Технологія консультування подібна до технології посередництва

Соціальне посередництво - це сприяння у досягненні зго­ди між суб'єктами для вирішення соціальних проблем одного із них і надання йому допомоги. У ролі такого суб'єкта висту­пає група, колектив, окрема особа, сім'я та ін. Для вирішення соціальних проблем можуть залучатися декілька суб'єктів (державний соціальний заклад, громадські організації, комерційні структури, спеціалісти і т.ін.).

Бути соціальним посередником - означає пояснювати інтереси і погляди однієї сторони іншій. Якщо посередницькі зусилля спрямовані на мобілізацію сил і засобів для надання конкретної допомоги, то соціальний працівник повинен вміти встановлювати зв'язки з суб'єктами, здатни­ми надати соціальну підтримку, переконати їх у необхід­ності такої допомоги. Нерідко спеціаліст виступає в ролі посередника між конфліктуючими сторонами. У такому випадку він може опинитися "поміж двох вогнів", і йому слід бути готовим вислуховувати звинувачення на свою адресу в упередженому ставленні. На все це слід реагувати спокійно, аргументовано відводити звинувачення, продов­жуючи посередницькі зусилля.

Посередництво реалізовується в різноманітних формах.

1. Посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів: участь в оформленні опіки (опікунства), взаємодія з інстанціями при вирішенні питання про захист майнових прав неповнолітнього, участь у дізнанні і судочинстві з правопорушень, що скоєні непов­нолітніми, і т.ін.

 

 

2. Посередництво в пошуці соціальних служб і закладів, здатних надати клієнту необхідну допомогу і підтримку. Логіку діяльності соціального працівника можна подати у такий спосіб:

а) діагностика проблеми, оцінка можливостей її вирішення, співвіднесення з інформацією про характер послуг, котрі надаються населенню різноманітними організаціями і закладами;

б) вибір закладу, здатного найкращим чином вирішити проблему, рекомендація його клієнту;

в) допомога у встановленні контакту, сприяння прийому клієнта у відповідному закладі, організації, у спеціаліста;

г) перевірка результативності контакту, просування у вирішенні проблеми. З цією метою слід організувати зворотний зв'язок з клієнтом і (чи) спеціалістами закладу. Допоки контакт не стане стійким, соціальний працівник повинен тримати ситуацію під контролем.

3. Посередництво у вирішенні міжособистісних, сімейних конфліктів.

До основних прийомів надання посередницьких послуг можна віднести:

¨ оформлення виписки із перерахуванням найнеобхідніших даних про організацію чи заклад;

¨ написання супроводжуючого листа, в якому вказані при­чини і цілі звернення клієнта в заклад;

¨ особистий контакт соціального працівника з представни­ком закладу чи спеціалістом;

¨ підбір для клієнта супроводжуючого, який володіє інформацією про координати і зміст контакту, що має відбутися;

¨ укладення усного чи письмового, офіційного чи нео­фіційного, двохстороннього (соціальний працівник - клієнт) чи трьохстороннього (соціальний працівник -спеціаліст (заклад) - клієнт) договору як одного із способів встановлення правил, норм взаємодії двох чи більше суб'єктів.

 

 

Консультування і посередництво - це процес взаємовпливу, де дієвість впливу соціального працівника залежить не стільки від його слів, скільки від його особистості. На ньому лежить серйозна моральна відповідальність, яку можна виразити прави­лом: "Будь такою людиною, через котру ти хотів би впливати на інших". Соціальному працівникові як консультанту (посереднику) необхідно розвивати готовність увійти в духовний світ іншої людини і самому розвиватися в цьому процесі.

Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте консультування як технологію соціальної роботи.

2. Назвіть основні вимоги до проведення консультацій та особи консультанта.

3. Назвіть типи, форми, види консультування.

4. Охарактеризуйте технології консультування окремих груп клієнтів.

5. Розкрийте сутність технології посередництва.

Практичні завдання

1. Проаналізуйте матеріали, які можна використовувати у консультуванні як технології соціальної роботи.