Вибір методу виготовлення заготовок

Вибір того чи іншого методу визначають, виходячи з наступних умов:

ü технологічною характеристикою матеріалів деталі, тобто литтєвими властивостями, здатністю витримувати пластичні деформації під час обробки тиском, а також структурними змінами матеріалу заготовки;

ü конструктивними формами і розмірами заготовки;

ü потрібною точністю виконання заготовки, квалітетом обробки та якістю її поверхневих шарів;

ü величиною програми випуску і часу на її виконання.

Крім того, на вибір методу виробництва заготовок великий вплив має час підготовки технологічної оснастки (виготовлення пресформ, моделей, штампів), наявність відповідного технологічного обладнання та необхідний ступінь автоматизації процесу. Вибраний метод повинен забезпечувати мінімальну собівартість. Підвищення точності виробництва заготовки помітно знижує обсяг механічної обробки. Разом з цим при малому обсязі випуску не всі вибрані методи виявляються рентабельними через великі витрати на оснастку для заготівельних процесів. Це наочно видно на наведеної нижче залежності собівартості виготовлення деталі:

, (2.7)

де – вага матеріалу на одну заготовку, кг;

- ціна 1 кг матеріалу, грн.;

- заробітна плата по заготівельному цеху на одну заготовку, грн.; ( - штучний час на одну операцію, хв., - хвилинна ставка робітника при виконанні операції);

- процент накладних витрат по заготівельному цеху без урахування витрат на спеціальну оснастку та використання обладнання;

- витрати на спеціальну оснастку (штампи, моделі, пресформи), грн;

- обсяг випуску в штуках, на який розповсюджуються витрати на оснастку;

- витрати на експлуатацію обладнання по заготівельному цеху на одну заготовку, грн. (к – витрати за одну хвилину на експлуатацію обладнання, грн.);

- заробітна плата по механічному цеху на одну заготовку, грн. ( - штучний час на одну операцію механічної обробки, хв., – хвилинна ставка робітника на виконання операції, грн.);

- відсоток накладних витрат по механічному цеху.

На основі знання технологічних характеристик методів виробництва заготовок можна відібрати обмежену їх кількість, що задовольняє поставленим умовам. Але остаточний вибір методу виробництва повинен здійснюватися тільки на підставі економічних розрахунків.

Щодо заготовок, що отримані за допомогою лиття або в результаті пластичного деформування, то попередньо встановлюють:

ü припуски на обробку;

ü допуски на розміри оброблюваних і чорнових поверхонь;

ü базові поверхні для першої операції механічної обробки з вказівкою вимог, що до них ставляться;

ü термічну обробку заготовок (у разі необхідності) та вимоги до структури й твердості матеріалу з точки зору його оброблюваності;

ü метод очищення поверхонь деталей;

ü міста вирізу у відповідальних заготовках пробних зразків для оцінки якості;

ü методи попередньої обробки заготовок.

При виготовленні заготовок із сортового матеріалу встановлюють профіль і розмір прутка або товщину листа. Перелічені вище дані повинні бути наведені в кресленні заготовки або в технічних умовах на її виготовлення.

Контроль якості передбачає такі аспекти: виявлення пороків матеріалу заготовки за допомогою зовнішнього огляду чорних і попередньо оброблених поверхонь; перевірку розмірів заготовок за допомогою вимірювальних інструментів і шаблонів для розмітки, перевірку фізико-механічних властивостей матеріалу та його хімічного складу.