Розрахункова довжина деталі, яка обробляється, визначається як сума доданків
L = l + l 1 + l 2 + l 3 , мм
де l – довжина деталі, яка обробляється у напрямку подачі, мм;
l = 120 мм;
l 1, l 2 – довжина врізання і відведення інструмента, мм;
l 1, l 2 = 0,5÷5 мм;приймаємо l 2 = 2 мм;
l 3 – довжина проходів при взятті пробної стружки, мм;
l 3 = 1÷2 мм; приймаємо l 2 = 1 мм.
L = 120 + 2 + 2 + 1 =125 мм
Кількість обертів інструмента за хвилину n визначається за формулою:
хв-1.
де V – швидкість різання, м/хв.,V = 90 м/хв.;[таблиця 62]
d – діаметр деталі, мм, d = 24 мм.
Розрахункове значення кількості обертів деталі за хвилину (n) корегується за паспортними даними верстата та встановлюється значення nд=1000хв-1.
Визначаємо допоміжний час
, хв.
де 
– допоміжний час на встановлення та закріплення деталі, хв.; [таблиця 70], = 0,27 хв.;
– допоміжний час пов’язаний з переходом, хв.; [таблиця 71] = 0,60 хв.;
– допоміжний час на контрольні заміри, хв.; [карта 43, пункт 173-197], = 0,08 хв.
хв.
Визначаємо оперативний час
, хв.
хв.
Визначаємо додатковий час
, хв.
хв.
Визначаємо час на технічне обслуговування обладнання
, хв.
хв.
* - відсоток часу на технічне обслуговування обладнання знаходимо за картою 45 п.1-6.
Визначаємо час на відпочинок та особисті потреби
, хв.
хв.
* - відсоток часу на відпочинок та особисті потреби знаходимо за картою 45 п.1-6.
Визначаємо штучний час
, хв.
хв.
Визначаємо штучно – калькуляційний час
, хв.
хв.
де 
– штучний час, хв., =4,0 хв.;
– підготовчо-заключний час, хв.; [карта 52]
(час на налагодження верстата, інструмента і пристосувань + час на отримання інструмента і пристосувань + додатковий час на налагодження верстата) = (9+8+10) = 27 хв.;
– партія випуску виробів, шт. = 51 шт.
Відповідь: Норма штучно-калькуляційного часу на операцію чорнового (грубого) точіння зовнішньої поверхні деталі «Вал» становить 4,6 хв.
Вихідні дані для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу
На свердлильну операцію
На машинобудівних підприємствах як масового, так і серійного типів виробництв широко застосовуються такі види свердлильних робіт як свердління, зенкерування і розгортання отворів.
Вибір глибини різання при свердлінні в суцільному матеріалі залежить від діаметра інструмента. Глибина різання дорівнює 0,5d свердла.
Для розгортання, зенкерування і розсвердлювання по розміру отвору, який вже існує, глибина різання становить:
де dз – діаметр свердла, зенкера або розгортки, мм;
dв – початковий діаметр отвору, мм.
Вихідними даними для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу є:
1 Відомості про деталь, яка буде оброблятись:
- матеріал деталі;
- розміри отвору (довжина та діаметр);
- вага деталі.
2 Обладнання, що використовується для обробки.
3 Відомості про режими різання та умови обробки.
4 Спосіб встановлення деталі для обробки на металоріжучому верстаті.
5 Партія випуску виробів (nвип).
6 Відомості про кількість ріжучих інструментів.
7 Відомості про вимірювальний інструмент.