Методологічні основи економіки праці
План
1. Структура наук щодо праці і персоналу, їх взаємодія з іншими науками.
2. Методологія комплексного дослідження економічних і соціальних проблем
праці.
1. Структура наук щодо праці і персоналу, їх взаємодія з іншими науками.
Трудова діяльність людини стала об’єктом систематичних наукових досліджень порівняно недавно-з другої половини XIX ст. (початок Тейлор -наукова організація праці).
В наш час в науках про працю і персонал сформувались наступні основні (проблеми) напрямки і розділи:
1. Продуктивність праці.Центральне місце тут займають методи порівняння витрат і результатів праці, оцінки вкладу співробітників і колективів в загальні підсумки діяльності підприємства визначення факторів зростання випуску продукції і зниження витрат праці.
2. Людський капітал -визначається сукупністю якостей людини (здо-ров’я, освіта, професіоналізм і інші), які впливають на результати її діяльності і відповідні прибутки. Зокрема теорія людського капіталу дозволяє оцінювати доцільність витрат на навчання в залежності від очікуваємого приросту прибутків і тривалості використання набутих знань.
3. Умови парці-визначаються параметрами виробничої середи (шум,
температура повітря, запиленість, вібрація і інші), виконуємої роботи
(темп рухів, маса переміщеного вантажу, монотонність і інші), режиму
праці і відпочинку, психологічною і соціальною атмосферами.
Важливішою характеристикою умов праці є безпека діяльності людини. При покращенні умов праці зростає її продуктивність. Але це потребує відповідних витрат. Звідси з'являється проблема оптимізації умов праці з
урахуванням взаємозв’язку соціальних і економічних факторів.
4. Проектування трудових процесів- включає вибір найліпших засобів виконання робіт, розподілу їх загального обсягу між виконавцями, проектування робочих місць, систем забезпечення матеріалами, інструментом, енергією, іншими ресурсами.
5. Нормування праці- складається у визначенні об’єктивно необхідних витрат і результатів праці по елементам виробничого процесу. Найбільш широко застосовуються норми витрат робочого часу на одиницю роботи. Нарівні з ними використовують також норми чисельності персоналу, інтенсивності праці і інші.
6. Планування чисельності персоналу- включає визначення результатів діяльності підприємства в залежності від чисельності співробітників, розрахунок нормативної трудомісткості продукції, джерел залучання персоналу, динаміки персоналу на підприємстві з урахуванням передбачаємих змін в продукції і технології.
7. Відбір, навчання і атестація - спрямовані на зростання якості персоналу (конкурсний прийом на роботу, ріст кваліфікації, оцінка результатів праці співробітників).
8. Мотивація- процес збудження людини до плідної діяльності виходячи з її потреб і цілей підприємства Узгодження інтересів співробітників і підприємства здійснюється відповідно з характеристики персоналу і виробничими ситуаціями.
9. Формування доходів і оплата праці- в цьому розділі розглядають джерела прибутків, причини їх диференціації, фактори, яві визначають структуру і рівень оплати праці, форми і системи заробітної плати.
10. Взаємовідносини в трудових колективах -визначаються еконо-мічними, психологічними і соціальними факторами (стать, вік, інтереси, освіта, соціальний статус - всі різні, можливість конфліктів, що впливає на продуктивність праці).
11. Ринок праці і управління зайнятістю- цей розділ передбачає ана-ліз ринку праці, факторів, які визначають зайнятість населення, політики підприємства в сфері зайнятості, організації працевлаштування, соціального захисту малозабезпечених прошарків населення.
12. Маркетинг персоналу- досліджує дії підприємства по забезпеченню людськими ресурсами, в тому числі політику підприємства на ринках праці.
13.Контролінг персоналу- це регулювання діяльності підприємства в області персоналу на основі рішення комплексу задач планування, обліку і контролю. Важливим аспектом є визначення нормативних значень і точок контролю показників, які характеризують стан людських ресурсів підприємства .
14. Організація управління персоналом- вивчає форми, методи і про-цедури, забезпечуючи результативну роботу служби персоналу підп-риємства (мова йде про структуру і місця служби в системі управління, про правові аспекти прийому на роботу, звільненню, змін службового становища). Всі перелічені наукові напрямки підтверджують багатоаспектність проблем праці, а саме це і обумовлює взаємозв’язки економіки праці з технічними, економічними, біологічними, соціальними, правовими і іншими науками.
Взаємозв’язки з технічними науками визначається тим, що раціоналізація трудових процесів безпосередньо зв’язана з аналізом технології, предметів і засобів праці. Для науки про працю найважливішим є технологічний аспект виробництва.
Економіка праці тісно зв’язана з такими економічними науками, як макро-і мікроекономіка, економіка підприємства, статистика, організація вироб-ництва.
При організації трудових процесів необхідно урахувати витрати енергії робітників, ступінь їх втоми, зацікавленість до праці і інші психофізіологічні і соціальні фактори. Цим визначається взаємозв’язок економіки праці з
економікою, фізіологією і психологією праці, соціальними дисциплінами.
Правові аспекти праці визначають взаємозв’язки з юридичними дисциплінами, насамперед з трудовим правом.
Норми праці є основою інформаційного забезпечення систем управління виробництвом. Тому економіка парці зв’язана з дисциплінами, які вивчають системи підготовки, планування, обліку і регулювання виробництва.