Провадження у суді присяжних
12.4.1. Поняття
Протягом століть людство шукає досконалі форми правосуддя, які б слугували гарантією справедливого вирішення кримінально-правових конфліктів у суспільстві. Однією із форм правосуддя є суд присяжних. Останній є предметом як захоплення, так і критики, іноді нищівної.
З 20 листопада 2012 року в Україні регламентовано підстави і порядок провадження у суді присяжних. Можливість розгляду кримінальних справ судами присяжних передбачена ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 129 Конституції. Участь присяжних засідателів
у розгляді кримінальних справ є однією із форм участі народу у правосудді (ч. 4 ст. 124 Конституції).
Провадження в суді присяжних - це особлива форма кримінального провадження у суді першої інстанції, яка полягає у діяльності сторін обвинувачення і захисту за визначальної ролі суду присяжних із встановлення фактичних і правових підстав для вирішення справ про злочини, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
12.4.2. Заг альні положення
Загальні положення провадження у суді присяжних - це правила, що характеризують природу і зміст діяльності суду присяжних з розгляду кримінальних справ.
Через загальні положення провадження у суді присяжних розкриваються основні особливості цього провадження. До їх числа належать такі.
1. Взаємозв'язок правил розгляду справ судом присяжних і загальних правил головного судовою розгляду.Розгляд справ судом присяжних здійснюється відповідно до загальних положень, за винятками, встановленими § 2 гл. 30 КПК.
2. Дотримання правил щодо підсудності кримінальних справ суду присяжних:
1) суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції;
2) до складу суду входять 2 професійних судді і 3 присяжних1;
3) суду присяжних є підсудними кримінальні справи про злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі. У КПК не врегульовано питання про те, чи можуть у суді присяжних розглядатися справи, у яких особа обвинувачується у вчиненні, крім злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ще й у менш тяжкому злочині. Але, виходячи з того, що суд присяжних встановлює додаткові гарантії для обвинуваченого, у разі, якщо він вчинив 2 чи більше злочинів, підсудних одночасно і суду присяжних, і "звичайному" суду, то уся справа має бути підсудною суду присяжних.
3. Обов'язкова наявність клопотання обвинуваченою про розгляд його справи судом присяжних. Про наявність у обвинуваченого права подати таке клопотання йому повинні роз'яснити прокурор, суд. Обвинувачений може подати клопотання під час підготовчого судового засідання.
4. Неприпустимість незаконного впливу на присяжного. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду заборонено спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК, тобто під час судового засідання по суті кримінальної справи. Юридична відповідальність за незаконний вплив на присяжного є аналогічною з тією, що передбачає незаконний вплив на професійних суддів та народних засідателів (ст.ст.
376-379 КК). В разі виникнення у головуючого обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону, він може бути усунутий від подальшої участі в розгляді справи.
12.4.3. Поряд ок
Порядок кримінального провадження судом присяжних визначається загальними правилами провадження у суді першої інстанції з певними особливостями, обумовленими участю "народного елементу". Особливості полягають у такому.
1. Присяжні проходять 2 ступеня відбору: до суду і в судовому засіданні. За допомогою автоматизованої системи документообігу суду відбирають 7 громадян, внесених до списку присяжних суду, до якого надійшла кримінальна справа (ч. 1 ст. 385 КПК). Із 7 викликаних присяжних після відбору їх сторонами (заявлення відводів), "самовідбору" (самовідводів) і відбору за допомогою автоматизованої системи документообігу повинні залишитися лише 3 основних і 2 запасних (ст. 387 КПК). Присяжний може бути усунений в порядку ст. 390 КПК від подальшої участі у справі під час судового розгляду, якщо він не буде виконувати своїх обов'язків.
2. Присяжні повинні бути приведені до присяги. Необхідність вчинення цього акту у судовому засіданні обумовлена тим, що присяжні здійснюють функції суддів не на постійній (професійній) основі. Присяжні при включенні їх до списків не дають присяги на зразок присяги професійного судді, який складає її під час урочистої церемонії у присутності Президента України. Текст присяги підписується суддею і зберігається в його особовій справі (ч. 2 ст. 55 Закону "Про судоустрій і статус суддів"). На присяжних особові справи не заводяться. Вони не зобов'язані підкорятися вимогам, сформульованим у Кодексі суддівської" етики від 22 лютого 2013 року1. Тому законодавець передбачив проголошення присяжним присяги кожного разу після його відбору у суді для участі у слуханні конкретної кримінальної справи.
3. Суттєвими особливостями відзначається порядок наради і голосування в суді присяжних:
1) усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання про перегляд доцільності перебування обвинуваченого під вартою, судді і присяжні вирішують спільно;
2) питання вирішуються простою більшістю голосів, а головуючий голосує останнім;
3) ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого;
4) кожен зі складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення;
5) у разі, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення. Троє присяжних мають можливість "подолати" під час голосування двох професійних суддів, але присяжні не обізнані із правилами складання судового рішення. Тому законодавець поклав на головуючого обов'язок надати їм у цьому допомогу. Допомога головуючого має полягати у наданні юридичних роз'яснень з приводу оформлення рішення. Головуючий не повинен впливати на зміст рішення у такий спосіб, щоб викривити його. Хоча у головуючого практично відсутні важелі впливу на присяжних, оскільки рішення на момент надання їм допомоги уже прийняте шляхом голосування. Повторного голосування закон не передбачає.