Склад, структура та порядок формування фінансової звітності

 

На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і бухгалтерський облік.

Для здійснення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем.

У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну, та аналітичну.

Діяльність кожного підприємства в першу чергу будується на раціональній організації бухгалтерського обліку, від цього залежить обґрунтований розподіл грошових коштів, рентабельність та платоспроможність підприємства, а також багато інших показників.

В бухгалтерському обліку використовують всі три види вимірників, але основним для нього є грошовий вимірник, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти - явища та процеси. Ті господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

Отже бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, за допомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, як сукупності.

Особливістю розвитку економіки сьогодні є те, що керівникам необхідно навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів розвитку підприємств. Ці труднощі пов’язані з більш як семидесятирічним функціонуванням планової економіки в нашій державі.

Управління як процес є актом трудової діяльності працівників. Він відбувається із застосуванням знарядь і предметів праці. Предметом праці в процесі управління є інформація, а знаряддям її на сучасному етапі є технічні засоби вимірювання, сприйняття, реєстрації, передачі, обробки, аналізу, зберігання і розмноження інформації.

При ринкових відносинах має вплив як внутрішнє так і зовнішнє середовище. До зовнішнього належать такі зовнішні прямі і посередні змінності: політичні, законодавчі та інші органи; економіка, конкуренція, постачальники, технології; соціальні, культурні та інші відносини. У кожній з них відбуваються постійні зміни обставин, які також впливають на об’єкти управління та його внутрішні змінності (мета, структура, завдання, технологія, працівники).

Щоб зазначені об’єкти управління в умовах ринкової економіки успішно діяли, надзвичайно важлива компетентність, професійна підготовленість та заповзятість, нарешті, комп’ютерна грамотність як керівників так і фахівців різних рівнів. Для успішного виконання своїх посадових обов’язків зазначеним працівникам в умовах нових економічних відносин потрібно використовувати нові форми та методи організації управління.

До внутрішніх чинників впливу відносяться такі чинники як напрямок діяльності конкретного підприємства, його структуру, асортимент пропонуємо продукції чи послуг, а також важливе місце займає якість та структура внутрішньогосподарського обліку. Це є продовження, а точніше подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в частині затрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефективність придбаних ресурсів, їх переробки, технологічних та організаційних рішень, мотивації, тощо. Цей облік становить комерційну таємницю підприємства. Він будується для конкретного підприємства виходячи з характеру технологій, організаційних рішень. Основними користувачами інформації з внутрішньогосподарського обліку є керівники, власники, замовники, менеджери. Це конфекційна, таємна, бухгалтерська інформація. [8, 3-8].

Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає бухгалтерська звітність, на підставі якої розрахувати такі важливі для підприємства коефіцієнти, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та інші.

Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України.

Головні вимоги, що ставляться до звітності - це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, співставленість звітних показників з минулими часами.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну.

Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю або періодичною.

Звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє.

Крім того звітність подається:

Ø у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою

керівництва роботою підприємства.

Ø податковій інспекції - для контролю за правильністю платежів до

бюджету та аналізу діяльності підприємства.

Ø установам банку (для контролю за використанням банківського

кредиту ) якщо таке передбачено кредитним договором.

Ø органам Мінстату для статистичної обробки .

Бухгалтерська звітність повинна бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна - не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг ) та порядок складання бухгалтерських звітів затверджується Міністерством фінансів України.

Відповідно до діючого порядку до складу бухгалтерської звітності, не залежно від того, за який час вона складається, обов’язково входить баланс.

На практиці більшість підприємств щомісячно складає для своїх потреб бухгалтерський баланс та різні форми, що потрібні для оперативного керівництва.

За нормативними актами, діючими в більшості країн світу, підприємства повинні подавати бухгалтерську звітність обов’язково один раз на рік за результатами діяльності.

За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність у такому обсязі:

Ø баланс підприємства - форма №1

Ø звіт про фінансові результати та їх використання - форма №2

Ø звіт про фінансово-майновий стан підприємства – форма №3

До річного бухгалтерського звіту обов’язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звіту складаються та подаються у відповідному складі та у встановлені строки в органи, які визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс діяльності підприємства є узагальненим документом (форма №1 ), форма його затверджується Міністерством фінансів і Мінстатом .Форма балансу наведена у додатку №......В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення, у пасиві - джерела утворення засобів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.

Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів, підтверджених виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.

Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна – не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається для іногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштового підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за порушення термінів подання звітності.

Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючого законодавства. [7, 15-33].

Організація, яка приймає баланс, виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлення помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.

Першочергову увагу в управлінні господарством потрібно зосередити на фінансовій діяльності підприємства, раціональному та ефективному їх використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупність операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізація продукції і товарів

Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу господарської діяльності - самостійності підприємства.

Самостійність передбачає те що, ресурси, вкладенні у підприємство, повинні окупатись прибутком, відповідному нормативному рівню рентабельності, що забезпечує самофінансування, тобто стає можливим забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всіх господарських засобів ( як основних, так і оборотних ), розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери за рахунок грошових надходжень від діяльності ( реалізації продукції, виробів і послуг та товарів ) . Але в процесі господарської діяльності використовують не лише власні кошти підприємства, а й залучені кошти у вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.

Розглянемо принципи складання балансу найбільш поширених форм бухгалтерського обліку - журнально-ордерну, спрощену і діалогову з використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ).

Журнально-ордерна форма обліку застосовується на багатьох підприємствах народного господарства України. [6, 18-20].

Ця форма бухгалтерського обліку основана на принципі накопичення даних первинних документів в розрізі, які забезпечують синтетичний і аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам бухгалтерського обліку.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах, які дають можливість відобразити всі засоби, які підлягають обліку і господарських операцій по використанню цих засобів за звітний місяць . В накопичувальних регістрах записи проводяться в розрізі показників, необхідних для керівництва і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності.

Основним регістром являються журнал-ордери. У випадку необхідності отримання аналітичних даних використовуються допоміжні відомості. Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні відомості побудовані по кредитовій ознаці реєстрації господарських операцій по синтетичним рахункам. Синтетичні дані регіструються по даних первинних документів тільки по кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебетованими рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів в кінці місяця переносяться в Головну книгу . [6, 15-20].

Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка, у кореспонденції з дебетовими рахунками відбуваються повністю в одному будь-якому журналі-ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знаходяться в різних журналах-ордерах по мірі реєстрації в них записів по кредиту кореспондованих в них рахунків.

Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків, пов’язаних по своєму економічному змісту. Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов’язковій звірці з даними первинного обліку.

В Головній книзі показується вступне сальдо, поточні обороти і вихідне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головній книзі відображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти по кожному рахунку відображаються одним записом, а обороти по дебету в кореспонденції з кредитованими рахунками.

Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати сумі кредитових оборотів, так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.

Сальдовий баланс складається за даними Головної книги з використанням в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

На багатьох малих підприємствах України використовується спрощена форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись : по простій формі бухгалтерського обліку, ( без використання регістрів обліку майна малого підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства. [5, 5-16].

Малі підприємства, які здійснюють незначну кількість господарських операцій, не мають власного майна і в процесі виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими затратами матеріальних ресурсів, можуть вести облік всіх операцій тільки в книзі обліку господарських операцій, яка являється регістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скласти баланс і звітність.

Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово-господарських операцій відомості обліку по відповідним рахункам .Кожна відомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуваних рахунків бухгалтерського обліку. Сума любої операції записується в двох відомостях одночасно: в одній - по дебету рахунка з вказуванням номера кредитованого рахунку, а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка з аналогічним записом номера дебетованого рахунка.

Підсумкові дані фінансово-господарської діяльності, відображають в шахматній відомості.

На основі шахматної відомості складається оборотна відомість по рахунком .Дані, розраховані в оборотній відомості, являються підставою для складання бухгалтерського балансу і звітності.

До бухгалтерської звітності висувають наступні вимоги: правдивість, реальність, єдність, ясність.

У звіті про фінансові результати у 1-му розділі по кожній статті зазначаються дані, які базуються на даних бухгалтерського балансу та іншої зведеної звітності.

У розділі “Використання прибутку” приводять розшифровку сум по основних напрямках використання прибутку, тобто:

Ø суми податку на прибуток та інші платежі в бюджет за рахунок

прибутку;

Ø відрахування на утворення підприємствами резервного фонду;

Ø відрахування до фонду коштів, що направляються на розвиток і

вдосконалення виробництва;

Ø відрахування до фонду коштів, що направляються на соціальні

потреби;

Ø відрахування до фонду заохочення;

Ø відрахування на благодійні цілі;

Ø інші цілі.

У розділі 3 “Платежі до бюджету” показують платежі до бюджету, що їх вносить підприємство за рахунок всіх джерел, згідно з інструкцією Міністерства фінансів України щодо застосування Законів про податки з підприємств, об’єднань, організацій, з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

У розділі 4 “Затрати і витрати, що враховуються при обчислення пільг з податку на прибуток” показують суми основних витрат, що одержують за рахунок чистого прибутку і приймаються при нарахування пільг за податком на прибуток підприємства.

Звіт про фінансово-майновий стан включає наступні статті:

1.Рух фондів:

статутний фонд, додатковий капітал, резервний фонд, фонд коштів, що спрямовані на розвиток і вдосконалення виробництва, фонд коштів, які спрямовані на соціальні потреби, фонд заохочення, нерозподілений прибуток минулих років, резерв на покриття наступних витрат і платежів, фонд охорони праці, цільове фінансування з бюджету, цільове фінансування з позабюджетних фондів, інші фонди спеціального призначення. [3, 10-15].

2.Використання коштів бюджету та позабюджетних фондів:

3.Спрямування коштів до цільових і позабюджетних фондів та на споживання.

4.Наявність та рух основних засобів.

5.Наявність та рух нематеріальних активів.

6.Фінансові вкладення.

7.Норма власних оборотних коштів.

8.Наявність власних оборотних коштів.

9.Переоцінка товарно-матеріальних цінностей.

10.Іноземні інвестиції.

11.Нестачі, крадіжки і псування цінностей.

12.Об’єкти житлово-комунального і соціально-культурного призначення.

13.Позабалансові активи і пасиви.