. Генеральний уряд на чолі з гетьманом. Полкові і сотенні уряди. Курінні і городові отамани. Магістрати і ратуші у містах.
Правова система. Роль козацького права в регламентуванні діяльності державних органів. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження. Перехід від норм звичаєвого права до норм, створених державою. Магдебурзьке право. Поява прецедентного права.
Правове регулювання перерозподілу власності. Адміністративно-правове регулювання. Злочин як порушення норм “давнього козацького права”. Військові та інші види злочинів. Становлення системи договорів. Договір обміну і позики, купівлі-продажу. Правові гарантії виконання договірних зобов’язань. Правові санкції до порушника договірних зобов’язань. Порядок заключення шлюбу. Розвиток спадкового права. Злочин як порушення норм давнього козацького права. Поняття вини. Види злочинів та відповідальність за їх скоєння.
Зміни у судовій системі, суд генеральної військової канцелярії, суд гетьмана. Зміни в організації та діяльності судової системи.
Терміни:
Рушійні сили Національно-визвольної війни 1648-1657 рр., характер Національно-визвольної війни 1648-1657 рр., Богдан Хмельницький, Зборівський мир, Білоцерківський договір, Переяславська рада, Березневі статті, генеральний обозний, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий, генеральні осавули, полкова ради, "випищики", "робітні люди", пороховими, державні селяни, гетьманські універсали, рангові маєтки, рангові землі, Генеральний суд, отаманські суди.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- розглянути причини, рушійні сили та характер війни 1648-1657 рр. на Україні (всенародний характер);
- дослідити основні події першого періоду Національно-визвольної війни (перемоги Б. Хмельницького над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями; Зборівський договір від 8 серпня 1649 р., Білоцерківський договір від 18 вересня 1651 р.);
- розкрити процес входження Запорізької Січі під протекторат Росії (Переяславська Рада від 8 січня 1654 р, український проект Березневих статей (23 пункти), кінцева редакція Березневих статей (11 пунктів);
- проаналізувати завершальну стадію Національно-Визвольної війни (провал українсько-семигородського походу проти Польщі та смерть Б. Хмельницького 1657 р.);
- розібрати загальну характеристику державного устрою Української козацької держави, створеної в ході Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. (гетьманська республіка, полково-сотенний устрій);
- проаналізувати структуру та компетенцію вищих органів управління Української козацької держави (1648-1657 рр.) (Генеральна Рада, гетьман, старшинська рада);
- дослідити порядок організації місцевих органів управління Української козацької держави (полковий уряд, сотенний уряд, міські адміністрації, війти, отамани);
- розібрати основи суспільного устрою на Україні під час Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. (козаки, українська шляхта, духовенство, міщани);
- проаналізувати суспільне становище козаків в Українській козацькій державі (генеральна старшина, прості козаки, «робітні» козаки);
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі шляхти;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі духовенства;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі селянства;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі міського населення;
- роз’яснити порядок організації та особливості правової системи Української козацької держави (1648-1657 рр.) (основа – козацьке право);
- проаналізувати джерела права, що діяли в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (звичаєве козацьке право, універсали гетьмана, міжнародні договори);
- дати аналіз основних галузей права (цивільного та кримінального), що існували в Україні під час Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.;
- проаналізувати загальну характеристику та особливості судоустрою в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (Генеральний суд, полковий суд, сотенний суд);
- розібрати основи судоустрою в містах (магістратські суди) та на селі (війти та отамани);
- здійснити аналіз судового процесу в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (основа – судочинство Запорізької Січі).
Лекційне заняття
Українська держава та право в 1648-1657 роках.
Навчальні питання:
1. Причини та хід Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2. Державно-правова розбудова Української козацької держави (1648-1657 рр.).
Самостійна робота
Основні події Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
Навчальні питання:
1. Причини, етапи та наслідки Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2. Зборівська угода, її зміст та значення.
3. Білоцерківська угода, її зміст та значення.
4. Переяславська рада, її зміст та значення.
Семінарське заняття
Навчальні питання:
Створення української козацької держави в ході Національно-визвольної війни 1648-1657 років.
Навчальні питання:
1. Причини та хід Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2. Державний лад Української козацької держави (1648-1657 рр.).
3. Суспільний лад Української козацької держави (1648-1657 рр.).
4. Правова система Української козацької держави (1648-1657 рр.).
5. Судочинство Української козацької держави (1648-1657 рр.).
Питання для самоконтролю:
1. Чому всі українські соціальні класи прийняли участь в Національно-Визвольній війні 1648-1657 рр.?
2. Які основні етапи Національно-Визвольної війни 1648-1657 рр. в Україні?
3. Які нові джерела права зявилися в утвореній українській державі під час Національно-Визвольної війни порівняно із Запорізькою Січчю?
4. Чим обумовлюється строкатість судоустрою в утвореній українській державі під час Національно-Визвольної війни?
Література:
основна
1. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 175-183.
2. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 169-188.
3. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 133-151.
4. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Єрмолаєв В. Деякі питання юридичної природи Переяславського акта 1654 р. // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 3. – С. 84-90.
2. Козаченко А. Про державну владу Б. Хмельницького // Право України. – 1998. – № 2. – С. 89-92.
3. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність. – К.: Варта, 1994. – 96 с.
Тема 9. Гетьманська шляхетсько-козацька держава та право в складі Російської
і Османської імперій (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Політико-правове становище Гетьманщини у складі Московського царства. Поділ Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну Україну. Гетьманські статті: Переяславські 1659 р. Ю. Хмельницького; Батуринські 1663 р. та Московські 1665 p. I. Брюховецького; Глухівські 1669 р. Д. Многогрішного; «Конотопські статті» 1672 р. І. Самойловича; Коломацькі 1687 p. І. Мазепи; Решетилівські 1709 p. I. Скоропадського; “Рішительні пункти” 1728 р. Д. Апостолу.
Боротьба за незалежну Україну. Гадяцький договір із Річчю Посполитою І. Виговського 1658 р. Договір із Кримом П. Іваненка 1692 p. Угода з Швецією І. Мазепи 1708 р.
Політико-правове становище Запоріжжя у складі Московського царства.
Політико-правове становище Слобідської України в складі Московського царства.
Суспільний лад. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством. “Знатне військове товариство”. Українські феодали. Поширення на Україну дії "Жалуваної грамоти дворянству" 1785 р. Зростання старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння. Зміцнення становища православного духовенства. Ліквідація козацького стану. Міщанство. Категорії селян та форми їх експлуатації. Посилення кріпосного гніту. Обмеження права переходу селян. Остаточне закріпачення селянства за царським указом 1783 p.
Державний устрій. Загальновійськова рада. Рада генеральної старшини. Гетьман. Генеральна військова канцелярія. Полково-сотенна система територіального управління. Міське самоврядування.
Обмеження автономії України. Малоросійський приказ 1663 р. Органи самодержавного управління Гетьманщиною: Перша Малоросійська колегія (1722-1727 рр.), Відновлення гетьманства. Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.), Друга Малоросійська колегія (1764-1786 рр.). Ліквідація автономії України. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорізької Січі (1775 p.). Поширення загальноросійської системи управління. Заснування Задунайської Січі (1775-1828 рр.).
Правова система. Джерела і розвиток права. Звичаєве козацьке право. Рішення Загальновійськової ради. Гетьманські статті як джерела права. “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького” 1710 p. Царське законодавство. Гетьманське законодавство: універсали, ордери, rрамоти, листи, інструкції. Акти військової канцелярії. Церковне право. Часткова дія Литовських статутів та збірників магдебурзького права.
Кодифікація українського права у ХVІІІ ст. “Процес краткий, приказний” 1734 р. “Права, по яким судиться малоросійський народ” 1743 р. “Суд і розправа в правах малоросійських” 1758 р. “Книга статут та інші права малоросійські” 1764 р. “Екстракт малоросійських прав” 1767 р. “Екстракт з указів, інструкцій і установ Сенату” 1786 р.
Основні риси права. Право власності. Різновиди феодального землеволодіння: вотчини і держання (рангові). Зобов’язальне право. Право успадкування. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань.
Зміни у судовому процесі. Обвинувачувально-змагальний та слідчий (інквізиційний) види процесу. Судова система. Генеральний військовий суд, полкові, сотенні та громадські (сільські) суди. Судова реформа 1760-1763 рр. Земські, підкоморські та гродські (міські) суди.
Терміни:
Гадяцька угода, Слободищенський трактат, Андрусівська угода, Глухівська угода, Коломацькі статті, "Решительные статьи", "біроновщина", "вічний мир", Олешківська Січ, маніфест Катерини ІІ 1775 р., міжгетьманство, намісництво, губернії, посольський приказ, Малоросійський приказ, царський резидент, правительственний сенат, колегія іноземних справ, І Малоросійська колегія, "Правління гетьманського уряду", II Малоросійська колегія, "знатне військове товариство", бунчукове товариство, значкове товариство, військове товариство, дворянство, синод, підпомічники, підсусідники, сіроми, голота, ратушні міста, постойна повинність, майстер, "стація", "показанщина", кріпацтво, нормативні акти влади Гетьманщини, "Порядок прав гражданских" Б. Троїцького, "Духовний регламент», кормчі книги Конституція Пилипа Орлика, Перша російська кодифікація українського права, “Процес краткий, приказний”, "Права, за якими судиться малоросійський народ", "Суд і росправа в правах малоросійських", "Книга Статут та інші права малоросійські", "Екстракт малоросійських прав", "Екстракт з указів, інструкцій і уложень", зимівник, актові книги, шлюб «на віру», «розлучні листи», духівниця, гайдамацтво, каторга, "нав'язка на муку", "вина", "вину рядова", «вина злодійську», епітимія, полковий суд, судова реформа 1760 року, судовий повіт, підкоморій, комірник, Таємна Канцелярія, "прокуратор", "повірений", свідки «офіційні", «мнение".
Методичні вказівки з вивчення теми:
- розглянути історичні аспекти розвитку Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького до кінця ХVІІ ст., розібравши причини та наслідки періоду Руїни;
- розкрити історичні аспекти наступу царизму на автономію Гетьманщини у першій половині ХVІІІ ст.;
- дослідити процес ліквідації Гетьманщини у другій половині ХVІІІ ст.;
- розібрати основні елементи державного устрою Гетьманщини;
- проаналізувати центральні та місцеві органи управління в Гетьманщині (гетьман, Генеральна рада, старшинська рада, полково-сотенне управління, управління міст та сіл;
- роз’яснити порядок організації органів російського імперського самоуправління Україною (Малоросійський приказ, І та ІІ Малоросійські колегії);
- розглянути основи суспільного устрою на Лівобережжі (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.);
- проаналізувати правове становище панівних верств Гетьманщини (знатне військове товариство, українська шляхта, духовенство);
- дати аналіз правовому становищу рядового козацтва, міського населення та селянства Гетьманщини;
- розглянути загальну характеристику джерел права Гетьманщини (звичаєве право, нормативні акти гетьманської влади, нормативні акти литовсько-польського походження, магдебурзьке право, церковне право);
- з’ясувати особливості поширення загальноросійського законодавства в Гетьманщині;
- розкрити основні положення Конституції П. Орлика (1710);
- проаналізувати кодифікацію права Гетьманщини (“Процес краткий, приказний”, 1734 р.; “Права, по яким судиться малоросійський народ”, 1743 р.; «Суд і росправа в правах малоросійських”, 1758 р.; “Книга Статут та інші права малоросійські”, 1764 р.; “Екстракт малоросійських прав”, 1767 р.; “Екстракт з указів, інструкцій і установ Сенату”, 1786 р.);
- дати аналіз цивільному (земельне, зобов’язальне, сімейне, спадкове) та кримінальному праву Гетьманщини;
- розібрати основи судоустрою Гетьманщини (Генеральний суд, полкові та сотенні суди, суди в містах, доменіальні та церковні суди);
- проаналізувати зміст судової реформи 1760 р. в Гетьманщині;
- роз’яснити порядок організації земських, гродських та підкоморських судів, створених в ході судової реформи 1760 р.;
- розібрати характер судового процесу Гетьманщини;
- проаналізувати основні права та обов’язки сторін судової справи Гетьманщини;
- роз’яснити порядок організації розгляду судових справ Гетьманщини (судові докази, явка сторін, характеристика судових рішень, апеляційне провадження, виконання судових рішень тощо).
Лекційне заняття № 1
Розвиток державної системи автономної гетьманської держави в складі Російської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Політичне становище українських земель під владою Російської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
2. Державний розвиток Гетьманщини під владою Російської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
3. Суспільний устрій на Лівобережжі (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Лекційне заняття № 2
Розвиток правової системи автономної гетьманської держави в складі Російської і Османської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Особливості розвитку правової системи в Гетьманщині (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
2. Розвиток судової системи Лівобережної України (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
3. Особливості судового процесу на українських землях періоду Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Самостійна робота
Основні джерела права на українських землях в складі Російської і Османської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Звичаєве козацьке право.
2. Гетьманське законодавство.
3. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
4. Царське законодавство.
5. Литовські статути та збірники магдебурзького права.
6. Кодифікаційні роботи в Україні у ХVІІІ ст.
Питання для самоконтролю:
1. Які причини періоду Руїни в історії Гетьманщини?
2. Чому Гетьманщина не встояла під експансією Російської імперії?
3. Які причини та характер проведення кодифікаційних робіт в Гетьманщині?
4. В чому суть судової реформи 1760 р. в Гетьманщині?
Семінарське заняття
Державно-правовий розвиток Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Державно-політичне обмеження української автономії в складі Російської імперії (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
2. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
3. Кодифікація права в Україні у ХVІІІ ст.
4. Судова реформа 1760 року.
5. Особливості судового процесу на Лівобережжі періоду Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Індивідуальне заняття
(проведення поточного модульного контролю № 2)
Козацька держава: від Речі Посполитої до Гетьманщини (ХVІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Правове становище українських земель в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).
2.Козацька держава і право в добу козацької війни (1648–1654 рр.).
3. Українська гетьманська держава та право (друга половина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
Література:
основна
1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 113-143.
2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 169-206.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 184-193.
4. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 189-254.
5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 129-132, 152-221.
6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Гамбург Л. Магістратські і ратушні суди у самоврядуванні міст України-Гетьманщини 17-18 ст. // Право України. – 2000. – № 4. – С. 110-115.
2. Гуржій О.І.Українська козацька держававдругій половині XVII-XVIII ст.:кордони,населення,право– К. :Основи,1996.– 223 с.
3. Кульчицький В. Кодекс українського права 1743 р. // Право України. – 1994. – № 9. – С. 28-29.
4. Макаренко А. Причини створення Кодексу Гетьманщини 1743 року // Право України. – 1997. – № 12. – С. 106-107.