КАТЕГОРІЙ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ

§ 1. Загальна характеристика проваджень з окремих категорії! адміністративних справ

Фундаментальні положення, які закріплюють право людини і громадянина на захист від незаконних дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб визначені у ст. 55 Конституції України. Крім того держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав та свобод люди­ни є головним обов'язком держави (ст. З Конституції Украї­ни).

Виходячи із цих конституційних положень, у разі порушен­ня чи невизнання органами державної влади та органами міс­цевого самоврядування прав, їх гіосадовими і службовими осо­бами свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, останні вправі звернутись до адміністративних судів. З метою одно­значного та однакового вирішення цими судами публічно-пра­вових спорів чинним законодавством урегульовано окремі особливості здійснення адміністративного судочинства.

Слід акцентувати, що КАС України не закріплено вичерп­ної характеристики процедури розгляду та вирішення усіх публічно-правових спорів, підвідомчих адміністративним су­дам, натомість законодавець визначив лише загальні правила здійснення правосудця в адміністративних справах (Розділ І-ІІІ КАС України).

Проте процедура розгляду та виріщення деяких публічно-правових спорів в силу їх суб'єктного складу, змісту та предмета оскарження певним чином визначена адміністра­тивним процесуальним законодавством.

Так, у ст.ст. 171-176, 180-183 Глави 6 Розділу III КАС Ук­раїни передбачено особливості провадження по 10 категоріях адміністративних справ, до яких віднесено:

1) адміністративні справи щодо оскарження нормативно-пра­вових актів (ст. 171 КАС України);

2) адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 172 КАС України);

3) адміністративні справи щодо уточнення списку виборців (ст. 173 КАС України);

4) адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які пору­шують законодавство про вибори та референдум (ст. 174 КАС України);

5) адміністративні справи щодо оскарження дій або бездіяль­ності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місце-вої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референду­му, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого проце­су (ст. 175 КАС України);

6) адміністративні справи шодо скасування реєстрації канди­дата на пост Президента України (ст. 176 КАС України);

7) адміністративні справи про дострокове припинення повно­важень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ст. 180 КАС України);

8) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяль­ності державної виконавчої служби (ст. 181 КАС України);

9) адміністративні справи за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалі­зації права на мирні зібрання (ст. 182 КАС України);

10) адміністративні справи за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ст. 183 КАС України).

Вказані категорії адміністративних справ залежно від їх суб'єктного складу, змісту та специфіки можуть бути об'єд­нані у такі три групи:

1. Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень:

— адміністративні справи щодо оскарження нормативно-пра­вових актів; (ст. 171 КАС України);

— адміністративні справи з приводу рішень, дій або без­діяльності державної виконавчої служби (ст. 181 КАС Ук­раїни).

2. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав:

— адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій; (ст. 172 КАС України); адміністративні справи щодо уточнення списку виборців (ст. 173 КАС України);

адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які пору порушують законодавство про вибори та референдум (ст. 174 КАС України);

— адміністративні справи щодо оскарження дій або бездіяль­ності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місце­вої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референду­му, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого проце­су (ст. 175 КАС України);

— адміністративні справи щодо скасування реєстрації канди­дата на пост президента України (ст. 176 КАС України).

3. Адміністративні справи, які виникають із інших публіч­но-правових відносин підвідомчих адміністративним су­дам:

— адміністративні справи про дострокове припинення повно­важень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ст. 180 КАС України);

— адміністративні справи за адміністративними позовами суб'­єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ст. 182 КАС України);

— адміністративні справи за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ст. 183 КАС України).

Вказані категорії справ та спеціальний судовий порядок їх вирішення окремо передбачені у КАС України, оскільки при їх розгляді виникає об'єктивна потреба здійснити правосуддя у найкоротші строки, поновивши, захистивши чи визнавши за­конні права, свободи чи інтереси окремих фізичних чи юри­дичних осіб. Отже, такий прискорений судовий розгляд та ви­рішення публічно-правового спору потребують застосування специфічних, відмінних від загальних, правил здійснення ад­міністративного судочинства.

Отже, розкриємо особливості судового розгляду та вирі­шення адміністратие справ, передбачених Главою 6 Роз­ділу 111 КАС України:

— перелік адміністративних справ, щодо яких КАС України встановлено спеціальний порядок розгляду та вирішення, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає;

— такі адміністративні справи розглядають та вирішують ад­міністративні суди із дотриманням деяких загальних пра-

вил, що притаманні більшості публічно-правових спорів. Наприклад, адміністративна справа щодо оскарження нор­мативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття прова­дження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продов­жити розгляд справи, але не більш як на один місяць (ч. 7 ст. 171 КАС України);

— існують три основні підстави виникнення адміністративних справ, передбачених Главою 6 Розділу 111 КАС України, а саме: а) необхідність оскарження чи скасування рішень або бездіяльності суб'єктів владних повноважень; б) необхід­ність захисту чи визнання виборчих прав; в) необхідність забезпечення дотримання окремими спеціальними суб'єк­тами вимог чинного законодавства та недопущення зловжи­вань цими суб'єктами правами, закріпленими законодавст­вом;

— судовий розгляд та вирішення адміністративних справ, пе­редбачених Главою 6 Розділу 111 КАС України, здійснюєть­ся за участю сторін, третіх осіб, їх представників, свідків, перекладачів, секретарів судового засідання;

— деякі адміністративні справи, передбачені Главою 6 Роз­ділу 111 КАС України, розглядають спеціально визначені у цих же процесуальних нормах адміністративні суди;

— адміністративні справи, передбачені Главою 6 Розділу III КАС України, порушуються та вирішуються адміністративни­ми судами у скорочені процесуальні строки. Так, наприк­лад, по адміністративних справах, передбачених ст.ст. 171-176, 180-183 Глави 6 Розділу 111 КАС України, рішення по суті має бути прийняте адміністративним судом у строк від 2 днів до 1 місяця або ж невідкладно;

— в адміністративних справах, передбачених Главою 6 Роз­ділу III КАС України, особливим є предмет оскарження, до якого належать такі поняття, як "рішення", "дії" та "без­діяльність" суб'єктів владних повноважень'.

Рішеннями суб'єкта владних повноважень, у контексті положень КАС України, є як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти — рішення, дія яких поширюється на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо такого кола осіб.

Одним із різновидів нормативно-правових актів є норма­тивні акти управління — правові акти управління, які вста­новлюють, змінюють або скасовують правові норми. Норма­тивні акти містять адміністративно-правові норми, які вста­новлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування та не мають конкретного адресата'.

Правові акти індивідуальної дії — рішення, дія яких поши­рюється на конкретних осіб або які стосуються конкретної си­туації, і які є актом одноразового застосування норм права. Характерною рисою індивідуальних актів управління є їх оче­видний правозастосовчий характер. Головне в цих актах кон­кретність, тобто вирішення за їх допомогою індивідуальних справ та питань щодо конкретних осіб (особи), виникнення персоніфікованих адміністративних правовідносин, зумовлених цими актами^.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзакон-ний характер, тобто мають бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Дії суб'єкта владних повноважень — активна поведінка суб 'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на пра­ва, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб (наприк­лад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень — пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юри­дичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою осо­би, ненадання допомоги працівниками міліції, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо).

— специфічним є суб'єктний склад адміністративних справ, передбачених Главою 6 Розділу III КАС України. Відповід­но до цих норм процесуального права, до адміністративного суду можуть оскаржуватися рішення, дії чи бездіяль­ність спеціальних суб'єктів, які або а) представляють орга­ни державної влади, або б) до органів державної влади не належать.

Такими спеціальними суб'єктами є:

органи державної влади, уповноважені приймати норматив­но-правові акти;

2) виборчі комісії, комісії з референдуму, члени цих комісій;

3) органи місцевого самоврядування, засоби масової інфор­мації, підприємства, установи, організації, їхні посадові та службові особи, творчі працівники засобів масової інфор­мації;

4) кандидати, 'їхні довірені особи, партії (блоки), місцеві орга­нізації партії (блоку місцевих організацій партій), їхні поса­дові особи та уповноважені особи, ініціативні групи рефе­рендуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, офіційні спостерігачі від суб'єктів виборчого процесу;

5) кандидат на пост Президента України;

6) народний депутат України;

7) державна виконавча служба;

8) інші суб'єкти владних повноважень та недержавні суб'єкти.