Пророщування зерна в пневматичній солодовні
Основним обладнанням пневматичної солодовні є ящики прямокутної форми із залізобетону або цегли, вкриті цементного штукатуркою (рис. 4.5). Основне дно
ящика цементоване і має нахил у бік стоку води. Для зручності обслуговування на висоті біля 1,8 м закріплено металеве сито. Отвори сит не повинні пропускати зерно, для проса - не більше 1 мм, для інших культур - 1,5 мм. Живий перетин сит -біля 30 %.
Рис. 4.5 Ящик пневматичної солодовні (поперечний розріз)
На спиртових заводах найбільш поширені солодоростильні апарати типу "пересувна грядка" (рис. 4.6). Підситовий простір у ящику солодовні для ячменю і жита розділений на 10 камер, для проса - на 6, що відповідає кількості діб пророщування. Механічне перемішування солоду проводять за допомогою рухомої каретки з ковшовим конвейєром, ширина якого дорівнює ширині грядки. Під час пересування солодоперемішувача вздовж грядки ковші зачерпують солод і скидають його через каретку назад. Перемішування зерна пересувною грядкою проводять завжди від останньої камери до першої, тобто від готового солоду до тільки заван-
| Рис. 4.6 Ковшовий солодоперемішувач |
таженого в грядку. Площа сит ящичної солодовні повинна бути не меншою 0,25 м на 1 дал добової потужності заводу по спирту.
|
Пророщування зерна на солод проводять таким чином. Замочене зерно гідротранспортом розвантажують в ростильний ящик один раз на добу. Після відділення води і зігрівання купи ячменю до 22-24° С і 30-35° С проса зерно розкидають на ситі рівним шаром заввишки 0,5-0,6 м. Перемішування проводять через кожні 12 годин і через кожну добу солод переміщується по довжині ящика на одну секцію. Готовий солод із останньої секції вивантажують у приймальний бункер. Перші дві секції, що звільнилися, чистять, миють, дезінфікують і готують до наступного завантаження.
Важливими технологічними параметрами пророщування зерна є температура в шарі солоду, його вологість, достатнє аерування і вилучення діоксиду вуглецю. Це досягають продуванням кондиційованого повітря і поливанням солоду водою.
Зрошують солод водою під час його перемішування за допомогою форсунок, встановлених на солодоперемішувачі. Температура води 12-14° С, її витрати - 20-30 л на 1 т зерна. Поливку солоду припиняють за 1 добу до закінчення солодорощення.
Повітря для аерування солоду повинно охолоджувати і зволожувати зерно та видаляти з шару діоксид вуглецю. Тому повітря охолоджують у спеціальних апаратах кондиціювання за допомогою розпилення холодної води через форсунки. Апарати для кондиціювання повітря монтують поблизу солодоростильних ящиків. Повітря подають в кондиціонери потужним вентилятором, який працює в режимі нагнітання. Кондиційоване повітря для аерування можна брати, замішуючи свіже повітря з певною кількістю відпрацьованого або зрошуючи повітря теплою водою. Подачу повітря в кожну секцію солодового ящика регулюють в залежності від температури в шарі солоду. Температуру кондиційованого повітря підтримують на 4-5° С нижче заданої за технологічним режимом солодорощення. Якщо температура цього повітря буде занадто низькою, то зерно переохолоджується і нерівномірно проростає.
Повітря продувають 2-3 рази на добу протягом 20-30 хв. Витрати повітря на аерування солоду складають 80-100 м3/год на 1 м2 площі сит.
Температура пророщування ячмінного солоду в перші дві доби 18-19° С з поступовим зниженням до кінця солодорощення до 13-14° С, просяного - відповідно 26-30 і 25-26° С .
Вологість готового солоду: ячмінного та вівсяного - 44-46%, просяного 40-42%.
Тривалість пророщування ячмінного солоду - 9- 
діб, просяного - 5-6 діб.
Витрати зброджуваних речовин (цукрів і крохмалю) під час солодорощення на утворення вегетативних частин солоду і його дихання не перевищують 16 % від початкової кількості зброджуваних речовин зерна.
Токове солодорощення
Спосіб токового солодорощення використовують тільки на деяких спиртових заводах для вирощування просяного солоду.
Током називають цементовану площадку для пророщування зерна, розміщену всередині будівлі. Від середини до стін току є нахил біля 0,02°. Для збору і видалення стічних вод біля стін є канавки, з яких відведені труби з гідравлічними затворами.
Вікна солодовні невеликі і покриті вапном з додаванням ультрамарину. Солодовня має знизу і вверху вентиляційні канали. На 1 т зерна потрібно 59-66 м2 токової солодовні.
Пророщування ячменю, вівса і жита.Замочене до заданої вологості зерно розміщують на току купою заввишки 0,6-0,7 м, а після підвищення температури до 23-24° С його перелопачують і складають із них грядку ("постіль") заввишки 0,4 м. Температуру пророщування зерна в перші дві доби 19-20° С, а до кінця пророщування 13-14° С підтримують перелопачуванням солоду. Необхідно, щоб при перелопачуванні зерно розсипалося широким віялом і кожна зернинка пролітала окремо. При кожному перелопачуванні грядку "розпускають" - розміщують зерно на більшій площі, зменшуючи висоту грядки. Частота перелопачування залежить від швидкості підвищення температури в грядці. У перші дві доби і на 5-10 добу перелопачують через 8-12 год, а на 3-4 добу - через 6-8 год.
Перед кожним перелопачуванням грядку поливають водою із розрахунку 2-3 дал на 1 т зерна. За добу до передачі солоду на виробництво спирту поливку його припиняють.
Пророщування проса.Замочене до вологості 38-40 % зерно проса складають у купу заввишки 0,7-1,0 м в дерев'яний розбірний ящик. Охолодження зерна не допускають нижче 25° С і при необхідності просо поливають теплою водою.
• В ящику просо витримують до тих пір, поки температура не підвищиться до 30-35° С. Потім ящик розбирають і зерно складають в грядку заввишки 0,4 м. Протягом перших двох діб у грядці підтримують температуру 26-30° С. На третій і наступні дні температуру в грядці знижують до 25-26° С і зменшують її висоту до 15-20 см. Перед перелопачуванням грядки солод поливають водою. Поливку припиняють за 12 год до надходження солоду у виробництво. Тривалість пророщування солоду 5-6 діб. Вологість готового солоду повинна бути 40-42 %.