РОЗДІЛ1. ПЕРСОНАЛ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
ВСТУП
Термін «конфлікт» має безліч різних визначень. У управлінській науці конфлікт розглядається як відсутність згоди між двома або більш сторонами. Суб'єктами конфлікту можуть бути окремі люди, малі групи, або цілі колективи.
У науковій літературі виділяються різні підходи до суті і оцінки конфлікту. З погляду авторів, що належать до школи наукового управління, заснованої на теорії бюрократії Вебера, конфлікт - негативне явище в управлінській діяльності. Конфліктів слід уникати, якщо вони з'являються - вирішувати негайно. Даний підхід до конфлікту спирався на уявлення про організацію, як сукупність певних завдань, процедур, правил взаємодії посадових осіб і розробленої раціональної структури. Подібні механізми усувають умови для виникнення конфліктів і ведуть до безконфліктного дозволу проблем.
Автори, що належать до школи «людських відносин», також вважали, что конфлікту можна і необхідно уникати. Вони допускали можливість появи суперечностей між цілями окремих осіб і цілями організації, можливостями однієї особи і різними групами керівників і т.п. Але з погляду концепції «людських відносин» конфлікт є ознакою неефективної діяльності організації і поганого управління.
Сучасний підхід до суті конфлікту розглядає його як неминучий, і навіть в деяких випадках необхідний елемент діяльності організації. Нерідко конфлікт має негативний характер. Іноді він може заважати задоволенню потреб окремої особи і досягненню цілей організації в цілому. Але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більше число альтернатив або проблем. Це робить процес ухвалення рішення групою ефективнішим, а також дає можливість людям виразити свої думки, задовольнити свої особисті потреби в пошані і власті. Це також може привести до ефективнішого виконання планів, стратегій і проектів, оскільки обговорення різних точок зору на ці документи відбувається до їх фактичного виконання.
Сучасна наука про управління визнає, що конфлікт є невід’ємною частиною життєдіяльності організації. І закономірно постає питання, як варто відноситися до конфліктів? Багато керівників або прагнуть придушувати конфлікти, або не хочуть втручатися в них. Обі позиції помилкові, тому що вони призводять до значних втрат у діяльності організації.
Актуальність. Відмінність людей у поглядах, розбіжність сприйняття й оцінок тих чи інших подій нерідко призводять до виникнення спірної ситуації. Якщо така ситуація являє загрозу досягненню мети хоча б одному з учасників взаємодії, то виникає конфліктна ситуація. Конфлікт - відсутність згоди між двома і більше сторонами (особистостями чи групами людей). Кожна сторона робить усе можливе, щоб була прийнята її точка зору, і заважає іншій стороні робити те ж саме. Таким чином організація повинна прикласти всі можливі зусилля для усунення дисфункціональних наслідків конфлікту.
Мета даної курсової роботи - визначення сутності конфліктів і їх вплив на організацію, а також аналіз та напрямки удосконалення технології управління конфліктами на підприємстві ДП «Стар».
Завдання курсової роботи:
• проаналізувати різні інформаційні джерела з проблем конфлікту;
• визначити і порівняти існуючі підходи з даної проблеми та зробити узагальнюючі висновки, сформувати власне бачення;
• обґрунтувати доцільність використання елементів теорії та практики менеджменту в сучасній управлінській діяльності.
Предмет - основи управління конфліктами на підприємстві, поняття конфліктів, причини їх виникнення, їх види, методи управління конфліктами.
Об’єкт дослідження - підприємство ДП «Стар», м. Мукачево, вул. Миру 10-12.
Інформаційним забезпеченням для написання даної курсової вступають: книги, статті, статистичні дані. А також документи, які є наявні на досліджуваному підприємстві.
РОЗДІЛ1. ПЕРСОНАЛ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ