Сутність недержавного пенсійного страхування
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства мають право стати учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення.
Відкладати кошти на додаткову пенсію можна через:
1) пенсійні фонди шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та їх власниками;
2) страхові організації шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті страхувальника відповідно до законодавства про страхування;
3) банківські установи відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законодавством.
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) — юридична особа, створена для поліпшення пенсійного забезпечення громадян через виплату недержавних пенсій і захисту їхніх заощаджень від інфляції. Він є фінансовою установою (відповідно до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), у межах якої збираються тимчасово вільні кошти підприємств і громадян, що можуть бути спрямовані на розвиток усієї економіки України.
В єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для НПФ передбачений спеціальний код діяльності — 96320 «Недержавне пенсійне забезпечення».
Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено створення трьох типів НПФ:
1) відкриті (засновниками й учасниками можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи);
2) корпоративні (юридична особа-роботодавець як засновник повинен створювати умови для пенсійного забезпечення своїх працівників, шо будуть учасниками такого фонду). Корпоративний пенсійний фонд — могутній інструмент кадрової політики компанії. Він дозволить значно зменшити плинність кадрів та забезпечити відповідальне ставлення працівників до своєї роботи. Подібне нововведення значно покращує імідж підприємства у працівників. Як свідчать закордонні спеціалісти, де подібні фонди вже діють давно та успішно, для підприємства з власним НПФ відкриваються нові горизонти і в зростанні продуктивності праці, і в ставленні людей до своєї роботи;
3) професійні (принцип побудови фонду — професійна не залежність, тобто об'єднання громадян або юридичних осіб будуть створювати свій фонд).
Учасником недержавного пенсійного забезпечення є фізична особа, якій відповідно до договору виплачується недержавна пенсія.
Вкладник — особа, що є стороною пенсійного договору і сплачує пенсійні внески на користь визначених ним учасників.
Недержавна пенсія — грошові кошти, що виплачуються учасникові за умовами договору.
Діяльність НПФ відповідно до статуту не належить до банківської, страхової або діяльності на фондовому ринку. В Україні діє 47 НПФ із загальним обсягом залучених коштів — 16 млн грн. Кількість учасників НПФ — 31 тис. осіб.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється за принципами:
• законодавчого визначення умов;
• добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати;
• зацікавленості фізичних осіб;
• рівноправності всіх учасників пенсійного фонду;
• цільового використання коштів тощо.
Недержавні пенсійні фонди надають такі послуги:
• складання договору про додаткове пенсійне забезпечення громадян;
• відкриття іменних пенсійних рахунків учасників;
• розміщення пенсійних внесків на депозитних рахунках;
• регулярне ознайомлення учасників із розміром пенсійного нагромадження;
• здійснення пенсійних виплат;
• надання послуг додаткового пенсійного забезпечення працівникам підприємств (трудові пенсії);
• одноразові пенсійні виплати;
• виплата всієї накопиченої на рахунку учасника суми протягом декількох років;
• комбіновані виплати;
• виплати з інвалідності.
Недержавні пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:
• пенсія на певний строк;
• одноразова пенсійна виплата.
Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді — добровільна. Фізична особа за власним вибором може бути учасником кількох пенсійних фондів.
Користуючись податковими пільгами, які будуть передбачені законодавством України для учасників недержавного пенсійного забезпечення, фізична особа зможе робити пенсійні відрахування на себе або на своїх родичів першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, батьки чоловіка та дружини, їхні спільні діти, діти чоловіка та дружини, втому числі усиновлені).
Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення" (надалі Закон) передбачає три різні можливості адміністрування недержавного пенсійного фонду. Воно може здійснюватися:
1) професійним адміністратором — юридичною особою, яка надає послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів, отримавши відповідну ліцензію;
2) одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду і отримав на це відповідну ліцензію;
3) компанією з управління активами цього фонду, яка отримала відповідну ліцензію.
Ліцензія професійному адміністратору видається за умови створення статутного капіталу в розмірі 300 тисяч євро та підтримки власного капіталу на рівні 200 тисяч євро протягом здійснення діяльності.
Ліцензія компанії з управління активами, яка також бажає адмініструвати пенсійні фонди, видається за умови створення статутного капіталу у розмірі 500 тисяч євро та підтримки власного капіталу на рівні 300 тисяч євро протягом здійснення діяльності.
Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення" не встановлені ніякі вимоги до статутного та власного капіталу одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне адміністрування свого фонду.
Всі юридичні особи, які здійснюють адміністрування недержавного пенсійного фонду, повинні мати кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду, які відповідають вимогам, встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Законом дозволено поєднувати діяльність з адмініструванням пенсійного фонду лише з управлінням активами пенсійного фонду.
Адміністратор один раз на рік безоплатно надає кожному учаснику пенсійного фонду виписку з його індивідуального пенсійного рахунку про стан належних учаснику пенсійних активів.