Оголошення теми, мети та завдань уроку
Клас
(Навчальна програма 2005 року)
| № п./п. | Розділ Тема уроку. Практична робота | К-ть год. | Орієнтовний об’єкт (проект) праці | Дата | ||
| Вступ | ||||||
| 1. | Тема:Вступ. Загальні поняття про технологію та основні види технологічної діяльності в побуті. Практична робота: Ознайомлення з обладнанням майстерні. Вивчення правил внутрішнього розпорядку в майстерні і загальних правил безпечної праці. | |||||
| Розділ 1. Об’єкти технологічної діяльності.(6 год.) | ||||||
| 2. | Тема 1.1 Об’єкти технологічної діяльності. Види інформаційних джерел про техніку та технологію. Практична робота:Ознайомлення з інформаційними джерелами про техніку та технології. Застосування методу фантазування у створенні нових об’єктів( вибір об’єкта, перенесення його у фантастичні умови, уявлення фантастичного образу і відтворення його на папері). | |||||
| 3. | Тема 1.2. Процес проектування та художнє конструювання виробів. Практична робота:Ознайомлення із зразками художнього оформлення постільної та столової білизни. Виконання кольорового ескізу виробу постільної та столової білизни ( техніка виконання за бажанням учня). | Ескіз виробу ( постільної або столової білизни ) | ||||
| Тема 1.3. Технічне конструювання . | ||||||
| 4. | Тема 1.3.1.Поняття про технічний рисунок. Основні правила оформлення креслення. Практична робота: Виконання Технічного рисунка з дотриманням пропорцій. | Технічний рисунок об’єкта праці | ||||
| 5. | Тема 1.3.2.Поняття про креслення. Креслярські інструменти. Практична робота:Виконання креслень в заданому масштабі. Виготовлення лекал. | Креслення викрійки виробу, лекала | ||||
| Тема 1.4. Конструкційні матеріали та їх вибір | ||||||
| 6. | Тема1.4.1.Конструкційні матеріали та їх вибір. Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для виготовлення виробів. Лабораторно - практична робота: Ознайомлення із різними видами конструкційних матеріалів. Підбір матеріалів для виготовлення виробу. | |||||
| 7. | Тема1.4.2.Відомості про текстильні волокна та їх види. Лабораторно - практична робота: ознайомлення з різними видами волокон і пряжі, тканини за колекціями зразків. Визначення ниток основи та піткання, лицьового і виворітного боків тканини. Розпізнавання тканин полотняного переплетення. Розрахунок необхідної кількості тканини. | |||||
| Розділ 2. техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів (16 год.) | ||||||
| Тема 2.1. Технологічні процеси та різання матеріалів. | Наволочки на подушки різної форми, підковдри, сумки різного призначення. | |||||
| 8. | Тема 2.1.1.Етапи виготовлення виробу. | |||||
| 9. | Тема 2.1.2. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів. Лабораторно – практична робота: розпізнавання деталей заданої форми отриманих різними способами: різання, штампування, лиття і ліплення. | |||||
| 10. | Тема 2.1.3.Конструювання виробів постільної та столової білизни. Практична робота:Розробка ескізів, малюнків, креслення виробу, виготовлення лекал. | ескізи, малюнки, креслення виробу, лекала. | ||||
| 11. | Тема 2.1.4.Економія сировини під час розкроювання. Організація робочого місця. Правила безпечної праці. Практична робота:організація робочого місця під час розкроювання. | Наволочки на подушки різної форми, підковдри, сумки різного призначення. | ||||
| 12. | Тема 2.1.5.Процес розкроювання тканини. Підготовка тканини до розкроювання. Практична робота:підготовка тканини до розкроювання. | Наволочки на подушки різної форми, підковдри, сумки різного призначення. | ||||
| Тема 2.1.6.Розкладка лекал на тканині. Практична робота:Розкладка лекал на тканині, крейдування. | Наволочки на подушки різної форми, підковдри, сумки різного призначення. | |||||
| 14. | Тема 2.1.7.Розкроювання тканини. Контроль якості крою. Практична робота:Розкроювання тканини. Контроль якості крою. | Наволочки на подушки різної форми, підковдри, сумки різного призначення. | ||||
| Тема 2.2.Технологічні процеси ручної обробки виробів. | Гольник, прихватка, підставка під гаряче, серветка, кишенька для інструментів, рушничок, носовичок, закладка для книжки, деталі одягу (кишені, комір, тощо) . | |||||
| 15. | Тема 2.2.1.Технологічні процеси ручної обробки виробів. Практична робота:Організація робочого місця для виконання ручних швів. Вправи на виконання ручних швів. | |||||
| 16. | Тема 2.2.2.Вишивка як вид декоративно – ужиткового мистецтва. Практична робота:Виготовлення нескладного виробу із застосуванням вивчених швів. | |||||
| Тема 2.3. Техніка. | ||||||
| 17. | Тема 2.3.1.Види технічних об’єктів. Машина як один із видів техніки. Техніка в побуті. | |||||
| 18. | Тема 2.3.2.Призначення і загальна будова універсальної побутової швейної машини з ручним і ножним приводом. Практична робота:Ознайомлення із загальною будовою швейної машини. Організація робочого місця. Набуття навичок керування швейною машиною без заправлення ниток. | |||||
| 19. | Тема 2.3.3. Прийоми роботи на швейній машині. Будова машинної голки та шпульного ковпачка. Прийоми догляду за швейною машиною. Практична робота:Виконання швів за допомогою обмежувальної лінійки. Керування машиною з заправленою ниткою. | |||||
| 20. | Тема 2.3.4.Машинні шви. Графічне зображення швів і техніка виконання швів. Практична робота:Вправи на виконання машинних швів. Оформлення інструкційних карток по машинних швам. | Інструкційні картки по машинним швам. | ||||
| Тема 2.4. З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація. | ||||||
| 21. | Тема 2.4.1.Механічні способи з’єднання деталей з різних конструкційних матеріалів. Лабораторно-практична робота:Розпізнавання різних способів механічного з’єднання деталей. | |||||
| 22. | Тема 2.4.2. Технологічна послідовність пошиття наволочки. Практична робота: Визначення технологічної послідовності пошиття наволочки. Виготовлення наволочки за інструкційними картками. Контроль якості у процесі роботи. | Наволочка, інструкційна картка по виготовленню наволочки. | ||||
| 23. | Тема 2.5. Оцінка об’єктів і процесів технологічної діяльності. Практична робота:Візуальна оцінка виготовленого виробу (чистота, акуратність виробу, якість виконання строчок і швів). Вимірювання лінійних розмірів деталей. Розрахунок основних витрат на виготовлення виробу: матеріалів, затрат часу. | |||||
| Розділ 3. Раціональне ведення домашнього господарства (4 год.) | ||||||
| Тема 3.1. Культура харчування. Обладнання кухні. | ||||||
| 24. | Тема 3.1.1.Загальні відомості про харчування, його значення для життя людини. Обладнання кухні. Практична робота:Ознайомлення з обладнанням кухні, різними видами посуду. | |||||
| 25. | Тема 3.1.2.Основні види посуду і кухонного інвентаря. Поняття про сервірування стола. Практична робота:Розміщення посуду, приборів на столі ( тарілка, ложка, виделка, ніж, склянка, серветка). | |||||
| Тема 3.2. Технологія приготування страв. | ||||||
| 26. | Тема 3.2.1.Основні види харчових продуктів. Технологія приготування бутербродів та гарячих напоїв. Практична робота:Приготування бутербродів. Сервірування бутербродного стола. Приготування гарячих напоїв, їх подавання та споживання. | Бутерброди, гарячі напої. | ||||
| 27. | Тема 3.2.2.Технологія приготування варених та смажених яєць. Сервірування стола до сніданку. Практична робота:приготування варених та смажених яєчних страв, визначення їх якості. Сервірування столі до сніданку. Подавання та споживання страв. Визначення витрат на приготування страв. | Страви з варених та смажених яєць. | ||||
| Розділ 4. Технологія вирощування рослин (4год.) | ||||||
| 28. | Тема 4.1.Технологія обробітку та захисту ґрунтів. Практична робота: Збирання рослинних решток на дослідницькій ділянці. Скопування ділянки на „зяб”. Перевірка якості обробітку ґрунту. | |||||
| Тема 4.2. Технологія вирощування овочевих і ягідних культур. | ||||||
| 29. | Тема 4.2.1. Біологічні характеристики овочевих культур. Способи підготовки ґрунту під овочеві культури. Практична робота:Висівання насіння овочевих культур . | Розсада капусти, помідор, солодкого перцю. | ||||
| 30. | Тема 4.2.2. Біологічні характеристики ягідних культур. Сорти ягідних культур, догляд за ними. Практична робота: Вирощування суниць. | Ягідні культури (суниці). | ||||
| 31. | Тема 4.3.Благоустрій і озеленення території. Лабораторно-практична робота:розпізнання породи декоративних і захисних рослин. | |||||
| Розділ 5. Технологія догляду за тваринами (2год.) | ||||||
| Тема 5.1.Тваринництво як галузь сільського господарства. Технологія вирощування кролів. | ||||||
| 32. | Тема 5.1.1.Тваринництво як галузь сільського господарства. | |||||
| 33. | Тема 5.1.2.Технологія утримання та годівлі кролів. Практична робота:Обладнання кліток, годівниць для кролів. Складання добового раціону для годівлі кролів. Заготівка кормів підготовка їх до згодовування. | Клітки, годівниці для кролів. | ||||
| Резерв часу | ||||||
| Всього | ||||||
Тема: Вступ. Загальні поняття про технологію та основні види технології діяльності в побуті.
Мета: Засвоєння знань про технологію та основні види технологічної діяльності в побуті; правил внутрішнього розпорядку в майстерні та безпеки праці; формування
вмінь користуватися побутовою технікою та використовувати згідно призначення; формувати інтерес до технологічної діяльності в побуті; виховувати бережливе ставлення до побутової техніки.
Обладнання та інструменти: кухонний інвентар, електронагрівні прилади, швейні машини, побутове обладнання для миття посуду, інвентар для прибирання житла, праска, пральна машина, пилосос, голка, ножиці та ін.
Ключові слова:технологія, техніка, перетворююча діяльність, технологічна культура.
Тип уроку:Засвоєння нових знань.
Структура уроку
1.Організаційна частина – 2 хв.
2.Актуалізація опорних знань учнів – 3 хв.
3.Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 22 хв.
6.Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Практична робота – 10 хв.
8.Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.
- Чи були у вас в початкових класах уроки трудового навчання?
- Які завдання ви виконували під час вивчення даного предмету?
- Як ви розумієте поняття „Обслуговуюча праця”?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
*Бесіда про перетворюючу діяльність, визначення поняття „технологія”, „техніка”.
Питання до бесіди: 1).Які ви можете назвати приклади перетворення матеріалу(сировини) в необхідну річ чи предмет?
2).Як по іншому можна назвати діяльність на перетворення?
3). Чи можливо створити потрібну річ без спеціальних інструментів та технічних засобів?
4. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
Технологія – від грец.„мистецтво”, „майстерність”, „вміння ” і logos – наука. Тобто,технологія– це наука про майстерність, способи взаємодії людини, знарядь і предметів праці.
Технологічна діяльність – це процес перетворення матеріалів (сировини) з метою створення нових предметів, речей, меблів, устаткування для задоволення власних потреб.
Поряд із визначенням технології стоїть поняття технологічної культури, яка має на увазі рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, що виражається в сукупності досягнутих технологій матеріального і духовного виробництва. Технологічна культура людини визначає її місце в світі.
В побуті зустрічаються такі види технологічної діяльності: приготування їжі, прання, прасування, виготовлення одягу, ремонт квартири та ін. Для певного виду технологічної діяльності застосовуються певні інструменти та знаряддя праці ( ножиці, голка, швейна машина збивачка, міксер ).
Так, наприклад, щоб приготувати їжу, харчові продукти мають пройти кулінарну обробку. Процес кулінарної обробки складається із первинної і теплової обробки. Під час первинної обробки продукти сортують, миють, чистять, нарізають. Теплова обробка – це обробка при високій температурі: смаження, варіння, тушкування, випічки, запікання, тощо.
Для приготування їжі використовують посуд, який поділяється на кухонний, столовий, чайний, та столові прибори, які використовують для споживання страв. До кухонного інвентаря також належать: каструлі, сковорідки, набір ножів, друшляк, шумівка, м’ясорубка, тертки, чайник, збивачка, розливна ложка, шатківниця та інші, які використовуються для приготування їжі.
Прання – це процес очищення одягу від бруду у теплій воді за допомогою прального порошку чи іншого засобу прання. Прання може бути як ручним так і машинним. Полегшує і прискорює прання електрична пральна машина. Після того як білизну випрали - її прасують за допомогою праски на прасувальній дошці. Одяг прасують в залежності від властивостей тканини, на виворітній стороні.
Технологія виготовлення одягу більш складна. Вона починається із збору матеріалу, виготовлення нитки, вибору технології, а вже потім виготовлення одягу. Окрім того, слід вибрати модель, розробити ескіз, зробити викрійки лекал. Потім за допомогою різних операцій, ручних та машинних швів, з’єднують деталі одягу. Після першої примірки одягу усувають недоліки. Кінцева обробка виробу передбачає остаточну ВТО та контроль якості. Під час виготовлення одягу застосовують такі інструменти та приладдя: голки, ножиці, сантиметрова стрічка, нитки, швейні машини, обметувальні машини, праски, тощо.
Значна частина роботи в промисловості та в сфері обслуговування виконується за допомогою машин, тобто техніки.
Класифікація техніки: 1).машини – автомати – працюють без втручання людини. Виробництво, в якому вони використовуються, називається автоматизованим. 2). напівавтомати- машини, робота яких потребує втручання людини (розглядаємо різні приклади).
Використання технічних пристроїв дозволяє зекономити час, полегшити роботу та підвищити продуктивність праці.
- Які ви знаєте пристрої та техніку, що використовуються в побуті? ( голка, ножиці, ніж, пилосос, праска, фен, міксер та ін.).
Перелічені пристрої та техніку за їх призначенням та ознаками можна класифікувати наступним чином: - кухонний інвентар; - побутова техніка; - швейне обладнання; існує ще – медтехніка; - піротехніка; сантехніка; - автомототехніка, тощо.
Ознайомлення учнів із шкільною майстернею (кабінетом обслуговуючої праці)
Загальні правила безпечної роботи в шкільних майстернях
1. Працювати в робочому одязі. Правильно його одягати ( підбирати під косинку волосся, заправляти рукави та кінці косинки).
2. Перевіряти стан робочого місця, наявність та справність інструментів.
3. Обережно та дбайливо поводитись з інструментами та матеріалами, використовувати їх тільки за призначенням.
4. Не розмовляти під час роботи, не заважати працювати іншим.
5. Не вмикати без дозволу вчителя електричні прилади та устаткування.
6. Не класти на робоче місце непотрібні інструменти та матеріали.
7. Виконувати роботу тільки справними інструментами.
8. Не залишати робоче місце без дозволу вчителя.
9. Після завершення роботи прибирати робоче місце.
10. Рівно сидіти за робочим столом, трішки вперед нахилити голову (Мал. 1)
6. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Дайте визначення поняттям: технологія, технологічна діяльність, технологічна культура.
2.В майстерні слід працювати в:
а).спецодязі;
б).платті;
в)зручному одязі;
г).чому завгодно.
Практична робота.
1. Вступний інструктаж з безпеки праці.
2. Ознайомлення з обладнанням майстерні.
3. Класифікація інструментів та приладдя за їхніми властивостями та призначенням.
| Кухонний інвентар | Побутова техніка | Швейне приладдя |
8. Підсумок уроку.
· Виставлення оцінок;
· Повідомлення домашнього завдання: вивчити визначення даної теми та правила безпечної роботи в шкільних майстернях; принести каталоги, спеціалізовані видання про техніку та технологію (книги, журнали, про технологію приготування їжі, виготовлення одягу тощо), дитячу енциклопедію та ін.
Розділ 1 Проектування виробів.
Тема: 1.1 Об’єкти технологічної діяльності. Види інформаційних джерел про техніку та технологію.
Мета: Засвоєння знань про об’єкти технологічної діяльності та умови вибору об’єкту праці залежно від потреб людини; види інформаційних джерел та спеціалізовані видання про техніку та технологію; формування вмінь застосовувати метод фантазування у створені нових об’єктів технологічної діяльності; розвивати творчу уяву, мислення; виховувати в учнів інтерес до роботи з джерелами інформації.
Обладнання: Різні види інформаційних джерел ( газети, журнали, книги, довідники, каталоги, дитяча енциклопедія, альбоми та ін.); зразки об’єктів технологічної діяльності ( столова та постільна білизна); зображення об’єктів створених методом фантазування.
Ключові слова:інформаційні джерела, каталог, комп’ютер, фантазування.
Тип уроку:комбінований.
Структура уроку
1.Організаційна частина – 2 хв.
2.Актуалізація опорних знань учнів – 3 хв.
3.Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 22 хв.
6.Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Практична робота – 10 хв.
8.Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Технологічний диктант
- Технологічною діяльністю називається ... діяльність.
- Технологія – це наука про ... .
- Основні види перетворюючої діяльності в побуті такі : ... .
- В кабінеті з обслуговуючої праці слід працювати в ... одязі, з ... волоссям та ... рукавами та кінцями косинки.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
*Бесіда про мету та завдання технологічної діяльності, встановлення рівня розуміння учнями поняття про об’єкт технологічної діяльності.
Питання до бесіди: 1). Що є результатом діяльності кожної людини.
2).Від чого залежить вибір об’єкту праці?
3).Як може зберігатись та відтворюватись інформація?
4).З якими інформаційними джерелами ми найчастіше зустрічаємось?
4. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
Під об’єктом технологічної діяльності розуміють предмет, річ, продукт, який було створено людиною з метою задоволення матеріальних та духовних потреб.
Об’єктом можна назвати все, що в подальшому буде використано людиною: одяг, машини, меблі , книги тощо.
Об’єктом технологічної діяльності може бути і білизна .
В залежності від призначення білизна ділиться на :
- Натільну ( нічні сорочки , майки та ін.);
- Постільну (підковдри, простирадла, наволочки);
- Столову (рушники, скатерки, серветки, фартухи ).
Проблему вибору об’єкта праці значно полегшують інформаційні джерела.
Інформаційні джерела – це засоби, предмети, механізми, які несуть інформацію про властивості , характерні ознаки, функції та призначення того чи іншого об’єкта перетворюючої діяльності.
Інформація може існувати у різноманітних формах, у вигляді різних сигналів Перехід від природних для людини сигналів (звуків, жестів) до їх письмових призначень – це приклад різних форм надання інформації.
Інформація, як відомості про об’єкт або явище, відображається і вигляді конкретних даних (число, слово),що можуть зберігатися і оброблятися. 
Інформація може зберігатись в усній та письмовій формі.
В усній формі інформація передається за допомогою звукових сигналів та жестів ( телебачення, радіо, аудіо- та відеозаписи ).
Письмові інформаційні джерела класифікують на бібліографічні та комп’ютерні.
До бібліографічних джерел відносяться засоби масової інформації: газети, журнали, каталоги, енциклопедії, словники, альбоми та ін.
До комп’ютерних належать такі носії інформації: жорсткі диски та дискети, оперативна пам’ять комп’ютера та всесвітня інформаційна мережа Інтернет.
Книга – це твір друку, чи рукопис, оформлений у вигляді кріплених аркушів письмового паперу, на яких відтворено текст або графічні зображення.
Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той хоч і труда не має досить
Дивнії перлини виносить.
(І. Франко)
Журнал – періодичне друковане видання у вигляді книжки. Це книга чи зошит для систематичних записів про що–небудь. Книга для обліку відвідування та успішності учнів.
Газета – періодичне друковане видання, яке складається з ряду статей.
Стаття – науковий або публіцистичний твір невеликого розміру, міститься в збірнику , газеті, журналі..
Комп’ютер – пристрій, призначений для виконання заданої операції, чітко визначеної послідовності дій щодо обробки та передачі інформації.
Інтернет – забезпечує обмін інформацією між комп’ютерами, що входять до неї.
Окрім вище перерахованих інформаційних джерел існують ще й спеціалізовані видання про техніку та технологію.
Для створення нового, ніде раніше не використовуваного об’єкту праці отриманої за допомогою різних джерел інформації може бути недостатньо.
Тому свій майбутній, оригінальний задум ми створюємо за допомогою методу фантазування. Метод фантазування полягає в тому що об’єкт створюється в уяві , а потім переноситься на папір для корегування та вдосконалення обґрунтування його розмірів та параметрів. При фантазуванні слід враховувати те , що сфантазований об’єкт має бути реальним у виготовленні.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
* Клас ділиться на дві команди і почергово дають відповідь на запитання. Та команда, яка отримала більше балів перемогла.
1. Обґрунтувати вибір об’єкта технологічної діяльності залежно від потреб .
2. Назвати види інформаційних джерел про техніку та технології.
3. Назвати види постільної та столової білизни.
Практична робота.
1).Ознайомлення із різними видами інформаційних джерел та спеціалізованими виданнями про техніку та технології;
2).Пошук різних видів постільної та столової білизни у каталогах, журналах. альбомах;
3).Створення фантастичного об’єкту та перенесення його на малюнок.
8. Підсумок уроку.
Виставлення оцінок; оголошення домашнього завдання.
Домашнє завдання: 1. створити малюнок об’єкту технологічної діяльності (столова , постільна білизна) методом фантазування або за допомогою інформаційних джерел.; 2. принести зразки різних видів постільної та столової білизни.
Тема: 1.2 Процес проектування та художнє моделювання виробів.
Мета: засвоєння знань про показники якості виробів ( можливість використання за призначенням, краса і привабливість, зручність у використанні та ін.); про процес проектування виробу та його етапи, види проектної документації; формування вмінь виконувати кольоровий ескіз виробу; розвивати уяву, творче мислення; виховувати основи естетики.
Дидактичні засоби: таблиця показників якості виробів; види проектної документації : ескізи, креслення, лекала, шаблони, макети;
Матеріали: зразки столової та постільної білизни; речі оздобленні українською національною вишивкою.
Ключові слова: ескіз, лекала, креслення, шаблони, макети, проектування, художнє моделювання.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
1. Організаційна частина – 2 хв.
2. Актуалізація опорних знань учнів – 2 хв.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
6. Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Практична робота – 13 хв.
8. Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Які інформаційні джерела ви знаєте?
2. Що належить до друкованих інформаційних джерел?
3. Розгадати кросворд.
Кросворд
| і | |||||||||||||||||
| н | |||||||||||||||||
| ф | |||||||||||||||||
| о | |||||||||||||||||
| р | |||||||||||||||||
| м | |||||||||||||||||
| а | |||||||||||||||||
| ц | |||||||||||||||||
| і | |||||||||||||||||
| й | |||||||||||||||||
| н | |||||||||||||||||
| і |
Запитання:
1). Інформаційні джерела, до яких входять книги, каталоги, журнали та ін; 2).Твір друку чи рукопис; 3).Білизна, яку використовують на кухні; 4).Інформаційні джерела, інформація яка зберігається на дисках, в пам’яті комп’ютера; 5).Інформаційні джерела, які складаються з багатьох розділів; 6).Один із видів білизни;7).Як називається одяг, до якого входить повсякденний, вихідний та одяг для відпочинку?8).Періодичне друкуване видання у вигляді книги; 9).Предмети облаштування.
Відповіді:
1.бібліографічні; 2.книги; 3.столова; 4.комп’ютерні; 5.каталог; 6.постільна; 7.побутовий; 8.журнал;9.меблі.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
* Бесіда про показники якості виробу.
1.Назвати потреби за якими створюється даний об’єкт ( постільна та столова білизна).
2.Яким основним вимогам має відповідати створений виріб?
3.За якими показниками можна визначити якість виробу?
4. Повідомлення теми , мети та завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
Показники якості – це критерії (норми), яким має відповідати готовий виріб: функціональність, естетичність, ергономічність, технологічність, економічність.
Функціональність – можливість використання за призначенням. Естетичність – краса та привабливість. Цей показник передбачає відповідність виробу напряму моди, гармонії фурнітури та оздоблення з кольором тканини, її малюнком, а також відповідно до призначення виробу.
Ергономічність – зручність у використанні. Якщо це одяг то він має бути зручним у використанні, неповинен обмежувати рухів, перешкоджати нормальному диханню та кровообігу.
Технологічність - легкість виготовлення. Передбачає відповідність способів обробки деталей і складальних одиниць виробу типовим правилам, якісну волого-теплову обробку.
Економічність – невисока ціна на матеріальні затрати.
Конструктивність – виконання конструктивних ліній відповідно до фігури. Виріб не повинен спотворювати фігуру людини.
* Бесіда про проект та художнє моделювання.
1. Що ви розумієте під поняттям „проект”?
2. Чи можна створити предмет (об’єкт), маючи його образ лише в уяві?
3. Якими способами можна оформити постільну та столову білизну?
Проект – „кинутий вперед задум”. (Мал.1) Проект - це прояв активності людської свідомості над створенням передбачуваного або можливого об’єкту.
Мал. 1. Види проектів.
Проектування - це процес створення передбачуваного або можливого об’єкту. Проектування – це вид діяльності, що поєднує в собі елементи ігрової, пізнавальної, перетворюючої, комунікативної, навчальної та практичної діяльності.
Процес проектно – технологічної діяльності складається з чотирьох етапів:
організаційно – підготовчий;
конструкторський;
технологічний;
заключний.
Під час проектування виробу, розробляється технологічна документація: ескізи, технічний опис, макет, креслення, лекала та шаблони.
Ескіз - це зображення, виконане від руки, з додержанням пропорцій на око. Ескіз – художній проект майбутнього виробу.
Креслення - плоске зображення виробу, з нанесенням розмірів та дотриманням масштабу.
Муляж – виріб створений ліпленням, литтям, створенням форми виробу безпосередньо на фігурі( модель одягу створюють на фігурі людини за допомогою складок, виточок, швів ).
Лекала – це викрійки деталей виробу, які призначенні для багаторазового використання.
Макет – це зразок виробу. Макети можуть створюватись у натуральну величину або в масштабі; з відповідного матеріалу, паперу або інших конструкційних матеріалів.
Технічний опис – опис виробу, який включає розміри та параметри, конструктивні лінії, технологію повузлової обробки, оздоблення, призначення .
Технічне конструювання – розробка розрахунку і базової конструкції чи основи. Конструювання – процес виготовлення креслень та викрійки швейного виробу за знятими мірками.
Велике значення під час створення об’єкту має правильний добір форм та кольорове рішення.Правильний вибір форми об’єкту підкреслить його оригінальність та неповторність. Особливістю художнього оформлення постільної і столової білизни - є українські національні традиції оформлення: вишивка, в’язання гачком. Вишивкою прикрашають найрізноманітші вироби: скатерки, рушники, доріжки, серветки, занавіски, покривала; оздоблююють одяг чи його елементи: жіночі та чоловічі блузки, плаття, білизну, пояси та жилетки. Створеними за допомогою вишивки об’єктами оздоблюють інтер’єр будинку, особливою прикрасою є вишиті картини та ікони. Вишиті вироби надають елегантності та краси, підкреслюють приналежність до української нації.
В різних місцях України є свої улюблені узори та кольори вишивки. Для створення узору використовують найрізноманітніший орнамент: рослинний, зооморфний, геометричний та каліграфічний. Щодо кольорової гами то найчастіше вишивають двома кольорами , але зустрічається і різнокольорова вишивка. Оздоблення гачком – це створення ажурної мережки або обробка країв виробу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
· Заповнити табличку
| Показники якості виробу | ||
| естетичність | ергономічність | функціональність |
· Дати відповіді на запитання:
- Що входить до технологічної документації?
- Які є види орнаменту?
Практична робота.
1. Ознайомлення із зразками художнього оформлення постільної та столової білизни.
2. Розпізнавання постільної та столової білизни, оздобленої в українських національних традиціях.
3. Виконання кольорового ескізу виробу постільної або столової білизни
з дотриманням правил оформлення ескізу ( техніка виконання за бажанням).
8. Підсумок уроку.
- Виставлення оцінок.
Домашнє завдання: 1. Вивчити терміни та поняття з теми; 2. Виконати кольоровий ескіз комплекту столової чи постільної білизни.
Тема: 1.3.1 Поняття про технічний рисунок. Основні правила оформлення креслення
Мета: засвоєння знань про технічний рисунок та основні правила оформлення креслення; формування вмінь виконувати технічний рисунок; розвивати уяву при створенні технічного рисунку; виховувати акуратність під час виконання технічного рисунку.
Матеріали і обладнання: прості олівці, лінійки, гумки, міліметровий папір;
Дидактичні засоби: таблиця типів ліній, приклади виконання технічного рисунку з нанесеними розмірами, умовними позначеннями.
Ключові слова: технічний рисунок.
Тип уроку:комбінований.
Структура уроку
1. Організаційна частина – 2 хв.
2. Актуалізація опорних знань учнів – 2 хв.
3.Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
6.Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Практична робота – 13 хв.
8.Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань . Перевірка домашнього завдання.
1. Перевірка виконання кольорових ескізів.
2. Робота з картками.
Картка № 1.
| Ескіз - це . . . Ергономічність виробу – це . . . |
Картка № 2.
| Конструювання – це . . . Естетичність виробу – це . . . |
Картка №3
| Креслення – це . . . Економічність виробу – це . . . |
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
*Бесіда про технічний рисунок, про основні правила оформлення креслення.
Питання до бесіди:
1. Які завдання щодо створення малюнків, рисунків ви виконували в початковій школі?
2. Чи можна будь – який малюнок назвати ескізом? – Чому ?
3. Для чого застосовується технічний рисунок?
4. Які відмінності між ескізом і технічним рисунком?
4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
Технічний рисунок – це зображення виконане від руки з додержанням масштабу на око. Технічний рисунок виконується за правилами аксонометрії, тобто в заданій координатній площині: x, y, z.(Мал. 1) Розрізняють фронтально – симетричну та ізометричну площину.
z x y z
|
Мал.1. Аксонометрія 
x
Технічні рисунки зручно виконувати на папері в клітинку, на міліметровому папері. Щоб побудувати технічний рисунок, слід спочатку провести осі координат.
Для того, щоб показати об’ємність предмета на технічний рисунок наносять штриховку. При цьому слід враховувати звідки падає світло: освітлені предмети залишаються світлими, а затінені заштриховують, при чому штриховка тим густіша , чим темніша поверхня.
Технічний рисунок в швейній справі – це зображення, на якому показано конструктивні лінії, технологію з’єднання деталей та інші характерні ознаки.
Технічний малюнок в вишивці – призначений для того, щоб вишивальниця вміла перезняти або відтворити узор вишивки у відповідному кольорі та відповідною технікою.
Креслення виконується за стандартами ЄСКД (Єдині стандарти креслярських документів), на спеціальному папері певного формату. Найбільше використовується формат А-4 розміром 210 х 297мм.
Якщо зображення дуже об’ємне чи мілке то воно виконується в масштабі.
Масштаб – це число, яке показує у скільки разів зображення на кресленні більше або менше від самої деталі.
Масштаб зменшення – 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10, та ін.
Масштаб збільшення – 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1, та ін.
Розміри на кресленні наносять дійсні, незалежно від масштабу. Є розміри кутові та лінійні.
Лінійні розміри характеризують довжину, висоту, ширину, діаметр (радіус) вимірюваної частини деталей.
Кутові – визначають величину кута в градусах.
Шрифт –це креслярська техніка виконання напису. Може виконуватись з нахилом або без. Розміри шрифту : 2,5; 3,5; 5,7; 10;14; 10; 28; 40. (Мал.2)
 | |||||
 |  |
Мал.2.
а).літери і цифри креслярського шрифту з нахилом
б). латинський шрифт
с).приклад побудови літери.
Розмір шрифту –h – величина, що визначається висотою великих літер в міліметрах. Висота малих літер приблизно відповідає висоті літер наступного шрифту.
При виконанні креслень застосовують різні лінії.
Технічне конструювання – розробка розрахунку і базової конструкції чи основи. Конструювання – процес виготовлення креслень та викрійки швейного виробу за знятими мірками.
Технічне конструювання – один з етапів проектування виробу.
6.Закріплення вивченого матеріалу.
- Що називається „технічним рисунком”?
- Яких основних правил слід дотримуватись при оформленні креслення?
- Назвати основні типи ліній.
- Що таке масштаб?
7. Практична робота:
1. Виконання технічного рисунка з додержанням пропорцій;
2. Виконання ескізу з додержанням правил оформлення креслення.
8. Підсумок уроку.
- Виставлення оцінок.
Домашнє завдання:1. - виконати технічний рисунок об’єкта праці (постільна та столова білизна);2. - вивчити основні поняття; - взяти креслярські інструменти.
Тема: 1.3.2 Поняття про креслення. Креслярські інструменти.
Мета: засвоєння знань про креслення, правила побудови креслення викрійки; формування вмінь виконувати креслення викрійки наволочки, користуватись креслярськими інструментами; розвивати уяву при створенні креслення викрійки; виховувати акуратність під час виконання креслення.
Матеріали і обладнання: креслярські інструменти, міліметровий папір; подушечка для знімання мірок.
Дидактичні засоби: таблиця основних розмірів наволочки; приклади виконання креслення викрійки наволочки.
Ключові слова: готовальня, циркуль, транспортир, та ін.
Тип уроку:комбінований.
Структура уроку
1.Організаційна частина – 2 хв.
2.Актуалізація опорних знань учнів – 2 хв.
3.Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 18 хв.
6.Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Практична робота – 15 хв.
8.Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань .Перевірка домашнього завдання:
- перевірка виконання технічного рисунка;
- розв’язування тестів:
1. Технічний рисунок – це...
а). зображення, виконане від руки;
б).зображення, виконане під лінійку;
в).зображення, виконане від руки з додержанням масштабу на око.
2. Креслення – це...
а).плоске зображення виробу, виконане за правилами оформлення креслення;
б).будь – яке зображення;
в).плоске зображення виробу, виконане від руки в натуральну величину.
3. Масштаб – це ...
а). розміри деталі, зображеної на кресленні;
б).число, яке показує у скільки разів зображення на кресленні більше чи менше від самої деталі;
в).натуральна величина деталі.
4. Розміри є :
а).кутові та бокові;
б).верхні, нижні та кутові;
в) лінійні та градусні;
г). кутові та лінійні.
5. Ескіз – це ...
а). зображення, виконане від руки з додержанням пропорцій на око;
б). зображення, виконане за допомогою креслярських інструментів;
в). будь – яке зображення.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
* Бесіда про креслення; про використання креслярських інструментів при побудові певних геометричних тіл та форм.
Питання до бесіди:
1. Що називається „кресленням”?
2. За якими основними правилами виконується креслення?
3. Для чого потрібні креслярські інструменти?
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
Креслення – це плоске зображення виробу з нанесенням розмірів та дотриманням масштабу. Для побудови креслення виробу слід визначити із кількох деталей він складається, як ці деталі розміщені, які їх розміри. Спочатку виготовляють креслення великих деталей, а потім малих.
Креслення швейного виробу – це плоске зображення виробу, яке будується за розмірами певної фігури. Враховуючи, що права і ліва частина тулуба симетричні, креслення будують на одну половину фігури людини.
Кресленняце документ, який окрім зображення об’єкту містить відомості потрібні для його виготовлення. Виконуються креслення на основі створених раніше ескізів.
Креслення за ескізом виконується у такому порядку:
1. Ретельно вивчити ескіз;
2. Прочитати основний напис креслення, за вказаними ознаками уявити зовнішню та внутрішню будову деталі;
3. Розібратись в розмірах та написах;
4. Перевірити чи правильно в ескізі вибрано вигляди та розрізи;
5. Вибрати масштаб, в якому буде виконуватись креслення.
Спочатку зображення креслять тонкими лініями, а потім конструктивні лінії наводять лініями, встановленими стандартом. Починають креслення з загальної форми або форми найбільших частин.
Для точного виконання креслень використовують креслярські інструменти(лінійки, косинці, транспортир, циркуль та ін.)
Готовальня – це набір креслярських інструментів, вкладених у спеціальний футляр.(Мал.1)
Мал. 1 Готовальня
1 – транспортир;
2 – циркуль креслярський;
3 – подовжувач;
4 – циркуль розмічальний;
5 – рейсфедер;
6 – ручка для рейсфедера;
7 – гвинт;
8 – рейсфедер коловий;
9 – пенал для голок і графітових стержнів.
У готовальні є коловий циркуль призначений для проведення дуг та кіл.(Мал.3)
Розмічальний циркуль для вимірювання відрізків та розмічання їх величини.(Мал.4)
Рейсфедер для роботи тушшю.
Транспортир для вимірювання та побудови кута.
Крім того до складу готовальні входить подовжувач циркуля, пенал для зберігання голок і грифелів, центрик та інші інструменти.
В олівцевій вставці затискують грифель. Його загострюють на конус (Мал.2 а).) або у вигляді лопатки (Мал.2 б).). Стержень має виступати з наконечника на 5-8 мм.
У кресленні застосовують лінійку, яка з’єднана з поперечною планкою. Таку лінійку називають рейсшиною (Мал.5). Під час роботи поперечну планку рейсшини притискують до лівої кромки креслярської дошки. За її допомогою проводять горизонтальні та похилі лінії.
Креслярські косинці застосовують для проведення вертикальних і похилих ліній (Мал. 6). За допомогою косинців можна побудувати деякі кути.
Мал. 2 Мал. 3 Мал. 4
Правильно застругані олівці Циркуль коловий Циркуль розмічальний
Мал. 5 Мал. 6
Креслярська дошка з рейсшиною Креслярські косинці
а) з кутами 900, 450, 450
б) з кутами 900, 300, 600
Обмірювання подушечки та знімання мірок для наволочки
1.Розпушити та вирівняти подушку;
2.Сантиметровою стрічкою виміряти ширину та довжину наволочки:
1) довжину міряти по боковому краю;
2) ширину по верхньому краю.
3.Записати скорочено мірки: Довжина подушки Дп – 40 см. Ширина подушки Шп - 40 см.
Побудова креслення викрійки наволочки(Мал. 7)
Довжину подвоїти: 40 см. х 2 = 80 см.
По довжині додати 7 см. на згин та 4 см. на припуски на захід наволочки.
По ширині додати по 1.5 см. на шви.
Мал. 7Креслення викрійки наволочки
6. Закріплення вивченого матеріалу.
- За допомогою креслярських інструментів виконати побудову різних геометричних фігур.
- Що таке „креслення викрійки” ?
- З яких креслярських інструментів складається готовальня?
Практична робота.
1. Зняття мірок для побудови креслення викрійки з подушечки за вибором учнів.
2. Виконання креслень в заданому масштабі.
3. Виготовлення лекал.
8. Підсумок уроку.
- Виставлення оцінок.
Домашнє завдання: 1.- виконати побудову креслення викрійки(постільна та столова білизна); 2.- виготовити за кресленням лекала; - вивчити основні поняття з теми.
Тема: 1.4.1 Конструкційні матеріали і їх вибір. Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для виготовлення виробів.
Мета: Засвоєння знань про види конструкційних матеріалів, які застосовуються для виготовлення виробів; розвивати в учнів творчі здібності під час роботи з конструкційними матеріалами; виховувати в учнів працелюбність та культуру праці.
Дидактичні засоби:таблиці з умовними позначеннями, конструкційний матеріал для виготовлення виробів.
Обладнання, інструменти та матеріали:зразки конструкційних матеріалів: деревина, метал, тканина, пластмаса.
Ключові слова: зносостійкий папір, пиломатеріали, жесть, дахова сталь, фольга, пластмаса, тканина.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
1.Організаційна частина - 2 хв.
2.Актуалізація опорних знань учнів – 2 хв.
3.Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку – 1 хв.
5.Вивчення нового матеріалу – 18 хв.
6.Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.
7.Лабораторно-практична робота – 15 хв.
8.Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Що таке технічний рисунок?
2. Які мірки потрібні для пошиття постільної або столової білизни?
3. Які дані потрібні для виготовлення лекал?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
* Бесіда про конструкційні матеріали.
-З чого виготовляють меблі?
- Які вироби виготовляються із металу?
- Що можна виготовити із тканини?
- Де використовується пластмаса?
4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
За лісовими багатствами наша країна посідає одне із перших місць в світі. Значна територія покрита лісами, в яких росте понад 100 порід дерев. Деревина,як сировина, використовується для різноманітних потреб(Мал. 1).
 |
Мал. 1.
Усі деревні породи поділяються на хвойні (ялина, сосна, модрина, кедр, ялиця) і листяні (дуб, береза, бук, граб, осика, липа та ін.) Кожна деревна порода має характерні особливості, за якими її можна відрізнити від іншої. Граб – одна з найтвердіших і зносостійких порід, що мають промислове значення; граб твердіший від дуба. Осика – одна з найм`якіших листяних порід.
Спиляні й очищені від коренів і гілок частини дерев називають деревиною. Стовбури розрізають спеціальними пилками уздовж волокон на пиломатеріали.
Деревину широко застосовують у народному господарстві. З неї виготовляють віконні рами, двері, покриття для підлоги, меблі, папір, музичні інструменти тощо. Деревина добре обробляється різними інструментами, вона легка, міцна, добре склеюється.
Будову деревини можна визначити за трьома основними розрізами стовбура – поперечним, різальним і тангентальним, на яких видно річні шари. На поперечному розрізі – кільця, на радіальному – поздовжні смуги, а на тангентальному – хвилясті лінії.
Метал застосовують у різних галузях народного господарства. З кожним роком його використання збільшується. Листовий матеріал виробляють на прокатних станціях. При цьому нагрітий зливок металу пропускають через багато пар валків, які стисненням перетворюють його на тонкий лист завтовшки менш як 2 мм. (Мал.2)
 |
Мал. 2
Є кілька видів тонкого листового металу: жесть, дахова сталь та ін. Листову сталь завтовшки 0,2-0,5 мм називають жестю. Жесть без захисного покриття називають чорною, а жесть, покриту з обох боків оловом – білою. Олово захищає жесть від іржі. З неї виготовляють консервні бляшанки, посуд для води та інших харчових продуктів. Дахова сталь – лист завтовшки 0,25...2 мм. Її використовують для покриття будинків, виготовлення відер, водостічних труб та ін. Тонким листовим матеріалом є й фольга, товщина якої 0,02...0,1 мм. Фольгу використовують для упакування багатьох харчових продуктів.
Тканина. Розглянувши жмуток вати ви побачите, що вона складається з ворсинок. Це волокна – маленькі й дуже тоненькі, гнучкі й міцні тіла.
Мал. 3 Мал. 4
Волокна, що застосовуються для виготовлення тканини називають текстильними. Розрізняють волокна натуральні і хімічні(Мал. 3). Натуральні поділяються на волокна рослинного, тваринного і мінерального походження. Рослинні волокна виготовляють з льону, бавовни, конопель тощо.
Волокна тваринного походження – вовна, натуральний шовк, мінерального – азбест. До хімічних волокон належать капрон, лавсан та ін. (Мал.4)
Пластмаса. Здебільшого пластмаси успішно замінюють метали, деревину, скло та інші матеріали (Мал. 5). З пластмаси виготовляють різні деталі машин, побутові речі, посуд, їх використовують як електромонтажні матеріали. Пластмаси виготовляють із смол змішуючи їх з різними домішками (наповнювачами). Наповнювачами можуть бути папір, клоччя, тканина, волокно, деревне борошно тощо. Смола, охолоджуючись, тужавіє і міцно склеює між собою часточки наповнювача, утворюючи пластмасу. При нормальній температурі пластмаса досить міцна, а від нагрівання стає пластичною і їй легко надати потрібної форми.
Мал. 5
6. Закріплення нового матеріалу.
1. Що таке деревина?
2. На які породи поділяються усі дерева?
3.Які види тонкого металу ви знаєте?
4. На які групи поділяються тканини за походженням?