Водопостачання і каналізація

8.1 Вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити:

оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст;

визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується;

розробку принципових схем в ув'язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.

8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища.

Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.

8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.

Таблиця 8.1

--------------------------------------------------------------------

|Ступінь благоустрою | Середньодобова (за рік) норма |

| районів житлової | господарсько-питного водоспоживання у |

| забудови | літрах на жителя у фізико-географічних |

| | районах |

| |---------------------------------------------|

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 280 | 290 | 300 |

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 200 | 210 | 230 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і|

|середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для|

|великих - 1,05, для значних - 1,1, для найзначніших і|

|міст-курортів - 1,2. |

| Примітка 2. На першу чергу будівництва залежно від реальних|

|умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове|

|обладнання житлового фонду системи водопостачання і каналізації|

|без ванн при нормі 150 л і водозабір із колонок при нормі|

|50 л/серед.добу. |

| Примітка 3. Необлічені витрати слід приймати у відсотках від|

|господарсько-питного водоспоживання (об'єму стічних вод) на першу|

|чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5%, у великих і|

|значних - 7%; у найзначніших - 10%; на розрахунковий строк: у|

|малих і середніх містах - 10%, у великих і значних - 15%, у|

|найзначніших - 20%. |

--------------------------------------------------------------------

8.5 Потребу у воді і об'єм стічних вод на виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, а також на протипожежні потреби слід визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питні потреби і користування душами на промислових підприємствах - за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків.

8.6 Для зрошування міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерела водопостачання місцевих водотоків, водойм, ґрунтових вод або доочищених міських стічних вод. При цьому проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді і розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, умов вирощування і вимог, що пред'являються до декоративних якостей насаджень, на різних територіях міст, глибини активного (де знаходиться коріння) шару ґрунту, агрогідрологічних властивостей ґрунту та інших місцевих умов.

За неможливості або економічній недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття міських територій із загальноміських систем слід приймати за таблицею 8.2.

Таблиця 8.2

--------------------------------------------------------------------

| Міста |Потреба у воді, л, на людину за добу максимального |

| | водоспоживання (числівник) і, куб.м, на людину за |

| | поливальний період року 75% забезпеченості за |

| | опадами (знаменник) у агрокліматичних зонах |

| |-----------------------------------------------------|

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Найзначніші | 65/5,5 | 75/6,4 | 95/10,1 | 105/12,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Значні | 60/5,3 | 70/6,1 | 85/9,9 | 100/11,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Великі | 55/5,1 | 65/5,8 | 80/9,4 | 90/10,9 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Середні | 45/4,7 | 50/5,1 | 60/7,2 | 65/8,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Малі | 40/4,3 | 45/4,6 | 50/6,4 | 55/7,4 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. До показників, наведених у таблиці, слід приймати|

|коефіцієнти: для курортних міст - 1,2; для малих і середніх міст,|

|розміщених в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або|

|водойм, - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.7 Водозабори із поверхневих джерел господарсько-питних водопроводів слід розміщувати вище випусків стічних вод, населених пунктів, а також стоянок суден, лісових бірж, товарно-транспортних баз і складів, у районах, які забезпечують організацію зон санітарної охорони.

Місця випуску стічних вод повинні бути розміщені нижче за течією річки від межі населеного пункту і усіх місць його водокористування з урахуванням можливості зворотної течії при нагінних вітрах і при зміні режиму роботи ГЕС.

У групових системах населених місць наведені вище вимоги відносяться до ядра і місць відпочинку систем розселення.

8.8 Розміщення головних споруд водопроводу і каналізації повинне бути ув'язане з територіальним розвитком міст як у межах, так і за межами розрахункового терміну проектування.

8.9 Площу території для станції очистки води і стічних вод слід приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивність станцій повинна відповідати імовірному розвитку міста за межами розрахункового терміну.

Таблиця 8.3

--------------------------------------------------------------------

|Станції очистки води | Станції очистки стічних вод |

|---------------------+--------------------------------------------|

| вність, | га | вність, |-------------------------------|

| | | | | ків | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|До 0,8 | 1 |До 0,7 | 0,5 | 0,2 | - |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 0,8 до | 2 |Більше 0,7 | 4 | 3 | 3 |

|12 | |до 17 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 12 до | 3 |Більше 17 до| 6 | 9 | 6 |

|32 | |40 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 32 до | 4 |Більше 40 до| 12 | 25 | 20 |

|80 | |130 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 80 до | 6 |Більше 130 | 14 | 30 | 30 |

|125 | |до 175 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 125 до | 12 |Більше 175 | 18 | 55 | - |

|250 | |до 280 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 250 до | 18 | | | | |

|400 | | | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 400 до | 24 | | | | |

|800 | | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. При більшій продуктивності станцій площу слід|

|приймати за проектами-аналогами. |

| Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів|

|коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при|

|застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. |

--------------------------------------------------------------------

8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.

8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водотоків (річки, | |

|канали): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) вгору за течією, від |200 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) униз за течією, від |100 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у бік берега, що прилягає до|100 |

|водозабору, від урізу води у | |

|літньо-осінню межень | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) у бік акваторії: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при ширині водотоку менше |Уся акваторія і протилежний |

|100 м |берег завширшки 50 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) при ширині водотоку більше | |

|100 м, | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|від водозабору |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) на водозаборах ківшового |Уся акваторія і територія |

|типу |навколо нього завширшки 100 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) для водойм (водосховища, | |

|озера): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) по акваторії в усіх |100 |

|напрямках від водозабору і по | |

|прилеглому до водозабору березі| |

|від урізу води при нормально | |

|підпертому рівні для водосховищ| |

|або літньо-осінній межені для | |

|озер | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|г) для підземних джерел (від | |

|поодинокого водозабору або від | |

|крайніх водозабірних споруд | |

|групового водозабору): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при використанні водоносних |30 |

|горизонтів, які мають суцільну | |

|водоупорну покрівлю, що | |

|виключає можливість місцевого | |

|живлення з поверхневих джерел | |

|або інших недостатньозахищених | |

|підземних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|при використанні інших |50 |

|водоносних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) для підруслових |Як для поверхневих джерел |

|інфільтраційних водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|д) при штучному поповненні | |

|запасів підземних вод: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) для споруд закритого типу |50 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) для споруд відкритого типу |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|е) для водопровідних споруд: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) від стін резервуарів чистої |30 |

|води, фільтрів (крім напірних),| |

|контактних освітлювачів з | |

|відкритою поверхнею води | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) від решти споруд і стовбурів|15 |

|водонапірних башт | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.

Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водопровідних споруд, |100 |

|розташованих за межами другого | |

|поясу зони джерела | |

|водопостачання, від межі | |

|першого поясу | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) для водогонів (від крайніх | |

|водогонів): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) в сухих ґрунтах при діаметрі|10 |

|до 1000 мм | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) те саме, при діаметрі більше|20 |

|1000 м | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у мокрих ґрунтах водогонів |50 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.

Таблиця 8.4

-----------------------------------------------------------------------

| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій |

| | продуктивності споруд, |

| | тис.куб.м/добу |

| |-----------------------------------------|

| | |0,2 до 5| до 50 | до 280 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди механічної та | 150 | 200 | 400 | 500 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Те саме, з термомеханічною | 100 | 150 | 300 | 400 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди з циркуляційними | 150 | - | - | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |

|---------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше |

|280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології |

|очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за |

|погодженням з Міністерством охорони здоров'я. |

| Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки |

|з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих |

|майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід |

|приймати не менше 1 км. |

| Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного |

|боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони |

|допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій |

|розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. |

| Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території |

|очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір |

|зони слід скорочувати на 30%. |

| Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від |

|споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах |

|продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. |

| Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації |

|продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. |

| Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних |

|фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих |

|колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з |

|аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - |

|50 м. |

| Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із |

|сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - |

|15 м. |

-----------------------------------------------------------------------

8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.

Енергопостачання

8.14 Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.

8.15 При виборі потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплі, газі та електроенергії визначається:

- для промислових і сільськогосподарських підприємств - за їхніми замовленнями, аналогічними проектами нових підприємств і тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєності або енергомісткості на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов;

для комунально-побутових потреб - відповідно до чинних нормативів.

Для попередніх розрахунків допускається застосовувати укрупнені показники електроспоживання, де враховується житловий і громадський сектор поселень, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, міський транспорт (крім метрополітену), системи теплопостачання, водопостачання і водовідведення, наведені у таблиці 8.5.

Таблиця 8.5

--------------------------------------------------------------------

| Ступінь | Електроспоживання, | Річна кількість годин |

| благоустрою |кВт год./люд. на рік |використання максимуму |

| житлових і | | електричного |

| громадських | | навантаження, год. |

| будинків і |---------------------+-------------------------|

|------------------------------------------------------------------|

| Міста |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 800 | 1700 | 3100 | 5200 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 840 | 2000 | 5200 | 5700 |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 1300 | 2100 | 4500 | 5300 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 1600 | 2400 | 5300 | 5800 |

|------------------------------------------------------------------|

| Селища і сільські поселення (без кондиціонерів) |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки, не | 800 | 950 | 3000 | 4100 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|Будинки, обладнані| 1000 | 1350 | 3900 | 4400 |

|(100%) | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Застосування стаціонарних електроплит слід|

|погоджувати з планувальними організаціями відповідно до чинних|

|нормативів так само, як і райони з використанням побутових|

|кондиціонерів. |

| Примітка 2. Укрупнені показники наведені для великих міст.|

|Для інших типів міст застосовуються коефіцієнти: для найзначніших|

|- 1,2; значних - 1,1; середніх - 0,9 і малих - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.16 Кількість, потужність і напруга понижувальних підстанцій, а також їх розміщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.

8.17 Понижувальні підстанції глибокого вводу з трансформаторами потужністю 16 тис.кВА вище призначені для електропостачання житлових районів, а на територіях курортних зон і комплексів усі трансформаторні підстанції і розподільні пристрої слід передбачати закритого типу.

8.18 На підходах до підстанцій повітряних і кабельних ліній повинні бути забезпечені технічні смуги для їх вводу і виводу розмірами залежно від кількості і напруги ліній.

Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій і розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5 - 1,5 га при неодмінній умові дотримання санітарних вимог, для пунктів переходу повітряних ліній у кабельні - не більше 0,1 га.

8.20* Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2 x 1000 кВА і розподільні пункти напругою до 20 кВ слід споруджувати закритими і розміщувати від вікон житлових і громадських будинків на відстані не менше 10 м, від лікувальних і оздоровчих установ - відповідно не менше 25 м і 15 м.

8.21 Не слід розміщувати трансформаторні підстанції у зсувних зонах, зонах затоплення і передбачати заходи проти їх затоплення.

8.22 Лінії електропередачі, які входять до загальних енергетичних систем, не допускається розміщувати на територіях промислових і сільськогосподарських підприємств.

8.23* Повітряні лінії електропередачі (далі ПЛ) напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.

Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:

а) будувати житлові, громадські та дачні будинки;

б) розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;

в) влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище.

д) розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.

В охоронних зонах ПЛ напругою 110 - 220 кВ допускається за технічними умовами власників цих мереж та органів державної пожежної охорони розташування колективних гаражів легкових транспортних засобів, виробничих будинків і споруд, виконаних із вогнетривких матеріалів та під'їзд до них в межах всієї охоронної зони, в тому числі під проводами ПЛ.

Технічні умови повинні мати вимоги чинних нормативних актів з будівництва експлуатації, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб'єктів.

Охоронні зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 м від огорожі або споруди; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених під тротуарами в населених пунктах, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстані 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстані 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.

Таблиця 8.5а*

--------------------------------------------------------------------

| | | м | | проводів при їх |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Повітряна | До 20 | 10 | - | 2 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 35 | 15 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 110 | 20 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 150 | 25 | - | 5 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 220 | 25 | - | 6 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 330 | 30 | 20 | 8 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 500 | 30 | 30 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 750 | 40 | 40 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 1 | - | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 100 | - | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |До 220 |3 (від | - | - |

|підстанція, | |жі) | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |330 та |3 (від |За | - |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Охоронна зона ліній електропередачі - це зона уздовж лінії|

|електропередачі, що є земельною ділянкою повітряним простором, |

|обмеженими вертикальними уявними площинами, що віддалені по обидві|

|сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їхнього|

|положення. |

| **) Санітарно-захисна зона - це територія уздовж траси ПЛ|

|напругою 330 кВ та вище, на якій напруженість електричного поля|

|перевищує 1 кВ/м, або яка має границі земельної ділянки по обидві|

|сторони ПЛ на відстанях від проекції крайніх проводів на землю за|

|умови невідхиленого їхнього положення. |

--------------------------------------------------------------------

8.24 Лінії електропередачі до понижувальних підстанцій глибокого вводу напругою 110 кВ і вище у значних і найзначніших містах, а також електричні мережі напругою до 35 кВ включно у межах сельбищних територій усіх видів поселень із будинками заввишки 4 поверхи і вище, слід виконувати кабелем.

8.25* На виробничих територіях населених пунктів найменші відстані від високовольтних проводів повітряних ліній до поверхні землі, будинків і споруд, збудованих з неспалимих матеріалів, приймати відповідно до таблиці 8.6*.

Таблиця 8.6*

--------------------------------------------------------------------

| Умови роботи |Ділянка, споруда| Найменша відстань, м, при |

| | | напрузі ВЛ, кВ |

| | |---------------------------------|

| | |до 35 |110 |150 |220 |330 і 500 |

|---------------+----------------+------+----+----+----+-----------|

|Нормальний |До поверхні | 7 | 7 |7,5 | 8 | 8 | 8 |

| |----------------+------+----+----+----+----+------|

| |До будинків і | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | |

|---------------+----------------+------+----+----+----+----+------|

|Обрив проводу у|До поверхні | 4,5 |4,5 | 5 |5,5 | 6 | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Лінії електропередачі не повинні перешкоджати|

|безпечній роботі пожежних автодрабин і колінчастих підйомників. |

--------------------------------------------------------------------

8.26 Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) слід розміщувати за межами сельбищної території, як правило, з мінімальною довжиною магістральних теплотрас до центрів теплових навантажень.

8.27 У житлових районах при забудові будинками більше двох поверхів за відсутності можливості підключення споживачів до діючих джерел централізованого теплопостачання (виробничо-опалювальних котелень, ТЕЦ та ін.) слід передбачати будівництво укрупнених опалювальних котелень. Ступінь їх укрупнення визначається у кожному окремому випадку техніко-економічним розрахунком.

8.28 Районні опалювальні котельні необхідно розміщувати за межами житлових районів на спеціально виділених ділянках (у кварталах комунально-господарського призначення або комунально-складських територіях).

8.29 При реконструкції житлових районів необхідно передбачати централізоване теплопостачання як для нової, так і для тієї забудови, що зберігається, відповідно до розроблюваних схем теплопостачання.

8.30 У житлових районах, забудованих одно- і двоповерховими житловими будинками з підвищеною щільністю населення, допускається передбачати їх централізоване теплопостачання при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

8.31 У закритих і відкритих системах централізованого теплопостачання необхідність улаштування центральних теплових пунктів для житлових і громадських будинків повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.

8.32 У містах, розташованих у IV кліматичному районі, слід передбачати при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні геліокотельні, геліосистеми для гарячого водопостачання, а також централізовані системи холодопостачання відповідно до нормативів щодо опалення, вентиляції.

8.33 Можливість застосування електроенергії як єдиного енергоносія (для традиційних освітлювальних і побутових електроприладів, харчоприготування, для теплопостачання, гарячого водопостачання, з акумуляцією теплової енергії) повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.

8.34 Розміри земельних ділянок для окремо розташованих опалювальних котелень, які розташовані у районах житлової забудови, слід приймати з урахуванням розміщення обладнання з очищення газів котелень, що відходять, для охорони повітряного басейну.

Розміри земельних ділянок для опалювальних котелень, що стоять окремо і розміщуються у районах житлової забудови, слід приймати за таблицею 8.7.

Таблиця 8.7

--------------------------------------------------------------------

| Теплопродуктивність котелень, | Розміри земельних ділянок, га, |

| Гкал/год. (МВт) |котелень, що працюють на паливі |

| |----------------------------------|

| | твердому | газоподібному |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|5 - 10 (6 - 12) | 1,0 | 1,0 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 10 - 50 (12 - 58) | 2,0 | 1,5 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 50 - 100 (58 - 116) | 3,0 | 2,5 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 100 - 200 (116 - 233) | 3,7 | 3,0 |

|-------------------------------+---------------+------------------|

|Більше 200 - 400 (233 - 466) | 4,3 | 3,5 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Розміри земельних ділянок опалювальних котелень,|

|які забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім|

|водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається|

|залізницею, слід збільшувати на 20%. |

| Примітка 2. Розміщення золошлаковідвалів слід передбачати за|

|сельбищною територією. Умови розміщення золовідвалів і визначення|

|розмірів майданчиків для них треба передбачати за нормами для|

|котельних установок. |

| Примітка 3. Розміри санітарно-захисних зон від котелень|

|визначаються відповідно до чинних санітарних норм. |

--------------------------------------------------------------------

8.36 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) залежно від їх продуктивності слід приймати за проектом, але не більше, га, для станцій продуктивністю:

------------------------------------------------------------------

|а) 10 тис.т/рік | 6 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) 20 тис.т/рік | 7 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) 40 тис.т/рік | 8 |

------------------------------------------------------------------

8.37 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних пунктів (ГНП) і проміжних складів балонів (ПСБ) слід приймати не більше 0,6 га.

Відстані від них до будинків і споруд різного призначення слід приймати відповідно до норм газопостачання (таблиці 8.8 і 8.9).

Таблиця 8.8

------------------------------------------------------------------

|Загальна місткість | Максимальна | Відстань від резервуарів до |

| резервуарів, | місткість | будинків (житлових, |

| куб.м | одного | громадських, виробничих та |

| | резервуара, |ін.), що не належать до ГНП, |

| | куб.м | м |

| | |-----------------------------|

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Від 50 до 100 | 25 | 80 | 40 |

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Те саме | 50 | 100 | 50 |

|-------------------+--------------+--------------+--------------|

|Більше 100 до 200 | 50 | 150 | 75 |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 8.9

------------------------------------------------------------------

| Будинки і споруди | Відстані від будинку, складу і |

| | навантажувально-розвантажувальних |

| | майданчиків залежно від кількості |

| | наповнених 50-метрових балонів, м |

| |---------------------------------------|

| |До 400 |Від 400| Більше |Незалежно від |

| | |до 1200| 1200 | місткості |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Будинки і споруди на | 20 | 25 | 30 | - |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Житлові будинки | - | - | - | 50 |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Громадські будинки | - | - | - | 100 |

|------------------------+-------+-------+--------+--------------|

|Будинки промислових і | - | - | - | 20 |

------------------------------------------------------------------