Світовий туризм — особливості становлення та функціонування
Перша світова війна, економічна депресія 30- х рр. і друга світова війна вплинули на розвиток туризму. Разом з тим, саме в період між двома світовими війнами з'являються паростки масового туризму, розквіт якого доводиться на післявоєнні десятиліття. Туристичні поїздки як усередині країн, так і закордонні поступово здобувають якісно інший характер. Вони переслідують уже не тільки розважальні, але й пізнавальні цілі. У маршрути всі частіше включаються історичні місця, пам'ятники культури. Гнітюча частина міжнародного туристського руху доводилося на Європу.
Приведемо два приклади масового туризму.
У Швейцарії інтерес у даному відношенні представляє виникнення й діяльність фірми "Отельплан", що у цей час є одним з найбільших виробників тур послуг у цій країні. В основі утворення фірми 1935 року лежали ідеї її творця Г.Дуттвайлера про те, що залучення "маленької людини" у туризм зробив би неоціненну допомогу страждаючий від кризи готельному господарству. "Треба звернеться до публіки, дотепер не залученої до туризму й не звиклим до подорожей", - відзначав Г.Дуттвайлер. Масові дешеві тур поїздки стають основним продуктом фірми. "Народний туризм" мав успіх: уже в першому фінансовому році фірма реалізувала 52 648 туристичних поїздок.
У Німеччині імпульс розвитку масового туризму дав, як не дивно, націонал-соціалізм. Здійснюючи ідею "єдності нації", керівництво країни стимулювало масовий організований туризм із метою відпочинку, причому цю діяльність направляла спеціальна організація націонал соціалізму "Сила через радість" (Kraft durch Freude). В 1933р. був заснований імперський комітет з туризму, що підкорявся міністрові освіти й пропаганди. Загальну ідеологічну установку в цій області сформулював особисто А.Гітлер: "Я хочу, щоб робітникові була забезпечена достатня відпустка й щоб ця відпустка, а також вільний час у цілому стали сьогоденням відпочинком для нього. Я бажаю цього, тому що я хочу мати народ із сильними нервами, тому що тільки з таким народом можна робити більшу політику." Історія вже винесла обвинувальний вердикт "великій політиці" Гітлера, а для нас у цьому випадку цікавий той факт, що нацистський режим приділяв настільки велику увагу організації масового відпочинку трудящих і втягував у туризм всі нові верстви населення, розширюючи тим самим його соціальну базу. Німецька держава сприяла в організації групових поїздок на відпочинок - круїзів, залізничних турів, туристичних походів. Помірні ціни сприяли першому "туристичному буму" у Німеччині: число туристичних поїздок зросло з 2,3 млн. в 1934р. до 5 млн. в 1935р., 9,6 млн. - в 1937р. 10,3 млн. - в 1938р.
Подорожі й туризм - два нерозривно зв'язаних поняття, які описують певний образ життєдіяльності людини. Це відпочинок, пасивна або активна розвага, спорт, пізнання навколишнього світу, торгівля, наука, лікування й ін. Однак завжди при цьому є присутнім характерна дія, що визначає й властивість подорожей від інших сфер діяльності, - тимчасове переміщення людини в іншу місцевість або країну, відмінні від його звичайного місцезнаходження або проживання. Подорож - термін, що позначає переміщення людей у просторі й часі незалежно від мети такого. Людині протягом всієї його еволюції було властиво прагнення до світопізнання, завоювання й освоєння нових земель, пошуків ресурсів і нових транспортних шляхів. За багатовікову історію подорожей, географічних відкриттів, промислового освоєння нових територій, розширення світогосподарських зв'язків були зібрані численні наукові літературні матеріали, звіти й щоденники. Вони зіграли неоціненну роль у нагромадженні людиною знань у різних галузях науки, культури, техніки. У багатьох людей з'являється потреба побачити нові райони й країни, познайомитися з життям і звичаями їхніх народів. Все це послужило причиною виникнення особливої форми подорожей - туризму. Процес активізації господарських зв'язків збільшував рухливість населення, супроводжувався будівництвом доріг, упоряджених готелів, ресторанів, створенням зон відпочинку, лікування, вивченням історичних і культурних визначних пам'яток і т.д. З появою регулярного руху пасажирського транспорту, мережі підприємств харчування й місць розміщення відпали багато елементів ризику й труднощів, які протягом багатьох століть були сполучені з подорожами[5, c. 246-248].
Найбільший розвиток міжнародний туризм має місце у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті.
Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Великобританія) і країни що приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія, Болгарія, Україна, Єгипет, Кавказький регіон).
Подібний бурхливий розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинило створення численних міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: неурядові спеціалізовані, міжнародні, комерційні, національні і регіональні організації з туризмі.
До кінця 30- х рр. фашистські режими затвердилися в Італії, Німеччині, Португалії, Іспанії й ряді країн Східної Європи. Проте в країнах зі сприятливою політичною обстановкою масовий туризм продовжував свій розвиток. Наприклад, якщо до першої світової війни максимальне число американців, що виїхали за кордон, склало 287 тис. чіл., те в 1923 р. - 308 тис., а в 1930 - 477 тис. В 1924 р. в Англії на базі чотирьох авіакомпаній була створена одна - "Іmperіal Faіrways", відповідно збільшилася кількість перевезених пасажирів (1926 р. - 16 тис., 1932 р. - 48,2 тис., 1938 р. - 222 тис.).
Саме в цей час уряди держав Європи звернули серйозну увагу на розвиток міжнародного туризму, про що свідчить той факт, що в 1925 р. у Гаазі відбувся перший Міжнародний конгрес офіційних асоціацій по пропаганді туризму (МКОАПТ), у якому взяли активну участь представники 14 європейських країн. В 1927 р. пройшов Міжнародний конгрес офіційних туристських організацій (МКОТО), а в 1930 р. був заснований Міжнародний союз організацій і пропаганди туризму (МСОПТ).
Перед другою світовою війною зростає кількість морських перевезень. У Швейцарії з ініціативи Г. Дуттвайлера, засновника туристської фірми "Отельплан" (1935 р.), був розроблений ряд подорожей, розрахованих на людей зі скромним статком. Нацистська політика Гітлера також сприяла розвитку масового туризму в Німеччині. Піклуючись про елітність націй, він хотів бачити німців здоровими як фізично, так і психологічно. Щодо цього фюрер не переоцінив роль туризму. Німецький уряд сприяв в організації групових турів з використанням залізничного й морського транспорту. Так, за період з 1934 по 1938 р. кількість поїздок німецьких туристів зросло з 2,3 млн до 10,3 млн. Правда, їсти підставу припускати, що більшість німецьких туристів, що подорожували за межами нацистської Німеччини, були шпигунами.
Розвиток туризму до другої світової війни характеризується невибагливістю надаваних послуг, стандартністю їхнього набору. Програми обслуговування туристів не відрізнялися розмаїтістю, тому що елементарні туристські послуги, з яких вони формувалися, задовольняли споживача. Така ситуація давала можливість щонайдужче формувати для туристського ринку уніфіковані пакети послуг. У цьому випадку можна говорити про масовий конвеєрний туризм.
Друга світова війна й наступна діяльність країн по ліквідації її наслідків призупинили розвиток туризму майже на 10 років. Але надалі розвиток туризму здобуває усе більше масовий характер. Довоєнний рівень був досягнутий уже наприкінці 40- х рр. У цей період туристські обміни й подорожі одержали широкий розвиток у США й Канаді, у Мексиці, Панамі, на Кубі. Починаючи з 1948 р. були дозволені поїздки в Японію (заборона в'їзного туризму бути пов'язане з мілітаристською політикою Японії у відношенні Китаю в 1937-1945 р.).
В умовах наростання психологічного навантаження, інтенсифікації життя людей в індустріальних країнах туризм діє як ефективний засіб рекреації. Із предмета розкоші він стає потребою населення високорозвинених індустріальних країн. Формується індустрія відпочинку зі своїми інститутами, продуктом (послугами), виробничим циклом, методами організації й керування виробництвом[3, c. 59-61].
Резюме: у цей період розвитку туризм одинаків поступово поступався місцем груповому туризму широких мас. Крім того змінився характер подорожей - уже переслідувалися не тільки розважальні, але й пізнавальні цілі. У маршрути всі частіше включаються історичні місця, пам'ятники культури.