Поняття екологічного аудиту

Екологічний аудит - документально оформлений систематичний процес перевірки, який включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів аудиту для встановлення відповідності визначені них видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім середовищем та інформації з цих питань критеріям аудиту, а також який включає передавання результатів перевірки замовникові

Один з важливих факторів, що сприяють розвитку ЕА у світі, представляє процедура реалізації програми. У процесі проведення екоаудіювання встановлення і покарання винних - далеке не головна мета. Набагато важливіше для керівництва компаній виявлення вузьких місць у всіх сферах діяльності об'єкта, що роблять у тому чи іншому ступені негативний вплив на навколишнє середовище, і сприяння в його зменшенню. Проведення об'єктивного дослідження неможливо без тісного співробітництва з адміністрацією і виробничим персоналом підприємства, тобто без перетворення його з підконтрольного в повноправного партнера, думку й аргументація якого враховується на всіх етапах проведення ЕА.

ЕА попереджає ситуацію, коли екологічні проблеми хвилюють лише керівництво компанії, змушене на свій страх і ризик ховати негативні наслідки виробничої діяльності до межі, за якою їхнє приховання стане неможливим, а усунення спричинить судові розгляди і санкції. З цією метою доцільне залучення до рішення екологічних проблем конкретного підприємства наукового потенціалу регіону, співробітників природоохоронних служб, фінансових установ.

За даними Всесвітнього банку, можливе підвищення вартості проектів, зв'язане з проведенням оцінки впливу на середовище і наступний облік екологічних обмежень, окупається в середньому за 5-7 років. Включення екологічних факторів у процедуру прийняття рішень ще на стадії проектування обходиться в 3-4 рази дешевше подальшого установлення додаткового очисного устаткування, а витрати на ліквідацію наслідків від використання неекологічної технології й устаткування виявляються в 30-35 разів вище витрат, що потрібні були б для розробки екологічно чистої технології і застосування екологічно зробленого устаткування.

Об'єктивне дослідження комплексного впливу екоаудуємого підприємства на стан навколишнього середовища з урахуванням думок усіх зацікавлених сторін допоможе уникнути подальшого збільшення еколого-економічної кризи і визначитися в методах врахування екологічного фактора при розробці стратегії і тактики господарської діяльності. Це дозволить підвищити виробничу безпеку підприємства, а отже, його інвестиційну привабливість.

Для реалізації такого підходу суб'єкт господарювання повинний здійснювати ефективні заходи по плануванню виробництва не тільки на підставі даних служб менеджменту і маркетингу, але і даних служб незалежного екологічного аудита. Агентство по охороні навколишнього середовища США було лікуючим щодо впровадження екологічного аудита. Тут видані директиви екополітики, що рекомендують, з огляду на нормативні вимоги, ідентифікувати фактичні і потенційні проблеми охорони навколишнього середовища. Міжнародна Торговельна палата також склала контрольні директиви, що забезпечують саморегулювання з боку ділового співтовариства в дусі екологічної відповідальності.

Формування ринкових відносин, поява різних форм власності у виробництві, обміні і споживанні необхідного для суспільства продукту вносить істотні зміни в систему управління мікроекономікою і її функції, зокрема, фінансово-господарського контролю й екологічного контролю.

Близько 30 років тому в країнах з ринковою економікою організаційна схема господарсько-фінансового контролю була доповнена введенням екологічного аудита. У міжнародній практиці екологічний аудит реалізований у практичний механізм діяльності, заснованої на законодавчій і нормативно-методичній базі, має розвинуту організаційну інфраструктуру й оснащену кваліфікованими кадрами екоаудиторів. У США, Японії, у країнах Європейського Союзу процедура екологічного аудита спрямована на підвищення ефективності екологічної політики чи компаній промислових підприємств.

Міжнародною організацією стандартизації прийнятий Проект міжнародного стандарту 150/018 1410, що містить основні вказівки по екологічному аудиті в складі основних положень, процедури аудит систем екологічного менеджменту і кваліфікаційні критерії екологічних аудиторів. До його затвердження, як аналог рекомендується використовувати Стандарт Європейського Банку Реконструкції і Розвитку, яким розроблений Протокол екологічного аудита для промислових підприємств загального типу, Стандартний формат аудиторського звіту, Робоче керівництво для аудиторів з питань навколишнього середовища, здоров'я населення й екологічної безпеки. Характерною рисою цих стандартів є їхня комплексна спрямованість на оцінку стану навколишнього середовища, охорони праці і здоров'я працівників підприємства, що передбачаються в інвестиційному проекті розвитку.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що змішана державно-ринкова система екоменеджементу відповідає інтересам держави, ринковим структурам і широким шарам громадськості. При цьому не виникає протиріччя інтересів, тому що екоаудит "закриває" ті ніші управління, структура яких не була заповнена.