Стаття 232. Трудовi спори, що пiдлягають безпосередньому розглядовi у районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах

Безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах розглядаються трудовi спори за заявами:

1) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, де комiсiї по трудових спорах не обираються;

2) працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i формулювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорiв працiвникiв, вказаних у частинi третiй статтi 221 i статтi 222 цього Кодексу;

3) керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв, а також службових осiб, митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, i службових осiб державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого та регiонального самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об'єднаннями громадян, з питань звiльнення, змiни дати i формулювання причини звiльнення, переведення на iншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу i накладання дисциплiнарних стягнень, за винятком спорiв працiвникiв, вказаних у частинi третiй статтi 221 i статтi 222 цього Кодексу;

4) власника або уповноваженого ним органу про вiдшкодування працiвниками матерiальної шкоди, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї;

5) працiвникiв у питаннi застосування законодавства про працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо було вирiшено власником або уповноваженим ним органом i профспiлковим органом пiдприємства, установи, органiзацiї (пiдроздiлу) в межах наданих їм прав.

 

Безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах розглядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:

1) працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переведення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї;

2) молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний заклад i в установленому порядку направленi на роботу на дане пiдприємство, в установу, органiзацiю;

3) вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або дитину-iнвалiда, а одиноких матерiв - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;

4) виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повноважень;

5) працiвникiв, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) iнших осiб, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiдно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договiр.

 

Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду за вирiшенням трудових спорiв

Працiвник може звернутися з заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки.

 

У разi порушення законодавства про оплату працi працiвник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробiтної плати без обмеження будь-яким строком.

 

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальної шкоди, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї, встановлюється строк в один рiк з дня виявлення заподiяної працiвником шкоди.

 

Встановлений частиною третьою цiєї статтi строк застосовується i при зверненнi до суду вищестоящого органу або прокурора.