Тема 13. Правові системи світу
(8 годин)
Контроль питання:
1. Загальна характеристика релігійного типу (сім'ї) правових систем.
2. Індуїстське право: поняття та загальна характеристика.
3. Іудейське право: поняття, ознаки та зміст.
4. Японське право: поняття та загальна характеристика.
5. Загально-общинна група правових систем – африканське право.
Рекомендова література з дисципліни «Теорія права»:
1. Антологія української юридичної думки: В 6 т. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права./ упорядники: В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко, Н. М. Пархоменко.- К.: Юридична книга, 2002 - 564 с.
2. Артикуца Н. В. Мова права: Навчальний посібник / Н. В. Артикуца.- 2-ге вид., змін, і доп.- К.: Стилос, 2004.- 277 с.
3. Белая Л. В. Зміцнення законності як одна з передумов побудови соціально-правової держави // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 15, 2002. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". - С. 24-27.
4. Бобровник С. В. Колізійні норми як засіб удосконалення сучасного законодавства // Парламентаризм в Україні: теорія та практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Ред. кол. С. Б. Гавриш, В. Ф. Опришко та ін. - К.: Інститут законодавства Верховної ради України, 2001. - С. 497-500.
5. Бошно С. В. Правотворчество: путь от источника к форме права. Лекции. - М.: Изд-во РАГС, 2002. - 102 с.
6. Бурдяк В. І. Становлення та розвиток соціологічних концепцій права. Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2001. - 84 с.
7. Бурмистров В. А. Место и роль правовой культури в становлении правового государства. - Симферополь: Таврида, 1996. - 190 с.
8. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем: Монография / Под общ. ред. Е. Б. Кубко,- К.: Юринком, 1997,- 192 с.
9. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. - 177 с.
10. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: •теоретичні і практичні аспекти // Право України. — 2000. - 11. - С. 30-33.
11. Вопленко Н. Н. Реализация права. Учебное пособие. - Волгоград: Изд-во Волгоградского гос-ого ун-та, 2001. - 46 с.
12. Гармонізація національних правових систем з правом СС,- К: Слово, 2005,- 320 с.
13. Гнатущенко Ю. Правові відносини та їх місце в механізмі правоого регулювання / Ю. Гнатущенко // Юридична Україна.- К., 2007.- 12.- С.10-14.
14. Гринюк Р. Ф. Правова культура і її роль у становленні та розвитку правової держави И Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 20, 2002. - К\: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". - С. 31-39.
15. Давид Р. Основніе правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози; Пер. с фр. В. А. Туманова,- М.: Медунар. отношения, 1999.- 400 с.
16. Демків Р. Форма (джерело) права: проблеми розуміння/ Р.Демків // Підприємництво, господарство і право.- К.: Ін Юре, 2007,- 6,- С.118-121.
17. Денисенко В. В. Коллизии правовых актов: сущность и разрешение / В.В.Денисенко // Правоведение,- Москва, 2007,- З,- С.28-33.
18. Загальна теорія держави і права: Підручник II За ред. проф. М. В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина,- X.: Право, 2002.- 432 с.
19. Загальна теорія держави і права: (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції): навч. посібник/ За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніїценко.- К.: Юрінком Інтер, 2008.- 400 с.
20. Зайчук О., Оніїценко Н. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку // Право України. - 2002. - № 11. - С. 23-26.
21. Зайчук О., Оніщенко Н. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України. - 2003. - № 12. - С. 37-40.
22. Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та впровадження. - К.: ЮСТ1НІАН, 2004.-216 с.
23. Іваненко О. Державно-примусова форма реалізації юридичної відповідальності: окремі питання / О. Іваненко // Право України,- 2006.- 6.- С. 29-33.
24. Кагадій М. Поняття та елементи правової системи / М. Кагадій // Право України,- 2004,- 12,- С. 32-36.
25. Калініченко О. Теоретико-правові ідеї захисту прав, свобод та обов'язків людини і громадянина// Право України. -2005. - №5. - С. 21-24.
26. Колодій А. М. Принципи права України. Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 1998. -187 с.
27. Кашкин С. Ю. Смена цивилизаций и конституция: формирование ее глобального идеала Н Государство и право. - 1992. - № 11. - С. 20-25.
28. Кельман М. С, Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. - К.: Кондор, 2006. -477 с.
29. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. - 2003. - № 7. - С. 29-33.
30. Кожевников С. Н. Правомерное поведение и правонарушения. Сущность и содержание. Учебно-методическое пособие по курсу «Общая теория права». - Нижний Новгород: ООО «Общество», 2001. — 71 с.
31. Кондратьев Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин // Право України. - 2000. - №2. - С. 40-44.
32. Корнута Р. Вітчизняні погляди на структуру норми права / Р.Корнута // Право України,- 2007,- 7,- С.19-21.
33. Косарев А. И. Вариантность развития в истории досоциалистических типов права // Советское государство во и право. - 1986. - №5.-С. 34-38.
34. Котюк В. О. Основи держави і права: Навч. посіб. / В. О.Котюк. - 3-тє вид., доп. і перероб. - К.: Атіка, 2001.- 432 с.
35. Крашенинникова Н. А. Цивилизационные подходы к изучению истории государства и права // Методологические проблемы правоведения. М., 1994.-С. 47-49.
36. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. - М.: ИКД «Зерцало-М», 2002. - 288 с.
37. Лисенков С. Л. Тлумачення (інтерпритація) норм права: причини необхідності, види та способи / С. Л. Лисенков // Законодавство України. І Науково-практичні коментрі.- 2006.- 5.- С.3-9
38. Львова О. Л. Право живе та дієве (про ціннісні орієнтації права) / О. Л. Львова II Часопис Київського університету права.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2007.- 1.- С.11-17.
39. Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України. - 2002. -№ 12- С. 7-10.
40. Майстренко О. В. Роль тлумачень та роз"яснень законодавства / О. В. Майстренко II Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2007.- 2.- С.110- 118.
41. Макаренко Л. О. Реалізація правових приписів: загальнотеоретичні проблеми // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 5, 2000. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". - С. 3-9.
42. Макаренко Л. О. Формування правової культури особи / Л. О. Макаренко // Часопис Київського університету права.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2005.- З,- С. 21-26.
43. Маличок К. Формування правосвідомості українців на етапі демократизації України / К. Маличок // Підприємництво, господарство і право.-К.: 1н Юре, 2007,- 5,- С. 121-122.
44. Малько А. В. Законный интерес и юридическая обязанность / Л. В. Малько, В. В. Субочев // Государство и право,- 2007,- 2.- С.31-36
45. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве: Монография / Л. В. Малько,- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Юристь, 2004.- 250 с
46. МанькоД. Правоприменеие в механизме действия права / Д.Манько, И.Гловнюк // Юридический вестник,- Одесса: Юридична література, 2005.- 3.- С. 62-66.
47. Мартинюк Т. Розвиток поняття правовсвідомості в період трансформації українського суспільства / Т. Мартинюк // Право України.- 2007,-2.-С. 26-31.
48. Марченко М. Н. Источники права: Учебное пособие / М. Н. Марченко,- М: Проспект, 2005.- 760 с.
49. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права: учеб. - М.: ТК Велби, 2005. - 768 с.
50. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності / Дне.... канд. юрид. наук: 12.00.01 К., 2004.
51. Михайлович Д. М. Толкование закона. - X.: Изд-во ун-та внутренних дел, 2004. - 198 с.
52. Мідзяновська В. Судовий прецедент: структура, види / В. Мідзяновська// Право України.- 2006 - 6.- С. 119-123.
53. Морозова Л. А. Теория государства и права / Л. А. Морозова,- М.: Юристь, 2002,-414 с.
54. Мурашова С. А. Проблемные аспекты современного правопонимания / С. А.Мурашова II История государства и права.- М.: Юрист, 2003,-6,-С.11-12.
55. Наливайко О. І. Функції права: поняття, класифікація, генезис / О. І.Наливайко // Часопис Київського університету права.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2004.- З - С. 13-18.
56. Новікова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання / М. НовіковаII Право України,- 2006.- 9,- с. 34-38.
57. Оборотов Ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти. - Од.: Юрид. літ., 2001. - 157 с.
58. Общая теория государства и права: Академический курс в 3-х томах. Т. 1-3 / Отв. ред. проф. М. Н. Марченко.- Изд. 2-е, перераб. и доп.- М.:: ИКД"Зерцало-М", 2002.
59. Оніщенко Н. М„ Лощихін О. М. Функції права: значення, сутність, система /У Часопис Київського університету права. - 2004. - №2. - С. 9-13.
60. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. - К., 2002. - 352 с.
61. Оніщенко И. М. Система права та система законодавства: співвідношення та перспективи розвитку // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 15, 2002. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". -С. 8-16.
62. Павлишин О. Ііравозастосування як об"єкт філософсько-правових досліджень / О. Павлишин // Право України,- К.: Ін Юре, 2004. - 8,- С. 21-25.
63. Папаян Р. А. Христианские корни современного права 1 Р. А. Папаян.- М.: Издательство, 2002.-416 с.
64. Пархоменко Н. М. Джерела та форми права як категорії права: до постановки проблеми / Н. М.Пархоменко Н Часопис Київського університету права.- К.: 1н-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2006.- 4.- С.16-20.
65. Пархоменко Н. М. Система джерел права: ознаки, властивості та (місі / И.М.Пархоменко // Часопис Київського університету права,- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2007,- З,- С.8-12.
66. Петровцій С. І. Психологічна школа права: зміст, значення та ІНШІМ на формування юридичної психології // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 8, 2000. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". С. 41-48.
67. Петровцій С. І. Соціологічна школа права: багатоманітність концепцій та їх роль у забезпеченні ефективності правових досліджень // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 7, 2000. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга".-С. 49-58.
68. Петровцій С.І. Генезис вітчизняного праворозуміння // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 6, 2000. - К.: Інститут держави і права ім. В М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга".-С. 10-18.
69. Плавич В. Проблеми сучасного праворозуміння В. Плавич // І()ридична Україна,- К.: Юрінком Інтер, 2004,- 8,- С. 4-9.
70. Поляков А. В. Общая теория права: Феноменолого- коммуникативный подход: Курс лекций. 2-е изд., доп. / А. В.Поляков.- М.: Юридический центр Пресс, 2003,- 845 с.
71. Право и культура / В. С. Нерсесянц, Г. И. Муромцев, Г. И. Мальцев и др. Н.С.Соколов (отв. ред.). - М.: Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2002. - 423 с.
72. Право и общество: от конфликта к консенсусу: Монография.- СПб, ун-т МВД России, 2004,- 480 с.
73. Правознавство: Підруч./ За ред. В. В. Копейчикова, Л М. Колодія. - К: Юрінком Інтер, 2007. - 752 с.
74. Принципы юридической ответственности // Р. Л. Хачатуров (ред.).
Тольятти, 2001.-202 с.
75. Проблемы права и справедливости в условиях глобализации: XXII // Правоведение.- Москва, 2007. - 1. - С. 237-244.
76. Проблеми формування національної правової культури // М. К. Подберезький, М.П.Васильєва, А. К. Яковенко. - X.: ТОВ «ЕДЕНА» 2003.- 168 с.
77. Протасов В. Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: 2-е изд., перераб. и доп. / В. Н. Протасов. - М.: Юрайт-М 2001. - 346 с.
78. Рабінович П. М. Основні права людини: поняття, класифікація, тенденції// Український часопис прав людини. - 1995. - №1. - С. 14-22.
79. Рабінович П. Сутність праворозуміння / П. Рабінович // Право України,-2007,-9,-С. 3-7.
80. Рабінович П. Сучасне європейське праворозуміння / П. Рабінович // Право України,- 2006,- 3.- С. 4-6.
81. Рассолов М. М. Проблемы теории государства и права: Учеб. пособ. для студ. / М. М. Рассолов.- М: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2007,- 431 с.
82. Рожкова Л. П. Принципы и методы типологии государства и права. Саратов. 1984. - 194 с.
83. Самохвалов В. В. Законність: основні аспекти та сфери прояву // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 11, 2001. — К.: інститут держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім "Юридична книга". - С. 44-50.
84. Селіванов В Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. - 2000. - № 10. - С. 10-20.
85. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун; Пер. з рос.- 2-е вид,- X.: Консум, 2005.- 656 с.
86. Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебник. - X.: Эспада, 2007. - 840 с.
87. Соколенко Ю. Поняття культурних прав і свобод людини і громадянина // Право України. - 2005. - №2. - С. 27-32.
88. Теория государства и права: Учеб. для вузов/ Под ред. проф. В. М. Корельского и проф. В. Д. Перевалова.- М.:: НОРМА, 2003,- 616 с.
89. Теория государства и права: Хрестоматия: В 2-х т. Г. 1-2 / Авт.- сост.. В. В. Лазарев, С. В. Липень.- М.:: Юристь, 2001.
90. Тимошенко В. І Правіомірна поведінка особи як показник стабільності суспільства / В. I. Тимошенко И Бюлетень Міністерства юстиції України. - К., 2006. - 11. - С. 42-49.
91. Тодыка Ю. И. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. - X.: Факт, 2003. - 328 с.
92. Ушаков А. А. О понятии исторического типа государства и права И Правоведение. - 1983. - № 5. - С. 23-26.
93. Фулей Г! /. Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права: деякі теоретичні аспекти // Право України. - 2003. - № 7. - С. 24-29.
94. Червонюк В. И. Теория государства и права: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2006. — 704 с.
95. Черданцев А. Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / А. Ф. Черданцев.- М.: Юрайт-М, 2001. - 432 с.
96. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора: Учебное пособие для вузов / А. Ф.Черданцев,- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003,- 381 с.
97. Ющик О. І. Теоретичні основи законодавчого процесу. Монографія. - К.: Парламентське видавництво, 2004. -519 с.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З дисципліни «ТЕОРІЯ ПРАВА»
ІІ семестр
До теми 1.
1. Серед основних причин виникнення права виокремлюються наступні:
А) наявність демократичної форми політичного устрою держави;
Б) загально соціальні причини;
В) розподіл повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування;
Г) наявність Конституції як акту вищої юридичної сили, нормам якого мають відповідати інші нормативно-правові акти;
Д) наявність юридично закріпленої процедури правотворчості.
2. До нормативно-регулятивних причин виникнення права відносяться:
А) поява інституту "табу" - звичаєвих заборон;
Б) наявність певного ступеня обов'язковості звичаєвих правил;
В) наявність Конституції як акту вищої юридичної сили, нормам якого мають відповідати інші нормативно-правові акти;
Д) поява власності та необхідність її захисту.
3. До ознак права відносяться наступні:
А) нормативність;
Б) персоніфікованість;
В) процедурність;
Г) обов'язковість;
Д) системність;
Є) міжнародний характер;
Ж) відповідність Конституції держави.
4. Неперсоніфікованість права:
А) абезпечує необхідність виконання правових норм суб'єктами незалежно від розуміння чи ставлення суб'єктів до цих норм;
Б) підкреслює закономірний характер виникнеиня права;
В) визначає відсутність конкретно визначеного індивідуальною адресата, а також направленість права абстрактному колу осіб, що зумовлює не однократну його дію;
Г) визначає функціонування права як упорядкованої системи норм.
5. Серед шляхів виникнення права виділяють наступні:
А) поява санкціонованого звичаю;
Б) створення судового прецеденту;
В) виникнення держави;
Г) здійснення правотворчої діяльності;
Д) поява нормативно-правового акту.
6. Санкціонований звичай являє собою:
А) персоніфікацію права;
Б) систему звичаєвих правил, за порушення чи невиконання яких встановлена юридична відповідальність;
В) самостійну причину виникнення права;
Г) засіб державно-владного впливу на суспільство.
7. Взаємодія права і держави обумовлена наступними аспектами:
А) компенсаційністю;
Б) єдністю;
В) взаємозамінністю;
Г) відмінністю;
Д) взаємопідпорядкованістю.
8. Єдність держави і права полягає в тому, що держава і право:
А) виникають одночасно та розвиваються сумісно;
Б) є засобами управління суспільством;
В) залежать та впливають на рівень розвитку суспільства;
Г) мають внутрішню структуру та певний рівень організації.
9. Соціальне регулювання являє собою:
А) спосіб легалізації влади;
Б) систему спеціальних засобів впливу на поведінку суб'єктів з метою впорядкування суспільних відносин;
В) спосіб формування механізму держави;
Г) спосіб здійснення влади.
2. Індивідуальне регулювання являє собою:
А) загальне неперсоніфіковане правило поведінки;
Б) засіб реалізації нормативного регулювання шляхом його конкретизації до певних життєвих обставин;
В) засіб встановлення права;
Г) засобом закріплення державно-владних повноважень.
10. Нормативне регулювання є:
А) різновидом соціального регулювання;
Б) засобом упорядкування поведінки суб'єктів за допомогою загальних правил поведінки;
В) різновидом правотворчості;
Г) засобом вирішення конкретного питання в процесі поширення норми на певний життєвий випадок.
11. Соціальні норми - це:
А) система правил загального характеру;
Б) погляди на призначення права, що мають суб'єктивний характер;
В) основні засади побудови інституту правового регулювання;
Г) правила, що встановлені державою, суспільством або окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин, що характеризують певну сферу життєдіяльності суспільства.
12. Серед соціальних норм за способом виникнення виокремлюють:
А) релігійні норми;
Б) норми звичаїв;
В) стихійні норми;
Г) свідомі норми;
Д) письмові норми;
Є) усні норми.
13. Спільними рисами правових та інших соціальних норм є наступні:
А) є засобами державно владного впливу на суспільство;
Б) існують об'єктивно;
В) характеризують можливу поведінку суб'єктів (права) та необхідну поведінку (обов'язки);
Г) певним чином встановлюються та закріплюються;
Д) є засобами регулювання та охорони суспільних відносин.
14. Взаємодія правових та інших соціальних норм виявляється в наступному:
А) правові норми засновуються на загальнолюдських принципах, що закріплені соціальними нормами;
Б) соціальні норми можуть набувати статусу правових у випадку їх санкціонування;
В) соціальні норми мають вищу юридичну силу порівняно із правовими нормами.
15. Серед рівнів вивчення права виділяють наступні:
А) аналітичний;
Б) олігархічний;
В) академічний;
Г) філософський;
Д) державно владний.
До теми 2.
1. Сутність права - це:
А) різновид соціального регулювання;
Б) основна, інтегративна, відносно стабільна, якісна основа права, яка відображає його істинну природу та призначення в суспільстві:
В) форма цінності права;
Г) загальне ставлення до права зі сторони населення держави.
2. Серед підходів до визначення сутності права виділяють наступні:
А)матеріалістичний;
Б) гносеологічний;
В) загально соціальний;
Г) класовий;
Д) філософський;
Є) студентський.
3. Можливість забезпечувати правом верховенство прав та свобод людини та реалізацію загально соціальних функцій характеризує наступний підхід до визначення сутності права:
А) класовий;
Б) загально соціальний;
В) гносеологічний;
Г) філософський.
4. Функції права - це:
А) система правил загального характеру;
Б) погляди на призначення права, що мають суб'єктивний характер;
В) правила, що встановлені державою, суспільством або окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин, що характеризують певну сферу життєдіяльності суспільства;
Г) напрямки юридичного впливу на суспільні відносини, що визначаються сутністю та соціальним призначенням права.
5. Серед ознак функцій права виділяють наступні:
А) відображають роль держави;
Б) визначають можливість та необхідність існування права як соціального явища;
В) мають динамічний характер;
Г) напрямки впливу права на суспільні відносини;
Д) мають письмовий характер закріплення;
Є) визначають правовий статус органів держави.
6. Принципи права являють собою:
А) засоби державно-владного впливу на суспільство;
Б) основні вихідні положення та ідеї, які відображають закономірності та сутність права;
В) зміст функцій права;
Г) відображають стан законності у державі;
Д) є результатом правотворчості.
7. Об'єктивне право - це:
А) система загальнообов'язкових визначених норм, які встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин;
Б) система законодавчих актів держави;
В) система правових актів;
Г) система органів держави, що мають правотворчі функції.
8. Спільними рисами об'єктивного та суб'єктивною права є наступні:
А) мають юридичний характер;
Б) мають усний характер закріплення;
В) відображають принципи права;
Г) встановлюються державою;
Д) є засобом регулювання суспільних відносин.
До теми 3.
1. Праворозуміння являє собою:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) засіб тлумачення права;
В) процесом пізнання, сприйняття та оцінки права;
Г) результат пізнання, сприйняття та оцінки права;
Д) рівень знань суб'єктів про свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
2. Ідеологічний зміст праворозуміння характеризується як:
А) система знань, що втілюється у юридичній науці;
Б) засіб закріплення та захисту прав суб'єктів;
В) результат протиборства соціальних груп, що надало змогу створити уявлення про втручання держави за допомогою права в сферу соціальних відносин;
Г) основа для розвитку праворозуміння;
Д) аспект праворозуміння, що виражає ставлення індивіда до правового регулювання.
3. Основними сучасними західними школами праворозуміння є:
А) соціологічна юриспруденція;
Б) пізнавальна теорія права;
В) психологічна теорія права;
Г) комунікативна юриспруденція;
Д) нормативізм;
Є) легізм.
4. Ідея про те, що право «відкривається» державою із суспільних відносин обґрунтовується представниками:
А) психологічної теорії права;
Б) неолібералізму;
В) соціологічної юриспруденції;
Г) теорії природного права;
Д) томізму.
5. Засновником психологічної теорії права є:
А) Л. Гумплович;
Б) Л. Петражицький;
В) М. Вебер;
Г) К. Маркс;
Д) Ф. Бекон;
Є) Г. Кельзен.
6. Серед нових шкіл праворозуміння, що виникли у Російській юридичній науці можливо виокремити наступні:
А) антиглобалізаційна;
Б) лібертарно-юридична теорія;
В) лівоконсервативна;
Г) позитивістська;
Д) інтегративна юриспруденція.
7. Засновниками історичної школи права є:
А) Аристотель;
Б) Платон;
В) Савіньї;
Г) Монтеск'є;
Д) Гуго;
Є) Нерсесянц.
8. Основними ідеями вітчизняного широкого праворозуміння є наступні:
А) право має історичний характер розвитку;
Б) право є засобом забезпечення та закріплення прав і свобод людини;
В) право є багатоаспектною та багато проявною категорією;
Г) право є результатом інформаційно-комунікативної взаємодії між суб'єктами;
Д) право є результатом соціального компромісу у суспільстві.
9. Правове регулювання - це:
А) система правових норм;
Б) різновид соціального регулювання;
В) сукупність юридичних засобів та прийомів оформлення правових актів;
Г) система правил поведінки, що мають загальнообов'язковий характер;
Д) сукупність засобів, за допомогою яких здійснюється закріплення, впорядкування та охорона суспільних відносин;
10. Особливостями правового регулювання є:
А) її цілеспрямований характер;
Б)її результативний характер;
В) її демократичний характер;
Г) її загальнообов'язковий характер;
Д) її стадійний характер.
11. Правовий вплив являє собою:
А) різновид правового регулювання;
Б) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою не правових механізмів;
В) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою правових механізмів;
Г) специфічну форму покарання суб'єктів за вчинення правопорушень.
12. Предмет правового регулювання - це:
А) правопорушення, що вчинюються у державі;
Б) найважливіші суспільні відносини, які об'єктивно потребують та піддаються правовому регулюванню;
В) порядок притягнення суб'єктів до юридичної відповідальності за вчинене правопорушення;
Г) система правових норм, що існують у державі.
13. Способами (прийомами) правового регулювання є:
А) дозволи;
Б) юридична відповідальність;
В) державно-владні рішення;
Г) конституційні та кодифіковані правові акти;
Д) зобов'язання.
9. Заборона як спосіб (прийом) правового реіулювання являє собою:
А) покладення на осіб пасивного обов'язку утримання від вчинення юридично значимих дій;
Б) покладення на осіб обов'язку вчинити певні юридично значимі дії;
В) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Г) надання суб'єкту права на здійснення певних дій.
10. Механізм правового регулювання - це:
А) складова частина соціального регулювання;
Б) форма діяльності органів державної влади;
В) дія права на суспільні відносини, що здійснюються за допомогою певних механізмів;
Г) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Д) засіб правового впливу на суспільство.
До теми 4.
1. В матеріальному значенні джерело права являє собою:
А) сукупність правових вчень та доктрин, які визначають зміст, сутність правових категорій;
Б) певні умови життєдіяльності суспільства в економічній формі, що впливають на процес правового регулювання;
В) сукупність літописів, судових рішень, пам'яток права, які визначають процес виникнення і становлення права;
Г) спосіб зовнішнього виразу правової норми та становлення права.
2. Характерними рисами правового звичаю є наступні:
А) має природну основу виникнення;
Б) дає можливість враховувати особливості та обставини розгляду кожної окремої справи;
В) укладається добровільно;
Г) приймається чітко визначеним колом правотворчих органів;
Д) входить в звичку людини, що не дає можливості сумніву в його
необхідності.
3. Судовий (адміністративний) прецедент являє собою:
А) рішення судового чи управлінського органу по конкретній юридичній справі, що стає загальнообов'язковим в процесі вирішення аналогічних справ;
Б) документ, що приймається чітко визначеним колом правотворчих органів;
В) акт, що укладається між рівними суб'єктами;
Г) документ, що дає можливість враховувати особливості та обставини розгляду кожної окремої справи.
4. До нормативного договору як джерела права відносяться:
А) шлюбний договір;
Б) міждержавний договір;
В) трудовий контракт;
Г) колективний трудовий договір;
Д) конституційний договір
Є) судове рішення про затвердження мирової угоди;
Ж) Кодекс законів про працю України.
5. Правотворчість - це:
А) державно владна діяльність, що здійснюється компетентними органами держави;
Б) процес розробки, прийняття та вдосконалення нормативно-правових актів;
В) діяльність, результатом якої є прийняття нормативного документу, що містить правові норми;
Г) напрямки впливу права на суспільні відносини;
Д) діяльність, що гарантується та охороняється державою ;
6. Серед принципів правотворчості виділяють наступні:
А) демократизм;
Б) плановість;
Г) гласність;
Г) субординація;
Д) розподіл влад.
7. Ознаками нормативно-правового акту є наступні:
А) є результатом безпосередньої, делегованої чи санкціонованої правотворчості;
Б) є системою законодавчих актів держави;
В) потребує конкретизації нижчим за ієрархією актами;
Г) має певну юридичну силу, що характеризує місце документу в системі інших нормативно-правових актів.
8. Закон - це:
А) акт, що приймається всіма зацікавленими суб'єктами;
Б) документ, що містить правозастосовчі положення;
В) акт, що виданий органом судової влади;
Г) нормативно-правовий акт, що приймається в особливому порядку, регламентує найбільш важливі для суспільства відносини та має вищу юридичну силу.
До теми 5.
1. Структурним елементом права є:
А) правове регулювання;
Б) нормативно-правовий акт;
В) гіпотеза та диспозиція;
Г) диспозиція та санкція;
Д) правова норма;
Є) стаття нормативно-правового акту;
2. Серед ознак норми права виділяються наступні:
А) є елементом системи;
Б) правило поведінки, що має об'єктивний характер;
В) має загальнообов'язковий характер;
Г) правило поведінки, що встановлюється суспільством;
Д) є зовнішньою формою виразу права.
3. Гіпотеза як структурний елемент норми права визначає:
А) персоніфікованість норми права;
Б) обставини дії норми права;
В) сферу дії норми права;
Г) колізійність норми прав;
Д) юридичну відповідальність за порушення правової норми;
Є) коло суб'єктів, на яких поширюється норма права.
4. Абстрактні гіпотези визначають:
А) умови дії норми шляхом визначення певних спільних родових ознак;
Б) декілька обставин, настання яких забезпечує дію правової норми;
В) основні засади побудови системи законодавства;
Г) обставини, наявність яких вимагає реалізації закріпленого в нормі припису;
Д) певний варіант їх можливої та дозволеної поведінки суб'єкта.
5. За формою виразу диспозиції правової норми поділяються на:
А) уповноважуючі;
Б) колізійні;
В) прості;
Г) забороняючі;
Д) банкетні;
Є) правопоновлюючі.
6. Виклад норми права шляхом простого перерахування тих обставин та дій, що регламентуються відповідним актом передбачається:
А) бланкетним способом;
Б) прямим способом;
В) відсилочним способом;
Г) санкціонуванням норми права;
Д) казуальним способом.
7. За методом правового регулювання норми права поділяються на:
А) рекомендаційні норми;
Б) ситуаційні норми;
В) стихійні норми;
Г) свідомі норми;
Д) письмові норми;
Є) локальні норми.
8. Правові колізії - це:
А) акт, що приймається всіма зацікавленими суб'єктами;
Б) документ, що містить правозастосовчі положення;
В) протиріччя, що потребують правового вирішення та подолання;
Г) система норм права, що націлені на подолання соціальних протиріч.
До теми 6.
1. Система права — це:
А) форма правового регулювання;
Б) сукупність нормативно-правових актів;
В) внутрішня структура права;
Г) правило поведінки, що має об'єктивний характер;
Д) система правових норм, інститутів права та галузей права;
Є) сфера дії норми права.
2. Серед ознак системи права виділяються наступні:
А) є елементом системи законодавства;
Б) характеризує право як узгоджену систему приписів, що мають формальний вираз;
В) відповідає об'єктивним умовам розвитку суспільства;
Г) залежить від рівня розвитку суспільства і не може створюватися лише за
бажанням окремих суб'єктів;
Д) є зовнішньою формою виразу права.
3. Структурою системи права є:
А) правове регулювання;
Б) правовий припис;
В) стаття Закону України;
Г) інститут права;
Д) галузь законодавства;
Є) норма права.
4. За сферою поширення інститути права поділяються на:
А) галузеві;
Б) приватні;
В) публічні;
Г) процесуальні;
Д) охоронні;
Є) міжгалузеві;
Ж) функціональні.
5. Відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності є предметом регулювання:
А) конституційного права;
Б) цивільного права;
В) кримінального права;
Г) адміністративного права;
Д) земельного права;
Є) екологічного права.
6. Публічне право - це:
А) сукупність галузей та інститутів, що регулюють державні та міждержавні відносини;
Б) елементом системи законодавства;
В) правило поведінки, що мас загальнообов'язковий характер;
Г) елемент системи права, предметом регулювання якого є сфера державно- владної діяльності.
7. Серед спільних рис системи права та системи законодавства виділяють наступні:
А) характеризуються як засоби існування права та надання йому рис формальної визначеності:
Б) характеризуються розподілом на елементи та їх ієрархічним підпорядкуванням;
В) існування цих систем зумовлюється об'єктивними факторами та потребами
щодо управління суспільством;
Г) визначають діяльність держави в особі її органів.
8. Формами систематизації є:
А) інкорпорація;
Б) видання науково-практичних коментарів норм чинного законодавства;
В) кодифікація;
Г) державна реєстрація нормативно-правових актів;
Д) внесення змін і доповнень до положень чинних нормативно-правових актів;
Є) денонсація юридичних документів.
До теми 7.
1. Правовідносини - це:
А) різновид суспільних відносин;
Б) сфера дії норми права;
В) процес втілення правових норм і принципів у поведінку суб'єктів;
Г) відносини, учасники яких взаємодіють шляхом використання суб'єктивних прав та виконання юридичних обов'язків;
Д) процес створення нормативно-правових актів.
2. Значення правовідносин полягає в наступному:
А) забезпечують охорону конституційного ладу;
Б) конкретизують зміст прав та обов'язків суб'єктів;
В) надають можливість визначити, в якій сфері суспільні відносини регулюються за допомогою права;
Г) є засобом конкретизації та реалізації права;
Д) гарантують демократичний розвиток держави;
Є) визначають характер офіційної політики держави.
3. За галузевою ознакою правовідносини поділяються на:
А) індивідуальні;
Б) регулятивні;
В) конституційні;
Г) земельні;
Д) процесуальні;
Є) регулятивні.
4. Основними елементами структури правовідносин є:
А) суб'єкт;
Б) норма права;
В) гіпотеза норми права;
Г) мета;
Д) зміст;
Є) галузь права.
5. Правосуб'єктність - це:
А) стан непорушності вимог правових норм;
Б) виконання вимог норм права;
В) усвідомлення вимог, що закріплені правовими нормами;
Г) передбачена нормами права здатність особи бути суб'єктом суспільних
відносин;
Д) реалізація можливостей, що надані правовими нормами.
6. Деліктоздатність - це:
А) притягнення особи до юридичної відповідальності;
Б) передбачена нормами права здатність нести відповідальність за скоєне правопорушення;
В) здатність набувати права і обов'язки;
Г) здатність приймати нормативно-правові акти;
Д) компетенція суб'єкта права.
7. Серед ознак суб'єктивного права виділяють наступні:
А) це міра можливої поведінки;
Б) це поведінка, що характеризує зобов'язану сторону правовідносин;
В) його зміст визначається юридичними нормами;
Г) має обов'язковий характер;
Д) передбачає вибір суб'єкта, чи реалізувати право, чи утриматись від його реалізації.
8. Юридичний обов'язок- це:
А) рішення органу законодавчої влади;
Б) міра необхідної поведінки, що забезпечує суб'єктивне право;
В) владне рішення, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки учасників конкретних правовідносин;
Г) вид нормативно-правового акту;
Д) різновид юридичної відповідальності.
До теми 8.
2. Реалізація права - це:
А) форма правового регулювання;
Б) сфера дії норми права;
В) втілення правових норм і принципів у поведінку суб'єктів;
Г) система правил поведінки, що мають об'єктивний та реальний характер;
Д) система правових норм, інститутів права та галузей права;
3. За функціями права реалізація права поділяється на:
А) індивідуальну;
Б) регулятивну;
В) охоронну;
Г) процесуальну;
Д) постійну;
Є) тимчасову.
4. В залежності від кількості суб'єктів реалізація права поділяється на:
А) індивідуальну;
Б) регулятивну;
В) колективну;
Г) процесуальну;
Д) постійну;
Є) тимчасову.
5. Серед форм реалізація права виділяються:
А) дотримання;
Б) порушення;
В) ігнорування;
Г) усвідомлення;
Д)виховання;
Є) використання;
Ж) функціонування.
6. Виконання права - це:
А) непорушення вимог правових норм;
Б) створення правових норм;
В) усвідомлення вимог, що закріплені правовими нормами;
Г) вчинення активних дій, що передбачені нормами, на інтересах правомочної сторони;
Д) реалізація можливостей, що надані правовими нормами.
7. Ознаками застосування права с наступні:
А) має владний характер;
Б) має індивідуальний персоніфікований характер;
В) має законотворчий характер;
Г) є елементом системи права;
Д) здійснюється на підставі норм права;
Є) має процедурно-процесуальний характер.
8. Серед функцій застосування права виділяють наступні:
А) регулятивна;
Б) виконавча;
В) охоронна;
Г) контрольна;
Д) наглядова;
Є) захисна.
9. Акт застосування права - це:
А) рішення органу законодавчої влади;
Б) індивідуальний правовий акт (рішення) уповноваженого органу або посадової особи;
В) владне рішення, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки учасників конкретних правовідносин;
Г) вид нормативно-правового акту;
Д) форма внесення зміні доповнень до положень чинних нормативно- правових актів.
До теми 9.
1. Тлумачення права - це:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) форма реалізація права;
В) процес втілення правових норм і принципів у поведінку суб'єктів;
Г) процес встановлення та роз'яснення змісту правового припису;
Д) процес створення нормативно-правових актів.
2. Ознаками тлумачення права є наступні:
А) це діяльність, що завершується прийняттям інтерпретаційного акту;
Б) це засіб закріплення змісту прав та обов'язків суб'єктів;
В) це вид юридичної діяльності;
Г) є засобом конкретизації та реалізації права;
Д) визначає характер офіційної політики держави.
3. Серед способів тлумачення є наступні:
А) індивідуальний;
Б)граматичний;
В) конституційний;
Г) логічний;
Д) процесуальний;
Є) філософський.
4. Тлумачення за обсягом - це:
А) встановлення співвідношення буквального тексту та дійсного змісту правової норми;
Б) встановлення повноти правового регулювання суспільних відносин;
В) встановлення рівня колізійності норм права між собою; Г) тлумачення окремих частин норми права;
Д) з'ясування рівня відповідності норми права рівню розвитку суспільних відносин.
5. Роз'яснення змісту та цілі правових норм, що сформульоване у спеціальному акті компетентним суб'єктом в межах його повноважень, що має юридичну силу є:
А) розширеним тлумаченням права;
Б) адекватним тлумаченням права;
В) офіційним тлумаченням права;
Г) граматичним тлумаченням права;
Д) компетентним тлумаченням права.
6. Тлумачення норм права, що здійснюється тим самим органом, що прийняв цю норму називається:
А) делегованим тлумаченням права;
Б) аутентичне тлумачення права;
В) судове тлумачення права;
Г) професійне тлумачення права;
Д) казуальне тлумачення права.
7. Акт офіційного тлумачення норми права (інтерпретаційний акт) -
це:
А) рішення органу законодавчої влади;
Б) вид нормативно-правового акту;
В) документ, що містить роз'яснення змісту та порядку застосування правової норми;
Г) документ, що закріплює нормативні положення, націлені на вирішення правової колізії.
8. За формою вираження акти офіційного тлумачення норми права поділяються на:
1. правозастосовчі акти; Б) усні акти;
2. письмові акти;
Г) нормативно-правові акти;
Д) офіційні;
Є) неофіційні.
До теми 10.
1. Правосвідомість - це:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) засіб реалізація права;
В) система ідей, уявлень, емоцій та почуттів, що виражають відношення суб'єкта до змісту права;
Г) форма пасивної поведінки суб'єкта в сфері права;
Д) рівень знань суб'єктів про свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
2. Ознаками правосвідомості є наступні:
А) система знань, що втілюється у інтерпретаційному акті;
Б) це засіб закріплення змісту прав та обов'язків суб'єктів;
В) це одна з форм свідомості;
Г) є основою для розвитку праворозуміння;
Д) виражає ставлення індивіда до правової реальності.
3. До функцій правосвідомості відносяться наступні:
А) індивідуальна;
Б) пізнавальна;
В) оціночна;
Г) логічна;
Д) регулятивна;
Є) філософська.
4. Серед елементів правосвідомості виділяють наступні:
А) правова психологія;
Б) правова ідеологія;
В) правове виховання;
Г) правова освіта;
Д) правова діяльність.
5. За суб'єктами форми правосвідомості є наступні:
А) професійна;
Б) непрофесійна;
В) індивідуальна;
Г) практична;
Д) групова.
6. Правова культура - це:
А) рівень обізнаності суб'єкта про вимоги, що закріплені нормами права;
Б) система правових цінностей, що відображають у правовій формі свободи суб'єкта;
В) діяльність професійних суб'єктів в сфері створення норм права;
Г) умова тлумачення та застосування норм права;
Д) засіб забезпечення правопорядку у суспільстві.
7. В залежності від носія правової культури вона поділяється на:
А) правову культуру суспільства;
Б) професійну правову культуру;
В) правова культура індивіда;
Г) правову поведінку;
Д) правове виховання.
8. Серед функцій правової культури виділяють наступні:
А) законодавча;
Б) інформаційна;
В) регулятивна;
Г) гарантуюча;
Д) офіційна;
Є) судова.
До теми 11.
1. Правова поведінка - це:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) соціально значима поведінка суб'єкта, що врегульована нормами права;
В) поведінка суб'єкта, що породжує юридичні наслідки;
Г) різновид правової культури суб'єктів;
Д) професійна діяльність суб'єктів в сфері державно-владної діяльності.
2. Ознаками правопорушення є наступні:
А) це суспільно шкідливе діяння;
Б) це засіб закріплення змісту прав та обов'язків суб'єктів;
В) це протиправна поведінка суб'єктів;
Г) це винне діяння суб'єкту;
Д) це каране діяння суб'єкту.
3. До складу правопорушення відносяться:
А) суб'єкт;
Б) мета;
В) зміст;
Г) об'єктивна сторона;
Д) об'єктивна норма права;
Є) суб'єктивна сторона.
4. Об'єктом правопорушення є:
А) суспільні відносини, що не врегульовані правом;
Б) суспільні відносини, що врегульовані правом;
В) сукупність ознак, що характеризують ставлення особи до правопорушення та його наслідків;
Г) наслідки, що заподіяні протиправною поведінкою суб'єктів;
Д) фізична чи юридична особа, що скоїла правопорушення.
5. За суб'єктами форми правосвідомості с наступні:
А) професійна;
Б) непрофесійна;
В) індивідуальна;
Г) практична;
Д) групова.
6. За ступенем суспільної небезпеки правопорушення поділяються на:
А) злочини;
Б) міжнародні делікти;
В) групові правопорушення;
Г) проступки;
Д) організовані правопорушення.
7. Ознаками юридичної відповідальності є наступні:
А) встановлюється компетентним органом держави;
Б) встановлюється у відповідності до закону;
В) є наслідком правомірної поведінки суб'єктів;
Г) не пов'язана із примусом;
Д) є результатом реакції суспільства на протиправну поведінку суб'єктів.
9. Серед функцій юридичної відповідальності виділяють наступні:
А) правоохоронна;
Б) заохочувальна;
В) правовиховна;
Г) карна;
Д)правоохоронна;
Є) судова.
До теми 12.
1. Принципи законності - це:
А) базові засади організації суспільно-політичного життя;
Б) основоположні норми імперативного характеру, що знаходяться в основі реалізації правових приписів;
В) вимоги до поведінки суб'єкта, що породжує юридичні наслідки;
Г) різновид принципів права;
2. Серед принципів законності можливо виокремити наступні:
А) верховенство закону;
Б) розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову;
В) невідворотність відповідальності за скоєне правопорушення;
Г) пріоритет прав та свобод людини;
Д) демократичність державної влади;
1. розвиненість політичної системи суспільства.
3. Система об'єктивних та суб'єктивних умов, спеціальних засобів, що використовуються державою для забезпечення режиму законності - це:
А) вимоги законності;
Б) принципи законності;
В) правоохоронна діяльність;
Г) гарантії законності;
Д) юридична відповідальність;
Є) ефективність законодавства.
4. Різновидами загально соціальних гарантій законності є:
А) правотворчі;
Б) ідеологічні;
В) контрольно-наглядові;
Г) парламентські;
Д) політичні.
5. Правопорядок - це:
А) вимоги до поведінки суб'єкта, що породжує юридичні наслідки;
Б) базові засади організації суспільно-політичного життя;
В) суспільний порядок, що визначає рівень фактичної впорядкованості
суспільних відносин;
Г) стан законності в діяльності органів державної влади;
Д) результат діяльності правоохоронних органів в державі.
6. Ознаками правопорядку є наступні:
А) зміст правопорядку визначається правовими нормами;
Б) ефективність правопорядку є результатом реалізації права;
В) забезпечується законністю;
Г) гарантується державою;
Д) відображає рівень демократичності держави.
7. Серед функцій правопорядку виділяють наступні:
А) політична;
Б) збереження та вдосконалення правопорядку;
В) регулятивна;
Г) охоронна;
Д) стабілізації правопорядку.
8. Серед принципів правопорядку визначають наступпі:
А) стабільність правопорядку;
Б) законність правопорядку;
В) системність правопорядку;
Г) демократизм правопорядку;
Д) державно-владна гарантованість правопорядку;
Є) верховенство правопорядку.
До теми 13.
1. Правова система - це:
А) форма існування, розвитку та пізнання права;
Б) система положень, які характеризують істинність та об'єктивність результатів наукових досліджень;
В) система положень, що становлять категорію «система права»;
Г) система засобів правового впливу на суспільні відносини, що обумовлена об'єктивними закономірностями розвитку суспільства;
Д) форма правового регулювання суспільних відносин.
2. Серед ознак правових систем виділяють наступні:
А) надає змогу вдосконалити правове регулювання;
Б) формується та функціонує в суспільстві в межах держави;
В) забезпечує функціонування апарату держави;
Г) являє собою частину соціальної системи;
Д) її призначенням є досягнення суб'єктами права приватних та публічних інтересів.
3. Структурними елементами правової системи є:
А) суб'єкти права;
Б) політичні інтереси;
В) форма держави;
Г) правові норми та принципи;
Д) правосвідомість;
Є) правова культура.
4. Правова реальність - це:
А) рівень правової свідомості пересічних громадян;
Б) сукупність всіх форм юридичного буття суспільства;
В) рівень законності у державі;
Г) форма взаємодії між суб'єктами права;
Д) факт скоєння правопорушення.
5. Тип (сім'я) правових систем являє собою:
А) сукупність національних правових систем, що мають спільні загальні ознаки;
Б) форму прояву звичаєвого права;
В) сукупність правових систем, що згруповані за різними критеріями;
Г) сукупність правових систем, що існували в історії.
6. За ступенем релігійності типи (сім'ї) правових систем поділяються на:
А) світські;
Б) мусульманські;
В) арабські;
Г) релігійні;
Д) християнські.
7. За рівнем подібності одної до іншої типи (сім'ї) правових систем поділяються на:
А) романо-германський;
Б) мусульманський;
В) традиційний;
Г) релігійний;
Д) звичаєвий.
9. Серед основних характеристик англо-саксонського типу (сім'ї) правових систем виділяють наступні:
А) надана перевага прецеденту порівняно із іншими формами права;
Б) органи судочинства наділені правотворчими функціями;
В) розвиток національного права обумовлений специфікою розвитку міжнародного права;
Г) судовий прецедент мас казуїстичний характер;
Д) домінування процесуального права над матеріальним.
Перелік питань з дисципліни «Теорія права»
Для складання іспиту
1. Соціальне регулювання у первісному суспільстві.
2. Загально соціальні причини формування права.
3. Нормативно-регулятивні причини формування права.
4. Основні закономірності виникнення права.
5. Правовий звичай як шлях формування права.
6. Роль судового прецеденту у формуванні права.
7. Нормативний договір як спосіб формування права.
8. Нормативно-правовий акт та його роль у формуванні права.
9. Право як особливий засіб соціального регулювання.
10. Поняття та ознаки норми права.
11. Підходи до характеристики структури норми права.
12. Поняття та види гіпотез.
13. Поняття, значення та види диспозицій.
14. Санкція як елемент правової норми.
15. Способи викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів.
16. Критерії класифікації норм права.
17. Види норм права за призначенням у регулюванні суспільних відносин.
18. Поділ норм за характером прав і обов'язків суб'єктів.
19. Класифікація норм за методом правового регулювання та
20. Колізійні норми як різновид спеціалізованих.
21. Поняття та ознаки соціальних норм.
22. Види соціальних норм.
23. Поняття та ознаки права.
24. Норми права та інші соціальні норми: відмінності.
25. Норми права та інші соціальні норми: спільні риси.
26. Аспекти сутності права відповідно до його розуміння.
27. Сутність права як наукової категорії.
28. Сутність права у відповідності до його функціонального
29. Підходи до характеристики сутності права як практичної категорії.
30. Поняття та ознаки функцій права.
31. Внутрішні функції права.
32. Принципи права: поняття, зміст та різновиди.
33. Право і закон.
34. Поняття та напрямки праворозуміння.
35. Соціологічна юриспруденція.
36. Психологічна теорія права.
37. Нормативізм.
38. Юридичний позитивізм.
39. Типи праворозуміння.
40. Особливості вітчизняного право розуміння.
41. Етапи розвитку вітчизняного право розуміння.
42. Джерело права: поняття та особливості співвідношення з формою права.
43. Правовий звичай як форма права.
44. Судовий (адміністративний) прецедент як форма права.
45. Нормативний договір як форма права.
46. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
47. Поняття, ознаки та види нормативних актів.
48. Поняття, ознаки та види законів.
49. Система підзаконних нормативно-правових актів.
50. Поняття, ознаки, принципи та функції правотворчості.
51. Види правотворчості.
52. Систематизація законодавства: поняття та форми.
53. Поняття та риси системи права.
54. Підстави побудови системи права.
55. Норма права як елемент системи права.
56. Характеристика інституту права.
57. Галузь права: поняття, зміст та різновиди.
58. Поняття та аспекти розуміння категорії "законодавство".
59. Горизонтальна та вертикальна структури законодавства.
60. Система права та система законодавства: спільні риси.
61. Система права та система законодавства: відмінності.
62. Поняття та риси правовідносин.
63. Види правовідносин.
64. Об'єкт правовідносин.
65. Правоздатність фізичних осіб та її співвідношення із суб'єктивним правом.
66. Дієздатність суб'єктів права.
67. Деліктоздатність суб'єктів правовідносин.
68. Аспекти змісту правовідносин.
69. Поняття, ознаки та структура суб'єктивного права.
70. Поняття, ознаки та структура юридичного обов'язку.
71. Поняття, ознаки та критерії класифікації юридичних фактів.
72. Види юридичних фактів за зв'язком із індивідуальною волею.
73. Фактичний склад.
74. Поняття та форми реалізації права.
75. Поняття і ознаки правозастосування.
76. Стадії правозастосування.
77. Вимоги до правозастосовної діяльності.
78. Поняття та ознаки актів правозастосування.
79. Види актів правозастосування.
80. Прогалини у праві та шляхи їх подолання.
81. Поняття, необхідність і значення тлумачення права.
82. Поняття та ознаки правопорядку.
83. Прогалини у праві та шляхи їх подолання.
84. Поняття аналогії права та аналогії закону.
85. Функції правопорядку.
86. Поняття та види соціальної відповідальності.
87. Ознаки та сутність юридичної відповідальності.
88. Принципи юридичної відповідальності.
89. Функції юридичної відповідальності.
90. Види юридичної відповідальності.
91. Поняття і ознаки правової поведінки.
92. Види правомірної поведінки.
93. Гарантії законності.
94. Способи тлумачення.
95. Граматичний спосіб тлумачення.
96. Види тлумачення за обсягом.
97. Види тлумачення за суб'єктами.
98. Поняття та ознаки інтерпретаційних актів.
99. Поняття і риси правосвідомості.
100. Структура правосвідомості.
101. Функції правосвідомості.
102. Види правосвідомості.
103. Поняття та структура правової культури.
104. Поняття законності як багатоаспектної категорії.
105. Законність як принцип організації системи нормативно-правових актів.
106. Принципи законності.