Держава, її ознаки та атрибути

 

Термін «держава» з'явився в XVI ст. Його ввів до науко­вого обігу італійський політичний мислитель Нікколо Макіавеллі. Зрозуміло, що держава як суспільне явище до цього існувала вже тисячоліття. Нерідко як синонім термі­ну «держава» використовується термін «країна». Але з погляду юридичної науки ці поняття не є тотожними. По­няття «країна» за своїм змістом є ширшим, ніж поняття «держава». Воно має не тільки правове, а й географічне значення (гірська країна, рівнина тощо).

У правознавстві термін «країна» уживається у розумінні території, що має певні кордони, володіє державним суве­ренітетом або перебуває під владою іншої держави. Історич­но відомі такі види підвладних країн, як колонії, підопічні території. У наш час країнами нерідко називають адміні­стративні або автономні частини держави. Наприклад, Країна Басків є складовою частиною Королівства Іспанія.

Термін «держава» застосовується як тотожний поняттю «країна» для позначення сукупності людей, території, на якій вони проживають, і суверенної в межах даної терито­рії влади. Цей же термін уживається в суто юридичному сенсі для позначення організації політичної влади, голов­ного інституту політичної системи суспільства, який на­правляє та організовує за допомогою норм права спільну діяльність людей, захищає їхні права та інтереси.

У світовій юридичній науці немає загальноприйнятого визначення держави, що пояснюється складністю цього соціального та юридичного явища. Сутність найбільш по­ширених визначень держави можна звести до таких:


 

1) держава є організацією правопорядку (Цицерон, Ханс
Кельзен);

2) держава є сукупністю людей, території та суверенної
влади (Леон Дюгі, Георг Еллінек, Габріель Шершеневич,
Михайло Грушевський);

3) держава — форма співжиття людей, певний психічний
зв'язок між ними (Лев Петражицький, Федір Кокошкін);

4) держава — машина для придушення одного класу
іншим (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ленін);

5) держава — це велика сім'я (Конфуцій, Роберт Філь-
мер);

6) держава — це живий організм (Іоанн Солсберійський,
Герберт Спенсер).

Найчастіше в юридичній науці використовують форма­лізоване (інструментальне) визначення держави.

Держава— це універсальна політична організація су­спільства, що володіє суверенітетом і здійснює управління суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму.

Зовнішні, відмітні ознаки держави можна розділити на дві групи. Перша група ознак відрізняє державу від первіс­ної соціальної організації. До них належать:

1) публічна політична влада, інакше кажучи, влада,
що виділилася із суспільства, не збігається з ним, така, що
стоїть над ним і виступає від його імені. Державна влада
має свій особливий апарат у вигляді органів держави і про­
фесійних управлінців (армія, поліція, чиновники, судді
тощо);

2) державна скарбниця — тобто система збору, збері­
гання і розподілу фінансових коштів (у вигляді данини,
податків, зборів, різного роду повинностей). Ці кошти не­
обхідні для вирішення загальнозначущих проблем (напри­
клад, оборони, будівництва громадських будівель і споруд),
а також для утримання державного апарату;

3) територіальна організація населення. У додержав-
ному стані індивід співвідносив себе з певним родом, вра­
ховуючи реальну або уявну спорідненість. У державі кров-
носпоріднені зв'язки або зовсім не мають значення, або
відходять на другий план. Держава поширює свою владу
на всіх людей, які проживають на її території;

4) наявність системи загальнообов'язкових правил по­
ведінки — права.


 




Друга група ознак держави відрізняє її від політичних партій та громадських організацій (їх називають атрибута­ми держави):

1) народ — сукупність індивідів, об'єднаних правовим
зв'язком із державою. Цей зв'язок виражається в інститу­
тах громадянства (у республіках) або підданства (у монар­
хіях). Сучасна держава виступає як представник народу,
як справа народу;

2) територія — матеріальна база держави. Це частина
земної кулі, з якою історично пов'язаний державний народ,
що має кордони, визнані міжнародним співтовариством.
Територія держави — це простір, у межах якого здійсню­
ється державна влада, просторове буття держави;

3) державна влада — організаційно оформлена політич­
на влада крупної соціальної спільноти (народу, класу,
стану), що володіє спеціалізованим апаратом для регулю­
вання суспільних відносин і верховенством у суспільстві.
Головне призначення державної влади — керівництво за-
гальнозначущими для народу справами.