Взаємодія Стратегії розвитку Білої Церкви з документами національного рівня та регіональною стратегією розвитку Київської області
Хоча проаналізовані нами державна (Стратегія розвитку «Україна-2020») та регіональна (Регіональна стратегія розвитку Київської області до 2020 р. разом із Робочою програмою) стратегії лише частково перегукуються з нашим програмним документом (особливо на стадії реалізації), однак ті фрагменти цих документів, що є тотожними, свідчать про актуальність піднятих в СРБЦ питань, а також про можливість поєднання спільних зусиль місцевої та регіональної адміністрації задля успішного розв’язання висвітлених завдань.
Стратегія розвитку «Україна-2020» є фундаментальним механізмом регіонального розвитку. Вона формує загальне уявлення про цілі для всіх регіонів країни. «Україна-2020» визначає цілі та показники досягнень, а також напрями та пріоритети державного розвитку. Мета полягає в досягненні європейських стандартів життя. Стратегія передбачає загалом 62 реформи, що визначають 25 ключових показників успішного розвитку держави.
СРБЦ 2025 враховує дещо з цього документу. Спільні сфери такі: розвиток сектора МСП, створення ефективної та сучасної промисловості, розвиток сільського господарства, боротьба з безробіттям (завдяки створенню нових робочих місць), створення прозорої, дружньої адміністрації тощо (див. таблицю 8).
Регіональна стратегія розвитку Київської області до 2020 р. разом із Робочою програмою.Цілі регіональної стратегії Київської області визначено на основі проблем, які мають вирішальне значення для регіону: безробіття, низький рівень ВВП на душу населення, відсутність стимулів для поліпшення регіональної економіки (особливо коли йдеться про застарілі галузі з низькою продуктивністю, яка ґрунтується на дешевій робочій силі), а також екологічна ситуація. Стратегія вказує на загальні напрями змін, які мають вирішальне значення для розвитку цих пріоритетів.
Робоча програма є продовженням стратегії. Вона показує, як потрібно виконувати цілі стратегії. Сама Робоча програма фокусується на створенні в області нових галузей економіки, модернізації існуючих, скороченні безробіття та захисті довкілля. Багато виявлених проблем Білої Церкви разом із нашими пріоритетами мають своє відображення у Стратегії Київської області та РП. Загальні обсяги діяльності охоплюють розвиток інноваційних галузей і компаній та модернізацію старих, сприяння підприємницькій активності й розвиток МСП, боротьбу з корупцією та безробіттям.
Наші пріоритети зміцнення громадянського суспільства, сприяння підприємницькій активності та створення системи ефективної влади добре вписуються у стратегічні рамки Стратегії Київської області та РП.
Таблиця 14. Порівняння стратегії «Україна-2020», Регіональної стратегії розвитку Київської області і Робочої програми Київської області з СРБЦ 2025
| Україна-2020 | РС Київської області | РП Київської області | |
| Бачення | Не стосується | Київська область — це земля стародавньої спадщини і новітніх технологій, природних і рукотворних пам'яток, солідарної мудрості та молодості у своєму прагненні до майбутнього, де розвинена економіка прокладає шлях України в Європу. | Не стосується |
| Стратегічна мета | 1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів. 2. Соціально-економічний розвиток територій та інтеграція. 3. Стале державне управління регіонального розвитку. | 1. Стале зростання на основі інноваційного розвитку диверсифікованої економіки. 2. Висока якість життя / життєвих стандартів. 3. Збереження та розвиток територій. | Не стосується |
| Завдання | 1. Підвищення ролі таі функціональних можливостей міст для подальшого регіонального розвитку. 2. Запобігання збільшення нерівності, яка перешкоджає регіональному розвитку. 3. Удосконалення системи стратегічного регіонального планування на національному та регіональному рівнях. | 1. Створення нових і модернізація діючих виробництв. 2. Зростання конкурентоспроможності та економіки периферійних районів. 3. Створення умов для пріоритетного розвитку малого та середнього бізнесу. 4. Розвиток туристичного потенціалу. 5. Охорона довкілля. 6. Адаптація населення до життя й роботи в умовах економічних змін. 7. Підтримання здорового способу життя. 8. Забезпечення високої якості житлово-комунальних і громадських послуг. 9. Розвиток культурного й духовного середовища та патріотичного виховання. 10. Збільшення зайнятості сільського населення. 11. Комплексний розвиток територій в інтересах територіальних громад. 12. Відродження економіки північних територій Київської області, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. | 1. Створення нових і модернізація наявних секторів економіки. 2. Захист довкілля. 3. Збільшення зайнятості сільського населення. |
| Відібрані індикатори | • Створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. • Підтримка розвитку інноваційних технологій. • Реалізація освітніх програм для задоволення потреб наукомісткого бізнесу. • Підвищення якості адміністративних послуг, що надаються фізичним і юридичним особам. • Створення умов для консолідації та збільшення фінансових можливостей місцевих громад. • Підвищення якості міжрегіональної та внутрішньо-регіональної фізичної інфраструктури. • Розробка міжрегіональної та внутрішньо-регіональної транспортної мережі. • Створення умов для розвитку малих міст. • Втілення реформи освіти в сільській місцевості. • Реформування охорони здоров'я. • Реалізація програм, спрямованих на підтримку розвитку сільських районів. • Реалізація програм забезпечення сільського населення адміністративними послугами. • Реалізація програм розвитку для розвитку внутрішньо-регіональних транспортних мереж. • Підвищення якості обслуговування громадського транспорту. • Встановлення міжрегіональних та внутрішньо-регіональних інформаційних і комунікаційних мереж. • Надання коштів до Державного фонду регіонального розвитку. | • Прискорення впровадження інформаційних технологій. • Збільшення частки інноваційних підприємств. • Збільшення числа людей, зайнятих у секторі високих технологій. • Збільшення внутрішньо-регіональної таі міжрегіональної інтеграції. • Створення потенціалу розвитку місцевих громад. • Покращення транспортного, інформаційного та комунікаційного сполучень міст – центрів економічного зростання з менш розвиненими районами. • Створення умов для поширення інноваційних знань і досвіду. • Удосконалення освіти в сільських районах. • Зростання загального доходу домогосподарств сільської місцевості. • Зниження рівня захворюваності в сільській місцевості. • Зниження смертності дітей у віці до 1 року. • Створення рівного доступу до ринків праці. • Покращення доступу громадськості до основних адміністративних послуг та інших послуг, у першу чергу у віддалених і малонаселених районах. | • Зростання частки доданої вартості у валовому регіональному продукті. • Збільшення капіталовкладень, прямі іноземні інвестиції. • Збільшення у виробництві частки інноваційної продукції. • Збільшення частки наукомісткого експорту. • Розвиток малих міст, зокрема міст обласного значення. • Збільшення доходів і споживання в сільських районах і малих містах. • Зменшення відтоку населення із сільської місцевості. • Зниження диференціації доходів населення. • Зниження нерівності очікуваної тривалості життя при народженні в міських і сільських районах. • Зниження бідності. • Покращення соціальної справедливості. • Зниження нерівності у споживанні послуг між міським і сільським населенням. • Зниження рівня безробіття в сільських районах і малих містах. • Збільшення числа центрів економічного зростання на регіональному рівні. • Ефективне використання потенціалу територіальної спеціалізації для економічного розвитку. • Збільшення кількості проектів, що фінансуються з Державного фонду для регіонального розвитку. |
[1] SWOT-аналіз — метод стратегічного планування, що полягає в з’ясуванні чинників внутрішнього й зовнішнього середовища об’єкта та розділенні їх на чотири категорії: Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (можливості) і Threats (загрози).