Заняття 3 Розв’язання задач із законодавчої охорони праці
Задача 1. Визначити, на якому підприємстві робота по профілактиці травматизму організована краще. Перше підприємство: кількість працюючих 400 чоловік, за 5 років зафіксовано 10 нещасних випадків із загальним числом днів непрацездатності 22. Друге підприємство: кількість працюючих 2000 чоловік, за 5 років зафіксовано 40 нещасних випадків із загальним числом днів непрацездатності 100. Оцінку привести на підставі річних показників травматизму.
Рішення:
Коефіцієнт частоти травматизму характеризує число нещасних випадків (НВ), які приходяться на 1000 працюючих за певний період часу:
(4)
де Н – кількість травм за певний період часу, за винятком важких і смертельних НВ, для яких показники розраховуються окремо;
Рсер – середньосписочна чисельність працюючих людей.
Визначаємо коефіцієнти частоти травматизму для обох підприємств:
де 2 і 8 – кількість травм за рік на першому і другому підприємствах.
Коефіцієнт тяжкості травматизму характеризує середню тривалість непрацездатності, яка приходиться на одну травму:
(5)
де Д – кількість днів непрацездатності через травми.
Визначаємо коефіцієнти тяжкості травматизму:
Показник загального травматизму (коефіцієнт непрацездатності) – синтетичний показник, який враховує частоту і тяжкість нещасних випадків:
. (6)
Визначаємо коефіцієнти непрацездатності:
Розрахунки показали, що на першому підприємстві частота травматизму більше, але тяжкість травм менше.
Задача 2. Визначити відносні коефіцієнти частоти і тяжкості нещасних випадків на підприємстві, на якому кількість працюючих складає 2700 осіб, за рік зафіксовано 50 нещасних випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 1220. За базове значення коефіцієнтів прийняти середньостатистичні значення по області: коефіцієнт частоти – 20,6 нещасних випадків за рік на 1000 робітників, коефіцієнт тяжкості – 16,8 днів непрацездатності на один нещасний випадок.
Рішення:
Визначаємо коефіцієнт частоти травматизму за формулою (4):
Визначаємо коефіцієнт тяжкості травматизму за формулою (5):
Коефіцієнт непрацездатності визначаємо за формулою (6):
Відносні коефіцієнти частоти і тяжкості нещасних випадків – це відношення коефіцієнтів частоти і тяжкості до їх базових значень:
Розрахунки показали, що заходи щодо охорони праці в першу чергу повинні бути направлені на зменшення тяжкості травм.
Задача 3. Оцінити виробничий ризик на підприємстві, загальна кількість робочих місць на якій складає 260. Проведення атестації робочих місць показало, що не відповідають нормативним вимогам 48 місць.
Рішення:
Виробничий ризик визначається по формулі
(7)
де NРМН – кількість робочих місць, які не відповідають нормативним вимогам, а значить, небезпечних для життя і здоров'я (визначається на підставі атестації);
NРМ – загальна кількість робочих місць.
Визначаємо величину ризику:
Виробничий ризик на підприємстві можна оцінити як середній, але при цьому потрібно враховувати, до якої області по ступеню небезпеки відноситься підприємство.
Задача 4. Використовуючи дані по викидах підприємства в атмосферне повітря, визначте категорію небезпеки підприємства.
Рішення:
Розрахунок показника категорії небезпеки підприємства (КНП) проводиться за формулою(8):
; (8)
де Мi – річна маса викиду i-ої речовини, т/рік;
– середньодобова гранично допустима концентрація i-ої речовини, мг/м3 (табл. 36);
Аi – безрозмірна константа, що дозволяє співвіднести ступінь шкідливості і-ої речовини зі шкідливістю сірчистого газу (табл. 37).
Таблиця 36 – Характеристика викидів підприємства
| Речовина | Клас небезпеки | Маса викиду, т/рік | ГДКсд, мг/м3 |
| Абразивний пил | 0,02384 | 0,04 | |
| Металевий пил | 0,35590 | 0,15 | |
| Ангідрид сірчистий | 0,323513 | 0,050 | |
| Вуглецю оксид | 13,0582 | 3,0 |
Результати розрахунків співвідношень Мi/ГДКi приведені у табл. 37.
Таблиця 37 – Результати розрахунків співвідношень Мi / ГДКi
| Речовина | Мi / ГДКi | Аi | Облік при розрахунку КНП |
| Абразивний пил | 0,596 | – | |
| Металевий пил | 2,373 | + | |
| Ангідрид сірчистий | 6,470 | + | |
| Вуглецю оксид | 4,352 | 0,9 | + |
При розрахунку величини КНП враховують тільки ті шкідливі речовини, для яких виконується умова
Як видно, при розрахунку КНП необхідно враховувати тільки викиди металевого пилу, сірчистого ангідриду і оксиду вуглецю. Величина КНП складає:
Промислові підприємства залежно від величини викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря підрозділяють на чотири категорії небезпеки (КНП).
Граничні умови для розподілу підприємств на категорії залежно від величини показника КНП приведені в табл. 38. Відповідно до цих даних підприємство відноситься до IV категорії небезпеки, тобто підприємство характеризується невеликими викидами шкідливих речовин в атмосферу і значної небезпеки не представляє.
Таблиця 38 – Граничні умови для розподілу підприємств на категорії небезпеки
| Категорії небезпеки підприємств | Значення КНП |
| I | КНП > 106 |
| II | 106 > КНП > 104 |
| III | 104 > КНП > 103 |
| IY | КНП < 103 |
Задача 5. Розрахувати кількість працівників служби охорони праці на підприємстві, середньосписочний склад якого складає 700 чоловік. Атестація робочих місць показала, що 200 чоловік працюють зі шкідливими речовинами, 150 чоловік притягуються до робіт з підвищеною небезпекою.
Рішення:
Розрахунок кількості працівників служби охорони праці на підприємствах з числом працівників понад 500 чоловік здійснюється за формулою
; (9)
де М – кількість працівників служби охорони праці на підприємстві;
Рср – середньосписочна чисельність працівників підприємства;
Ф – ефективний річний фонд робочого часу фахівців з охорони праці, яка рівна 1820 годинам;
Кв – коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпеку виробництва.
Коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпеку виробництва, визначають по формулі
; (10)
де РВ – чисельність людей, що працюють зі шкідливими речовинами;
РА – чисельність людей, що працюють на роботах з підвищеною небезпекою.
Для даного підприємства коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпеку виробництва, складає 1,5. Тоді кількість працівників служби охорони праці повинна бути 3 особи.