Тема 2.1. Забруднення навколишнього природного середовища

План

1. Поняття про забруднення. Класифікація забруднень.

2. Класифікація забруднювачів.*

3. Роль галузей господарства у виникненні екологічних проблем.**

1. Забруднення – внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

Розрізняють природне забруднення, яке виникає внаслідок потужних природних процесів (виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання) без будь-якого впливу людини, і антропогенне, яке є результатом діяльності людини. Різні типи забруднення можна розділити на три основні: фізичне, хімічне та біологічне схема 1.

Фізичне забруднення пов’язане зі змінами фізичних, температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища.

Хімічне забруднення – збільшення кількості хімічних компонентів певного середовища, а також проникнення (введення) в нього хімічних речовин, не притаманних йому або в концентраціях, котрі перевищують норму. Найнебезпечнішим для природних екосистем і людини є саме хімічне забруднення, яке отруює навколишнє середовище різними токсикантами (аерозолі, хімічні речовини, важкі метали, пестициди, пластмаси, синтетичні ПАР).

Біологічне забруднення – випадкове або пов’язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми не притаманних їм рослин, тварин і мікроорганізмів (бактеріологічне).

2. Забруднювач – будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.

Забруднювачі бувають природні й антропогенні, а також первинні (безпосередньо з джерела забруднення) і вторинні (внаслідок розкладу первинних забруднювачів або хімічних реакцій).

Проникнення різних забруднювачів у природне середовище може мати небажані наслідки, зокрема:

- Завдання шкоди рослинності і тваринному світу (зниження продуктивності лісів і культурних рослин, вимирання тварин);

- Порушення стійкості природних біогеоценозів;

- Завдання шкоди майну ( корозія металів, руйнування архітектурних споруд);

- Шкода здоров’ю людини.

3. Найбільший вклад у забруднення природного середовища вносять теплові електростанції, транспорт, металургійні та хімічні заводи.

На частку ТЕС припадає 35% сумарного забруднення води промисловістю і 46% - повітря. Вони викидають сполуки сульфуру, карбону і нітрогену, споживають велику кількість води. Стічні води ТЕС забруднені і мають високу температуру, що створює не тільки хімічне, але й теплове забруднення води.

Металургійні підприємства характеризуються високим рівнем споживання ресурсів і великою кількістю відходів. Серед них пил, оксиди карбону, сульфур(IV) оксид, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні.

Найбільш небезпечними у хімічній промисловості є виробництва аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, руті, карбіду кальцію, фтору.

Великий внесок у забруднення атмосфери роблять автомобілі. Сьогодні автомобіль – основне джерело шуму та забруднення повітря у містах (70-90% забруднень). Його викиди містять близько 20 канцерогенних речовин та більше ніж 120 токсичних сполук.

Значні забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об’ємом забруднених стоків вона займає перше місце (більше 155). У стічних водах підприємств цієї промисловості нараховується більше 500 компонентів, причому ГДК визначено лиш для 55. Найбільше небезпеку становлять сполуки сульфуру і хлору, розчинна органіка.

Дуже велика кількість забруднюючих речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільшу шкоду приносить використання пестицидів – щорічно їх у світі застосовується 4 млн. т, але тільки 1% безпосередньо впливає на шкідників с/г культур. Значне забруднення ґрунтів, а потім і с/г культур пов’язано з використанням мінеральних добрив. Щорічно в світі на поля вноситься 400-500 млн. т мінеральних добрив, гіпсу і фосфоритів. Значні локальні забруднення дають великі тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «забруднення».

2. Охарактеризуйте фізичне, хімічне та біологічне забруднення природного середовища.

3. В чому полягає різниця між природним і антропогенним забрудненням?

4. Дайте визначення поняттю «забруднювач».

5. Визначте основні забруднювачі біосфери і дайте оцінку їхнього впливу на здоров’я людини.

Література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.1., §§2.1.3-2.1.4., с.91-97.

2. Основи екології та соціоекології. За ред.. Бедрія Я. І. – Львів: «Афіша», 1999. - Р.2, § 2.3, с.74-75.