Конституція України – правова основа кримінального процесуального законодавства
8. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, як частина національного кримінального процесуального законодавства України.
9. Кримінальний процесуальний кодекс України, його структура та зміст.
10. Інші законодавчі акти України як джерела кримінального процесуального законодавства.
11. Рішення Конституційного Суду України як джерела кримінального процесуального законодавства. Рішення Європейського Суду з прав людини.
12. Значення постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України для правозастосовної практики. Судова практика як джерело права.
13. Відомчі нормативні акти у регулюванні кримінальної процесуальної діяльності.
Т е м а 2. Засади кримінального провадження
(колоквіум)
Питання для обговорення
1. Поняття і значення загальних засад (принципів) кримінального провадження.
2. Система загальних засад (принципів), їх зв'язок і взаємообумовленість.
3. Класифікація загальних засад (принципів) кримінального провадження.
4. Нормативний зміст загальних засад кримінального провадження.
Завдання
1.Під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню Карвича в розбійному нападі, захисник обвинуваченого заявив суду, що Карвич латиш за національністю, погано володіє українською мовою, однак, на досудовому слідстві слідчий не призначив йому перекладача, мотивуючи це тим, що сам Карвич не заявляв клопотання з цього приводу. Захисник просив суд призначити його підзахисному перекладача.
У судове засідання перекладач був викликаний і судове провадження відбувалося за його участі. За результатами розгляду суд виніс щодо Карвича обвинувальний вирок.
Чи були допущені порушення засад (принципів) кримінального провадження?
2. 21 травня 2012 року Анікіна з`явилася за викликом слідчого на допит як свідок крадіжки мобільного телефону «NOKIA», яку скоїв Салманов, коли вони разом 18 травня 2012 року перебували в супермаркеті «Савой».
Переконавшись у особі Анікіної, слідчий запропонував їй розповісти про обставини вчиненого злочину. Анікіна відмовилась свідчити проти Салманова, мотивувавши це тим, що вони кохають один одного. Тоді слідчий попередив Анікіну про кримінальну відповідальність, за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань, і висловив своє переконання щодо співучасті Анікіної у крадіжці мобільного телефону з магазину разом із Салмановим.
Анікіна погодилася давати показання і зізналась у вчиненні злочину із Салмановим. Після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, слідчий за погодженням з прокурором повідомив Анікіну про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Чи відповідають дії слідчого засадам (принципам) кримінального провадження?
3. До Червонозаводського РВ УМВС України в Харківській області звернулася Захарченко із заявою про те, що її дочка зґвалтована Михайловим. Слідчий вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове розслідування. У висновку судово-медичної експертизи, яку було призначено в даному кримінальному провадженні, констатувалося, що на тілі потерпілої мають місце характерні для зґвалтування сліди.
Після завершення досудового слідства слідчий, за дорученням прокурора повідомив потерпілу про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів досудового розслідування і роз’яснив їй право ознайомитися з ними (ч. 7 ст. 290 КПК України). Потерпіла звернулася до слідчого з письмовою заявою, у якій просила закрити кримінальне провадження щодо Михайлова, бо вона примирилася з ним і вони подали заяву до РАГСу про реєстрацію шлюбу. Потерпіла також вказала, що заяву про зґвалтування подала мати проти її волі.
З урахуванням наведених обставин слідчий прийняв постанову про закриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Чи дотримувався слідчий засад (принципів) кримінального процесу? Назвіть норми закону, у яких ці принципи передбачені, і зробіть правовий аналіз процесуальної ситуації, яка склалася у даному випадку.
4. Калінін був визнаний винним у тому, що, працюючи завідувачем складом заводу «Каучук» систематично привласнював державні гроші, які одержував за проданий спецодяг, внаслідок чого у нього виникла нестача, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. У ході досудового розслідування й в суді Калінін винним себе не визнав. Він заявив, що розкраданням ніколи не займався, що згадану суму у нього було викрадено в трамваї, коли він віз гроші додому, бо касу заводу вже було закрито, а про скоєну в трамваї крадіжку одразу заявив у міліцію.
В обвинувальному вироку суд обґрунтував своє рішення показаннями свідків Серьогіна і Ганжі про те, що Калінін зобов’язаний був вносити в касу виручку кожного дня і що необхідності відносити гроші додому у нього не було. Відхиляючи версію обвинуваченого про крадіжку грошей у трамваї, суд зазначив у вироку, що вона нічим не підтверджується, крім заяви самого обвинуваченого, та що саме Калінін, а не слідчі органи, зобов’язаний був надати докази на підтвердження своєї невинуватості.
Чи відповідає вирок суду засадам (принципам) кримінального провадження?
5. Віце-президент комерційного банку «Альянс» Гольдман був викликаний до суду як потерпілий в кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. В ході судового слідства Гольдман звернувся з клопотанням про те, щоб кримінальне провадження здійснювалося у закритому судовому засіданні. Клопотання він обґрунтував тим, що не бажає розголошення обставин події, бо це може привести до негативних наслідків для діяльності банку. При цьому він посилався на ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Суддя задовольнив клопотання і виніс ухвалу: «Зважаючи на те, що розголошення даних судового розгляду може мати негативні наслідки для діяльності комерційного банку, розгляд кримінального провадження здійснити в закритому судовому засіданні».
Чи відповідає рішення суду засадам (принципам) кримінального провадження?
6. Сімнадцятирічний Федін і двадцятирічний Руднєв вчинили крадіжку продуктів зі складу на суму 1800 грн., і їм було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. При повідомленні про підозру Федіну був присутній захисник. Коли Руднєв довідався про участь захисника, він порушив клопотання про те, щоб йому також негайно дозволити запросити адвоката. В клопотанні Руднєв зазначив, що в нашій країні всі рівні перед законом і судом, слідчий же поставив його в нерівне положення з Федіним, чим допустив порушення закону.
Чи обґрунтовані вимоги підозрюваного Руднєва? У чому полягає принцип рівності перед законом і судом? Чи порушив слідчий право на захист Руднєва?
7. У кримінальному провадженні по обвинуваченню Петрухіна у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень учню 7-го класу, в судове засідання прийшла класний керівник і п'ять учнів, щоб бути присутніми на засіданні, а пізніше обговорити процес у класі. Головуючий у судовому засіданні запропонував учням залишити зал судового засідання, вказавши, що закон не дозволяє неповнолітнім бути присутніми у судовому засіданні. Класний керівник заперечила головуючому, заявивши, що згідно закону будь-який судовий процес є відкритим і кожний громадянин незалежно від віку може бути присутнім при розгляді кримінального провадження. Крім того, інформацію про вчинений злочин розміщено в мережі Internet та місцевих ЗМІ. Тому було б доцільно, щоб учні дізналися про обставини вчиненого злочину безпосередньо у залі суду.
Вирішіть спір відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
8. Під час судового розгляду кримінального провадження щодо розбійного нападу на квартиру пластичного хірурга Вайсмана (ч. 4 ст. 187 КК), суд неодноразово відкладав судовий розгляд у зв’язку із неприбуттям в судове засідання свідків, недоставлянням одного із обвинувачених. Після того, як вже було проведено декілька судових засідань, головуючий суддя захворів та був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, у зв’язку із чим він був замінений іншим суддею, якого було визначено у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Причому після заміни судді судовий розгляд був розпочатий з початку.
Донька потерпілого Вайсмана звернулася до голови місцевого суду, де розглядалася кримінальна справа, з клопотанням про прискорення судового розгляду. Вона пояснила, що у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином. На її думку винесення вироку та задоволення цивільного позову прискорить отримання потерпілим викрадених під час розбійного нападу грошей та відповідної компенсації. Як зазначила донька Вайсмана в клопотанні, її батьку поставлений діагноз «Рак головки підшлункової залози T2N1M0 (метастази в реґіонарні лімфовузли)», а крупна сума грошей, яка була викрадена під час пограбування була відкладені на хіміотерапію, яка необхідна для підтримання здоров’я Вайсмана та полегшення його стану. Крім того, якщо постійно відкладати судовий розгляд потерпілий взагалі може не дочекатися обвинувального вироку. У клопотанні донька потерпілого прохала не оголошувати своє клопотання у судовому засіданні та не повідомляти про нього потерпілого, оскілки той не знає свого справжнього діагнозу. На підтвердження свого клопотання Олена Вайсман додала належним чином завірену медичну довідку.
Як має діяти голова місцевого суду? Чи підлягає клопотання доньки потерпілого задоволенню?
Тема 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
Питання для обговорення