ЛІБЕРАЛІЗМ— політична та ідеологічна течія, історичною ознакою якої є обстоювання мирного реформістського шляху здійснення соціально-економічних і політичних перетворень
57) Націоналізм – це ідеологія або національний рух. спрямовані на здобуття національної держави (або в окремих випадках національної автономії), забезпечення політичного та етнокультурного розвитку народу.
58) КОНСОЛІДАЦІЯ - форма політичної взаємодії, яка передбачає згуртування суспільства навколо певних цінностей і реалізації суспільних цілей.
59) КОНСЕРВАТИЗМ - політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
60) НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства й визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть (напр., "рейганоміка", "тетчерпзм").
61) Натуралізація – це надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають.
62) Нейтралітет – це у міжнародному праві становище держави, що не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими сторонами і не подає жодній З НИХ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ.
63) Корупція – це підкупність, продажність державних, політичних, громадських діячів, урядовців і службовців, використання ними свого становища з корисливою метою.
64) Інтервенція– це у міжнародному праві одна із найбрутальніших форм втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави або у взаємовідносини з третіми державами.
65) Колабораціонізм– це співробітництво з окупаційною владою
66) КОМПРОМІС— згода на основі взаємних поступок між представниками різних, протилежних інтересів, думок, поглядів.
67) КОНФЕДЕРАЦІЯ - союз суверенних держав, об'єднаних для досягнення певної спільної мети, переважно ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ або військової.
68) МАНІФЕСТ— письмове звернення, декларація політичної партії, громадської організації з викладом програмних поглядів, постанов тощо.
69) НЕЙТРАЛІТЕТ — у міжнародному праві становище держави, що не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими сторонами і не подає жодній З НИХ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ.
70) НОМЕНКЛАТУРА - коло посадових осіб, призначення та затвердження яких належить до компетенції вишестоячих органів.
71) ОПОЗИЦІЯ— 1) протидія, опір, протиставлення власних поглядів, власної політики іншим поглядам й іншій політиці. 2) Партія або група партій, які опонують правлячій проурядовій більшості.ПРІОРИТЕТ — переважне право, найперше значення чогось.
ПРОТЕКЦІОНІЗМ - економічна поліика держави, спрямована на захист національної економіки під іноземної конкуренції й розширення зовнішніх ринків
72) ТОЛЕРАНТНІСТЬ- терпимість до чужих думок і вірувань
73) Німецький план нападу на Францію носив назву «Рот»
74) Німецький план нападу на Австрію носив назву «Отто»,на Чехословаччину-«Грюн»
75) Які країни в 1933р. вийшли із Ліги Націй.(Японія після агресії в Китаї,Нім.)
76) Політика «умиротворення» агресора —це спроби Великобританії та Франції, з мовчазної підтримки США, не застосовуючи рішучих дій проти Гітлера і роблячи йому всілякі поступки, запобігти війні.
77) НТР-науково-технічна революція. Розгортається в середині XX століття. Характеризується різким підсиленням впливу науки та техніки на виробництво, бурхливим розвитком науки, значним скороченням часу від здійснення наукових відкриттів до створення технологій на їх базі. Відтак наука стає “безпосередньою виробничою силою. Основні напрямки НТР: автоматизація виробництва, широке використання нових видів енергії та сировини, використання космосу, масова комп”ютерізація інформатизація. НТР веде до значних змін в суспільстві- формується так зване постіндустріальне ( інформаційне) суспільство.
78) План “Ост”- нацистський план використання під час війни та після її завершення
( на 30 років) окупованих східних територій ( в тому числі України). Передбачав максимальне використанняпід час військових дій економічних ресурсів України, а після закінчення війни- перетворення завойованих територій в “життєвий простір” для німецької колонізації. Місцеве населення підлягало знищенню, депортації або нізведенню до становища напіврабів.
79) “Українська робітничо-селянська спілка”-перша ( або одна з перших) дисидентська група в Україні. Утворена в 1959 р. у Львові Л.Лук”яненком.Її члени вважали, що оскільки Україна не має можливостей економічного, політичного, національного, культурного розвитку в складі СРСР, то вона повинна мирним шляхом, згідно з Конституціями СРСР та УРСР вийти з Союзу. В 1961 р. УРСП було викрито, її членів засуджено до тривалого ув”язнення (від 10 до 15 років.
80) русифікація-цілеспямований процес витіснення української мови з усіх сфер життя, особливо освіти, науки тощо. Значно підсилився в 70-80-х рр., коли коли офіційно радянською політикою було проголошено створення “нової історичної спільноти-радянського народу”
81) операція “Вісла”-проведена польським урядом в погодженні з урядами Чехословаччини та СРСР в квітні-липні 1947 р. акція по “зачистці” населених українцями територіях Польщі ( Холмщина, Лемківщина, Підляшшя, Посяння) з метою ліквідації бази ОУН-УПА і “ остаточного вирішення українського питання”. Полягала в активних військових діях проти загонів УПА а також в суцільній депортації українського населення на так звані новоприєднані земліна заході та півночі Польщі з обов”язковим розпорошенням його серед поляків, супроводжувалось також масовими репресіями (концтабір Явожно)
82) НРУ-Народний Рух України. Перша масова національно-демократична організація в Україні, опозиційна КПРС. Остаточно оформилась на першому з”їзді в Києві у вересні 1989 р. ( перший голова- І.Драч). Ініціатори створення- Українська Гельсинська Спілка та Спілка письменників України. Зіграла значну роль в поглибленні перебудовчих процесів, становленні багатопартійності в Україні , відновленні її незалежності. Пізніше перетворився в політичну партідисидентський рух-розгорнувся в Україні ( як і в СРСР в цілому) з другої половини 50-х рр. Об”єднував всіх незгодних з існуючою системою і активно протестуючих проти її вад, або всієї системи в цілому. Виділяють такі напрямки дисидентського руху: релігійний, національний, правозахисний. Хоча активних учасників руху було відносно небагато, він зіграв велику роль у формуванні в суспільній свідомості розуміння необхідності докорінних змін. Учасники дисидентського руху зазнавали тиску і репресувались радянською владою.
83) дисидентський рух-розгорнувся в Україні ( як і в СРСР в цілому) з другої половини 50-х рр. Об”єднував всіх незгодних з існуючою системою і активно протестуючих проти її вад, або всієї системи в цілому. Виділяють такі напрямки дисидентського руху: релігійний, національний, правозахисний. Хоча активних учасників руху було відносно небагато, він зіграв велику роль у формуванні в суспільній свідомості розуміння необхідності докорінних змін. Учасники дисидентського руху зазнавали тиску і репресувались радянською владою
84) відлига-по назві повісті І.Ерінбурга; це визначення закріпилось як назва-характеристика періоду загальної лібералізації радянського режиму після смерті Сталіна і , особливо XX з”їзду КПРС. Часто цей процес пов”язують з ім”ям
М.Хрущова (“хрущовська відлига”). Закінчилась зі зняттям М.Хрущова і приходом до влади Л.Брежнєва.
85) УПА-Українська Повстанська Армія. Остаточно сформувалась восени 1942 р. в лісах Волині і Галичини, об”єднавши під контролем ОУН(б) націоналістичні збройні загони всіх напрямків (“мельниківці”, “бульбівці”).В 1944-1945 рр. за різними підрахунками налічувала від 30-40 до 100 тис, бійців. Складалась з окремих партизанських загонів, об”єднаних в великі групи (УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь) під загальним командуванням Р Шухевича (Т.Чупринки).УПА воювала з німцями, радянськими партизанами, Армією Крайовою. З наближенням Червоної Армії основні бойові дії було спрямовано проти неї. Особливо напруженими вони були в 1945-1947 рр. УПА намагалась під час війни грати роль “третьої сили” в радянсько-німецькому протистоянні, маючи перед собою головну мету-утворення незалежної Української держави. Після закінчення радянсько-німецької війни УПА продовжувала бойові дії проти радянської влади ( а також польської на “закерзонні”), сподіваючись на зіткнення СРСР із західними державами. Радянська влада відповідала каральними акціями (в тому числі і проти мирного населення), масовими депортаціями тощо. Тому УПА змушено була перейти до тактики дій окремими загонами, а потім-до диверсійно-підпільної боротьби. Після загибелі в 1950 р. Р.Шухевича УПА згортає свою діяльність, хоча окремі загони діяли ще до середини 50-х рр.
86)трагедія Південно-Західного фронту-оточення і знищення Південно-Західного фронту (найчисельнішого і найбільш насиченого технікою) в серпні-вересні 1941 р., викликане некомпетентністю радянського військового командуванняі особистим втручанням І.Сталіна, який заборонив залишити Київ. За німецькими даними лише в полон потрапило 660 тис.чоловік, все командування фронту на чолі з генералом М.Кирпоносом загинуло. Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Лівобережну Україну і Донбас. В той же час здійснення цієї операції німецькими військами суттєво відтягнуло час початку вирішального німецького наступу на Москву (операція “Тайфун”), що деякими німецькими генералами оцінюється як велика стратегічна помилка Гітлера.
87) ) гласність-термін, який широко застосовувався за часів так званої Перебудови. Курс на гласність був проголошений офіційно ( М.Горбачовим), вона розглядалась як складова частина демократизації суспільства. Хоча творці “перебудови” розглядали гласність як контрольовану свободу слова, вона дуже швидко завойовувала нові і нові позиції, розкриваючи закриті сторінки історії, все ширше і сміливіше критикуючи не тільки окремі недоліки і повільність реформи, а невздовзі і всю систему в цілому. Таким чином проголошення гласності зіграло визначну роль в розвалі радянської системи
88) Біловезькі угоди-про розпуск СРСР та створення нового об”єднання –СНД. Підписані 8 грудня 1991 р. Президентом РСФСР Б.Єльциним, Президентом України Л.Кравчуком та Головою Верховної Ради Білорусії С.Шушкевичем. Документ, який константував факт, що СРСР припинив своє існування.
89)“Перебудова”-розпочатий М.Горбачовим в 1985 р. курс на оновлення і реформи в усіх сферах життя з метою подолання відставання СРСР від Заходу. Складові частини: прискорення науково-технічного прогресу, демократизація всіх сфер суспільного життя, гласність. “Перебудова” як спроба “революції згори” в своєму розвитку пройшла ряд етапів, кінець-кінцем вийшла з-під контролю КПРС і завершилась розпадом СРСР і ліквідацією радянської систем.
90) ) голокост-в перекладі з івріту-“катастрофа”. Масове знищення євреїв нацистами в Європі під час Другої Світвої війни. Загалом було знищено близько
6 млн. чоловік (з 12 млн. євреїв, що проживали в Європі до війни). Складовою частиною голокосту були масові вбивства євреїв на території України: в Києві, Львові, Дніпропетровську, Кировограді та ін. Символом голокосту став Бабин Яр в Києві, де за два дні було розстріляно більше 30 тис. євреїв, головним чином дітей,жінок, старих.
91)“Косигінська”(1965р.) економічна реформа-спроба підняти ефективність радянської економіки шляхом введення елементів госпрозрахунку і матеріального стимулювання, водночас підсилюючи централізм управління економікою. По суті , остання спроба економічного реформування в СРСР (до так званої перебудови). Спочатку привела до деякого пожвавлення економічного розвитку, але вже з початку 70-х рр. централізаторські тенденції придушили всі ринкові елементи. Радянська економіка залишалась неефективною.
92) правозахисний рух-складова частина дисидентського руху сформувалася в середині 70-х рр.; головне завдання-боротьба за виконання радянським керівництвом міжнародних угод з прав людини; представлений УГГ (1976), який мав на меті інформувати міжнародну громадскість про порушення прав людини. Об”єднував дисидентів різних політичних поглядів. Найвідоміші діячі- М.Руденко, П.Григоренко, Л.Лук”яненко та інші.
93)нацистський “новий порядок”-встановлений на окупованих територіях жорстокий окупаційний режим. Характеризувався використанням матеріальних ресурсів, пограбуванням матеріальних і культурних цінностей, повним позбавленням населення будь-яких прав, геноцидом, масовими стратами та репресіями, вивезенням населення на роботу до Рейху. Разом з цим заявлялось, що окупанти принесли з собою новий, європейський порядок, який забезпечить гарне життя.
93)”неосталінізм”-термін використовується для характеристики брежнєвського режиму. Основними рисами його були: згортання критики”культу особи”, підсилення централізації, жорсткий ідеологічний тиск, придушення будь-якого інакомислення, репресії проти дисидентського руху тощо.)