Процесуальний зміст стадії підготовки справи до судового розгляду

Сукупність конкретних процесуальних дій, які здійснюються на стадії підготовки справи до судового розгляду, безпосеред­ньо залежить від змісту публічно-правового спору, його особ­ливостей та учасників. Факторами, які визначають зміст підго­товки справи до судового розгляду є також складність доказу­вання обставин справи, ступінь спірності аргументів кожної сторони'.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адмініст­ративній справі (ст. 110 КАС України).

Узагальнивши усі процесуальні дії, які вчиняються суддею на стадії підготовки адміністративної справи до судового роз­гляду, їх можна об'єднати у декілька груп^.

По-перше, це група питань, що стосується доказування та доказів. Для цього суд може прийняти рішення про витребу­вання документів та інших матеріалів (ч. 2 ст. 69 КАС Украї­ни); навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (ст. 147 КАС України); призначити експертизу (ст. 81 КАС України) тощо.

По-друге, суд вирішує групу питань стосовно участі в про­вадженні осіб, які беруть участь у справі, а також щодо участі у справі інших учасників адміністративного процесу. Для цьо­го суд вирішує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їхніх представників, а також у випадках, встановлених законом. Уповноваженого Верховної Ради України з прав лю­дини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними по­зовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. На стадії підготовчого провадження, згідно зі ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановив­ши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, ЯКІЙ належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою по­зивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. На цій же стадії суд вирішує питання про третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, самі вирішу­ють питання про вступ у справу в будь-який час до закінчення судового розгляду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть самі вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчен­ня судового розгляду, або можуть бути залучені до участі у справі судом (ст. 53 КАС України).

Суддя також вирішує питання про виклики на судовий роз­гляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів.

По-третє, суд приймає рішення про проведення поперед­нього судового засідання.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного стро­ку адміністративний суд може здійснити такі процесуальні дії:

1) Прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача.

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також нада­ти суду додаткові докази у строк, встановлений судом (ст. 114 КАС України).

У разі потреби збирання доказів за межами своєї територі­альної підсудності суд, який розглядає справу, може доручити відповідному адміністративному суду провести певні процесу­альні дії (ст. 115 КАС України). В ухвалі про судове доручен­ня коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказу­ються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове дору­чення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов'язковою для нього.

Адміністративні суди України можуть звертатися з дору­ченням про проведення певних процесуальних дій до інозем­них судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2) Прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про за­лучення третіх осіб до справи.

3) Викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів.

4) Прийняти рішення про проведення попереднього судо­вого засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає за­ходів шодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У та­кому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи по­відомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Під час проведення підготовчих дій адміністративний суд, постановивши відповідну ухвалу, може вчинити такі процесу­альні дії:

— об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адмі­ністративних справ за однорідними позовними заявами од­ного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд усклад­нює чи сповільнює вирішення справи (ст. 116 КАС Украї­ни);

— вжити заходів шодо забезпечення адміністративного позову (ст. 117 КАС України);

— визнати обов'язковою особисту участь сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому роз­гляді беруть участь їхні представники (ст. 120 КАС Украї­ни),

Під час підготовчого провадження сторони, скориставшись наданими їм процесуальними повноваженнями, мають право (ст. 51, 112, 113 КАС України):

— ВІДМОВИТИСЬвід адміністративного позову;

— визнати адміністративний позов;

— врегулювати спір на основі взаємних поступок (досягти примирення).

Так, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адмі­ністративний позов повністю або частково. Відмова від адмі­ністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в ад­ресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

У разі часткового визнання адміністративного позову від­повідачем і прийняття його судом може бути прийнята поста­нова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 КАС України. У разі повного ви­знання відповідачем адміністративного позову і прийняття йо­го судом приймається постанова суду про задоволення адмі­ністративного позову.

Однак суд не приймає відмови від адміністративного позо­ву, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порущують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може сто­суватися лище прав та обов'язків сторін і предмета адміністра­тивного позову.

За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови прими­рення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-не­будь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

З метою забезпечення обізнаності осіб, які беруть участь у справі, щодо перебігу адміністративного процесу під час підготовчого провадження вони можуть: а) знайомитися з ма­теріалами адміністративної справи, б) робити з них виписки та копії, в) за власний рахунок замовити та отримати в суді за­свідчені копії документів і витяги з них (ст. 119 КАС України).