Тема 12: Міжнародне регулювання СТВ. Міжнародна організація праці
1. Цілі та завдання МОП
Створено у 1919р. у складі Ліги Націй а з 1946 р. функціонує як спеціалізована установа ООН. Штаб-квартира в м. Женева. Члени – понад 180 країн.
Головні цілі МОП:
1) Захист інтересів і прав працівників шляхом регламентації робочого часу;
2) Боротьба з безробіттям;
3) Встановлення гарантій зарплати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю;
4) Захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві;
5) Регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення.
Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі завдання:
1) Розроблення міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем;
2) Створення й прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій;
3) Допомога країнам-учасникам у вирішенні соціально-трудових проблем;
4) Захист прав людини та боротьба з бідністю за покращення життєвого рівня працівників, розвиток соціального забезпечення;
5) Розробка програм покращення умов праці та виробничого середовища техніки безпеки та гігієни праці, охорони та відновлення довкілля;
6) Розробка заходів захисту найвразливіших груп працівників, людей похилого віку, працівників і мігрантів.
2. Структура МОП та особливості функціонування
МОП має складну і розгалужену структуру до якої входять:
1) Міжнародна конференція праці(генеральна конференція) є вищим органом МОП; збирається щорічно в Женеві, визначає загальний напрямок діяльності МОП;
2) Галузеві комітети;
3) Регіональні конференції;
4) Адміністративна рада – є виконавчим органом МОП, який спрямовує її роботу в період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції та інших нарад;
5) Міжнародне бюро праці – це постійний секретаріат та одночасно дослідний центр із соціальних питань;
6) Регіональне відділення міжнародного бюро праці;
7) Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень;
8) Міжнародний навчальний центр.
МОП – це єдина організація ООН, яка діє на принципах трипартизму.
У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:
1) Нормотворча діяльність – передбачає розробку та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за її виконанням;
2) Технічне співробітництво – передбачає надання допомоги країнам-учасникам у вирішенні соціально-трудових проблем;
3) Дослідження і публікації проблем у сфері праці;
Основні сфери діяльності МОП:
1) Зайнятість і безробіття;
2) Професійна підготовка та перепідготовка;
3) Права людини;
4) Умови безпеки та гігієна праці;
5) Заробітна плата, соціальне забезпечення;
6) Окремі категорії працівників;
7) МОП та соціальні інститути;
8) Погляду майбутнє та проблемні положення.
3. Конвенції та рекомендації
Нормотворча діяльність МОП полягає у розробленні та прийнятті міжнародно-правових актів двох видів:
1) Конвенції – підлягають ратифікації та покладають на державу юридичні зобов’язання з їх практичного впровадження, їх виконання перевіряється;
2) Рекомендації – не ратифікуються і є моделлю, якою держава може бути зобов’язана керуватися у здійсненні правового регулювання праці.
Конвенції і рекомендації МОП стосуються таких сфер:
1) охорона зарплати (її своєчасна та повна виплата, впорядкування та обмеження відрахувань з зарплати, дні та місце її виплати);
2) застосування принципів права на організацію та на ведення колективних переговорів(застосування переговорів у вирішенні трудових конфліктів, усунення дискримінації профспілок, захист організації, п-ств та найманих працівників від втручання зовні, заходи сприяння колективним переговорам);
3) усунення дискримінацій у сфері праці за ознаками раси, статі, кольору шкіри, політичних переконань;
4) політика у сфері зайнятості(сприяння повній, продуктивній, вільно обраній зайнятості, встановлення мінімальної зарплати);
5) робочий час і час відпочинку;
6) безробіття;
7) мінімальний вік при прийнятті на роботу;
8) безпека та гігієна, умови праці.
Більшість норм, які пропагуються МОП у формі конвенцій та рекомендацій не мають регуляційного та інноваційного характеру, проте вони пропонують такі методи вирішення проблем у соціально-трудовій сфері, які є єдино правильними або були випробувані і позитивно зарекомендували себе в багатьох країнах.
4. Умови ратифікації міжнародних договорів України
Згідно з КУ дійсні міжнародні договори ратифіковані ВРУ є частиною національного законодавства якщо законодавство України містить гірші для людини права ніж міжнародний договір в якому бере участь, то застосовується правило міжнародного договору.
Умови договорів які погіршують наймання порівняно з нормами національного законодавства є недійсними.