Підсумковий контроль знань студентів
Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі письмового іспиту.
До переліку завдань екзаменаційного білета входять:
ü два питання з історії філософії (Модуль 1);
ü три питання із системи філософії (Модуль 2);
ü одне питання, що передбачає роботу з першоджерелом (перелік першоджерел наведений).
Таким чином, екзаменаційний білет містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою: 0;6;8;10 балів.
Перелік питань для підготовки до іспиту із курсу ”Філософія”:
1. Філософія як світогляд.
2. Історичні типи світогляду.
3. Проблема визначення предмету філософії.
4. Система філософії та її структурні складові.
5. Основні функції філософії.
6. Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії.
7. Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю.
8. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
9. Ранньогрецька філософія: космоцентризм.
10. «Лінія Платона» і «лінія Демокріта» в філософії античності.
11. «Наївний» матеріалізм філософів Мілетської школи.
12. «Стихійна» діалектика (Геракліт).
13. Філософія Сократа.
14. Філософські погляди софістів.
15. «Ідеальна держава Платона» як зразок державної досконалості.
16. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.
17. Філософія стоїків.
18. Епікуреїзм в античній філософії.
19. Скептицизм в античній філософії.
20. Основні риси філософії Середньовіччя.
21. Апологетика: примат віри.
22. Патристика: віра для розуміння.
23. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
24. Томізм: проблема гармонії віри та розуму.
25. Основні риси філософії доби Відродження.
26. Діалектика доби Відродження (М. Кузанський).
27. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
28. Філософія Реформації (М. Лютер та Ж. Кальвін).
29. Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік, М. Кузанський).
30. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
31. Емпірична філософія Ф. Бекона.
32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р.Декарта.
33. Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.
34. Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.
35. Монадологія Г.Лейбніца.
36. Британське просвітництво (Дж.Локк).
37. Французьке просвітництво (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер).
38. Феномен німецького просвітництва та його основні риси.
39. Агностицизм філософії І. Канта.
40. Етичні погляди І. Канта. «Категоричний імператив».
41. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.
42. Метод і система філософії Г. Гегеля.
43. Філософія історії Г. Гегеля.
44. Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.
45. Позитивізм.
46. Філософія ірраціоналізму.
47. Філософія життя (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше).
48. Прагматизм.
49. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
50. Екзистенційна філософія.
51. Фрейдизм.
52. Неофрейдизм.
53. Герменевтика.
54. Неотомізм.
55. Філософська антропологія.
56. Філософський дискурс постмодерну.
57. Філософська думка Київської Русі.
58. Українська філософська думка доби Відродження (XIV–XVI ст.).
59. Філософія в Києво-Могилянській академії.
60. Філософія Г.С.Сковороди.
61. Університетська філософія в Україні XVIII ст. – поч. XIXст. (М. Костомаров, П. Куліш).
62. «Філософія серця» П.Юркевича.
63. Філософські ідеї Т.Г.Шевченка.
64. І.Я.Франко про українську національну ідею.
65. Філософські погляди В.І.Вернадського.
66. Консерватизм соціально-філософських поглядів В.Липинського.
67. Соціально-філософські погляди Д.Донцова.
68. «Філософія переживання» Л.Українки.
| 69. Буття та його основні форми. Проблема єдності світу. 70. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості матерії. 71. Рух, його основні форми і властивості. 72. Простір і час, їх основні характеристики. 73. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення. | 74. 81. Становлення онтологічного знання в європейській філософій традиції. 75. 82. Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування. 76. 83. Буття як предмет філософського аналізу. 77. 84. Основні форми буття та їхній взаємозв’язок. 78. 85. Філософській сенс вчення про матерію. Основні рівні організації матеріального буття. 79. 86. Поняття «матерії» в історії філософії. 80. 87. Категорії руху, розвитку, спокою в онтології. 81. 88. Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції. 82. 89. Діалектика як теорія і як метод. 83. 90. Альтернативи теорії діалектики (метафізика, некласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму). 84. 91. Походження та сутність свідомості. 85. 92. Структура свідомості (сфери та рівні). 86. 93. Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального. |
87. Буття та його основні форми. Проблема єдності світу.
88. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості матерії.
89. Рух, його основні форми і властивості.
90. Простір і час, їх основні характеристики.
91. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.
92. Основні принципи діалектики.
93. Альтернативи діалектики.
94. Категорії діалектики.
95. Закон єдності й боротьби протилежностей.
96. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
97. Діалектичний закон заперечення заперечення.
98. Вихідні принципи гносеології.
99. Чуттєве й раціональне пізнання: специфіка та форми.
100. Істина як процес.
101. Критерії істини.
102. Інтуїція та її різновиди.
103. Моральні регулятиви пізнання.
104. Поняття науки. Класифікація наук.
105. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія, парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
106. Емпіричні методи пізнання.
107. Теоретичні методи пізнання.
108. Методологія, рівні методологічного знання.
109. Плюралізм філософських методологій.
110. Методології конкретнонаукового рівня (герменевтичний аналіз, математичний аналіз, метод бухгалтерського обліку, контент-аналіз тощо).
111. Методології загальнонаукового рівня (індукція, дедукція, системний аналіз, синергетика тощо).
112. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
113. Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
114. Форми буття людини.
115. Сутність людини й сенс її існування.
116. Проблема свободи й відповідальності людини.
117. Основні підходи до розуміння суспільства.
118. Суспільство як система, що саморозвивається.
119. Історичні типи взаємодії людини та суспільства.
120. Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.
121. Поняття природи (суспільство як частина природи).
122. Взаємодія природи й суспільства.
123. Суспільна свідомість та її структура.
124. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
125. Політична свідомість.
126. Правова свідомість.
127. Економіка й мораль.
128. Екологічна свідомість.
129. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
130. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
131. Сутність духовного життя суспільства.
132. Культура як специфічна соціальна реальність.Соціальні функції культури.
133. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
134. Класифікація цінностей.
135. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
136. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
137. Дайте коротку характеристику головних підходів до аналізу історії.
138. У чому виявляється роль особистості в історії?
139. Проблема сенсу і спрямованості історичного процесу.
140. Культура і цивілізація: особливості взаємодії.
141. Формаційна теорія суспільного розвитку К.Маркса.
142. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства (А.Тойнбі).
143. Циклічна та еволюціоністська парадигми щодо розвитку культури.
144. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
145. Поняття цивілізації. Типологія цивілізацій.
146. Проблема співвідношення культури та цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.
147. Теорія культурно-історичних типів Н.Я. Данилевського.
148. Концепція «культурологічного плюралізму» А.Тойнбі.
149. Розкрийте сутність географічного підходу до осмислення цивілізації (Ш. Монтеск’є, Л.І.Мєчніков).
150. Морфологія культури О.Шпенглера.
151. Теорія культурно-історичних суперсистем П.Сорокіна.
152. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.
153. Історична герменевтика Г.Гадамера.
154. Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.
155. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.
156. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
157. Проблема «діалогу культур».
158. Філософія економіки: предмет, метод і завдання.
159. Філософські засади економічної теорії А.Сміта.
160. Макс Вебер про взаємозалежність ментальности й господарського устрою.
161. Теорія зайнятості та грошей Кейнса Д.М.
162. Філософія грошей Зіммеля Г.
163. Практична філософія підприємництва: сутність, специфіка, значення.
Питання до іспиту з філософії 2012-2013
1. Світогляд: його сутність і структура.
2. Основні історичні типи світогляду.
3. Філософія і світогляд: сутність і співвідношення.
4. Філософія і релігія: порівняльний аналіз.
5. Філософія і наука: порівняльний аналіз.
6. Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.
7. Структура філософського знання.
8. Філософія: основні теми дослідження. «Вічні» філософські питання.
9. Особливості філософського пізнання та його методологія.
10. Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.
11. Східний і західний типи філософствування.
12. Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.
13. Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд.
14. Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та етапи становлення.
15. Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
16. Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
17. Філософія Давнього Китаю: вихідні принципи.
18. Етико-політичне вчення Конфуція.
19. Онтологія та етика Даосизму.
20. Етико-політичні вчення моїзму та легізму: порівняльна характеристика.
21. Ранньогрецька філософія про першооснову світу (мілетська філософська школа).
22. Давньогрецька атомістична теорія.
23. Сократівське тлумачення природи людини.
24. Проект ідеальної держави у Платона.
25. Сенс платонівського міфу про печеру.
26. Вчення Аристотеля про матерію та форму. 4 причини виникнення речей.
27. Етика Аристотеля.
28. Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.
29. Античний скептицизм.
30. Філософія неоплатонізму.
31. Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя.
32. Основні етапи становлення середньовічної філософії та їх характеристика.
33. Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.
34. Західна апологетика (Тертулліан про парадоксалізм віри).
35. Західна патристика (філософська проблематика у Аврелія Августина).
36. Схоластика (основні проблеми філософського вчення Фоми Аквінського).
37. Розуміння історії в середньовічній християнській філософії.
38. Проблема людини в філософії епохи Відродження: гуманізм та антропоцентризм.
39. Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанелла).
40. Політична філософія Н.Мак’явеллі.
41. Натурфілософія Дж. Бруно.
42. Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.
43. Ідеї Реформації та їх значення для формування культури Нового часу.
44. Наукова революція 17 ст. та формування механістичної картини світу.
45. Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового Часу.
46. Значення методології Ф.Бекона для формування філософії Нового часу.
47. Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.
48. Недоліки методології емпіризму, виявлені Д.Юмом.
49. Принципи методології Р.Декарта.
50. Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.
51. Концепція «природного права» Т.Гоббса.
52. Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.
53. Вчення про суспільство та цивілізацію Ж.-Ж.Руссо.
54. Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).
55. Філософія І.Канта: антиномії теоретичного розуму.
56. Практичний розум і кантівська етика.
57. Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.
58. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.
59. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.
60. Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.
61. Матеріалістичне розуміння історії в марксизмі. Вчення про суспільно-економічні формації.
62. «Філософія життя» Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.
63. Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі.
64. Загальна характеристика прагматизму (Ч.Пірс, В.Джеймс, Дж.Дьюї).
65. Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми (Ж.-П.Сартр, А.Камю).
66. Філософське значення психоаналізу (З.Фрейд, К.Юнг).
67. Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтила).
68. Проблема розуміння в герменевтиці.
69. Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури (Ж. Дерріда).
70. Провідні ідеї української філософії та їх оцінка.
71. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
72. Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 – 18 ст.
73. Філософія Г.С.Сковороди: вчення про три світи і дві натури.
74. Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея «сродної праці».
75. Соціально-філософські погляди Т.Г.Шевченка.
76. «Філософія серця» П.Д.Юркевича.
77. Філософські ідеї В.Вернадського.
78. Соціально-політичні погляди В.Липинського та Д.Донцова: порівняльна характеристика.
79. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.
80. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.
81. Становлення онтологічного знання в європейській філософій традиції.
82. Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.
83. Буття як предмет філософського аналізу.
84. Основні форми буття та їхній взаємозв’язок.
85. Філософській сенс вчення про матерію. Основні рівні організації матеріального буття.
86. Поняття «матерії» в історії філософії.
87. Категорії руху, розвитку, спокою в онтології.
88. Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції.
89. Діалектика як теорія і як метод.
90. Альтернативи теорії діалектики (метафізика, некласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму).
91. Походження та сутність свідомості.
92. Структура свідомості (сфери та рівні).
93. Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального.
94. Пізнання як предмет філософського аналізу (пізнаваність світу, структура та закономірності процесу пізнання).
95. Концепції істини в історії філософії.
96. Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.
97. Чуттєве та раціональне в пізнанні, їх основні форми та взаємозв’язок.
98. Наукове пізнання: структура та функції.
99. Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання.
100. Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.
101. Методології загальнонаукового рівня (аналіз, синтез, аналогія, моделювання).
102. Методології конкретно-наукового рівня (герменевтичний аналіз, математичний аналіз).
103. Методологічне забезпечення сучасних економічних досліджень.
104. Ненаукові форми пізнання: буденне, релігійне, художньо-естетичне.
105. Сутність людини як предмет філософської антропології.
106. Антропосоціогенез. Єдність біологічного і соціального в людині.
107. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.
108. Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.
109. Сенс життя: проблема «справжнього» та «несправжнього буття».
110. Парадокси свободи: філософській аналіз.
111. Загальнолюдські цінності: ілюзія чи реальність?
112. Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.
113. Поняття «суспільство» в філософії.
114. Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.
115. Природа як передумова виникнення й розвитку людського суспільства.
116. Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.
117. Суспільна свідомість та її структура (сфери, рівні, форми).
118. Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.
119. Духовне життя суспільства. Особливості духовної культури суспільства.
120. Людина як творець і творіння культури.
121. Мораль та моральність: сутність і функції.
122. Політична і правова свідомість: сутність та роль у суспільстві.
123. Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність, можливі сценарії. Необхідність планетарного мислення.
124. Філософській аналіз глобальних проблем сучасності та шляхи їх розв’язання.
125. Екологічні проблеми сучасності.
126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.
127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
128. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
129. Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.
130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
131. Мета та сенс історичного розвитку за К.Ясперсом. Поняття «осьового часу».
132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.
133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
134. Особливості філософського розуміння культури.
135. Поняття «цивілізація»: ґенеза та розуміння його в філософії.
136. Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.
137. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.
138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
140. Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.
141. Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.
142. Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.
143. Філософські засади економічної теорії А.Сміта.
144. Філософсько-методологічні засади політекономії К.Маркса.
145. Філософія грошей Г.Зіммеля.
146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.
147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.
148. Економіка і розвиток суспільства (Ф.Хайек).
149. Еволюція методології економічної науки.
150. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.