Змістовий модуль 5: Роль автономної системи в регулюванні вісцеральних функцій
1. Загальний план будови автономної нервової системи. Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.
Ознака -1
Симпатичний відділ -2
Парасимпатичний відділ -3
Локалізація первинних центрів – скупчення нейронів, аксони яких виходять за межі ЦНС.
2. Грудинно-поперековий відділ спинного мозку (C8 – L3) – нейрони ядер бокових рогів спинного мозку.
3. Куприковий відділ спинного мозку (бокові роги), задній мозок (парасимпатичні ядра VII, IX, X пар ЧМН), задній мозок (ядро III пари ЧМН).
Локалізація інтегративних центрів.
2. Стовбур мозку – сітчаста речовина. Гіпоталамус – ядра заднього відділу. Лімбічна кора.
3. Гіпоталамус – ядра переднього відділу.Лімбічна кора.
Локалізація гангліїв.
2. Ближче до ЦНС, ніж до органів-ефекторів (пара-, або превертебральні ганглії)
3. Біля органів ефекторів.
Особливістю будови дуг вегетативних рефлексів є наявність вегетативних гангліїв в складі еферентних провідників, тобто, ця ланка рефлекторної дуги двохнейронна. У зв'язку з особливостями розміщення гангліїв:
- в симпатичних еферентних провідниках короткі прегангліонарні волокна і довгі постгангліонарні;
- в парасимпатичних еферентних провідниках довгі прегангліонарні волокна і короткі постгангліонарні.
Вегетативні ганглії представляють собою нервові центри, що винесені на периферію (за межі ЦНС). Вони можуть виконувати ті ж функції, що і нервові центри. Вони є основою для функціонування метасимпатичної нервової системи, відділу вегетативної нервової системи, який забезпечує замикання вегетативних рефлексів без участі ЦНС, на рівні парасимпатичних, симпатичних гангліїв, а також за участю власних метасимпатичних гангліїв. Особливо великого значення такі рефлекси (метасимпатичні, місцеві, периферичні) відіграють в регуляції діяльності порожнистих м'язових органів (кишківник, серце) – саме в них особливо добре розвинуті структурні елементи метасимпатичної нервової системи.
Автономні рефлекси
У залежності від того чи автономний рефлекс виникає у відповідь на подразнення інтеро- або екстерорецепторів розрізняють вісцеро-вісцеральні, вісцеро-дермальні (вісцеро-соматичні) та дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні) рефлекси.
· Вісцеро-вісцеральні рефлекси виникають при збудженні рецепторів, що є у внутрішніх органах. Ефектором може бути той самий орган, де збуджуються рецептори або інший орган. При цьому ефектор може відповідати як підсиленням, так і гальмуванням функцій. Наприклад, при механічному подразненні кишок зменшується частота серцевих скорочень (рефлекс Гольца). Існують рефлекторні взаємозв'язки між шлунком і кишками. Грунтовно вивчені впливи з кишок на секреторну функцію шлунка.
· Дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні) рефлекси проявляються зміною функції внутрішніх органів внаслідок збудження екстерорецепторів. Ці рефлекси лежать в основі фізіо-, рефлексо-, фармакотерапії. Так подразнення терморецепторів шкіри (нагрівання або охолодження) призводить до зміни судинних реакцій внутрішніх органів.
Характеристика дуги автономного рефлексу
Як і соматична рефлекторна дуга, дуга автономного рефлексу складається з трьох ланок: чутливої (аферентної), вставної та рухової (еферентної).
Чутлива ланка. Аферентна ланка автономного рефлексу складається з рецепторів автономних рефлексів розміщених у внутрішніх органах, стінках кровоносних і лімфатичних судин шкіри і навіть м'язах, і носять назву інтерорецепторів, відростків чутливих нейронів, розміщених у автономних та спинальних гангліях. Інтерорецептори здатні сприймати механічні, хімічні та термічні стимули і відповідно називаються механорецепторами, хеморецепторами та терморецепторами.