Вимірювання атмосферного тиску та швидкості вітру

Мета роботи: ознайомитись з приладами і методикою вимірювання атмосферного тиску та характеристик вітру.

Задачі роботи:

Ознайомитись з приладами для вимірювання атмосферного тиску: барометр-анероїд, барограф, ртутний барометр. Розв’язування задач із барометричного нівелювання.

Ознайомитись з будовою і встановленням флюгерів та анемометрів. Побудова рози вітрів.

Прилади та устаткування: барометр-анероїд, барограф, ртутний барометр, флюгер Вільда, ручний анемометр.

Завдання для виконання в лабораторії

Завдання 1. Визначити величину атмосферного тиску в лабораторії (третій поверх) і на першому поверсі.

Прилад: барометр-анероїд.

Порядок виконання

1.Вивчити будову барометра-анероїда.

2.Відкрити кришку футляра, в якому міститься прилад, і зробити відлік показів термометра з точністю до 0,1º. Для усунення тертя в передавальному механізмі треба легенько постукати пальцем по склу анероїда і після цього зробити відлік положення кінця стрілки з точністю до 0,1 мбар (гПа) або мм.

3.У добутий відлік тиску ввести три поправки (шкалову, температурну і додаткову), величини яких наведено в додатку 7.

4.Визначити виправлену величину тиску в лабораторії (Рв).

5.Виміряти тиск і температуру повітря на першому поверсі, внести поправки і визначити виправлену величину тиску (Рн)

6.Результати занести до таблиці (7.1.) за нижченаведеною формою.

7.Визначити перевищення лабораторії над першим поверхом (Н) за формулою барометричного нівелювання (1).

Таблиця 7.1.

Відлік за анероїдом Відлік за термометром, ºС Поправки Виправлена величина тиску
шкалова на температуру додаткова сума поправок
Рв              
Рн              
   
   

Завдання 2. Визначити швидкість повітряного потоку на відстані 50, 100, 150 см від вентилятора.

Прилади та устаткування: анемометр ручний, вентилятор, секундомір.

Порядок виконання

1.Вивчити будову анемометра і порядок ведення спостережень з його допомогою.

2.Встановити вентилятор на лабораторному столі біля розетки.

3.Закріпити на дерев’яній (горизонтальній) рейці анемометр на відстані 50 см від вентилятора.

4.Зробити відлік початкових показів за шкалами анемометра, тобто за шкалою тисяч, сотень, десятків і одиниць (велика шкала).

5.Включити вентилятор. Після того, як вентилятор працюватиме на повну потужність, одночасно включити анемометр і секундомір (або засікти положення секундної стрілки на годиннику).

6.Через 100 с виключити анемометр, зробити відлік і записати.

7.Переставити й закріпити анемометр на відстані 100 см і повторити всі операції, перелічені в п. 4, 5, 6, 7.

8.Переставити й закріпити анемометр на відстані 150 см і повторити всі операції, перелічені в п. 4, 5, 6, 7.

9.Обчислити швидкість повітряного потоку на різних відстанях, використавши для цього додаток 8.

10.Добуті дані записати в таблицю:

Таблиця 7.2.
Відстань, см Відлік Різниця відліків Кількість секунд Кількість поділок за 1с Швидкість вітру, м/с
кінцевий початковий
         
         
         

 

Завдання 3. За даними середньомісячних показників напрямку вітру, взятих за додатком 9, побудувати графік рози вітрів і визначити за його допомогою переважаючі напрямки вітрів. Дати аналіз графіка з метою його використання у сільськогосподарській діяльності. Для побудови рози вітрів спочатку необхідно накреслити на міліметровому папері вісім румбів напрямків, а потім у масштабі (1см – 5%) відкреслити на румбах значення кожного напрямку і точки з’єднати прямими лініями (мал.7.2.).

Рис.7.2 Роза вітрів

ВИСНОВКИ:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рекомендована література:

1. Метеорологія і кліматологія / Г.Д. Проценко– К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. – 266 с.

2. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам. Агрометеорологічні спостереження /Т.І. Адаменко, Л.В. Щербак. – К., 2007 – Вип.11.

3. Практикум з сільськогосподарської метеорології і кліматології/ І.Д. Приймак, І.П. Гамалій, Т.В. Колесник, Г.І. Демидась, О.І. Примак –В.:ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013.-284с.

4. Сайт гідрометцентру України.

Лабораторна робота №8

ПРОГНОЗ ЗАМОРОЗКІВ

Завдання: Обчислити імовірність заморозку на поверхні грунту і в повітрі за методом Михалевського, використавши дані з таблиці:

Умова В а р і а н т
t, °С 12,2 14,5 9,9 10,6 15,4 13,8 18,6 7,4 4,5 11,9
t', °С 10,6 12,5 6,6 5,4 9,9 6,3 11,7 5,4 1,8 8,7
N, бали
Р, гПа 1000 (для всіх варіантів)
А 0,0008 (для всіх варіантів)
   
   

ВИСНОВКИ:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рекомендована література:

1. Метеорологія і кліматологія / Г.Д. Проценко– К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. – 266 с.

2. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам. Агрометеорологічні спостереження /Т.І. Адаменко, Л.В. Щербак. – К., 2007 – Вип.11.

3. Практикум з сільськогосподарської метеорології і кліматології/ І.Д. Приймак, І.П. Гамалій, Т.В. Колесник, Г.І. Демидась, О.І. Примак –В.:ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013.-284с.

4. Сайт гідрометцентру України.

 

ДОДАТКИ