Закон четвертий6 ніщо не дається задарма. Четвертий закон стверджує, що природні ресурси не нескінченні

Четвертий закон стверджує, що природні ресурси не нескінченні. Людина в процесі своєї діяльності бере у природи „борг” частину її продукції, залишаючи під заставу ті відходи й ті забруднення. Яким не може чи не хоче запобігти. Цей борг зростатиме доти, доки існування людства не опиниться під загрозою й люди сповна не усвідомлять необхідність усунення негативних наслідків своєї діяльності. Це усунення потребуватиме великих затрат, які й стануть платою цього боргу.

2.Закон про охорону природи.

 

Правову основу охорони природи становлять закони внутрішньодержавної й міжнародної ваги. В них наводяться обов'язкові для всіх громадян вимоги, націлені на забезпе­чення нормальних умов функціонування екосистем біосфери та раціо­нальне використання людиною природних ресурсів. Виконання цих законів забезпечується різними методами: від виховних і просвітніх до штрафів, адміністративних і кримінальних покарань порушників.

Екологічне право — це порівняно молода, але дуже важлива галузь юриспруденції, що розвивається, покликана законодавче забезпечити права людини на здорове середовище проживання та раціональне при­родокористування .

Основний законодавчий акт у галузі охорони природи в нашій державі сьогодні — Закон України про навколишнє природне середовище, затверджений Верховною Радою 1 липня 1991 р. Закон складається з 14 розділів, у яких викладено загальні положення, екологічні права та обов'язки громадян, функції рад народних депутатів, а також повнова­ження органів управління у сфері охорони природи, висвітлено питання спостереження, прогнозування, обліку та інформації в галузі охорони довкілля, питання екологічної експертизи, контролю й нагляду, регулю­вання використання природних ресурсів, економічних механізмів забезпечення охорони природи. Наведено також положення про заходи, пов'язані з екологічною безпекою, надзвичайними екологічними ситуа­ціями, про відповідальність за порушення природоохоронного законо­давства та про міжнародні зносини України у сфері охорони довкілля.

Незважаючи на потужну правову базу, поки що невизначено правових норм прямої дії багатьох положень указаного Закону, а це ускладнює його виконання й робить малоефективним. Тому до нього слід розробити й ухвалити пакет із кількох десятків супутніх законів і підзаконних актів, які б чітко регламентували застосування всіх положень основного Закону.

До важливих державних документів природоохоронного напряму належать також: Земельний кодекс України (1992 р.), Водний кодекс України (1995 р.), закони України «Про екологічну експертизу» (1995 р.), «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.), Лісовий кодекс України (1994 р.), кодекси України «Про надра» (1994 р.), «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (1995 р.). З 1990 по 1999 р. Верховною Радою України було ухвалено близько 20 природоохоронних законів, зміцнюється Державна екологічна інспекція, завершується створення екологічної прикордонної служби.

Загалом в Україні сьогодні сформовано одну з найрозвиненіших у Європі систему екологічного законодавства, визначено основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і піклування про екологічну безпеку, розроблено кілька проектів природоохоронних програм для найнеблагополучніших районів.

Цілу низку законів і нормативних актів, спрямованих на охорону природи й раціональне використання її ресурсів, було прийнято регіональними міжнарод­ними організаціями, такими як СНД, 00Н, Європейська економічна спів­дружність, Організація країн — експортерів, нафти (ОПЕК) та ін. До таких найважливіших документів належать міжна­родно-правові акти 00Н, ухвалені більшістю країн світу, Декларація та Програма Дій Людства в XXI столітті (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Конвенція з морського права (1984 р.), Монреальський Протокол про обмеження використання речовин, що руйнують озоновий шар (1987 р.), та ін.

Thorn;Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1.Що таке екологічне право?

2.Які нормативно-правові акти складають систему екологічного законодавства України?

3.На які об'єкти природних ресурсів розповсюджується право публічної та приватної власності?

4.Що є об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища?

5.У чому полягає суть основних принципів охорони навколишнього середовища?

6.Якими екологічними правами та обов'язками наділені громадяни України щодо охорони 7.авколишнього середовища?

8.Які ви знаєте форми участі громадськості у прийнятті екологічно-значимих рішень?

9.Що складає систему державного управління з охорони навколишнього природного середовища?

10.Які функції і завдання здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України?

11.Що ви розумієте під правом природокористування?

12.Хто є суб'єктами права природокористування?

13.Які природні території та об'єкти підлягають особливій охороні?

14.Що Ви розумієте під економічним механізмом забезпечення охорони навколишнього природного середовища?

15.Що таке екологічне правопорушення?

16.Що таке екологічний злочин?

17.За які злочини проти довкілля настає кримінальна відповідальність?