Сучасні тенденції у сфері зайнятості
Існують нетрадиційні види зайнятості, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день. Сьогодні в Україні ці види зайнятості охоплюють велику частину населення.
Зайнятість неповний робочий час— це робота в неповну робочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повну норму робочого часу або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модернізацією або реконструкцією виробництва.
Тимчасова зайнятість—- це робота за тимчасовими контрактами. До категорії тимчасових належать працівники, які наймаються за контрактами на певний строк.
Сезонна зайнятість— це зайнятість, яка пов'язана зі специфікою виробництва. Робота надається на певний період на умовах повного робочого часу і оформлюється відповідним контрактом.
В умовах перехідної економіки в Україні досить поширена нерегламентована форма зайнятості, яка функціонує і як первинна, і як вторинна зайнятість громадян.
Нерегламентована зайнятість— це діяльність працездатного населення працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-трудових норм та відносин і не враховується державною статистикою.
Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін. Доходи від такої діяльності не оподатковуються, тому держава зазнає певних збитків. Водночас через вищі заробітки та зовнішню привабливість нерегламентованої діяльності у людей формується ставлення до неї як до престижної.
В Україні спостерігається скорочення працюючих. За 2001 р. чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, скоротилася майже на 3 % порівняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з різних причин залишили постійні робочі місця 20,6% працівників. Дві третини звільнених були прийняті в різні сектори економіки, а одна третина знайшла самостійне заняття або поповнила лави безробітних. Висока мобільність кадрів спостерігається переважно у виробничих галузях.
Глобалізація економічної інтеграції і технологічного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцію, яка може призвести до нестабільності виробництва, а відповідно й зайнятості у великих сегментах національної робочої сили, з іншого боку, забезпечуються нові можливості для економічного зростання і розширення зайнятості.
62. Безробіття (Б)
Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.
Відкрите безробіттяозначає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення..
Виділяють такі види Б:
1.Фрикційне Бпов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. В умовах ринкової ек-ки цей вид Б завжди існує.
2. Структурне Бпов'язане зі структурними зрушеннями в ек-ці. Причиною є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними. У СБ виокремлюють:
· Технологічне Бпов'язане з переходом до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням роб. сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації
· Конверсійне Бспричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.
3. Сезонне Бстосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (с/г, будівництво тощо).
4. Циклічне Б — постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури.
5. Інституціональне Б—породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.
Соціально-економічні наслідки:
1) зменшення ВНП, значне його відставання від потенційного ВНП;
2) звуження споживчого ринку та нарощування елементів кризи надвиробництва;
3) люди, що перебувають у стані Б-х, втрачають набуті професійні навички;
4) Суттєва соціальна напруга в суспільстві