Продуктивність автоматичних ліній
Продуктивність автоматичних ліній визначається числом вироблюваних деталей в одиницю часу. Тому основним фактором підвищення продуктивності праці є зростання продуктивності металорізального обладнання, збільшення обсягу і підвищення якості деталей. Важливим завданням слід вважати аналіз факторів, що визначають продуктивність обладнання, і виявлення перспективних напрямків її підвищення.
Якщо відсутні витрати часу на допоміжні переходи tдоп і міжверстатне транспортування tтр заготовок, то продуктивність лінії визначається тільки тривалістю робочих ходів tр. Таку продуктивність називають технологічною, вона характеризує число деталей, оброблюваних на лінії за одиницю часу при умові безперебійної роботи. У цьому випадку годинна технологічна продуктивність буде
. (2.30)
При повній відсутності простоїв, коли робота автоматичної лінії складається з періодичного повторення циклу операції, продуктивність лінії називають цикловою (теоретичною). При циклі операції 
вона визначається виразом
. (2.31)
Слід зазначити, що за одиницю часу в теорії продуктивності прийнята хвилина, а кількість випущеної продукції беруть за зміну або годину. Крім того, у машинобудуванні розглядається штучна продуктивність, тобто число виробів, виготовлених за одиницю часу (зміну, годину, хвилину).
При безперервної дії автоматичної лінії, коли відсутні допоміжні ходи (tдоп.+tтр.=0), циклова продуктивність дорівнює технологічній:
(2.32)
де К – технологічна продуктивність автоматичної лінії (автомата), визначається конструктивною особливістю деталей, методом і параметрами різання.
В інших випадках циклова продуктивність менша технологічної. Останню можна підвищити інтенсифікацією параметрів різання V і Sо, використанням високоефективних технологічних процесів обробки різанням, поєднанням технологічних операцій і використанням багатоінструментних налагоджувань.
Автоматичне металорізальне обладнання (лінії та автомати) працюють з простоями, що пов’язані з ремонтом і профілактичним доглядом його і протягом яких готова продукція не видається. Таким чином, продуктивність її буде знижуватися за рахунок позациклових простоїв автоматичної лінії і автомата. До них відносять простої на зміну, регулювання і під- налагоджування інструменту 
, ремонт і регулювання механізмів, заміну зношених деталей та вузлів 
, а також з організаційних причин 
, наприклад, коли лінія і автомат працездатні, але відсутні заготовки, електроенергія та ін.
Під час проектування автоматичних ліній і верстатів-автоматів ураховують в першу чергу простої, пов’язані з обслуговуванням інструментів і механізмів. Розрахункова продуктивність з урахуванням позациклових втрат
, (2.33)
а фактична, підрахована з урахуванням усіх простоїв,
. (2.34)
Вплив позациклових простоїв на продуктивність оцінюють за допомогою коефіцієнтів. Коефіцієнт технічного використання ліній і автоматів залежить від тривалості позациклових простоїв з технічних причин 
. Коефіцієнт планованого застосування лінії або автомата показує частку періоду експлуатації без планового технічного обслуговування. Крім того, коефіцієнт технічного використання залежить від надійності лінії в цілому (від числа складальних одиниць і елементів, структури та компонування лінії або автомата).
Для визначення резервів підвищення продуктивності з урахуванням вищеназваних простоїв необхідно скласти баланс продуктивності автоматичної лінії або автомату за методом Г. А. Шаумяна. Із схеми балансу продуктивності слід відзначити, що Qф <Qрозр.<Qц <Qт. Особливу увагу треба поділяти скороченню позациклових втрат, що є одним з важливих параметрів у теорії продуктивності автоматичних ліній і автоматів.