Список рекомендованих джерел. навчальної дисципліни
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
" Основи обчислювальної техніки "
(за кредитно-модульною системою)
Галузь знань: 0801 "Геодезія та землеустрій"
Напрям підготовки: 6.080101 "Геодезія, картографія та землеустрій"
Курс – 1 Семестр – 2
Лекції – 15 Екзамен – 2 семестр
Лабораторні заняття – 30
Самостійна робота – 27
Усього (годин/кредитів ECTS) – 72/2
Індекс Р5-6.080101-1/11-4.6
СМЯ НАУ РНП 10.02.05-01-2011
Робоча навчальна програма дисципліни "Основи обчислювальної техніки" розроблена на основі робочого навчального плану № РБ-5-6.080101-1/11 підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом 6.080101 "Геодезія, картографія та землеустрій", навчальної програми цієї дисципліни, індекс , затвердженої ректором „___”__________ 2011р., "Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од, та наказу ректора від 12.04.2005 №81/од.
Робочу навчальну програму розробили
професор кафедри землевпорядних
технологій ____________________М. Васюхін
аспірант кафедри землевпорядних
технологій ____________________І. Капеліста
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри напряму 6.080101 "Геодезія, картографія та землеустрій" (спеціальність 7/8.08010103 "Землеустрій та кадастр") – кафедри землевпорядних технологій, протокол №_____ від "_____"___________2011 р.
Завідувач кафедри __________________________________ М. Васюхін
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної ради інституту екологічної безпеки, протокол №_____ від "_____"___________2011 р.
Голова МРР ________________________________________О. Матвєєва
УЗГОДЖЕНО
Директор ІЕБ
_______________ О. Запорожець
"____"____________2011 р.
Рівень документа – 3б
Плановий термін між ревізіями – 1 рік
Врахований примірник
ЗМІСТ
стор.
| Вступ ................................................................................................................ 1. Пояснювальна записка ................................................................................ 1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця 1.2. Мета навчальної дисципліни ........................................................................ . 1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни .................................................. 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ................... 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчального модуля ........................ 1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни ..................................... 2. Зміст навчальної дисципліни ...................................................................... 2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ..................................................... 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ................... 2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг........................................................ 2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг.................................................. 2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг…...................................... 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ....................................... 3.1. Список рекомендованих джерел …………………........................................ 3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання …........................... 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь….. 4.1 Основні терміни, поняття, означення ............................................................ 4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь…. 5. Форми документів Системи менеджменту якості……………………… |
Самостійні думки випливають лише із самостійно набутих знань.
К.Д.Ушинський
ВСТУП
Характерною рисою сучасного розвитку людства є перехід до інформаційного суспільства. Інформаційні технології все більше охоплюють різні сфери людського життя. Особливий інтерес для географів і представників інших наук, пов'язаних з використанням просторово-координованої інформації, становлять геоінформаційні технології, що дозволяють залучити до дослідження, практичної діяльності і навчання наймогутніший потенціал електронно-обчислювальної техніки.
На даний момент стає все більш актуальним питання про проектування геоінформаційних систем різного рівня та призначення. Майже вся діяльність людини пов'язана зі створенням проектів.
Тому матеріал цього предмета, що відноситься до застосувань, слід сприймати, як можливість краще засвоїти принципи і як спосіб навчитися методам проектування на прикладах.
Метою викладання навчальної дисципліни є формування системи знань і умінь щодо загальної теоретичної підготовки в області обчислювальної техніки, необхідної для вирішення інженерних, професійних і наукових задач на основі сучасних інформаційних технологій, включаючи ГІС-технології.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця
На базі здобутих знань майбутні фахівці зможуть вільно орієнтуватися в області елементів та пристроїв обчислювальної техніки, що дасть змогу вирішувати різноманітні задачі побудови геоінформаційних систем різного призначення.
1.2. Мета викладання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни є формування системи знань і умінь щодо загальної теоретичної підготовки в області обчислювальної техніки, необхідної для вирішення інженерних, професійних і наукових задач на основі сучасних інформаційних технологій, включаючи ГІС-технології.
1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни
Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
- вивчення позиційних систем числення;
- одержання знань в проектуванні логічних елементів базису «І», «АБО», «НІ»;
- засвоєння принципу дії шифратора та дешифратора;
- вивчення методів розрахунків логічних виразів за допомогою таблиць істинності;
- вивчення принципу дії двійкових лічильників;
- дослідження роботи оперативно-запам’ятовуючого пристрою.
1.4. Інтегровані вимоги до знань та умінь з навчальної дисципліни
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
Знати:
- основні принципи представлення даних в різних системах числення;
- базові теоретичні положення булевої алгебри;
- принципи дії тригерів та регістрів зсуву;
- технологію роботи оперативно-запам’ятовуючого пристрою.
Вміти:
- представляти дані у різних системах числення;
- застосовувати елементи вузлів обчислювальної техніки для відображення рухомих об’єктів на картографічному фоні;
- працювати з цифрово-аналоговими та аналого-цифровими перетворювачами.
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчального модуля
Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з одного класичного навчального модуля.
1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 "Основи обчислювальної техніки" студент повинен:
Знати:
- поняття логічних елементів базису «І», «АБО», «НІ»;
- класифікацію типів тригерів;
- принцип дії однорозрядного суматора;
- принцип дії двійкових лічильників.
Вміти:
- проектувати логічні елементи «І», «АБО», «НІ»;
- розраховувати логічні вирази за допомогою таблиць істинності;
- працювати з шифратором та дешифратором.
1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
. . . . . . . . . . . .
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчальних занять (год) | |||
| Усього | Лекції | Лабора-торні | СРС | ||
| 2 семестр. | |||||
| Модуль №1 «Основи обчислювальної техніки» | |||||
| 1.1. | Вступ до предмету «Основи обчислювальної техніки» | ||||
| 1.2. | Логічні елементи «І», «АБО», «НІ» | ||||
| 1.3. | Найпростіші вузли обчислювальної техніки | ||||
| 1.4. | Двійкові лічильники | ||||
| 1.5. | Шифратор, дешифратор. Аналого-цифровий перетворювач та цифро-аналоговий перетворювач. Суматори | ||||
| 1.6 | Генератор обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі | ||||
| 1.7 | Приклад застосування вузлів ОТ для відображення рухомих об'єктів на картографічному фоні | ||||
| 1.8 | Модульна контрольна робота №1 | ||||
| Усього за модулем №1 |
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчаль-них занять (год) | |||
| Лекції | СРС | ||||
| 2 семестр | |||||
| Модуль №1 «Основи обчислювальної техніки» | |||||
| 1.1. | Вступ. Цифрове проектування. Відношення між аналоговим і цифровим. Роль програмування в проектуванні цифрових пристроїв. Представлення чисел в цифрових системах. Позиційна система числення. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. | ||||
| 1.2. | Логічні елементи. Загальні відомості.. Логічні елементи базису І, АБО, НІ на дискретних компонентах. Інтегральні логічні елементи базису І-НІ і їх параметри. Елемент І-НІ побудований на основі діод-транзисторної логіки (ДТЛ) | ||||
| 1.3. | Логічні функції. Поняття про логічну функцію в логічному пристрої. Елементарні логічні функції. Тригери. Загальні відомості. Регістри. Загальні відомості. Паралельний регістр. | ||||
| 1.4. | Лічильники. Загальні відомості. Сумуючі двійкові лічильники. Віднімаючий і реверсивний лічильники. | ||||
| 1.5. | Шифратор. Дешифратор. Лінійний дешифратор. Прямокутний дешифратор. Цифро-аналогові перетворювачі. Аналого-цифрові перетворювачі. Однорозрядний двійковий суматор. Багаторозрядні двійкові суматори. Суматор послідовної дії. Підвищення швидкодії паралельних суматорів. | ||||
| 1.6. | Описання роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. Структурна схема генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. Часова діаграма роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. | ||||
| 1.7. | Комбінований програмно-апаратний метод представлення еволюцій складних просторових переміщень. Матрично-функціональний метод відображення процесу переміщення складного символу на фоні топографічної карти | ||||
| 1.8. | Модульна контрольна робота №1. | ||||
| Усього за модулем №1 | |||||
| Усього за 2 семестр | |||||
| Усього за навчальною дисципліною | |||||
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчальних занять (год.) | |
| Лабора-торні | СРС | ||
| 2 семестр | |||
| Модуль №1 «Основи обчислювальної техніки» | |||
| 1.1. | Переведення чисел з десяткової системи числення в систему числення з основою Р. | ||
| 1.2. | Переведення чисел із системи числення з основою Р в десяткову систему числення. | ||
| 1.3. | Зв'язок між системами числення з основою 2k . | ||
| 1.4. | Двійкова арифметика з від’ємними числами. | ||
| 1.5. | Проектування логічних елементів «І», «АБО», «НІ». | ||
| 1.6. | Розрахунок логічних виразів за допомогою таблиць істинності. | ||
| 1.7. | Дослідження типів тригерів. | ||
| 1.8. | Дослідження регістрів зсуву. | ||
| 1.9. | Принцип дії шифратора. | ||
| 1.10. | Принцип дії дешифратора. | ||
| 1.11. | Принцип дії двійкових лічильників. | ||
| 1.12 | Однорозрядний суматор. | ||
| 1.13 | Дослідження роботи оперативно-запам’ятовуючого пристрою на прикладі роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. | ||
| 1.14 | Дослідження роботи постійно-запам’ятовуючого пристрою на прикладі роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. | ||
| 1.15 | Дослідження роботи напівпостійно-запам’ятовуючого пристрою на прикладі роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. | ||
| Усього за модулем №1 | |||
| Усього за 2 семестр | |||
| Усього за навчальною дисципліною |
2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг
| № пор. | Зміст самостійної роботи студента | Обсяг СРС (годин) |
| 2 семестр | ||
| 1. | Опрацювання лекційного матеріалу | |
| 2. | Підготовка до лабораторних занять | |
| 3. | Підготовка до модульної контрольної робіти | |
| Усього за 2 семестр | ||
| Усього за навчальною дисципліною |
3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
Список рекомендованих джерел
Основні рекомендовані джерела
3.1.1.Уилкинсон Барри. Основы проектирования цифровых схем.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 320с. : ил. – Парал. тит. англ. ISBN 5 -8459-0685-7 (рус.)
3.1.2.Джон Ф. Уэйкерли. Проектирование цифровых устройств.: пер.с англ. – М.: «Постмаркет» , 2002.- 1088с.
3.1.3.Васюхин М.И. Алгоритмические и программно-аппаратные методы и средства построения интерактивных геоинформационных комплексов оперативного взаимодействия: дис. … докт. техн. наук: 05.13.13 / Васюхин Михаил Иванович. – К., 2002. – 414с.
Додаткові рекомендовані джерела
3.1.4.Шевелев Ю. П. Дискретная математика. Ч. 1: Теория множеств. Булева алгебра (Автоматизированная технология обучения «Символ»): Учебное пособие.
3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН
| № пор. | Назва | Шифр тем за тематичним планом | Кількість |
| 1. | Слайди, плакати | 1.1, 1.3 | |
| 2. | Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт | 1.1-1.9 | 1 прим. з кожної лабораторної роботи та їх електронні версії |
4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ
СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
4.1 Основні терміни, поняття, означення
4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.
З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не поширюється на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей.Перелік дисциплін з усною або комбінованою формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців за погодженням з проректором з навчальної роботи.
4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та методи організації навчального процесу, контролю якості навчальної діяльності та набутих студентом знань і вмінь у процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.
4.1.3. Навчальний модуль– це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.
4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаженнщо відповідає 36 годинам робочого часу.
4.1.5.Рейтинг (рейтингова оцінка)– це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.
РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань, лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.
4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульної рейтингової оцінки з даного модуля.
4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
4.1.6.5. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).
4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи та набутих знань та умінь здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
| 8 семестр | |||
| Модуль №1 | Мах кількість балів | ||
| Вид навчальної роботи | Мах кількість балів | ||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.1 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.2 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.3 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.4 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.5 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.6 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.7 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.8 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.9 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.10 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.11 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.12 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.13 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.14 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи №1.15 | |||
| Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №1 студент має набрати не менше 45 балів | |||
| Виконання модульної контрольної роботи №1 | |||
| Усього за модулем №1 | |||
| Екзамен | |||
| Усього за 2 семестр | |||
4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи
в балах оцінкам за національною шкалою
| Рейтингова оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | |
| Виконання та захист лабораторної роботи | Виконання модульної контрольної роботи | |
| 4-5 | 22-24 | Відмінно |
| 3-4 | 18-21 | Добре |
| 15-17 | Задовільно | |
| менше 3 | менше 15 | Незадовільно |
4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
4.2.4. Якщо студент успішно та своєчасно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи (з позитивними за національною шкалою оцінками), то від допускається до модульного контролю з цього модуля.
4.2.5. Модульний контроль за модулем №1, здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.
4.2.6. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.
4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).
4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" робиться запис "Не атестований".
Таблиця 4.3
Відповідність підсумкової модульної рейтингової оцінки
в балах оцінці за національною шкалою
| Модуль №1 | Оцінка за національною шкалою |
| 79-88 | Відмінно |
| 66-78 | Добре |
| 53-65 | Задовільно |
| менше 53 | Незадовільно |
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 21 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на три бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2 максимальною оцінкою.
4.2.11. Повторне проходження модульного контролю при отриманій раніше позитивній контрольній модульній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової модульної рейтингової оцінки не дозволяється.
4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.6).
4.2.13. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового екзамену, який передбачений навчальним планом з дисципліни у 2 семестрі.
4.2.14. Семестровий екзамен здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.
4.2.15. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл. 4.7), то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.
Таблиця 4.6 Таблиця 4.7
Відповідність підсумкової семестрової Відповідність екземенаційної модульної рейтингової оцінки в балах рейтингової оцінки в балах оцінці
оцінці за національною шкалою за національною шкалою
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | |
| 79-88 | Відмінно | 11-12 | Відмінно | |
| 66-78 | Добре | 9-10 | Добре | |
| 53-65 | Задовільно | 7-8 | Задовільно | |
| менше 53 | Незадовільно | Менше 7 | Незадовільно |
4.2.16. При повторному складанні семестрового екзамену максимальна величина екзаменаційної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 10 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.7 максимальною оцінкою.
4.2.17. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.8).
Таблиця 4.8
Відповідність підсумкової семестрової рейтингової оцінки
в балах оцінці за національною шкалою та шкалою ECTS
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| Оцінка | Пояснення | ||
| 90-100 | Відмінно | A | Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) |
| 82 – 89 | Добре | B | Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками) |
| 75 – 81 | C | Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок) | |
| 67 – 74 | Задовільно | D | Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків) |
| 60 – 66 | E | Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям) | |
| 35 – 59 | Незадовільно | FX | Незадовільно (з можливістю повторного складання) |
| 1 – 34 | F | Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом) |
4.2.18. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів та без перескладань і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У протилежному випадку він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.
4.2.19. Для оформлення звільнення від складання екзамену студент повинен подати в установленому порядку письмову заяву на ім'я директора інституту.
4.2.20. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений екзамен (з даної дисципліни – у 2 семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для "Відмінно" – 12 балів, для "Добре" – 10 балів, для "Задовільно" – 8 балів).
4.2.21. Повторне проходження семестрового контролю при отриманій раніше позитивній екзаменаційній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової семестрової рейтингової оцінки не дозволяється.
4.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
4.2.23. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.
(Ф 03.02 – 01)
АРКУШ ПОШИРЕННЯ ДОКУМЕНТА
| № прим. | Куди передано (підрозділ) | Дата видачі | П.І.Б. отримувача | Підпис отримувача | Примітки |
(Ф 03.02 – 02)