НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ ТА ФОРМАМИ

РОБОЧА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ "ФІЛОСОФІЯ"

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:

Для спеціальностей:

Шифр Спеціальності	Спеціальність	Факультет
6.050107	“Економіка підприємства”	Економічний
6.050103	“Міжнародна економіка”
6.050103	“Маркетинг”
7.050303	“Експертиза товарів та послуг”
8.050106	“Облік і аудит”	Обліково-фінансовий
8.050104	“Фінанси”
8.050201	“Менеджмент організацій”	Менеджменту
7.050206	“Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
6.140101	"Готельно-ресторанна справа"

Кафедра філософії та політології

Форма навчання	Курс	Семестри	Лекції (год.)	Семінарських (год.)	Лабораторних (год.)	Всього годин	Самостійна робота (год.)	Іспит (семестр)
Денна	2,3,4	2,3,4,5,6,7, 8			-			2,3,4,5,6,7, 8
Заочна	2,3,4	2,3,4,5,6,7, 8			-			2,3,4,5,6,7, 8

 

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ

В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1. МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

У підготовці висококваліфікованих спеціалістів у вищих навчальних закладах важливе місце належить гуманітарним дисциплінам, загальноосвітня, культурна і морально-виховна функції яких мають розгортатись у парадигмі пріоритету людських цінностей із метою демократизації людських відносин.

Курс передбачає вивчення основних категорій філософського знання, покликаний забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення дісності, високу світоглядно-методологічну культуру. В курсі звертається увага на те, що формування і розвиток сучасної світоглядно-методичної парадигми неможливе без філософії як теоретичної основи людьського світобачення, без розуміння філософії як життєвого завдання. В програмі враховано національні і регіональні особливості розвитку філософської думки в Україні.

Сьогодні необхідно переконати студентів у важливості філософського осягнення світу, формування філософськи обгрунтованих світоглядних орієнтацій, що допомогають молоді виробити життєву позицію свідомого члена суспільства.

Мета викладання курсу філософії – формування принципів філософського осмислення світу за допомогою базових філософських категорій, формування філософськи обгрунтованого світогляду. Також важливе значення мають знайомство з історичними типами філософії, вивчення різноманітних філософських вчень, шкіл та систем та оволодіння методикою філософських досліджень з допомогою першоджерел класиків філософської думки. Все це сприятиме формуванню цілісного уявлення про розвиток філософської світової думки з акцентуванням на місці та ролі фітчизняного філософування.

Кypc філософії орієнтований на вивчення основних етапів розвитку світової філософської думки, вільне володіння категоріальним апаратом, оволодіння філософією як відповідним типом та способом мислення, ознайомлення з новітніми течіями філософської думки сучасності. Тому робочою програмою передбачено не лише аудиторну роботу (лекційні та семінарські заняття), а й самостійну роботу студентів з опрацювання філософських першоджерел, підручників, навчальних посібників, додаткових видань (в рекомендованій літературі дається їхній перелік), а також написання рефератів, виконання контрольних робіт, активні виступи на семінарах тощо.

До кожної теми дається план лекції, питання до семінарських занять, теми рефератів, запитання для самостійного вивчення окремих проблем.

Робочу програму складено на основі програми з філософії, розробленої кафедрою філософії та політології ХДАТОХ 2003 року, з урахуванням розробок вузівських кафедр м. Києва та м. Харкова.

1.2. ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Після вивчення дисципліни студенти Повинні знати:

Ø предмет філософії, його місце в системі гуманітарних наук;

Ø основні течії філософії та історію їх виникнення, її місце й роль у житті суспільства й людини;

Ø зміст та функції філософії у суспільстві;

Ø основні філософські категорії та парадигму їх сучасного використання;

Ø характер становлення сучасних некласичних філософських систем;

Ø головні світоглядно-філософські проблеми сьогодення;

Ø історію розвитку філософської думки на Україні;

Ø місце філософії в самопізнанні людини;

Ø структуру та історичні типи світогляду (міфологічний, релігійний, науковий та філософський);

Ø роль філософії в системі духовної культури людства;

Ø взаємовідношення філософії, науки та релігії;

Ø основні принципи теорії пізнання;

Ø механізми соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності;

Ø основні категорії соціальної філософії;

Ø філософський зміст теорій періодизації суспільно-історичного процесу;

Ø ціннісну природу культуротворення;

Ø основні історичні типи відносин філософії та науки;

Ø основні цінності та їх роль в житті особи і суспільства;

Ø основні об’єкти гуманітарного пізнання;

Ø глобальні проблеми сучасності та їх зв’язок з прогресом;

Після вивчення дисципліни студенти Повинні вміти:

Ø оперувати набутими історико-філософськими знаннями при виробленні власної світоглядної позиції;

Ø вільно володіти категоріальним базисом філософії для взаємодії філософських теорій з іншими галузями гуманітарного знання;

Ø обгрунтовувати власну думку, спираючись на досягнення світової та вітчизняної філософії;

Ø застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретної соціальної діяльності та самовдосконалення;

Ø враховувати філософські знання у сфері харчування, торгівлі, бізнесу та туризму, визначати морально-філософські аспекти впливу на свідомість людини;

Ø розкривати гуманістичну функцію філософії у процесі розвитку демократичних основ життя суспільства.

1.2. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Філософія як базовий курс гуманітарної освіти пов’язаний з багатьма дисциплінами соціально-гуманітарного циклу, зокрема:

Ø релігієзнавством через історико-філософську проблематику релігієзнавства й вивчення форм суспільної свідомості (найстарішою формою світогляду є міфологічний);

Ø з історією, оскільки філософія відігравала значну роль у процесі становлення і функціонування багатьох держав;

Ø з логікою, оскільки в добу середньовіччя саме логіка була в центрі богослов’я та схоластичної філософії;

Ø з українською та зарубіжною культурою, тому що ментальні схеми та моральні засади філософії мали великий вплив на розвиток людської культури та цивілізації;

Ø з політологією, оскільки філософія надає теоретичну схему політичного життя, політичного устрою та політичної діяльності, опосередковано впливає на всі сфери суспільного життя;

Ø з соціологією, оскільки соціальна філософія тісно пов’язана з теоретичною моделлю, філософським осмисленням проблеми взаємодії особи та суспільства, має вплив на соціальну поведінку спільнот та індивідів;

Ø з естетикою як наукою про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, природі та суспільстві, та з етикою як наукою про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей;

Ø з психологією як наукою, що серед багатьох інших утворень вивчає сукупність психічних особливостей, властивих тій чи іншій формі свідомості, та з педагогікою як наукою про виховання, освіту і навчання;

Ø з економічними дисциплінами, оскільки феномен побутування еконоиіки, певних економічних стосунків між людьми та типів господарської діяльності вивчається філософією;

Ø з технологією харчування, товарознавством харчових продуктів та організацією обслуговування, оскільки філософія сприяє формуванню високої духовної культури спеціаліста, прищеплює базові знання, необхідні в кожній прикладній галузі наукової та виробничої діяльності.

Курс "Філософія" студенти опановують після вивчення курсу "Релігієзнавство" перед вивченням дисциплін "Політологія" та "Соціологія", для яких він є базовою дисципліною.

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

2.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ З РОЗПОДІЛОМ

НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ ТА ФОРМАМИ

АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

2.1.1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ ТА ФОРМАМИ

АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ ДЕННОЇ (та ЗАОЧНОЇ – У ДУЖКАХ) ФОРМИ НАВЧАННЯ

№ Теми	ТЕМА	Всього годин за навчальним планом	У тому числі
Аудиторні заняття	Само-стійна робота
Лекції	Семінарські
РОЗДІЛ І. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА І ФУНКЦІЇ
1.	Філософія, її походження, проблематика і функції		4 (2)	2 (-)	2 (6)
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ
2.	Філософія Стародавньої Індії та Китаю		2 (-)	2 (-)	2 (6)
3.	Антична філософія		2 (2)	4 (-)	2 (6)
4.	Філософія Середньовіччя та Відродження		2 (-)	2 (-)	2 (6)
5.	Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.		2 (-)	2 (2)	4 (6)
6.	Історія української філософії X-XX ст.		2 (2)	2 (-)	2 (4)
РОЗДІЛ ІІІ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ.
7.	Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії		2 (-)	2 (-)	2 (6)
8.	Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку.		2 (-)	2 (-)	4 (8)
9.	Свідомість. Філософія мови.		2 (-)	4 (2)	2 (6)
10.	Пізнання. Наукове пізнання.		2 (-)	2 (2)	2 (4)
11.	Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія.		4 (-)	2 (-)	2 (8)
РОЗДІЛ ІV. СУСПІЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
12.	Суспільство як об’єкт філософського аналізу		2 (-)	2 (-)	2 (6)
13.	Проблема людини в філософії. Особа і суспільство. Філософія права.		2 (2)	2 (-)	2 (4)
14.	Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва.		2 (-)	2 (2)	2 (4)
15.	Цінності, їх роль в житті особи і суспільства. Аксіологія.		2 (-)	2 (-)	2 (6)
16.	Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки.		2 (2)	2 (-)	2 (4)
	РАЗОМ:		36 (10)	36 (8)	36 (90)

2.2. ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ,
ПРОБЛЕМАТИКА І ФУНКЦІЇ (4 ГОД.)

ЛЕКЦІЯ № 1

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Зародження філософської думки. Предмет філософії. Специфіка філософського знання.

Філософія – одна з найдавніших і найцікавіших галузей людського знання. Походження та значення слова "філософія" ("любов до мудрості" – Піфагор). Філософія як синонім науки і теоретичної думки загалом.

2. Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.

Місце філософії в самопізнанні людини. Філософія і світогляд. Світогляд як Духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. СтруКТура світогляду. Історичні типи світогляду; міфологічний, релігійний, науковий і філософсьКиЙ. ФілосОФія як теоретична основа сВІтогляду.

3. Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії, міфу і релігії.

Міфологічна форма світогляду та притаманний їй антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх. Риси міфологічного світогляду: усвідомлення рода як колективної особи, оберненість у минуле, де тотемний предок був ідеалом діяльності, формування анімістичної картини буття.

ЛЕКЦІЯ № 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Функції філософії.

Філософія в системі ДуховноЇ культури. ВзаЄМовідношення філософії, науки та релІГії. Основні функції філософії (світоглядна, методологічна, гносеологічна, інтегративна, критична, аксіологічна).

2. Гуманізм – основна ідея сучасної філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.

Предмет філософії. Коло Філософських роздумів: людИНа і світ; мислення і БутТя, духовне і тілесне. СтруКТУРа філософського ЗНання. Основні теми і типи філософування. Проблема ВЗаємовідношення буття і духу.

3. Проблема співробітництва філософії в сучасних умовах.

Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Загальноцивілізаційне і національне у філософії.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15; 44; 47; 64; 74;
75, лекція І; 76, гл. І; 77, гл. І.]

Тема 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА КИТАЮ (2 год.)

ЛЕКЦІЯ №2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Філософія Стародавньої Індії.

Релігійно-філософські вчення. Велична література про людину, її походження та існування. "Веди" (дослівно знання, відомості). "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індо-арійського суспільства. Закон карми. Поняття сансари.

2. Філософські школи Стародавньої Індії про світ і людину.

Світоглядні системи давньоіндійської філософії – брахманізМ, буддизм, джайнізм. Перші філософські системи (даршани) – йога, Санкх’я, міманса, Веданта, вайшешика, Н’яя, Чарвака-локаята.

3. Філософія Стародавнього Китаю.

Передфілософія. "Книга перемін". Вчення про сонову світу – дві протилежні сили ян та інь. Ян ототожнюється з поняттями сонця, дня, неба, чоловічого роду, твердості, сили. Інь – з поняттями місяця, землі, ночі, жінки, слабості, м’якості. Період відділення філософії від міфології. Конфуціанство. Даосизм.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15; 24, розд. ІІ; 36; 37]

Тема 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 4

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Проблема начала буття в філософії Стародавньої Греції (Фалес, Анаксимен, Геракліт). Виникнення матеріалізму (Демокріт) і ідеалізму (Платон). Становлення античної діалектики (Геракліт).

Парадигма аНТичної філософії. Досократівська філософія. Попередники перших філософів. "Сім мудреців". Мілетська школа (Фалес Мілетський, Анаксимандр, Анаксимен). Геракліт Ефесський. Елейська школа (Парменід, Ксенофан, Зенон). Піфагор і піфагорійці. Емпедокл і Анаксагор. Давньогрецькі Атомісти (Левкіпп і ДемоКріт).

2. Проблема людини і суспільства в античній філософії.

Антропологічний переворот у античній філософії класичного періоду. Софісти. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антична філософія класичного періоду. Софісти. Малі сократичні школи.

3. Антропологічні погляди в метафізиці Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Філософія еллінізму.

Платон та Аристотель як перші філософи-систематики. Їхня онтологія, гносеологія, етика, політика. Філософія елліністичного і римського періодів. Елліністична філософія (пЕРипатетика, академічна філософія, епікУРеїзм, стоїцИЗм, скептицизм, еклектизм). Римська філософія (просвітительство, Сакралізація, неоплатонізм).

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 8; 9; 10; 11; 12; 36; 37; 41; 52; 56; 65;

74, тема 2, §1, 2, 3, 4; 75, лекції 2, 3, 4]

Тема 4. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 5

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Схоластика в Середні віки.

Теоцентризм середньовічної філософії. Формування християнської догматики. Аврелій Августин. Суперечка про універсалії. Період розквіту схоластики. Філософсько-теологічний арістотелізм. Альберт Великий і Фома Аквінський.

2. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Характерні риси Відродження. Антропоцентризм світогляду цього періоду.

Філософія Ренесансу. Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії. Початок італійського гуманізму (Дайте Аліг’єрі, Франческо Петрарка). Платонізм Ренесансу (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола). Арістотелізм Ренесансу (П’єтро Помпонацці). Реформація. Гуманісти заальпійських європейських країн (Мішель Ейкем де Монтень).

3. М. Кузанський про людину. Вплив на світогляд вчень М. Коперніка, Дж. Бруно і Г. Галілея.

Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство. Нове природознавство. Філософія природи (Микола Кузанський Бернардіно Телєзіо, Джордано Бруно). Соціальні теорії. Ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден). Теорія природного права. Попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).

Рекомендована література:

[1; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; Т. ІІ, с.5-25, 50-75; 17; 24, розд. IV – V; 36; 37; 41].

Тема 5. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XVII-XX Ст. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 6

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Західноєвропейська філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Особливості епохи Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіризм Ф. Бекона і раціоналізм Р. Декарта. Вчення про субстанцію Б. Спінози. Монадологія В. Лейбніца.

Філософія Нового часу Початок формування філософської думки Нового часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, картезіанство, П’єр Гассенді). Англійська філософія ХVП ст. (Томас Гоббс, ДжоН Локк). Раціоналізм ЄвропейськоЇ філософії ХVП ст. (Бенедикт Спиноза, Лейбніц, Хрістіан Вольф). Суб’єктивно-іДЕалістична завершеність сеНСуалістичної філософії і крИТична реакція на НЕї (Джордж Берклі, Давид Юм).

2. Філософія Просвітництва. Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах. Німецька класична філософія. “Коперніанський переворот” І. Канта. Протиріччя в його філософії. Агностицизм, раціоналізм і дуалізм. Гегель, його філософська система і метод. Протиріччя між ними.

Французька філософія ХVШ ст. Освітянство (Вольтер, Руссо, Мореллі, Кондорсе). Енциклопедисти (ЛАметрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій). Метафізичність і практичність французької філософії. Німецька класична філософія.

3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Його метафізичний матеріалізм. Філософія марксизму.

ОсНОВНі принципи філософії Фейєрбаха. Філософія марксизму. Проблеми буТТя – мислення, матерії – свіДОмості, матеріального – ідеального. Вчення про місце і роль капіталізму в історії. К. МАркс про основні риси комуністичної формації.

4. Зарубіжна філософія ХХ ст. Екзістенціалізм М. Хайдегера, Ж.-П. Сартра А. Камю, К. Ясперса. Неотомізм. Неофрейдизм. Неопозитивізм. Герменевтика. Прагматизм. Плюралізм течій в філософії і проблема гуманізму, співробітництва.

Філософія у XX столітті. Головні проблеми і тенденції XX ст. Місце і роль філософії у культурі XX ст. Психоаналіз і філософія неофрейдизму. Екзистенціальна філософія. Філософська антропологія. Філософська гЕРменевтика. Структуралізм і постструктуралізм. Аналітична філософІЯ. "Постпозитивізм" і філософія науки (К. Поппер, Т. КуН, П. Фейєрабенд).

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. І гл. ІІ; 28; 41;
74, тема 2, §8; лекція 7; 77, розд. VІ, VІІ; 73, Т. І.].

Тема 6. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ X-XX ст. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 7

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.)

Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський та язичеський період. "Хрещення Русі" як світоглядна революція. Вплив візантійської і західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Світоглядні ідеї Іларіона, Нестора, В. Мономаха, К. Туровського, Я. Мудрого.

2. Соціально-політичні погляди в період формування української нації.

Філософська думка в Україні в ХVІ-ХVШ ст. Діалог православної догматики та католицької схоластики. Полемісти (Г. Смотрицький, І. Вишенський, С. Зизаній і ін.). Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVП-ХVШ ст. Філософія Г. С. Сковороди. Світова велич Г. Сковороди.

3. Вітчизняна філософія ХІХ - ХХ ст. Особливості розвитку української і російської духовності у XIX ст.

Філософська думка у Харківському університеті (Каразін, Шад, Рижський, Потебня). Т. Шевченко як мислитель. "Філософія серця" П. Юркевича. Вплив його філософії на формування "російського космізму", "філософії всеєдності" В. Соловйова, "філософії спільної справи" М. Федорова. “Філософія серця" і російськомовна школа "київського гуманізму".

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Філософія І. Франка. Філософські погляди Л. Українки і М. Коцюбинського.

4. Філософія української діаспори та російська філософія.

Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського, Д. Чижевського про чинники формування української духовності. Соціально-філософські погляди становлення української незалежної держави (М. Грушевський, В. Виниченко). Репресії проти філософської інтелігенції в Росії і Україні в 20-30 роках. Вплив тоталітарної системи на філософію в Росії і Україні. .Філософське відродження в незалежній Україні.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. І, гл. ІІ, §10; 18; 36; 24; 27;
31; 40; 52; 56; 59; 75, лекції 11, 12; 84; 89.].

Тема 7. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 8

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Виникнення філософської проблеми буття. Категорія буття. ЇЇ сенс і специфіка. Проблема буття у ХХ ст.

ІндивідуаЛЬне і суспільне буття людини. Особистість як соціо­кульТУрна форма індивідуального буття. Людське бУтТя як "співбуТТя". Проблема визначеності "Я" та "інші". Індивідуально-особистісне і Соціально-спільнотнісне. Проблема відношення "людина – світ". Філософський сенс категорії буття.

2. Світоглядне і методологічне значення категорії “матерія”. Сучасні уявлення про будову і властивості матерії.

Типи онтології: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, номіналізм, пантеїЗМ, дуалізм, монізм, плЮРалізм, догматизм, скептицизм та ін. Матерія як об’ЄКтивна реальність і філософська категорія. Сучасні уявлення про структуру і рівні організації матерії. Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.

3. Основні форми існування матерії. ПростІр І час як форми існування світу

Простір і час як форми існування Світу. ЕволюціЯ уявлень про простір і час. Статичність, динамічність, ЦИклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу. СоціаЛЬний простір і час.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 22, Т. І, с. 123 – 256; 103, с.3 - 43;
65, гл. ІІІ; 71, с.5-49, 196-254; 74, тема 5; 75, розд. ІІІ; 76, розд. 5.].

Тема 8. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 9

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Загальна характеристика діалектики.

Діалетика як сучасна загальна теорія розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика. Категорії діалектики. Їхня роль і значення в науковому пізнанні.

2. Закони діалектики

Поянття зв’язка. Закон єдності та боротьби протилежностей. Діалектичні протилежності. Основні типи протиріч. Закон заперечення. Діалектичне заперечення і синтез.

3. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Альтернативи діалектики. Діалектика як теорія розвитку, як логіка та теорія пізнання. Метафізика. Розуміння метафізикою джерела розвитку, руху, змін. Спрямованість розвитку. Побудова наукової картини сівту. Негативна діалектика Т. Адороно та Ж.-П. Сартра. Софістика та еклектика як різновиди метафізики. Догматизм та релятивізм.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 11; 12; 5, ТІ, с.28-36, 50 - 89;
15, Ч. ІІ, гл. VII; 22, Т. І, Т. ІІ, 34; 49; 74, тема VIІ; 78; 63.]

Тема 9. СВІДОМІСТЬ. ФІЛОСОФІЯ МОВИ (2 год.).

ЛЕКЦІЯ № 10

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Проблема свідомості в філософії.

Відображення як загальна властивість матерії, як генетична передумова свідомості. Суспільно-історична сутність свідомості. Свідомість і мова. Ідеальність свідомості. Свідомість і самосвідомість. Свідомість і духовність. Мислення і мова, мовний символізм буття. Інтерсуб’єктивна, діалогічна та ігрова ПРирода свідомості.

2. Форми суспільної свідомості. ЇЇ виникнення і розвиток.

Політична свідомість. Політичні відношення і політичні погляди. Зростання ролі політичної самосвідомості людей в сучасних умовах. Сутність права. Правосвідомість Концепції становлення правової і незалежної української держави. Моральна свідомість.

3. Специфіка релігійної свідомості.

Свобода совісті. Проблема взаєморозуміння і співробітництва віруючих і невіруючих на сучасному етапі. Плюралізм думок, гласність і свобода дискусій як необхідна умова творчого розвитку суспільної свідомості.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 19, гл. ІХ; 15, гл. ХІ;
50, Ч. І; 74, тема 6; 75, розд.4; 69, с. 73 – 169; 89]

Тема 10. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ (2 год.).

ЛЕКЦІЯ № 11

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Ставлення різних напрямків і шкіл до питання про природу і можливості людського пізнання. Основні принципи матеріалістичної теорії пізнання. Діалектика об’єкта і суб’єкта в пізнанні.

Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського аналізу. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості люДИни. Механізми соціокульТуРної детермінації пізнавальної діяльності.

2. Співвідношення чуттєвого і раціонального в пізнанні. Проблема істини. Пізнання і практика.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне у пізнанні. Буденне знання і здоровий глузд. Опосередковане (раціональне, інтелектуальне, інтелігібельне) та безпосереднє (ірраціональНЕ, містичне, "вчуваюче") пізнання. Основні рівні та етапи (факт, Думка, ідея, проблема, гіпотеза, КОнцепЦІя, теорія) пізНАння.

3. Наукове – вища форма пізнавальної діяльності.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, замірювання. Методи теоретичного пізнання: моделювання, формалізація, гіпотеза, теорія.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 19, 50, 52, 55, 75, 77; 81]

Тема 11. ПРИРОДА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ. ЕКОФІЛОСОФІЯ. (4 год.)

ЛЕКЦІЯ № 12

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства.

Природно-соціальний характер становлення Цивілізаційних Систем. Традиційне суспільство. Поняття споживацького і продуктивного господарства. Проблема "неолітичної реВОлюції". Творення і розвиток концентрованих форм розселення людей. Роль етносів у Генезі цивілізацій.

2. Основні історичні етапи взаємодії природи і суспільства.

Філософський аспект співвідношення природи та суспільства. Поняття природи як частини світу, яка протистоїть суспільству та взаємодіє з ним, як природного середовища, у якому живе суспільство. Природа як необхідна умова матеріального життя суспільства.

3. Протиріччя в системі "суспільство-природа" в сучасну епоху.

Антропосфера, соціосфера, біотехносфера. Суперечності у системі "суспільство-природа" як наявність безмежних потреб розвитку суспільства і обмежених можливостей біосфери. Екологічна взаємодія природи і суспільства. Географічне середовище. Структурна перебудова економіки з урахуванням екологічних вимог.

ЛЕКЦІЯ № 13

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Ідеї В. І. Вернадського про ноосферу, їх актуальність зараз.

Типи ціннісного Відношення людини до природи на різних етапах розвитку соціуму. Географічне середовище та його роль в житті суспільства. Ідеї географічного детермінізму і геополітики в аналізі соціальних процесів. Чотири періоди історії взаємодії суспільства та природи (привласнення, аграрний, індустріальний, ноосферний).

2. Шляхи подолання екологічної кризи.

Екологія як наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. НароДОНАселення, прИРодНА передумова і суб’ЄКт соціаЛЬних віДНосИН. Фінансування природоохоронних заходів. Теорії екологічної безпеки.

3. Об’єктивна необхідність міжнародного співробітництва для вирішення глобальних проблем сучасності.

Збереження життя на Землі. Проблеми екології і демографії. Поняття ЕТНОсу. Роль природного фактору у творенні і розвитку ЕТносу. Типи ЕТнічних спільНОстей людей, їх історична Генеза. Раса і етнос. Національна психологія та самосвідомість. Демографічний фактор в системі соціальних відносин.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. ІІ, гл. VІІІ; 16, с.303 – 311; 19; 25;
39; 51; 74, тема 13; 65, гл. V; 84.]

Тема 12. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ
ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 14

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Специфіка предмету соціальної філософії.

Специфіка предмету соціальної філософії. ВзаЄМодія соціальної філософії із суспільствознавчими, природознавчими та гуманітарними науками. Соціальна філософія і теоретична соціологія. Всезагальність соціально-філософського аналізу і конкретність, комплексність соціологічного дослідження. Соціальна філософія та історія, культура, ідеологія.

2. Суспільство як система, що розвивається.

Сутність діалектико-матеріалістичного розуміння суспільства. Категорії "матеріально-суспільні відносини", “ідеологічні суспільні відносини”. "Базис" і "надбудова". Об’єктивне і суб’єктивне в суспільно-історичній практиці. Значення суб’єктивного фактора в історії.

3. Специфіка соціального детермінізму.

Соціальні протиріччя як джерело саморуху, розвитку суспільства, як системи, що розвивається. Співвідношення суспільних законів і діяльності людей. Динамічні і статистичні закони суспільного життя.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 14, с.60; 15, Ч. ІІ, гл. ХІV; 25; 26; 48; 70, Т. І, с. 14-54, 70-78, 147-151, 192-227, 245-254, 354-363; 74, Тема 14; 75, лекція 28; 88.]

Тема 13. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ.
ОСОБА І СУСПІЛЬСТВО. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 15

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Специфіка та актуальність соціально-філософського розуміння проблеми людини.

Природний характер Соціально-спільністних утворень. Поняття соціаЛЬної структури суспільства. Особистість і суспільство. Соціальний інститут сім’ї. Колектив, соціальна група, нація, народ. Понятгя класів, верств, прошарків. Елітарні верстви й народНІ маси. Поняття соціальної стратифікації.

2. Природа, сутність і призначення людини. Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) в людині.

Людина як індивід. Особа і індивідуальність. Індивідуальність і індивідуалізм. Історичні типи і перспективи розвитку особи. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Людство перед XXI віком.

3. Регулятивні механізми функціонування та розВИтку соціуму. Філософія права.

Соціальні тенденції процесу державотворення. Ідея соціально-справедливої, демократичної держави. Поняття громадянського суспільстВА. ПонятТЯ права. Соціальні функції права. Правосвідомість. Право і мораль. Ідея правової держави. Ознаки правової дерЖАВИ.

Рекомендована література:

[3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 15, Ч. ІІ, гл. ІХ; 30; 60; 65, гл. Х;
74, Тема 16; 75, лекція 18; 80; 81, Книга 6]

Тема 14. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ.
ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ, МОРАЛІ, МИСТЕЦТВА. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 16

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Філософське розуміння культури. Матеріальна і духовна культура.

Культура як об’єкт філософського аналізу. Система кульТУри: принципи, елементи, струкТУра. Культура як інобуття людського духу. Багатомірність кулЬТур і Цивізацій. Людиномірна сутність кулЬТури.

2. Культура як самоутвердження людини в різних видах діяльності. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складова філософії культури.

Суспільство і культура. Особиста форма існування культури. Політична, правова, етИЧна, естетична, релігійна, філософська, економічна, екоЛОгічна та інші культури. Культура ВиРобництва, управління, національних і суспільних відносИН.

3. Сучасна цивілізація: її особливості і протиріччя. Проблема кризи цивілізації і шляхи виходу з неї.

Філософія історії культури та прогностика і футурологія. Майбутнє у системі ціннісних орієнтацій сучасного людства. Соціально-історична і культурологічна обумовленість передбачення майбутнього. Земна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.

Рекомендована література:

[1; 2, с.252; 3; 4, с.252 – 513; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12;
32; 55; 68; 74, Тема 19; 72; 67, с.252-266, 435- 484]

Тема 15. ЦІННОСТІ, ЇХ РОЛЬ В ЖИТТІ ОСОБИ І СУСПІЛЬСТВА.
(2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 17

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Аксіологія як наука про цінності. Природа цінностей.

Сакрально-цінностні форми мислення і філософія культури. Цінності як ядро духовного свіТУ люДИни. Структура цінностей. ЦІннісний характер жиТТЄВого смислу. СтворЕНня, продукування жаданого смислу, ВНЕСення його у світ власною діяльністю.

2. Поняття оцінки.

Структура оцінки. Оцінка і норма. Функції оцінки. Цілі і цінності. Логічні елементи категорії цінності. Ієрархія цінностей людського буття. Категорія норми у М. Вебера, Т. Парсонса. Системи ціннісних орієнтацій в історії культури.

3. Соціальна обумовленість ціннісних орієнтацій, їх зміна в історії суспільства і філософській думці.

Цінності в структурі соціуму. Цінності як соціально-значимі орієнтири діяльності суб’єктів. Цінності як інтегруючі, соціалізуючі, комунікативні засади у житті суспільства. Процес кодування еталонів суспільно схваленої поведінки людей. Цінності як структурний елемент діяльності.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 24; 33; 46; 74, Тема 20]

Тема 16. ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ.
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ.
(2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 18

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Сутність суспільного прогресу та його критерії.

Поняття прогресу. Лінійна та циклична концепції історичного часу. Поняття соціального передбачення і прогнозування майбутнього. Діалектика непередбачуваного і непередбаченого. Соціальне прогнозування. Футурологія. Концепція О. Тоффлера.

2. Філософія науки та техніки.

Методологія наукового пізнання. Особливості наукового пізнання та його роль у сучасній техногенній цивілізації. Концепції К. Поппера, І. Лакатоса, Т. Куна. Філософія техніки як галузь філософського знання. Етичний вимір та подальші перспективи філософії техніки у XXI сторіччі.

3. Філософія економіки.

Філософські засади економічного знання. Парадигмальне поле взаємодії філософських та економічних наук. Важливість вивчення філософсько-методологічних настанов для студентів-економістів. Гуманізація економічного циклу дисциплін у вищій школі за допомогою філософського знання.

Рекомендована література:

[5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. ІІ, гл. ХV, ХVІІІ, §3, 4; 20; 21, с.4-56; 23,
с. 27-45, 89-134; 29, с.75-80; 43, с. 124-187; 58; 61, Тема 17; 74, Тема 22; 85]

2.3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ФОРМИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Семінарські заняття як один з найважливіших видів аудиторної роботи під час вивчення курсу "Філософія" тісно пов’язані з лекціями і Проводяться у таких формах:

• семінар-розгорнута бесіда; семінар-дискусія; семінар-захист рефератів;

• семінар-"мозковий штурм".

Вибір форми семінару визначається низкою умов: метою і змістом навчального матеріалу, роком навчання, рівнем підготовки студентів, педагогічним досвідом викладача.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Назва теми Курсу	Обсяг годин	№ заняття	Питання для обговорення	Форми поточного контролю
РОЗДІЛ І. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ
Філософія, її походження, проблематика і функції.			1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії. 2. Філософські проблеми і напрямки. 3. Проблема методу в філософії. Філософія і світогляд. 4. Гуманізм філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.	Семінар-розгорнута бесіда з оцінюванням знань
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ
Філософія Стародавньої Індії та Китаю			1. Зародження філософської думки. 2. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
Антична філософія			1. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер. 2. Вчення про буття і людину. 3. Антична діалектика.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
Антична філософія			1. Філософські погляди Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика. 2. Внесок Арістотеля у скарбницю світової філософської думки. 3. Філософія еллінізму. 4. Римська філософія. Неоплатонізм.	Семінар-захист рефератів з їхнім подальшим обговоренням і оцінюванням
Філософія Середньовіччя та Відродження			1. Середньовічна філософія, її релігійний характер. 2. Схоластичність. Теоцентризм. Номіналізм і реалізм. 3. Філософія А. Блаженного і Ф. Аквінського. 4. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІст.). Її антропоцентричний характер.	Семінар-дискусія з оцінкою викладачем теоретичного рівня знань студентів
Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.			1. Західноєвропейська філософія Нового часу і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІст.) 2. Німецька класична філософія. Марксистська філософія 3. Особливості сучасної зарубіжної філософії. 4. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. 5. Неопозитивізм. Філософські проблеми психоаналізу. Психоаналіз і неофрейдизм. 6. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм, його еволюція, принципи, риси.	Семінар-дискусія з оцінкою викладачем теоретичного рівня знань студентів
Історія української філософії X-XX ст.			1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.). 2. Філософія Відродження та Просвітництва в Україні. 3. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст. Філософія Г. Сковороди 4. Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
РОЗДІЛ ІІІ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ
Філософське розуміння світу:буття, матерія як вихідні категорії			1. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття. 2. Проблема субстанції. Категорія матерії. 3. Рух, простір і час як атрибути матерії. 4. Проблема різноманітності, єдності, вічності і безмежності матеріального світу.	Семінар-дискусія з оцінкою викладачем теоретичного рівня знань студентів
Діалектика та iї альтернативи. Концепція розвитку			1. Діалектика як вчення про універсальні зв'язки і розвиток. Об'єктивна і суб'єктивна діалектики. 2. Діалектика і догматичне мислення. Принципи діалектики. 3. Ідеалістична діалектика Гегеля і матеріалістична діалектика Маркса. Діалектична і метафізична концепції розвитку. 4. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах (негативна діалектика франкфуртської школи).	Опитування за лекційним матеріалом і самостійно опрацьованою рекомендованою літературою
Свідомість. Філософія мови			1. Проблема свідомості в філософії. Свідомість як світ суб'єктивної реальності. 2. Відображення як загальна властивість матерії. 3. Якісні відмінності форм відображення різних рівнів матерії.	Опитування за лекційним матеріалом, обговорення студентських доповідей за рефератами
Свідомість. Філософія мови.			1. Виникнення суспільних форм свідомості. Свідомість і мозок. Ідеальне і матеріальне. 2. Свідомість і мова. Несвідоме в людському бутті. 3. Структура і рівні суспільної свідомості. 4. Форми суспільної свідомості: політика, право, мораль, мистецтво, релігія.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
Пізнання. Наукове пізнання			1. Пізнання як теорія відображення і людська діяльність. Суб’єкт і об’єкт пізнання. 2. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. 3. Об’єктивність істини. Діалектика абсолютної і відносної істини. Догматизм і релятивізм. 4. Співвідношення і структура емпіричного і теоретичного рівнів знання.	Опитування За лекційним матеріалом і самостійно опрацьованою рекомендованою літературою
Природа як предмет філософського осмислення			1. "Природа" як прояв буття. Природа як географічне середовище. Географічний детермінізм. Геополітика: сутність та сучасні форми вияву. 2. Біосфера. Ноосфера. Техносфера. Ідеї В. І.Вернадського про ноосферу, їхня актуальність у сучасних умовах. 3. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Екологія трудової діяльності соціуму. Народонаселення. Ідеї Мальтуса та боротьба навколо них. 4. Протиріччя в системі "суспільство-природа". Екологічні про­блеми та шляхи їх вирішення.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
РОЗДІЛ IV. СУСПІЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
Суспільство як об’єкт філософського аналізу			1. Специфіка предмета соціальної філософії. 2. Суспільне життя як єдність суспільного буття і суспільної свідомості. 3. Діалектика матеріального і духовного виробництва. 4. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування.	Семінар-опитування за лекційним матеріалом
Проблема людини в філософії. Особа і суспільство. Філософія права.			1. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. 2. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість. 3. Природне і суспільне в людині. Вплив НТР і її соціальних наслідків на людину як біологічний вид. 4. Філософія права, її основні принципи та категорії.	Семінар-дискусія
Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва.			1. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини. Матеріальна і духовна культура. 2. Суспільство і культура. Національні, класові і загальнолюдські риси духовної культури. Політична і правова культура. Культура спілкування. Культура обслуговування. 3. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. 4. Поняття цивілізації. Типи цивілізації. Проблеми цивілізацій­ного розвитку. 5. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства.	Співбесіда
Цінності, їx роль в житті особи і суспільства. Аксіологія.			1. Поняття і природа цінностей. Цінності в структурі соціуму. 2. Класифікація цінностей: по предмету; матеріальні і духовні, по суб'єкту; індивідуальні, групові, загальнолюдські, економічні, політичні, релігійні. 3. Проблема формування ціннісних орієнтацій в процесі виховання і навчання. 4. Співвідношення мети і засобів як аксіологічна проблема. Цінності як ядро світоглядної проблематики. Свобода як цінність.	Семінар-“мозковий штурм” з оцінюванням теоретичних і практичних знань студентів
Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки.			1. Філософське розуміння прогресу і його критерії. Співвідношення науково-технічного, соціального і духовного прогресу в сучасну епоху. 2. Єдність і багатоманітність світової історії. Діалектика добра і зла, прогресу, свободи і справедливості. 3. Особливості наукового пі­знання та його роль у сучасній техногенній цивілізації. 4. Взаємозв’язок проблем філо­софії та економіки у сучасному цивілізаційному просторі..	Семінар-опитування за лекційним матеріалом

2.4. НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Навчальний реферат – це письмовий твір, в якому розкривається тема на основі присвячених їй наукових праць і джерел.

Теми рефератів наведено у робочій програмі, проте студент може вибрати тему, яка б відповідала його інтересам, і погодити її з викладачем.

Підготовку до написання реферату слід починати з вибору теми. Для розкриття теми потрібно звернутися до новітніх джерел, які дають можливість автору більш повно з’ясувати суть проблеми. Далі необхідно скласти план реферату за такою схемою: вступ, основна частина, висновки. У вступі автор обґрунтовує вибір теми, вказує актуальність, завдання написання реферату.

В основній частині, яка буде включати 3-4 питання, автор розкриває зміст проблеми, пропонує різні точки зору, теоретичні положення, факти, посилання, висловлює свою позицію. Основними критеріями реферату є логіка та аргументованість.

У висновках потрібно підвести підсумки, зробити висновки, подати список використаної літератури (не менше 4-ох джерел).

Кінцевим результатом процесу підготовки реферату є його оформлення належним чином. Він може бути надрукованим або розбірливо написаним. Його обсяг – до 25 сторінок рукописного тексту (15-20 друкованого).

З підготовленим рефератом можна виступити на семінарському занятті або захистити реферат. Захисту рефератів може бути присвячено окреме заняття. До захисту слід підготувати усний виступ на 7-10 хвилин, в якому аргументувати тему, основні положення, проаналізувати вивчені літературні джерела.

Реферат не може бути оцінений позитивно, якщо він написаний тільки на основі підручника або знятий з комп’ютерних мереж без індивідуального доопрацювання.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Філософія в системі культури.

2. Що таке світогляд. Особливості міфологічного світогляду.

3. Історичні типи світоглядів.

4. Філософія в епоху НТР.

5. Космоцентризм філософії Стародавньої Греції.

6. Філософія і етичний раціоналізм Секрета.

7. Вчення Платона і Аристотеля про світ, суспільство і державу.

8. Теоцентризм середньовічної схоластики. Філософія Ф. Аквінського.

9. Філософські ідеї в духовному житті Київської Русі (ІХ-ХП ст.).

10. Філософські ідеї епохи Відродження.

11. Емпіризм філософії Ф. Бекона.

12. Гуманізм Відродження і сьогодення.

13. Вчення про субстанцію в філософії Б. Спінози.

14. Киево-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст.

15. Філософські погляди Г. С.Сковороди.

16. "Коперніканський переворот" І. Канта.

17. Дуалізм, агностицизм і раціоналізм І. Канта.

18. Діалектичний метод і ідеалістична система Гегеля.

19. Раціональний зміст гегелєвської діалектики.

20. Антропологічний матеріалізм та гуманізм Л. Фейербаха.

21. Філософські ідеї в Харківському університеті в XIX ст. (Каразін, Шад, Рижський, Потебня).

22. Соціально-політичні ідеї "Кирило-Мефодіївського братства".

23. М. Костомаров про український народний характер.

Т. Шевченко як мислитель.

25. Соціальні концепції "слов’янофілів" і "західників".

26. Відмінність соціальних концепцій "українофілів" і "слов’янофілів".

27. Соціально-філософські погляди І. Франка.

28. Російська релігійна філософія кінця XIX початку XX століття.

29. Філософія української діаспори.

30. Філософія техніки 20 століття (Л. Мамфорд).

31. Екзистенціалізм Альбера Камю та Жана-Поля Сартра.

32. "Втеча від свободи" Еріха Фромма.

33. Релігійно-філософська система П’єра Тейяра де Шардена.

34. Становлення філософської думки давніх слов’ян.

35. "Мета та призначення історії" в філософії Карла Ясперса.

36. Теорія "переоцінки цінностей" Ф. Ніцше.

37. Культура і цивілізація (за О. Шпенглером).

38. Філософські погляди П. О. Флоренського "Столп та утвердження істини"

39. Філософія техніки 20 сторіччя (Норберт Вінер).

40. Позитивізм у 19 сторіччі. Програма позитивної філософії О. Конта.

41. Філософія сексуальності Зигмунда Фройда.

42. Філософія періоду відродження українського духовного життя
(В. Винниченко, М. Грушевський).

43. "Самопізнання" Миколи Бердяєва.

44. Структурна антропологія 20 ст. (К. Леві-Строс, Л. Леві-Брюль).

45. "Порядок з хаосу" сучасна філософія природи (І. Пригожин).

46. Філософські погляди Макса Вебера.

47. "Анатомія людської деструктивності" Еріха Фромма.

48. Сучасні наукові уявлення про будову і властивості матерії.

49. Взаємозв'язок матерії, руху, простору і часу.

50. Розвиток уявлень про матерію в історії філософії.

51. Світогляд і наукова картина світу.

52. Категорія буття: її сенс і специфіка.

53. Буття як матеріальна реальність і єдність світу.

54. Діалектика як теорія розвитку.

55. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

56. Принципи загального зв’язку і розвитку, їх роль в пізнанні.

57. Діалектична і метафізична концепції розвитку.

58. Сутність "трагічної діалектики" К. Ліберта, Ж.-П. Сартра та М. Хайдегера.

59. Відмінність діалектики Маркса від діалектики Гегеля.

60. Категорії діалектики, їх місце і роль в науковому пізнанні.

61. Свідомість як вища форма відображення дійсності.

62. Співвідношення біологічного і соціального у виникненні свідомості.

63. Роль несвідомого в людському бутті.

64. Відображення та інформація.

65. Специфіка релігійної свідомості.

66. Свідомість і самосвідомість.

67. Проблема "діалогу" людини і комп’ютерних систем.

68. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

69. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного в процесі пізнання.

70. Співвідношення чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.

71. Єдність теорії і практики в пізнанні як важлива умова вдосконалення суспільства.

72. Природне і штучне середовище, їх роль в житті суспільства.

73. Про роль і місце природних факторів на сучасному стані НТР.

74. Проблема скінченності та нескінченності життя.

75. Екологічна проблема як глобальна проблема сучасності. Шляхи її вирішення.

76. Роль сфери обслуговування, зокрема торгівлі, туризму і громадського харчування в сучасному суспільстві.

77. Вчення про суспільно-економічну формацію і його альтернативи про стадії економічного росту.

78. Людина як найвища цінність суспільства.

79. Проблема багатоманітності і взаємовпливів культур.

80. Роль економіки, торгівлі, туризму та громадського харчування в соціальному прогресі.

81. Наукове передбачення суспільних процесів.

82. Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.

83. Гуманізація суспільних відносин як умови виживання людства.

84. Прогностика і футурологія.

85. Культура обслуговування в сфері торгівлі, туризму і громадського харчування.

86. Проблема Заходу і Сходу у впливі культур.

87. Культура і її зв’язок з цивілізацією.

88. Проблема сенсу життя і безсмертя людини.

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Одним із найважливіших складників навчального процесу є контроль рівня знань студентів. Під час вивчення дисципліни "Філософія" застосовується поточний, проміжний і підсумковий контроль знань. Усі ці види контролю взаємопов’язані та організовані в такий спосіб, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу і забезпечити об’єктивне оцінювання рівня їх знань.

Перевірка та оцінювання знань студентів має кілька видів:

ØПоточний контроль:

1) оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

2) оцінювання знань з використанням поточних тематичних тестів;

3) оцінювання рефератів;

4) оцінювання виконання домашніх завдань;

ØПроміжковий контроль:

1) проведення підсумкових письмових контрольних робіт за окремими темами;

2) оцінювання знань на основі блочно-модульних тестів;

3) індивідуальні співбесіди за результатами вивчення кожного розділу;

ØПідсумковий контроль:

1) у процесі іспиту;

2) за результатами роботи протягом семестру (у разі відмінних показників).

Підсумковий (семестровий) контрользнань проводитьсяУ формі іспиту.Іспит з курсу "Філософія" проводиться у формі бесіди викладача зі студентом, який виконав вимоги робочої програми, за екзаменаційними білетами. Студентк виставляється оцінка "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" за певними критеріями.

Для отримання оцінки "відмінно" студент повинен дати чіткі обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача. Під час складання іспиту він має показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Оцінку "добре" студент отримує у разі недостатньо чітких та обгрунтованих відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача за умов виявлення ним розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Для отримання оцінки "задовільно" студентові, який дав недостатньо чіткі й обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача, виявив плутанину в оперуванні філософськими категоріями і відсутність умінь використання засобів філософського аналізу, необхідно показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, який під час відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача показав знання деяких аспектів філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, але не виявив навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміня обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Під час виведення загальної оцінки за трьома питаннями екзаменаційного білету й додатковими запитаннями враховується значимість і складність питань, можливості саморозкриття студента. Також викладач може враховувати внутрішньосеместрові показники оволодіння студентом політологічним матеріалом.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Філософія і політика.

2. Філософія та світогляд. Їхні складові та функції.

3. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Антиномії "чистого розуму".

4. Філософія французьких матеріалістів 18 століття.

5. Відмінні риси і особливості середньовічної філософії. Суперечка про універсалії.

6. Категорія буття, її філософський сенс.

7. Людина в екзистенціальному вимірі: проблема життя і смерті, сенсу життя, щастя.

8. Філософія, її предмет і роль в житті особи та суспільства.

9. Основні проблеми філософії: взаємовідношення світу і людини (онтологічний, гносеологічний, аксіологічний аспекти).

10. Сучасна західна філософія: основні напрямки, проблеми і тенденції.

11. Сучасні наукові уявлення про будову і властивості матерії, її зміст і методологічне значення.

12. Принципи, категорії і закони діалектики.

13. Філософія і релігія: спільність і відмінність.

14. Методи і форми наукового пізнання.

15. Пізнання як предмет філософського осмислення.

16. Г. С. Сковорода, його життя та філософія.

17. Проблема істини та її рішення в філософії. Істина і помилка.