Грошовий ринок та його характеристика
Гроші - сукупність фінансових активів,які використовуються для проведення розрахунків при здійсненні операцій (засоби платежу, що приймаються в обмін на товари й послуги).
Готівкові гроші – це паперові гроші (банкноти) та монети. Паперові гроші - грошові знаки, що випускаються центральним банком для покриття фінансових потреб держави і забезпечені певною купівельною спроможністю.
Безготівкові гроші – це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках.
До безготівкових грошей належать банківські депозити (поточні та строкові рахунки), чеки й кредитні картки.
Сукупність готівкових і безготівкових грошей, які забезпечують
обіг товарів і послуг в економіці країни становить грошову масу.
ГМ = ГГ + БГ (9.1).
Грошовий ринок – це ринок, на якому економічні суб’єкти купують потрібні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) – це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) відрізняється тим, що зобов’язання, які перебувають у обігу, є довгостроковими.
Грошовий та кредитний ринки перетинаються та утворюють грошово-кредитний ринок.
Грошова пропозиція є реальною грошовою масою та визначається за формулою:
ГП = ГМ/РЦ (9.2).
Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.
Структура грошової маси в Україні
| Грошові агрегати | Склад грошового агрегату |
| М0 | готівкові гроші поза банками |
| М1 | М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті |
| М2 | М1 + строкові депозити в національній валюті й валютні кошти |
| М3 | М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків (операції із цінними паперами клієнтів) і цінні папери власного боргу банків |
Пропозиція грошей
Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.
Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).
ПГ = ПГу + ПГа (9.3).
Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.
Попит на гроші для угод(трансакційний попит на гроші)
Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:
ГМ х ШОГ = РЦ х О (9.4) , де:
О – кількість угод.
Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:
ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (9.5), де: РЦхВВП р = ВВП номінальний.
Попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:
ПГу = 
(9.6).
ГМ = 
(9.8).
(9.9).
Попит на гроші як активи(спекулятивний попит на гроші)
Рівновага на грошовому ринку
2.Банківська система та грошовий мультиплікатор
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск у обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.
Банківська система – сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. Вона має два рівні: центральний банк (в Україні – Національний банк) і комерційні банки.
Основні функції центрального банку держави.
1. єдиний емісійний центр держави.
2. банк банків, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування
інших банків та кредитних установ, надання кредитів комерційним банкам.
3. орган банківського нагляду.
4. банк уряду.
5. провідник офіційної грошово-кредитної політики.
6. керує золотовалютними резервами країни.
7. представляє інтереси держави в міжнародних фінансових організаціях.
8. науково-дослідний, інформаційно-статистичний та консультативний центр держави.