Юридична природа «роялті». Правовідносини при яких виникає «роялті». Оподаткування «роялті» в Україні та світі
Блок тестових завдань.
1. При порушенні патентних прав власник свідоцтва має право вимагати:
а) оформлення нового свідоцтва за зниженою вартістю оформлення заявки;
б) стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;
в) заборону на майбутнє для правопорушника у оформленні свідоцтв у Державному департаменті інтелектуальної власності.
2. Патент може бути визнано недійсним за таких підстав:
а) смерть власника - фізичної особи або ліквідація юридичної особи – власника патенту;
б) порушення вимог щодо закордонного патентування об’єктів промислової власності;
в) відмова від сплати в установлений строк річного збору за підтримання чинності патенту.
3. Фактом припинення правової охорони комерційного найменування є:
а) анулювання свідоцтва про правову охорону комерційного найменування;
б) дата виключення суб’єкта господарювання із єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
в) продаж майнових прав на комерційне найменування іншому суб’єкту господарювання.
4. До спеціальних правових засобів захисту права інтелектуальної власності Цивільний кодекс України відносить:
а) пропуск через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
б) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, що використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
в) вилучення із цивільного обороту об’єктів інтелектуальної власності, щодо яких вчинено правопорушення.
Блок розв’язування ситуаційних завдань:
Завдання 1.
До міжнародної адвокатської компанії «ВІМ» звернулася громадянка Іванченко із проханням про надання їй юридичної допомоги. Іванченко зазначила, що у травні 1996 року вона уклала із трастовою компанією «Владибор-Траст» інвестиційний договір, за яким через два роки мала бути повернута сума вкладу та обумовлені договором відсотки за його використання. Оскільки, ані вклад, ані відсотки по ньому повернуті не були, Іванченко просила через суд захистити її законні права і повернути грошові кошти. Ознайомившись із текстом інвестиційного договору юристи компанії «ВІМ» звернули увагу на його преамбулу, в якій було зазначено, що «текст цього договору складено на підставі відповідної розробки Міжнародної адвокатської компанії «ВІМ». Але насправді ніякої участі у розробці цього договору зазначена адвокатська компанія н брала, а трастова компанія «Владибор-Траст» ніколи не була її клієнтом.
Надавши громадянці правову допомогу, Міжнародна адвокатська компанія «ВІМ» звернулась до суду з позовом до трастової компанії «Владибор-Траст» про відшкодування моральної шкоди. У позові вона зазначила, що трастова компанія без згоди власника використовувала ім’я добро відомої юридичної фірми з метою залучення інвестицій. Внаслідок невиконання зобов’язань а договором трастовою компанією невдоволення її клієнтів автоматично поширюється і на «автора» договору, що, в свою чергу, завдає шкоди діловій репутації Міжнародної адвокатської компанії «ВІМ».
Питання:
1. Які суди розглядають спори між організаціями про відшкодування моральної шкоди?
2. Чи є обов’язковим у випадку, що розглядається, попереднє спростування інформації винною стороною?
3. Яким нормативним актом передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної використанням комерційного найменування без згоди власника?
4. Яке рішення має прийняти суд?
Завдання 2.
У 1993 році компанія «Хуго Босс АГ» зареєструвала в Міжнародному бюро Світової організації інтелектуальної власності знак для товарів і послуг «Baldessari HUGO BOSS» для товарів 34 класу Мжнародної класифікації товарів і послуг «Тютюн; приналежності для паління; сірники» із строком дії міжнародної реєстрації 20 років. В Україні цей знак було взято під охорону 20 липня 1993 року, а відомості про початок його дії було опубліковано 18 жовтня 1993 року. У травні 1999 року компанія «Рееметма Стгарреттенфабрикен Гмбх» подала позов до компанії «Хуго Босс АГ» (третя особа на стороні відповідача – Державна служба інтелектуальної власності України) з вимогами про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації знака для товарів 34 –го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та про зобов’язання Державної служби України повідомити про це Міжнародне бюро Світової організації інтелектуальної власності. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що компанія «Хуго Босс АГ» протягом тривалого часу не використовує в Україні зареєстрований товарний знак. Власне ж реєстрацію товарного знака, на думку позивача, було здійснено для того, щоб перешкодити використанню марки «BOSS» для тютюнових виробів.
Питання:
1. Чи має обмеження строк, по закінченню якого дії свідоцтва на торговельну марку, що не використовується в Україні, може бути припинено у судовому порядку? Що вважається використанням торговельної марки?
2. Чи є правомірним встановлення необхідності використання власником свого майна (торговельної марки)? Як у цьому контексті можна охарактеризувати дії компанії «Хуго Босс АГ»?
3. Яке рішення має прийняти суд?