Стаття 130. Загальнi пiдстави i умови матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв
Працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї внаслiдок порушення покладених на них трудових обов'язкiв.
При покладеннi матерiальної вiдповiдальностi права i законнi iнтереси працiвникiв гарантуються шляхом встановлення вiдповiдальностi тiльки за пряму дiйсну шкоду, лише в межах i порядку, передбачених законодавством, i за умови, коли така шкода заподiяна пiдприємству, установi, органiзацiї винними протиправними дiями (бездiяльнiстю) працiвника. Ця вiдповiдальнiсть, як правило, обмежується певною частиною заробiтку працiвника i не повинна перевищувати повного розмiру заподiяної шкоди, за винятком випадкiв, передбачених законодавством.
За наявностi зазначених пiдстав i умов матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена незалежно вiд притягнення працiвника до дисциплiнарної, адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi.
На працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiї нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержанi пiдприємством, установою, органiзацiєю прибутки i за шкоду, заподiяну працiвником, що перебував у станi крайньої необхiдностi.
Працiвник, який заподiяв шкоду, може добровiльно покрити її повнiстю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працiвник може передати для покриття заподiяної шкоди рiвноцiнне майно або поправити пошкоджене.
Стаття 131. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу та працiвникiв по збереженню майна
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працiвникам умови, необхiднi для нормальної роботи i забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Працiвники зобов'язанi бережливо ставитися до майна пiдприємства, установи, органiзацiї i вживати заходiв до запобiгання шкодi.
Стаття 132. Матерiальна вiдповiдальнiсть у межах середнього мiсячного заробiтку
За шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї при виконаннi трудових обов'язкiв, працiвники, з вини яких заподiяно шкоду, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку
Матерiальна вiдповiдальнiсть понад середнiй мiсячний заробiток допускається лише у випадках, зазначених у законодавствi
Стаття 133. Випадки обмеженої матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв
У вiдповiдностi з законодавством обмежену матерiальну вiдповiдальнiсть несуть:
1) працiвники - за зiпсуття або знищення через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), в тому числi при їх виготовленнi, - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. В такому ж розмiрi працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за зiпсуття або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiдприємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користування;
2) керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступники, а також керiвники структурних пiдроздiлiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях та їх заступники - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку, якщо шкоду пiдприємству, установi, органiзацiї заподiяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв до запобiгання простоям, випусковi недоброякiсної продукцiї, розкраданню, знищенню i зiпсуттю матерiальних чи грошових цiнностей.