Розвиток психіки і особистості молодшого школяра
Питання:
1. Провідна діяльність молодшого шкільного віку.
2. Розвиток психічних функцій в молодшому шкільному віці.
3. Особливості особистостімолодшогошколяра.
4. Групи ризику в молодшому шкільному віці.
Завдання 6.1.Зробити порівняльний аналіз мислення дошкільнят та молодших школярів, виділити основні одиниці аналізу
| Мислення дошкільнят | Мислення молодших школярів |
| У дошкільному віці діти починають пізнавати світ за допомогою мислення - суспільно зумовленого психічного процесу, який полягає в узагальненому й опосередкованому відображенні дійсності. Його розвиток у дошкільнят залежить від розвитку уяви. Дитина механічно замінює у грі одні предмети іншими, надаючи їм невластивих, але окреслених правилами гри нових функцій. Пізніше предмети вона замінює їх образами, у зв'язку з чим відпадає необхідність практичної дії з ними. Основними напрямами розвитку мислення в дошкільному дитинстві є вдосконалення його наочнообразності, пов'язаної з уявленням ситуацій і їх змін на основі уяви, довільної та опосередкованої пам'яті; початок активного формування словесно-логічного мислення (використання понять, логічних конструкцій) шляхом використання мови як засобу формулювання і розв'язання інтелектуальних завдань. У дошкільному віці дитина розв'язує життєві завдання трьома способами: наочно-дійовим (реальне випробування властивостей предметів), наочно-образним (оперування конкретними образами предметів і ситуацій) і завдяки логічним судженням з опорою на поняття. Чим вона старша, тим рідше використовує практичні спроби і частіше наочно-образні, а пізніше й логічні способи. | Вік першокласників, за Ж. Піаже. припадає на перехід від доопераційного мислення до мислення на рівні конкретних операцій. Діти цього віку здатні встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, якщо вони можуть безпосередньо спостерігати за зміною об'єкту. Досягнення рівня конкретних операцій відкриває можливості для учнів II—IV класів теоретично міркувати про світ, в якому вони живуть і створює основу для досягнення стадії формальних операцій, яка розпочинається уже в 11—12-річних дітей. Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюються співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Ці зміни відбуваються по-різному, залежно від змісту навчання. Завдання його полягає в тому, щоб забезпечувати розвиток не тільки конкретного, а й абстрактного мислення молодших школярів. Виконуючи завдання на визначення об'єктів, першокласники на початку навчального року здебільшого виділяють функціональні їхні ознаки, тобто ознаки, пов'язані з призначеннями предметів ("будинок, щоб жити", "ніж, щоб різати", "корова дає молоко" тощо). Під впливом навчання в учнів стає дедалі менше таких визначень. З'являються визначення, в яких перелічуються істотні й неістотні ознаки об'єктів ("кавун — плід, він росте, зверху зелений або ж темний, а всередині червоний, смачний, є насіння"), а потім загальні й істотні ознаки, властивості окремих предметів. Учні II—IV класів відомі їм поняття визначають, виділяючи загальні та істотні ознаки об'єктів. |
Завдання 6.2. Домінуючим психічним процесом в молодшому шкільному віці є:
А) відчуття;
Б) сприймання;
В) пам'ять;
Г) мислення;
Д) уява.
Завдання 6.3. Проаналізувати з психологічної точки зору уривок, що стосується стану молодшого школяра на уроці: «Жах наповнював мене при погляді на багато голів над партами… Поки я йшов до дошки, моє тіло здригалося від передчуття відповіді, яка була більше схожа на екзекуцію. Моя шкіра міняла колір від білої, як крейда до червоної, мов томат. У дошки починався повний ступор, хоча я знав матеріал. Я не міг сказати жодного слова… На іронічне запитання вчителя «Ну що, ти будеш сьогодні відповідати?» під посмішки однокласників я намагався відповісти «Так…». Але – починав заїкатися». Які перспективи розвитку особистості дитини ви передбачаєте в цьому випадку? Який вихід з даної ситуації існує?...............................................................................................
………………… Ребенок знает материал, но он боится отвечать. И учитель не идет ему на встречу, он иронично спрашивает, что еще больше пугает ребенка. Такой ученик не сможет четко и ясно высказывать свои мысли, обсуждать тему с другими учениками. Он полностью уйдет в себя. Даже может потерять интерес к учебе.
Выход. Учитель должен помочь ученику. Вызвав к доске, задавать конкретные вопросы, что б ребенок смог на них ответить, так же давать ему подсказки и подбадривать. Вскоре у ребенка пройдет страх перед доской и остальными учениками и он сможет спокойно отвечать.
………………………………………………………………
Тема 7.