Теорія коливань ділової активності
З тих пір як в рамках капіталістичного суспільства здійснився перехід до індустріального виробництва, економічний ріст прийняв циклічний характер. Циклічність - це форма руху національної економіки та світового господарства в цілому, що припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу.
Коливальна економічна динаміка спостерігається майже два сторіччя, з того часу як в рамках капіталістичного суспільства здійснився перехід до індустріального виробництва.
Розглядаючи економічні цикли та їх причини, австрійський економіст И.Шумпетер висунув ідею про трициклічну схему, тобто про коливальні процеси в економіці, що здійснюються, гак би мовити, на трьох рівнях. Він назвав ці цикли іменами Н.Д.Кондратьєва, К.Жупіяра та Дж.Кітчіна - вчених, що відкрили цикли тривалістю відповідно в п'ятдесят п'ять років, десять років і три роки 4 місяці.
Економічні цикли (цикли ділової активності) означають коливання економічної активності, рух виробництва від початку попереднього до початку чергового кризового спаду.
Кожен з економічних циклів унікальний, але водночас усім їм притаманні певні загальні риси, передусім однакова послідовність фаз циклу: піднесення; спад або криза (рецесія); депресія; пожвавлення
Теорія лінійних стадій розвитку – обґрунтована У.Ростоу. Згідно з цією концепцією будь-яка країна у процесі економічного піднесення і більш-менш органічного входження в загально цивілізаційну систему господарських відносин повинна пройти ряд стадій та етапів: традиційне суспільство, визрівання передумов для ривка, ривок до само підтримуючого зростання, перехід до технологічної зрілості, ера масового споживання.
Технологічна парадигма пояснює процес створення другої природи за допомогою суспільних технологій, що включають матеріальні та духовні компоненти. Домінантою є відносини людина-техніка.
Тойотизм тип виробничої системи, що з'явився в кінці 90-х років на японській фірмі Тойота. Для цієї системи характерний: гнучке серійне виробництво, відносно жорсткий тип управління персоналом, орієнтація на групові форми організації праці. Цей тип системи сприяв формуванню неокорпоратівізма. Вважається, що ця система найбільш перспективна.
Традиційна цивілізація - цивілізація, в якій переважають первіснообщинні зв’язки, азіатський спосіб виробництва, рабовласницькі та феодальні відносини.
Транснаціоналізація національних економік - це міждержавна інтеграція, що реалізовується на рівні окремих інститутів глобального і регіонального характеру. Термін ,,транснаціоналізація”, з одного боку, співзвучний і об’єднує такі терміни, як ,,транснаціональна корпорація” і ,,транснаціональний банк”, а з іншої — вдало відображає таку загальну межу міжнародних економічних відносин, як інтернаціоналізація.
Транснаціоналізація переміщення капіталу із країн з його відносною надлишковою кількістю в країни, де він перебуває в дефіциті, але в надлишку є інші фактори виробництва (праця, земля, корисні копалини), які не можуть бути раціонально використані у відтворювальних процесах через нестачу капіталу.
Трансформаційний дискурстеоретичне пояснення або сукупність правил та істин, що дають можливість індивідуально зорієнтуватися у просторі і часі на відповідній стадії суспільно економічної еволюції. може бути розгорнутий за допомогою таких моделей як актор орієнтована теорія, структурна теорія, інституційна концепція, процесуальна модель, глобальна теорія.
Трансформація центру Під трансформацією розуміють сукупність явищ і процесів, які поступово і ненасильницьким чином приводять соціокультурну систему до принципово нової якості відносин.
Третій технологічний уклад широке використання електричних двигунів і розвиток хімічної галузі, теплові електростанції, паливна промисловість.
Фінансова лібералізація економіки - усунення чи зменшення обмежень у діяльності банків та інших фінансових установ при наданні ними своїх послуг (дерегулювання банківської діяльності (включаючи скасування обмежень на процентні ставки за внесками та депозитами), усунення перешкод на шляху міжнародних фінансових трансфертів, відкриття фондових ринків для нерезидентів, швидкий перехід від фіксованих до плаваючих валютних курсів). В результаті означених процесів була сформована сучасна фінансова система, яка, зберігаючи національно-державну форму організації грошово-фінансових систем, характеризується найвищим рівнем інтернаціоналізації капіталу, що, в свою чергу, стимулює динамічне зростання фінансових потоків.
Фордизм система організації потокового виробництва, названа на ім'я Г.Форда, що полягає в масовій уніфікації і конвеєризації виробництва. Характеристики: Інтеграція – ефект масштабу – жорстка спеціалізація (розподіл праці, вертикальна організація корпорації), Націлений на розширення ринку, Епоха модерну, бо орієнтований на зменшення невизначеності
Хвилі економічного циклу (Великі економічні цикли Кондратьєва) - Матеріальною основою "довгих хвиль" сьогодні вважають структурне оновлення технологічного способу виробництва, що проявляється, зокрема, як оновлення основного капіталу. Еволюційний шлях оновлення дає змогу більш повно використати можливості наявних технологій. Революційний веде до якісних змін у техніко-технологічному втіленні наукових знань.
Великі економічні цикли були проаналізовані вченим з кінця XVIIІ ст.(зокрема, і внаслідок відсутності більш давніх статистичних даних). Він виділив у цих циклах два періоди - висхідний ("підвищувальна хвиля" в термінології М.Д.Кондратьєва), що триває 25-30 років, і низхідний ("знижувальна хвиля") - 20-25 років. Згідно даного погляду на розвиток світової економіки "довгі хвилі" мали такий вигляд :
Підвищувальна хвиля І циклу - з кінця 80-х - початку 90-х рр. XVIIІ ст. до періоду 1810-1817 рр.
2. Понижувальна хвиля І циклу - з періоду 1810-1817 рр. до періоду 1844-1851 рр.
1. Підвищувальна хвиля ІІ циклу - з періоду 1844-1855 рр. до періоду 1870-1875 рр.
2. Понижувальна хвиля ІІ циклу - з періоду 1870-1875 рр. до періоду 1890-1896 рр.
1. Підвищувальна хвиля ІІІ циклу - з періоду 1891-1896 рр. до періоду 1914-1920 рр.
2. Ймовірна понижувальна хвиля ІІІ циклу - з періоду 1914-1920 рр.
М.Д.Кондратьєв звернув увагу на суспільно-політичні прояви та впливи "довгих хвиль". Він розумів всеосяжність цих впливів, які сформулював у так звані 4 емпіричні правильності великих циклів:
Перед початком, іноді в самому початку підвищувальної хвилі кожного великого циклу спостерігаються значні зміни в основних умовах господарського життя суспільства. Ці зміни виражаються в глибоких змінах техніки виробництва та обміну (яким в свою чергу передують значні технічні винаходи та відкриття), зміни умов грошового обігу та посилення ролі нових країн у світовому господарському житті.
Періоди підвищувальних хвиль великих циклів, як правило, значно багатші великими соціальними потрясіннями та переворотами в житті суспільства (революції, війни), ніж періоди понижувальних хвиль.
Понижувальні хвилі великих циклів супроводжуються тривалою депресією сільського господарства.
Середньо-строкові цикли, що припадають на понижувальну хвилю великого циклу, характеризуються тривалістю спадів і депресій та короткістю і слабкістю підйомів. Середні цикли, що припадають на підвищувальну хвилю, навпаки, мають тривалий, значний підйом і короткі, невиразні спади.
Хибна парадигма розвитку є, по-перше, продуктом існуючих суперечностей між позитивною і нормативною функціями економічної теорії, невдалою спробою застосувати позитивне економічне знання в безпосередній економічній практиці. По-друге, вона вказує на неспроможність механічного перенесення теоретичних постулатів і доктрин, що діють в одному економічному середовищі в іншу господарську систему. По-третє, хибна парадигма розвитку засвідчує все ще наявну синкретичність, не диференційованість економічного знання з огляду на його загально цивілізаційні параметри і індикатори та локально-господарські особливості, що виразно проявляються в таких підсистема, як синергізм, транзитивізм, дивелопменталізм.
Цивілізаційна парадигма основа сучасного цивілізаційного знання, що дає можливість скласти цілісне уявлення про генезис, структуру й динаміку сучасних цивілізаційних процесів; 5 цивілізаційних парадигм: загально історична, філософсько-антропологічна, соціокультурна, технологічна, економічна.
Цивілізаційний економічний дискурс спирається на субстанціональну основу, яка пояснює процес виробництва і розподілу багатства; ресурсну базу планети та навколоземного простору як загальне першоджерело економічної діяльності; вектор економічної еволюції. Стосується таких питань: різні тлумачення процесу ек розвитку, джерела та чинники господ поступ, цивілізаційна економічна субстанція.
Цивілізаціявисокий рівень розвитку суспільства, що значно перевищує рівень первісних примітивних чи традиційних суспільств на основі якісно нових економічних, соціальних та духовних надбань.
Четвертий технологічний уклад передбачає розвиток великого машинобудування, цивільної та військової авіації, високотехнологічного будівництва, промислової енергетики.
Шокова терапія існуюча в 60-90 рр. XX в. економічна теорія, а також комплекс радикальних економічних реформ, що базуються на цій теорії. Ці реформи, як декларують постулати "шокової терапії", "...спрямовані на оздоровлення економіки держави й висновок її із кризи". До таких реформ відносяться моментальна лібералізація цін, скорочення грошової маси й приватизація збиткових державних підприємств. У переважній більшості випадків застосування "шокової терапії" приводило до катастрофічних наслідків, навіть до державних переворотів. У цей час дана теорія, що довела повну неспроможність, серйозними економістами не розглядається.
1. Цивілізаційний аналіз суспільно-історичного процесу
2. Типи та види цивілізацій
3. Основи економічної єдності світу
4. Закономірності світового економічного розвитку
5. Необхідність міжнародної стратегії економічного розвитку.
6. Поняття економічного дискурсу.
7. Економічна теорія та економічний дискурс
8. Альтернативи постіндустріальної концепції
9. Всесвітні та локальні цивілізації. Особливості розвитку східно-православної цивілізації
10. Перехід до постіндустріального суспільства. Перспективи цивілізації
11. Цивілізаційна структура сучасного світу
12. Цивілізаційні аспекти економічного розвитку
13. Економічні проблеми взаємодії цивілізацій.
14. Елементи глобальної економіки
15. Інтернаціоналізація господарського життя як основа розвитку світового господарства.
16. Структура світової глобальної системи
17. Дискурс синергізму
18. Дискурс транзитивізму.
19. Дискурс дивелопменталізму
20. Сутність та принципи економічного розвитку
21. Соціально-економічні типи економічного розвитку
22. Фактори та моделі ек. розв.
23. Економічне зростання.
24. Політика і стратегія корпорацій в новому середовищі. Тойотизм
25. Мережева економіка та мережеві компанії.
26. Трансформація праці та зайнятості. Креативні підходи до управління компанією.
27. Культура, інститути і організації інформаційної економіки. Перехід від масового до гнучкого виробництва.
28. Міжнародні організації та економічний розвиток.
29. Стійкий економічний розвиток. Індикатори стійкого економічного розвитку.
30. Концепція економічного розвитку України.
31. Вектори міжнародного економічного розвитку України.
32. Світова рівновага
33. Постіндустріальне суспільство
34. Економіка знань
35. Інтеграційні стратегії - загальне та особливе в розвиткові інтеграційних об'єднань