Методика підведення дітей до природи
..Задовільне й всебічне виховання і, таким чином, суть дитячого садка наполегливо вимагають, щоб дитині була дана, можливість до цього. Слово «дитячий садок» говорить нам навіть «як» і «якими засобами» потрібно досягти цього, якщо ми звернемося до нього по допомогу: нам потрібен дитячий садок, цілком створена ідея дитячого садка. Яскраво висловлена думкам про нього вимагає таким чином, необхідного садка і в ньому з такою ж необхідністю — садів» для дітей.
Однак не лише з вищенаведених підстав, а й з підстав суспільного й громадського спільного життя випливає необхідність вимоги пов’язувати з дитячим садком і сад для дітей.
Людину, дитину як члена людства, й до того ж у дуже ранньому віці, не лише потрібно визнати й розглядати як окрему особу і дещо самостійне, але так само і як члена загального життя великого масштабу, але вона повинна й сама визнати і заявити про себе як таку.. Ця взаємодія між окремим елементом і єднанням елементів, між членом і цілим ніде так добре не виявляється, ніде не буває більш сповненою життя й більш визначеною, ніж у спільному догляді за природою й рослиною, у спільній обробці садка, у якому ясно виявляється саме ставлення загального до приватного, тобто воно виявляється, так би мовити, у суспільному домашньому садку, у якому, однак, кожна дитина має своє невеличке місце для власного садка. Але тут, у садках дітей, у дитячому садку, де є багато дітей і. де вони та їхні садки складають ніби головну суть справи, влаштування їх повинно бути змінене.
Тут садки й грядки дітей повинні бути оточені спільним садом подібно до того, як приватне, підтримане спільним, покоїться у ньому, а спільне, підтримуючи це приватне, оточує його.
Цей садок для дітей, крім спільної мети, ставлення приватного до мети, ставлення приватного до спільного, члена до цілого, повинен відтворювати у той же час ніби стосунки дитини до сімейства, громадянина до громади, повинен бути, по суті, не лише розвиваю чим, виховуючим і повчальним у справі розуміння відносин, але й в розумінні речей, а тут саме у розумінні плодів і рослин.
1. Увесь простір садка для дітей найбільш доцільно буде обрати у формі прямокутника; не виключені, однак, й інші прості форми, кола й овали. Проте вони, очевидно, не так відповідають спільній меті, особливо при багатьох дітях, як прямокутники.
2. Цей загальний простір повинен розпадатися на дві частини: на частину для спільного й на частину для приватного, тобто для дітей, інакше кажучи, на частину для цілого й на частину для окремих членів, тобто знову ж таки для дітей.
3. Частина для спільного буде такою, що обіймає і ніби оберігає його, а частина для дітей – такою, що обіймається й зберігається.
4. Дітей не можна, та й зовсім не слід, вводити з допомогою цього саду в усю сукупність світу рослинного, але їх потрібно познайомити лише з тією частиною його, яка найближчим чином служить людським потребам, отже, з польовими і садовими рослинами у вузькому розумінні. І таким чином земля спільного садка могла б бути розділеною на землю саду й польову землю...
5. Після того, як ми дамо раду з землею, можна дати дітям більший чи менший шматок землі для їхнього садочка, можна навіть кожній дитині виділити окремий шматочок садової землі.
Якщо дітей багато, а простір землі обмежений, то можна обмежити й простір землі для кожного зокрема, можна навіть двом дітям зразу дати маленький шматочок землі. Об’єднання дитячих садочків по два також має свої позитивні сторони: воно навчає дружності, і кожна дитина стає, тоді ніби багатою тим, що має її сусід на своїй грядці або частині грядки.
На відведених дітям грядках вони можуть садити що і як хочуть, а також поводитися з рослинами, як їм завгодно, щоб вони на досвіді з невмілої розсадки взнали, що і з рослинами потрібно поводитися уважно й правильно. Це показується :їм на рослинах спільного саду, за яшми вони повинні доглядати старанно, щоб їх можна було спокійно спостерігати під час нового насіння, на протязі їхнього, зародка, зростання, цвітіння й визрівання.
Навряд чи потрібно говорити ще що-небудь про дію та зворотний вплив такого догляду за природою й рослинами на дух і пізнання дитини, як і на характер і почуття і навіть на все діяльне і творче життя дитини, тому що, хто знаходиться серед цілого і виростає в ньому і з нього, той повинен, звичайно, й розуміти це ціле.
Тому батьки, які володіють садом, не повинні ніколи забувати цього, повинні надавати своїй дитині чи своїм дітям достатньо часу для догляду й обладнання їхніх маленьких грядок. Таким чином вони дадуть їм, при умові деякого простого цілком, природного керівництва, джерело для внутрішнього, морального піднесення й зміцнення.
Уже усвідомлений догляд за маленьким садком на вікні або в горшку становить для дитини чисте джерело морального облагородження. Так освітньо впливає природа, виявляючи свій вплив шляхом простісінької рослини на того, хто рано відкриває своє серце й розум для її благотворних впливів.
Щоб при погляді на рослини і при спостереженні за ними у дітей була зараз же під руками і їхня назва, добре, щоб ця назва була написана на дощечці і діти могли б прочитати під час своїх ігор та занять цю назву на паличці при кожному ряді рослин. Крім того, завдяки цьому стає виразнішим для дітей ясний огляд і повне проникнення у ціле.
Також бувають багатосторонні наслідки, якщо грядка кожної дитини помічена її іменем згідно з тільки що згаданим способом. Кожна дитина зразу ж знаходить грядку свого приятеля; кожна дитина, ім’я якої знаходиться над її грядкою, зараз же одержує заслужену мовчазну похвалу або заслужене мовчазне: осудження, дивлячись по тому, дбайливо чи недбало вона за нею доглядала.
Далі дитина, що слабка у розрізненні букв і читанні, вправляється і в тому і в іншому, прагнучи створити імена або букви.