Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального стра­хування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового до­говору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або про­фесійним захворюванням, зберігаються місце робо­ти (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі не­можливості виконання потерпілим попередньої робо­ти проводяться його навчання іперекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних ре­комендацій.

Час перебування на інвалідності узв'язку з нещас­ним випадкомна виробництві або професійним за­хворюванням зараховується до стажу роботи для при­значення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Стаття 10.

Охорона праці жінок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах іна роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких

підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'яза­них з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них гра­ничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких ре­чей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охо­рони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповноліт­ню дитину, регулюється законодавством.

Стаття 11.

Охорона праці неповнолітніх

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпеч­ними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підійман­ня і переміщення речей, маса яких перевищує встанов­лені для них граничні норми, відповідно до переліку важ­ких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після по­переднього медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання непов­нолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами іроботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, три­валість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

Стаття 12.

Охорона праці інвалідів

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з ураху­ванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вжи­вати додаткових заходів безпеки праці, які відпові­дають специфічним особливостям цієї категорії пра­цівників.

У випадках, передбачених законодавством, робото­давець зобов'язаний організувати навчання, переква­ліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт унічний час можливе лише за їх згодою та за умови, щоце не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.